Алексей Буряченко: Санкції ставлять металургію РФ на коліна. Аналіз. Перспективи

Чим більше санкції обіймають росію тим більше чути наративи про недієвість антиросійських санкцій. Тобто, що санкції проти росії та вихід із країни безлічі західних компаній не дають жодного ефекту. Але відмічу, що це не так. Такі думки звучать в першу чергу на тлі максимально ввімкненого росією своїх лобістських груп. І по-друге, і це об’єктивно, через брак достовірних економічних даних. Багато західних звітів про стан російської економіки мають великий методологічний недолік, адже їхні автори черпають вихідну інформацію з доповідей російського уряду. А, опубліковані показники в офіційних звітах Кремля або неповні, або відсутні. Зауважу, російський уряд приховує дедалі більше ключових даних, які до війни оновлювалися щомісяця. Так, зараз, не публікується статистика зовнішньої торгівлі (особливо з ЄС), щомісячних обсягів видобутку нафти та газу, експорту товарів, припливу та відтоку капіталу та ін. Немає фінансових показників великих компаній, які раніше публікувалися обов'язково. Немає даних про монетарну базу центробанку, прямі іноземні інвестиції, кредитування та доступність запозичень. Навіть Росавіація раптово припинила публікувати дані про пасажиропотік. Разом з тим, експертна група науковців Єльського університету провели аналіз ряду офіційних звітів і цифр різних джерел відносно впливу санкцій на росію і категорично зазначили у своєму висновку, що санкції руйнівні для російської економіки в короткостроковій та довгостроковій перспективах.

Я багато писав аналітичних статей відносно впливу західних санкцій на різні сфери російської економіки. В цій статті хочу зупинитися на аналізі впливу санкцій на російську металургічну галузь. Адже це одна із системоутворюючих галузей російської економіки, яка як зауважує сам російський «Росстат» більше всіх постраждала від санкцій і на даний час перебуває у «передсмертних судорогах». 

Отже, у березні у відповідь на початок «військової операції» росії в Україні Захід запровадив заборону імпорту широкої номенклатури сталевої продукції з рф. Під заборону імпорту широкої номенклатури потрапили - форми та профілі з чавуну та нелегованої (вуглецевої) сталі; продукція з олова; листи із металевим покриттям; гарячекатані листи з нелегованих та інших сплавів; холоднокатані листи з нержавіючої сталі; вироби з арматури та дроту; зварені та безшовні труби.

Слід зауважити, що найбільшим російським експортером сталевої продукції до ЄС була «Северсталь», яка ще до заборони припинила постачання продукції до Європи, так як її основний власник Олексій Мордашов серед перших опинився під санкціями. Також на початку березня «Литовські залізниці» повідомили про припинення перевезень продукції «Металинвест», акціонера якого Алішера Усманова було внесено до списку санкцій ЄС. Відмічу, минулого року ця транспортна компанія перевезла понад 1 млн тон продукції «Металинвест». 

Зауважу, станом на сьогодні, динаміка виробництва сталі в рф продовжує знижуватись. Після колапсу в червні, коли виробництво сталі в рф за оцінкою WORLD STEEL ASSOCIATION знизилося на 20-50% (в залежності від специфіки), у липні спостерігалося продовження падіння. Собівартість виробництва за цей період зросла майже на 50%. Відмічу, максимальне зниження прогнозується у другому півріччі 2022 року. Як зауважують аналітики фінансових ринків «… російські металурги сильно постраждали від санкцій. Вони втратили ринки збуту, у них почалися проблеми з розрахунками у валюті, а рубль зміцнився. Все це призводить до падіння виручки, призупинення потужностей, і як результат - зниження рентабельності. Російські металурги ще в травні попередили владу про ризик збитків у галузі в умовах санкцій та скорочення виробництва».

Слід зауважити, зниження експорту - одна з головних причин падіння виробництва в металургійній сфері рф. Один із найбільших виробників сталі, ММК, вже змушений був зупинити дві з восьми доменних печей, скоротивши виробництво на чверть (саме стільки припадало на експорт). Відмічу, що зниження експорту вплинуло на скорочення виробництва і нездатність внутрішнього ринку перетравити ті обсяги сталі, які раніше йшли до Європи та Америки. Виробничі потужності російських металургійних підприємств у червні знизилося на 25% порівняно з квітнем.

