Блог

Ihor Petrenko: Іловайська трагедія: більше питань, ніж відповідей

Сьогодні День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. В цей день ми згадуємо всіх тих, завдяки кому ми є сьогодні!

1

comments5184

Ihor Petrenko

Політолог

Політолог, доктор політичних наук. Доцент кафедри політичних наук філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Директора департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень.

Однією з найбільш болючих сторінок нашої новітньої історії є Іловайська трагедія, ключова провина щодо якої лежить на Росії. Тут, думаю, варто згадати російський генералітет, який підозрюється в причетності до віроломного вбивства наших захисників під Іловайськом:

  • Богдановський Микола Васильович, перший заступник начальника Генерального штабу ЗС РФ
  • Картаполов Андрій Валерійович, заступник міністра оборони РФ

Ці особи здійснювали безпосереднє командування і контроль підрозділів російської армії в момент їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року. Саме вони, на думку слідства, спільно з іншими особами організували віроломне вбивство українських воїнів.

  • Істраков Сергій Юрійович, заступник начальника Генштабу РФ.
  • Мізінцев Михайло Євгенович, начальник Національного центру управління обороною РФ.

Ці двоє посягали на територіальну цілісність і недоторканність України, вели агресивну війну проти неї та порушували закони та звичаї війни, що було поєднано з умисним вбивством військовослужбовців.


 

Крім цих генералів, які наразі знаходяться в РФ, вже притягнуто до відповідальності  трьох бойовиків «ДНР», які катували та жорстоко поводилися з українськими військовослужбовцями, полоненими під час боїв під Іловайськом.


 

Окреме питання - це відповідальність нашого тодішнього військового та політичного керівництва, про що писав в попередньому дописі. Наразі всі вони розповідають різні історії та перекидають відповідальність один на одного. Українське суспільство все ж таки має знати відповідь на питання хто та які рішення приймав в Україні та чому ці рішення, врешті-решт, створили сприятливі умови росіянам для знищення наших захисників. Тут є багато спекуляцій та різночитань про те, що політичне керівництво та військове командування нашої держави не знали тоді про захід на територію України росіян, а коли вже дізнались, то було пізно. І тут ситуацію мають прояснити Порошенко та інші високопосадовці того часу.


 

Якщо ж трохи пошукати інформації, то виявляється, що ще 23 серпня 2014 року було повідомлення від наших прикордонників про перетин кордону росіянами. 24 серпня генерал Хомчак з неофіційних джерел отримав звістку про колони російської бронетехніки чисельністю близько 100 одиниць. Вже близько 12 години 24 серпня російські війська самохідною артилерією ударили по тилах Сектору «Б». В той же день ввечері підрозділи нашої 51-ї бригади взяли в полон перших 10 російських десантників з 331 полку повітрянодесантних військ Росії. Прорив з котла відбувся 29-го, а з 25-го по 27-ме Хомчак постійно запитував у штабу АТО рішення, а у відповідь «Триматися і чекати підмоги!»…


 

Слідство має встановити причини трагедії та притягнути винних до відповідальності, в першу чергу тих росіян, які до цього були причетні. До речі матеріали щодо вчинення воєнних злочинів в Іловайську передано також до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Тож і на національному, і на міжнародному рівнях робота триває.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!