Ihor Petrenko: Податкова амністія: страшно чи закономірно?

Почнемо з того, що детінізація потрібна Україні. Гроші мають бути в "білій" економіці повною мірою. Тож амністія капіталів є логічним продовженням тієї політики, яку реалізує Зеленський та його політична сила. До цього часу вже було легалізовано видобуток бурштину, гральний бізнес. Також варто сказати, що цей закон не створює додаткового податкового навантаження для громадян. Це абсолютно добровільна можливість, якою можна скористатись або ні. Можливість діятиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Податкова амністія стосується: активів, які були здобуті до 1 січня 2021 року та доходів за той же період, з яких не сплатили податки. До цього переліку входить нерухомість, валюта, цінні папери, але не просто готівка, її спочатку доведеться покласти в банк, а потім вже декларувати. 

Ставка амністії не нульова, але значно нижча за звичайні податки та є диференційованою. Так, з активів, розміщених в Україні та українських банках (як у гривні, так і у валюті), пропонується сплатити 5%. З активів із-за кордону та в іноземних банках - 9%, але якщо ви це зробите до 1 березня 2022 року та отримаєте знижку у 2%, тобто сплатите лише 7%. Але найвигідніше легалізовувати свої капітали через державні облігації, адже так ви сплатите лише 2,5% від їх вартості. Тут теж треба поквапитись, бо податкова амністія розповсюджується лише на облігації, які були придбані декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Для тих, кому складно сплатити встановлену суму передбачена навіть розстрочка, щоправда, ставка буде трішки вища.

Цікаво, що багато депутатських ініціатив під час розгляду цього законопроекту були спрямовані на збільшення кількості та розміру ставок. Але все ж таки пропозиції Президента встояли й збільшення не відбулося. Це могло б призвести до зменшення ефекту.

Декларувати нерухомість потрібно не всю. Наприклад, квартиру не більше 120 та будинок 240 квадратів декларувати не потрібно. Теж стосується автівок з об’ємом двигуна меншим за 3 тисячі кубічних сантиметрів. Інші активи, вартість яких не перевищує суму в 400 тисяч гривень теж декларувати не потрібно. А от яхти й гелікоптери легалізувати не вдасться. Не вдасться також легалізувати активи на території країни-агресора або які мають походження звідти. 

Декларантами можуть бути як громадяни України, так і ті, хто перебувають за кордоном, але були резидентами України, коли отримували неоподатковані доходи. А не можуть скористатись цією опцією ті, хто починаючи з 1 січня 2010 року виконували або виконують публічні функції, мова йде про значний перелік державних службовців.

Все заповнюється і подається в електронній формі, без черг й необхідності відвідувати будь-які установи. 

Після завершення терміну податкової амністії вважатиметься, що всі, хто мав право задекларувати відповідні активи їх не мають. А якщо вони все ж таки будуть виявлені, то доведеться нести відповідальність за ухиляння від сплати податків. 

Вказувати джерела отримання доходів не обов’язково, але фінмоніторинг проводитись все ж таки буде для встановлення, що ці кошти не були отримані завдяки кримінальній діяльності.

Критика цього закону здебільшого огульна, він направду є цивілізованим механізмом вивести з тіні гроші та активи, які були приховані від оподаткування. Мова йде про сотні мільярдів гривень, які можуть почати працювати на легальну економіку.

Податкова амністія не українське ноу-хау, свого час достатньо успішно її застосовували в: Італії (2009 рік), користуючись таким інструментом італійці задекларували 80 мільярдів євро, 4 з яких пішли до державного бюджету (ставка була 5%); Німеччина (2004-2005 роки), бюджет цієї країни отримав 1,2 мільярда євро (ставка коливалась в діапазоні 25-35%); Аргентина (2016-2017 роки), аргентинці задекларували майже 117 мільярдів доларів, бюджет отримав 9,5 мільярдів доларів (ставка була в діапазоні 0-10%); Індонезія, в цій країні громадяни задекларували 366 мільярдів доларів, а бюджет отримав 8 мільярдів. Є й скромніші приклади, наприклад амністія капіталів принесла Грузії у 2005 році всього лише 35 тисяч доларів до бюджету з очікуваних 4 мільйонів, при цьому ставка було дуже низької - 1%. В РФ у 2007 році було задекларовано 1,1 мільярда доларів, бюджет отримав 143 мільйони (ставка була 13%). З пострадянських республік найуспішніший досвід в цій царині має Казахстан, у 2006-2007 роках там задекларували 6,7 мільярда доларів, з яких держава отримала 10%. Тож ми велосипед не вигадуємо, а рухаємось второваною доріжкою.

Дуже важливий момент, на якому необхідно наголосити з огляду на ухвалений закон - зазначені в декларації гроші та активи не зможуть використовуватись як докази в будь-яких процесах чи у намаганнях притягнути людину до відповідальності.

Цей закон, щоправда, в дечому є дискримінаційним, адже податкова амністія ставить добросовісних платників податків у нерівне становище з громадянами, які ухилялися від сплати податків та вкладали неоподатковані доходи в активи, тоді як фіскальні органи нічого з цим не робили. Але не думаю, що це велика проблема.

Загалом детінізація - річ корисна, окрім амністії також варто задуматись і над зниженням податків, щоб не створювати потреб для проведення амністії через певний час знову.