Так, росія сподівалася швидко переорієнтуватися на азіатськи ринки. Але переорієнтація на Азію просувається повільно навіть враховуючи, що металургічні компанії пропонують знижку до 25% на свою експортну продукцію, що у поточній ситуації робить виробництво практично нерентабельним. Через санкції металурги змушені перенаправляти експортні потоки з преміальних ринків Європи до Туреччини та країн Азії, переважно до Китаю. Але «нові клієнти користуються ситуацією, що склалася, і вимагають знижки в порівнянні з традиційними ринками збуту — фактичні контракти на експорт слябів укладаються з дисконтом $250 за тонну до котирувань, що публікуються (близько 30%)», -- визнає голова «Русской стали», -- «частка азіатського спрямування експортних поставках металургів вже перевищує 50% проти 10–20% на початок спецоперації в Україні. Але з початку травня обсяги експорту напівфабрикатів, що зростають, у більшості випадків мають негативну маржу. Так, за курсу 63,5 крб. за долар експортна ціна деяких видів сталевої продукції при поставках до Китаю практично дорівнює або навіть нижча за її собівартість». 

Також великою проблемою для металургів росії стало падіння внутрішнього попиту на продукцію. Різке послаблення внутрішнього попиту сталося через те, що під тиском санкцій в росії впало автомобілебудування та залізничне машинобудування. Знизилися замовлення на випуск як пасажирських, так і товарних поїздів. Практично зупинилося промислове будівництво.

Зауважу, і це важливо, швидко замінити російський ринок країнам, які відмовилися від російської сталі є цілком можливим. Адже, простоювальні сталеливарні потужності у світі зараз становлять близько 600 млн тон. Росія експортувала трохи більше 40 млн т на рік. І якщо відмова від російського нікелю та паладію; відмова від російських алюмінію та міді можливо потребує більше часу знаходження внутрішніх та зовнішніх компенсаторів то ринок сталі це конкурентний ринок із надлишком пропозиції, квотуванням та загороджувальним митом.

Зокрема, одним із проблемних питань, яке сплило на тлі санкцій, це те, що російська металургійна сфера не витримує гострої конкуренції на світовому ринку. Тобто проблема російських чорних металургів ще й у тому, що, на відміну від виробників кольорових металів, їхня частка на світовому ринку по-перше -- невисока. Разом з тим, вони стикаються з гострою конкуренцією зі сталеварами з інших країн, які готові компенсувати обсяги, що випадають через санкції. Наприклад, Китай, на допомогу якого постійно сподівається росія, виплавляє у 14 разів більше сталі, ніж рф.

Також, важливим питанням постало перед російськими металургами – як бути з доставкою. Так, розрахунками при переорієнтації на азіатські ринки відстань доставки вантажів збільшиться більш ніж утричі - з 2,3 тис. до 7,9 тис. км. Це призведе за оцінками до додаткових витрат компаніями 17 млрд руб. на рік, (як було зауважено у листі до уряду рф від асоціації металургів). Крім того, це вимагатиме зростання витрат на фрахт, адже, вже зараз його вартість у морські порти Туреччини зросла більш ніж у 2,5 рази, у морські порти Китаю — у чотири рази, відмічають представники «Северстали». Основні складнощі пов'язані з експортною логістикою: дефіцитом порожнього залізничного парку та великотоннажного флоту, зростанням ставок фрахту морських суден, зауважують представники «Металинвест».

Як зауважує російська «РЖД Логістика», частина російських компаній прагне змінити вектор і активно розвиває співпрацю з китайськими партнерами - у зв'язку з цим на експортно-імпортні перевезення за маршрутом Росія - Китай кількість заявок зросла і зараз практично вдвічі перевищує можливості інфраструктури. Але, зауважу, ця інформація викликає сумніви. Так як за останніми новинами із КНР, Китай відмовився від російської руди. Експорт залізняку з росії до Китаю за перші шість місяців 2022 року впав на 40% у грошовому вираженні та на 20% у фізичному обсязі. 

Отже, наголошу, санкції діють і світовий чемпіонат за кількістю санкцій Росія вже, безумовно, виграла, і з величезним відривом. Але, для об’єктивності, треба зауважити, що ЄС запровадив санкції на сталеварну продукцію рф невповній мірі. Заборона не поширюється на сталевий сляб і залізняк, одним із найбільших постачальників яких у ЄС є Росія. І Україна наполягає, щоб у наступні санкційні пакети була включена повна заборона на експорт російського металу на європейський та американський ринки. На чому акцентує постійну увагу наших західних партнерів Міжнародна робоча група з питань російських санкцій Єрмака-Макфола. Адже, нагадаю, що це одна із системоутворюючих галузей російської економіки.