Українська корупція в інфраструктурі: який результат для грошей Євросоюзу

Розвиток транзитних коридорів для різних видів транспорту є важливим завданням для українських урядовців. Євросоюз та його фінансові інституції загалом надали Україні для розвитку інфраструктурних проєктів близько 6 мільярдів євро в рамках різних програм.

Допомога Євросоюзу

Значна частина цих коштів в Україні ще не використана внаслідок того, що Євросоюз хоче переконатися в тому, що ці кошти будуть використані прозоро, без корупційної складової.

 З метою ефективного використання надані кошти український уряд розробив Комплексний план дій щодо реалізації Стратегії реформи управління життєвим циклом інфраструктурних проектів в Україні на 2020-2024.

У грудні 2017 року Європейський Союз затвердив нову Стратегічну програму допомоги Україні на 2018-2020 роки (Single Support Framework), яку розроблено, зважаючи на 3 ключові цілі підтримки України: зміцнення державного управління, зміцнення економіки та зміцнення суспільства. Європейська спільнота підтримує Україну в прагненні реформ і фінансує ці проекти.

Загальний обсяг допомоги Україні від Євросоюзу на цей період має становити 430-530 млн євро. Фінансування надаватиметься за принципом "more for more", тобто є пряма залежність фінансування від реалізації проектів та виконання погоджених в рамках програми відповідних реформ.

Для європейських інвесторів важливо розуміти, хто і як буде використовувати для розвитку транспортної галузі і транзитних коридорів кошти міжнародної допомоги.

Стратегія реформ "нових облич"

Функціонування транзитних магістралей і створення хабів в Україні забезпечує Міністерство інфраструктури України. У компетенції цього відомства перебувають автомобільні, повітряні, залізничні, морські та річкові шляхи сполучення.

Часто під хорошими ідеями криється формальне їх використання або реалізація рішень на власний розсуд. Міністр інфраструктури Владислав Криклій дотримується принципу відбору і призначення кадрів, який базується на головному критерії "нових обличь". Між професіоналами і новими людьми з невідомим рівнем фахових знань і підготовки, перевага надається новим людям, при цьому рівень професіоналізму таких людей часто не відповідає рівню посад і відповідальності.

Водночас Міністерство інфраструктури, якому підпорядковано багато державних підприємств і підрозділів, проводить кадрову політику, яка перешкоджає реалізації євроінтеграційних цілей. Близько 60 керівників підприємств, підпорядкованих міністерству, перебувають у статусі виконувачів обов’язків, деякі структурні підрозділи взагалі не мають керівництва.

Показовою є ситуація з танкером "Делфі". Це судно під прапором Молдови під час шторму наприкінці листопада 2019 року зірвало з якоря. В результаті танкер сів на мілину  поблизу міського пляжу "Дельфін" в Одесі, внаслідок чого в приміській акваторії стався вилив нафтопродуктів та інших шкідливих речовин. Нині корабель лежить на правому борту і вже став місцевою пам’яткою – на його тлі люди фотографуються і роблять селфі. Як Міністерство інфраструктури планує вирішувати цю проблему, невідомо.  

Спеціалісти галузі наголошують, що керівники міністерства і багатьох підрозділів не мають достатнього досвіду, але несуть значну відповідальність за розвиток транспортної інфраструктури України.

Приклад успішних підприємств

У транспортній галузі України є підприємства, які працюють на розширення економічного потенціалу, наприклад Державне підприємство "Держгідрографія", забезпечує надання гідрографічних і навігаційних послуг для забезпечення безпеки судноплавства в морському регіоні та на внутрішніх водних шляхах України. Це підприємство обслуговує маяки і буї, а також інші технічні засоби, які допомагають судновим штурманам правильно прокладати маршрут для морських і річкових суден.

В останні роки колектив вдосконалив електронну систему навігації, використовує безпілотники для оцифровки навігаційних карт. Важливим напрямком діяльності є приведення в порядок системи навігації та безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Підприємство впроваджує інноваційні рішення, які розробляються спільно з Національною академією наук України для підвищення рівня безпеки і збільшення транзитного потенціалу економіки України.

"Держгідрографія" послідовно захищає національні інтереси: триває робота з протистояння агресії і забезпечення безпеки на морі — на вимогу установи регіональні центри електронних карт Міжнародної гідрографічної організації PRIMAR (Норвегія) і IC-ENC (Великобританія) вилучили російські електронні навігаційні карти (ЕНК) на води України зі своїх каталогів.

Установу очолює досвідчений професіонал Олександр Щипцов, який забезпечив реорганізацію підприємства, завдяки чому кошти інвестуються у розвиток людського капіталу, проводяться тренінги і навчання, оновлюється обладнання і судна.

Директор інституту енергетичних досліджень, аналітик і політичний експерт Дмитро Марунич в фейсбук-пабліку наголошує, що саме цьому підприємству вдалося реалізувати низку інноваційних проектів, які відповідають найкращим світовим зразкам.

