Копитін Ігор: Загроза на білоруському кордоні: що має робити Україна?

Режим Олександра Лукашенка в Білорусі все більше маргіналізується та створює додаткові безпекові проблеми для всіх сусідніх держав. Безперечно, найбільше таких викликів постає перед Україною, зважаючи на «братній» характер взаємовідносин між Москвою та Мінськом. Міграційна криза на кордонах з ЄС – не що інше, як спланована спецоперація Кремля для реалізації якої, в обмін на певні бонуси, використовують «бацьку». Не викликає особливих сумнівів і те, яка країна стала головним експортером армії мігрантів до Білорусі. Ми вже бачили ситуацію з постачанням білоруських креветок до Росії під час торгової війни між Москвою та Брюсселем, коли Кремль заблокував значну частку імпорту з ЄС. Тепер Олександр Григорович грає в зовсім іншу гру, в основі якої знаходяться ні в чому не винні люди. Лукашенко намагається ефектно відпрацьовувати російські інвестиції та прагне змусити лідерів ЄС до переговорного процесу по абсолютно штучній проблемі, що має стати одним з факторів його легітимізації перед Заходом після скандальних президентських виборів минулого року. Зрозуміло, що наслідки такої авантюри зараз виглядають вкрай непрогнозованими, але одне варто усвідомлювати точно – ми повинні бути готовими до будь яких провокацій та захищати власні інтереси всіма можливими засобами. Для нас загроза полягає в тому, що Україна має понад тисячу кілометрів кордону з одіозним сусідом, який з кожним днем збільшує свою залежність від Москви. Якщо ЄС не захоче приймати в себе «білоруських мігрантів», що виглядає цілком реальним сценарієм розвитку подій, Білорусь спробує їх «підштовхнути» в бік нашої держави та використати як дестабілізуючий фактор або, що набагато гірше, для відволікання уваги від можливих провокацій військового характеру зі сторони Росії. Принаймні, на цьому в унісон наголошують наші європейські та американські партнери, висловлюючи аргументовані побоювання щодо планів Кремля відносно ескалації повномасштабних військових дій проти України. До того, між Росією та Республікою Білорусь в рамках так званого проєкту Союзної держави було підписано новий військовий договір, який передбачає захист «єдиного кордону». Це свідчить про те, що тепер уже на офіційному рівні Мінськ координуватиме з Москвою ситуацію та «безпеку» на україно-білоруському кордоні. Крім того, найближчим часом в Білорусі розмістять російську авіабазу, а територію зможуть використовувати російські війська для вторгнення в Україну. В сукупності з консолідованою спробою Лукашенка та Путіна створити штучну енергетичну кризу в Україні стає зрозуміло, що ми зобов’язанні максимально серйозно та оперативно реагувати на можливі загрози. З цією метою розпочалася спільна з Національною гвардією, МВС, ЗСУ та прикордонниками спеціальна операція «Полісся», головна мета якої полягає у тому, щоб убезпечити державу від будь яких можливостей несанкціонованого перетину кордону з території Білорусі. Крім особового складу використовується все необхідне технічне обладнання – від засобів стеження до безпілотників та авіації. Впевнений, що спільними зусиллями всіх без виключення підрозділів нам вдасться впоратись з можливими міграційними викликами. Однак, це ситуативна реакція, яка потребуватиме системного продовження у вигляді переобладнання та відповідної технічної модернізації всієї ділянки кордону з Білоруссю, який знаходиться в доволі вразливому стані. Потрібно готуватися до провокацій будь якого рівня, які будуть посилюватись в залежності від темпів остаточного поглинання Білорусі Російською Федерацією в рамках Союзної або попросту Російської держави.