Петро Олещук: Про що свідчать останні рейтинги?

Передвиборчий період - період активного публікування рейтингів. Усі їх критикують, але усі ж на них зважають. Останнє на даний момент опитування (серед досить відомих та авторитетних соціологічних установ) провела група “Рейтинг”. Результати вони одержали наступні.

За підсумками агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 15,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,5%, «Європейська солідарність» – 11,0%, «Батьківщина» – 8,0% та «За майбутнє» – 5,9%. Протягом останнього тижня перші чотири партії з п’ятірки (парламентські партії) сукупно втратили майже 1,5%. Радикальну партію Олега Ляшка підтримують 4,4%. За партію УДАР Віталія Кличка готові віддати свої голоси 3,4%, ВО «Свобода» – 3,3%, партію Шарія – 3,0%, партію «Голос» – 2,7%, партії «Наш край» та «Перемога Пальчевського» – по 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,1%, партію «Сила і честь» – 1,5%, партію «Самопоміч – 1,2%. Сумарний рейтинг інших партій, які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,8%.

Що привертає увагу у цьому дослідженні? Звісно, т.зв. “агрегований ретинг” - досить умовний показник. Він не дає уяви про ситуацію у кожному регіоні, але дозволяє відчувати тенденції.

Просідає “Слуга народу”. Значно швидше, аніж хотілося б представникам цієї політичної сили, але повільніше, аніж цього бажали б їхні опопненти, бо лідерський статус вони зберігають. Водночас, цей лідерський статус уже не одноосібний, і це факт, який треба враховувати.

Друге місце стабільно тримає ОПЗЖ. Загалом, це одна з найстабільніших за підтримкою серед українських політичних сил. А це вже говорить про формування “ядерного” електорату, який буде завжди готовий підтримати “своїх”. Насправді, це дуже важливо, бо часто вибори виграють не аморфні більшості, а мобілізований “ядерний електорат”. Очевидно, у ОПЗЖ немає конкурентів у їхньому електоральному сегменті. Це, до речі, підтверджується і стабільними рейтингами лідера цієї політичної сили Ю. Бойка, которий сотаннім часом усе впевненіше претендує на “другий тур” гіпотетичних президентських виборів. Тому подобається це комусь або не подобається, але ОПЗЖ, схоже, міцно “забило” нішу топ-опозиції до нинішьної влади, і про це варто не забувати нікому. Підозрюю, що сприяло цьому монополізація теми досягнення миру у війні на Сході, чим останнім часом відзначаються представники цієї політичної сили.

ЄС і Батьківщина, загалом, теж тримаються позицій. ЄС дещо їх наростила шляхом “електоральних поглинань” рейтингів інших “правих” політичних сил.

Цікавим є “повернення” радикалів О. Ляшка, що наблизилися до 5% бар'єру. Та 3,4% УДАРу В. Кличка. Очевидно, останнє сформувалося у всеукраїнському масштабі за рахунок безпрецедентної підтримки чинного міського голови у столиці. Складається ця підтримка, як на мене, з наступних факторів: 1) інфраструктурні проекти, які останнім часом активно реалізуються у Києві; 2) висока оцінка організації роботи місцевої влади у період пандемії та застососваних протиепідемічних заходів (що також показують опитування); 3) втома від надмірної політизації місцевих виборів загальнонаціональними політичними силами. Все це дозволяє чинній міській влади столиці досить впевнено дивитися у власне електоральне майбутнє.