Незважаючи на це, проти підприємства і його керівництва попередники розгорнули інформаційну кампанію, метою якої є зміна керівництва. Колишній керівник установи Дмитро Падакін і керівник Профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кірєєв систематично подають недостовірну інформацію міністру інфраструктури, дискредитують керівництво "Держгідрографії" і реальні здобутки підприємства. Схоже на те, що група осіб зацікавлена у зміні керівництва підприємства на свою користь і встановленню контролю за стратегічно важливою для економіки і безпеки України сферою.

Реальні проблеми галузі

Міністерству інфраструктури слід звернути увагу на реальні проблеми, про які знають більшість фахівців. Наприклад, зосередити увагу на тому, що Морська адміністрація України, яка уповноважена на акредитацію шкіл з підготовки моряків, проводить цю акредитацію за незрозумілими критеріями. У цій сфері широко поширена корупція. Для отримання профільної освіти, підтвердження кваліфікації, дозволів і допусків необхідно сплачувати тіньові кошти.

Про це пишуть фахівці і блогери, наприклад Іван Ніякий, який детально розкриває корупційні прояви в атестації українських моряків.

Фахівці, які ставять за мету отримати паспорт моряка, підтвердження кваліфікації, стикаються з кількома корупційними колами. Про ці явища знають всі причетні до галузі, але схоже, що в Міністерстві інфраструктури про це не знають.

Міністерство декларує високий рівень прозорості у своїй діяльності, але немає жодних коментарів щодо обшуків, які нещодавно пройшли в кабінеті державного секретаря міністерства Андрія Галащука провели Державне бюро розслідувань і Національна поліція. 

Європейський Союз раніше підтримав запровадженні в Україні посади державних секретарів міністерств. Ідея полягала в тому, щоб ці службовці не були пов’язані з політикою і квотним принципом формування уряду. Але як виявилося, аполітичні держсекретарі не завжди можуть бути антикорупційними.

Отже, можемо зробити висновок, що впровадження новітніх технологій у транспортній сфері України безпосередньо залежить від довіри європейських інституцій до України. Фінансові ресурси, які європейські партнери виділяють для реформ транспортної галузі України, необхідно використовувати для впровадження інновацій і сучасних підходів до створення трансєвропейських транспортних коридорів і хабів в Україні. Для цього українська влада має продемонструвати реальні кроки в боротьбі з корупцією і слідувати найкращим прикладам діяльності, які є в Україні та за її межами.

Корупційні прояви: рейдерське захоплення "Держгідрографії"

Незважаючи на реальні здобутки державної установи "Держгідрографія", Міністерство інфраструктури України надіслало 18 лютого до Кабінету міністрів України подання на затвердження виконувачем обов’язків начальника державної установи – Дмитра Падакіна. Це саме той колишній керівник "Держгідрографії", який був звільнений у березні 2019 року та є фігурантом кількох кримінальних проваджень щодо порушень при здійсненні державних закупівель, неправомірних виплат надбавок і премій, неналежного забезпечення захисту державних майнових прав та інтересів під час незаконної експропріації майна установи Російською Федерацією.

Експерти констатують, що фактично відбувається заздалегідь підготовлене рейдерське захоплення "Держгідрографії" міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, державним секретарем цього міністерства Андріє Галущуком і керівником Профспілки працівників морського транспорту України Михайлом Кірєєвим шляхом призначення на посаду керівника установи своєї довіреної особи.

Це захоплення було сплановане і відбувається всупереч економічних інтересів України, спрямовано проти фахівців галузі. Єдиний мотив призначення Дмитра Падакіна — досягнення корисливих інтересів групи зацікавлених осіб, які очолюють Міністерство інфраструктури, і, користуючись своїм службовим становищем, призначають на керівні посади своїх протеже.

Політичний експерт Петро Олещук оцінюючи ситуацію, що склалася, зазначає у фейсбук-пабліку, що Дмитро Падакін ніяк не справляє враження "нового обличчя", оскільки вже був виконувачем обов’язків "Держгідрографії" і щодо нього в Єдиний реєстр досудових розслідувань неодноразово вносилися відомості щодо різноманітних корупційних порушень.

Експерт також наголошує, що центральні органи влади України і зокрема Мінінфраструктури останнім часом дуже часто  потрапляють до новин про корупцію. Відбувається зухвале і неприховане  порушення процедур призначення керівників, немає кваліфікаційних перевірок кандидата і не оголошено відкритого конкурсу.

Раді національної безпеки та оборони та Службі безпеки України необхідно звернути увагу на кадрову політику, яку проводить Міністерство інфраструктури, оскільки, це установа, яка забезпечує національні інтереси у сфері гідрографії та навігації. Очевидно, що ситуація з кадровими призначеннями в Міністерстві інфраструктури підриває довіру українського суспільства до Кабінету міністрів і його антикорупційної політики, а також ганьбить його в очах міжнародної спільноти.

Читайте Comments.ua в Google News