Олексій Голобуцький: Кремль поставив все - і ставка не зіграла

Нові плани Путіна оцінюють як "Відповзаємо, але мужньо" - тобто, ймовірність великої війни для України зменшилась завдяки жорсткій реакції союзників. І збільшенню військової присутності НАТО в Європі.

8161

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.

Німеччина публічно прив’язала запуск «Північного потоку-2» до концентрації російських військ на українських кордонах: Голова комітету Бундестаґу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Циммерман заявила про це в ході пресконференції в середу, 2 лютого. «Запуск трубопроводу «Північний потік-2» не може відбутися, доки стільки російських солдатів зосереджено на кордоні України. Не можна використовувати цей трубопровід».

При тому з вівторка, 1 лютого, «Газпром» раптово повернув транзит через Україну майже в законтрактованих обсягах (107 з записаних 109 млн м3 на добу). Причини не зазначено – чи то через похолодання в Європі, чи то через невдачу з шантажем НАТО, чи то через різку зміну векторів поведінки Німеччини після зміни влади, чи ще з якоїсь причини... Хоча за два дні до відновлення транзиту, 30 січня, голова МЗС Великої Британії Ліз Трас заявила про перспективи запровадження жорстких санкцій щодо британського майна «друзів Путіна».

Ну і не варто забувати про військовий аспект: що країни НАТО одна за одною організували чи оголосили постачання Україні зброї або хоча би супутніх товарів (власне, оті шпиталі й 5000 шоломів від ФРН). Велика Британія заговорила про створення нового союзу (з Україною, Польщею і Туреччиною). І НАТО після офіційної заяви, що в жодному випадку не розміщуватиме свої війська на території України, негайно взявся збільшувати контингент в Європі ближче до російських кордонів.

Данія відправила до Балтійського моря фрегат, до Литви — чотири винищувачі F-16;
Нідерланди перекидають до Болгарії два винищувачі F-35;
Франція висловила готовність направити війська до Румунії;
США найближчими днями відправляє 2000 бійців з Північної Кароліни до Польщі та Німеччини, а ще 1000, які зараз у Німеччині, поїдуть до Румунії;
Велика Британія 30 січня запропонувала відправити до Чорного моря два військові кораблі, збільшити чисельність військ та поставити більше ракетних систем в Естонії, а також направити швидкісні літаки для патрулювання повітряного простору Румунії та Болгарії з бази на Кіпрі.

Закупівля Україною російського газу через Угорщину обрізала ще один важіль тиску на Захід і додатково відсунула запуск «Північного потоку-2». В світі почали утворюватись нові енергетичні та оборонні альянси під тиском загрози з Росії. Навіть Японія позначила намір вжити активних військових заходів в разу нападу Росії на Україну. І НАТО, фактично, послав Путіна з його ультиматумом.

В сумі це вже вилилось у «вивчення Кремлем відповіді США та НАТО» (що там вивчати, якщо Росію послали?) і в плутану промову Путіна після зустрічі з Орбаном, основний посил котрої навіть в Росії оцінили як «відповзаємо, але мужньо».

Росія пішла ва-банк і, схоже, програла все: її агресія практично одномоментно освіжила світову політику, струснула від пороху альянси, перекроїла звичні товарні й сировинні маршрути в межах планети. Все це вже на сьогодні різко зменшило ймовірність масштабної війни Росії з Україною.

Кремль дійсно загнали у виделку: на дії НАТО після ультиматуму може бути тільки дві відповіді. Або «Ну, самі нарвались, отримуйте тепер» (тобто, масштабна збройна агресія і навіть початок Третьої світової, можливість чого також враховувалась НАТО) – або «Перепрошую, нічого такого не мав на увазі, погарячкував».

На сьогодні поведінка Кремлі вкладається якраз в другу формулу. Що це означає для нас, крім зменшення ймовірності великої війни? Що розвал Росії відсувається в часі (але не скасовується, навіть попри демонстрований альянс з Китаєм). Як і повернення нам наших територій. Але якщо мати настільки рішучих союзників, то можна і почекати на березі річки.