Борис Кушнірук: Нардепи Железняк та Буймістер лобіюють інтереси Суботіна?

9 листопада відбулося засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, яка перевіряє державні витрати під час війни, присвячене діяльності “Енергоатома”. До того комісія займалися Міністерством оборони, витратами місцевих муніципалітетів. Зрозуміло, що питання національної енергетичної компанії не могло пройти повз моєї уваги.

ТСК, як інструмент, що дозволяє парламенту контролювати діяльність органів влади та державних підприємств з метою забезпечення більш прозорих процедур державних закупівель, таким чином зменшивши обсяги неефективного використання державних коштів, вкрай необхідний. 

Особливо під час війни – коли кожна державна копійка на обліку і потрібна для перемоги над ворогом.

На своєму засіданні ТСК розглядала понад 20 тендерів “Енергоатома”. Проте, цікавим виявилася одна закупівля, яку активно обговорювали нардепи Людмила Буймістер та Ярослав Железняк (хоча вони до складу ТСК не входять). Цей тендер стосувався закупівлі ротора турбіни для другого блоку Хмельницької АЕС.

Цей блок, до речі, зараз готується до запуску, завдяки чому під час зими працюватимуть всі 9 енергоблоків, які контролює “Енергоатом”. Однак його потужність буде на 130~150 МВт меншою за нормативною. Причина цього – поламка турбіни, яку компанія й хотіла усунути, закупивши через тендер нове обладнання. Тендер оголошували кілька разів, але щоразу скасовували.

Одна з причин скасування (а точніше перенесення тендеру на більш пізній строк) полягала у тому, що для встановлення ротору турбіни енергоблок потрібно буде зупинити на кілька місяців.

Зрозуміло, що випадіння потужностей енергоблоку АЕС в осінньо-зимовий період в умовах вірогідних обстрілів та дефіциту е/е точно небажане. “Енергоатом” зобов'язаний щодня, у цілодобовому режимі виконувати план Міненерго щодо генерації електроенергії та не може від нього відступати. Перенесення тендеру було пов’язане у тому числі з корекцією планів генерації електроенергії з боку “Укренерго”, яке кілька разів його змінювало.

Зрозуміло, що за таких умов цей ремонт із заміною ротора турбіни може бути проведений тільки у період зупинки енергоблока, коли в енергосистемі буде достатньо потужності для генерації, щоб відключити блок від мережі для ремонту. Тому і актуальність проведення тендера зміщується постійно у залежности від запланованого терміну ремонту.

Та вищезгаданих нардепів бентежило не можливий дефіцит електроенергії. Їх хвилювала лише одна річ, яку вони повторювали багато разів, дуже голосно перебиваючи своїх колег – чому “Енергоатом” не хоче купувати турбіну у “Турбоатома”? Зі сторони складалося враження, що вони займають дуже заангажовану позицію.

Це тим більше викликає подив, бо “Турбоатом” не має досвіду з виробництва таких турбін. Більш того: енергетикам відомий випадок, коли “Енергоатом” замовив у “Турбоатома” подібне обладнання на інший енергоблок, але у перші ж дні його використання в турбіні пошкодились лопатки, що ледь не призвело до катастрофи. В енергетиці минулого було багато аварій турбоустановок, коли неякісно виготовлені лопатки відривало від ротору, який при роботі обертає їх на швидкості 3000 обертів на хвилину і розкидає їх як з пращі, пробиваючи корпус турбіни, дах і стіни машзала – залізні важки лопатки розлітаються на відстань до 1,5 км навколо станції. Цього на щастя не сталося, але «Енергоатому» довелося зупиняти енергоблок, викидати виготовлені Турбоатомом нові лопатки і повертати старі, які стояли там до того зі значною втратою часу на відновлювальний ремонт. Цю інформацію гендиректор “Турбоатома” Віктор Суботін намагається приховати, домовляючись з правоохоронцями.

Взагалі ж Суботін відомий тим, що довів до банкрутства підконтрольний йому “Мегабанк”, через який проводив всі фінансові операції “Турбоатома”, включно зі зберіганням там зарплат працівників та розміщенням у ньому депозитів підприємства. Зараз йому потрібні будь-яке замовлення для “Турбоатома”, щоб отримати оборотні кошти, які він цілком можливо зразу ж перенаправить на свій “Мегабанк” для розрахунку з боргами.

Тому намагання Віктора Суботіна отримати цей тендер зрозуміле. 

Хоча стосовно цього пана мало би бути питання до уряду та правоохоронців, чому він взагалі досі з усім його бекграундом очолює державний “Турбоатом”? Але це трохи інша історія. 

Що ж до мотивів нардепів Ярослава Железняка і Людмили Буймістер, тому вони викликають певні сумніви.

Нагадаю, що пан Железняк лише нещодавно почав цікавитися роботою “Енергоатома” і в нього є доволі прозорі наміри вплинути на визначення персонального складу керівних органів цієї компанії під час її корпоратизації, про що мені вже доводилося зазначати раніше. До речі, ця історія з лобіюванням інтересів сторонніх осіб яскраво пояснює, для чого потрібно призначення “своїх людей” у керівні органи державної компанії. 

З пані Буймістер теж все більш-менш зрозуміло. ЗМІ, розбираючи “темні” моменти її біографії, досить аргументовано писали, що вона можливо досі має російський паспорт і пов'язана з російськими спецслужбами. Чи не тому ці нардепи у своїх промовах забувають, що таку турбіну для ХАЕС може виготовити, з гарантованою якістю, наприклад, американська компанія “General Electric”, яка працює по всьому світу? “Турбоатом” у сьогоднішньому стані і з нинішнім керівництвом, на жаль, цього точно забезпечити не може. 

Отже бажано, щоби деякі “слуги народу” перестали використовувати роботу ТСК для лобіювання чиїхось приватних інтересів. Адже завдання ТСК – покращити ефективність діяльності державних компаній, у даному випадку – “Енергоатома”.