Блог

Valerii Klochok: Нацбанк перетворився в статиста – за що боролися, на то і напоролися

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Мотивацію, котрою керувалися в регуляторі, пояснили коротко й лаконічно – це потрібно для зниження інфляції до 5%, бо на кінець року минулого вона дещо зросла до 7,9% і увесь наступний рік практично такою і залишиться.

4604

Valerii Klochok

Політична та економічна аналітика

Політичний та економічний експерт Growford Institute, магістр державного управління, приватний підприємець. Народився на Черкащині, де впродовж десяти років займався педагогічною діяльністю, в тому числі обіймав керівні посади в закладах освіти та органах виконавчої влади. Є радником митної служби 3-го рангу. У 2005 році здобув ступінь магістра державного управління у Київському національному економічному університеті. З 2004 року консультант з економічних та політичних питань депутатської фракції у Верховній Раді України, помічника-консультанта народного депутата.

Прогноз інфляції погіршили на 2022 рік з 5% до 7,7%. Причин назвали кілька: високі світові ціни на енергоносії, імпорт інфляції і, як не дивно, зростання споживчого попиту. Але за рахунок чого це попит буде зростати мало зрозуміло.

Не забув НБУ і про геополітичний чинник, який «в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань». Правди ніде діти – це факт. І лише у 2023 ми повернемося до позначки в 5% (і то не факт).

Прогнози про зростання ВВП також залишають бажати кращого. Як стверджує НБУ він дещо прискориться до 3,4% у 2022 році, але «стрімкіше відновлення економіки обмежуватимуть дорогі енергоносії та вплив інформаційного фону навколо геополітичного напруження».

Факт минулого, 2021 року - зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, становило близько 3% (3,1%). Враховуючи, що в 2020 році ми мали мінус 3,8 то про відновлення в 21-му говорити нині не доводиться.

Але найнеприємніше, що прогноз зростання реального ВВП на 2022 рік переглянуто з 3,8% до 3,4%. Причини звичні та банальні, на перший погляд: високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини. І питання, що з цим робити – залишається відкритим.

Найцікавіше, куди ми власне йдемо? Орієнтир один – МВФ. Центробанк собі вирішив, що «фінансування МВФ суттєво підтримало українську економіку у 2020–2021 роках», і надалі ми без них «нікак». Хоча Гетьманцев думає інакше.

Що стосується курсової стабільності в частині впливу на неї НБУ, то регулятор «прийняв рішення в найближчі квартали утриматися від планових щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів» - чекай подальшого здешевлення долара.

Але «ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі» - не все від нас залежить і це також факт.

От і живемо відтепер з цим.