Ціни на електроенергію в Україні: бути чи не бути «Роттердам+» і що це означає для жителів країни

Мабуть, мало які дії влади викликали таке невдоволення українців як постійне зростання тарифів на комунальні послуги і ціни на енергоносії, які виросли з 2014 року в 5-8 разів. Одним з найбільш ненависних поєднань за 3 роки встигло стати поєднання "Роттердам+" – встановлена в березні 2016 року методика формування ціни на електроенергію.

Ненависний "Роттердам+"

Постановою №289 від 3 березня 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) визначила вартість електроенергії як ціну вугілля в портах Роттердама плюс вартість його доставки в Україну. В результаті, протягом 2016 року електроенергія подорожчала вдвічі.

За формулою дуже швидко закріпилася слава "корупційного механізму": паралельно різко зріс імпорт в Україну російського вугілля, під яким, на думку експертів, переховувався видобутий на непідконтрольному Донбасі і ціна якого набагато нижча "імпортного" з Роттердама. Таким чином, виробники електроенергії отримували надприбутки, особливо в цьому підозрювали компанію ДТЕК Ріната Ахметова.

Крім критики, противники формули "Роттердам+" двічі намагалися скасувати рішення НКРЕКП в судовому порядку і обидва рази безуспішно. У 2017 році у Вищому адміністративному суді з Нацкомісією спробували сперечатися Українська асоціація виробників феросплавів та електрометалургійної продукції (УкрФА) і Нікопольський завод феросплавів. У березні поточного року група народних депутатів не змогла переконати Окружний адміністративний суд Києва в незаконність Постанови №289.

Втім, до моменту останнього рішення суддів формула "Роттердам " формально вже не працювала, оскільки НКРЭКУ скасувала постанову №289 в серпні 2018 року, прив'язавши вступ в силу рішення про скасування з моменту запуску ринку електроенергії, тобто 1 липня 2019 року.

Замість "Роттердам+" буде "Роттердам мінус"

Втім, атаки на формулу не припинилися, а до часу його наближення до моменту запуску ринку електроенергії навіть почастішали.

У травні ознаки монополії в постанові №289 розглянув Антимонопольний комітет України (АМКУ) і відкрив справу проти НКРЕКП через введення формули "Роттердам+".

Національне Антикорупційне бюро України (НАБУ), яке розслідує законність "Роттердам+" з 2017 року, 20 червня з обшуком побувало в квартирі голови НКРЕКП Оксани Кривенко та колишнього члена комісії Володимира Євдокимова, про що повідомив експерт у сфері енергетики Юрій Корольчук.

Нарешті, Конституційний суд України прийняв рішення, згідно з яким визнав створення НКРЕКП президентом Петром Порошенко в 2014 році таким, що не відповідає Конституції України в частині способу створення і статусу. Згідно з рішенням суду, голова держави не має права створювати такі органи, оскільки є НКРЕКП центральним органом виконавчої влади і повинна підпорядковуватися Кабінету міністрів.

Мабуть, набагато більше уваги привернула заява 14 червня представника президента України у Верховній Раді Андрія Геруса, який пообіцяв вже 17 червня подати в парламент президентський законопроект про зниження ціни електричної енергії вугільних електростанцій. Майбутній документ Герус позначив як невідкладний і навіть назвав його "Роттердам-".

Суть майбутнього законопроекту представник глави держави пояснив як бажання прибрати "плюс" – вартість транспортування вугілля, а також ввести "мінус" у вигляді знижки до 10% на ціну вугілля залежно від його якості.

Незважаючи на гучну заяву ні 17 червня, ні пізніше законопроект про "Роттердам+" від президента Володимира Зеленського в парламент так і не надійшов. Тим не менш, це не завадило команді президента на сторінці в Facebook внести питання у список 20 досягнень Володимира Зеленського за перший місяць президентства.

"Роттердам+": законопроект на постанову

Заява представника президента в парламенті Андрія Геруса викликала у деяких експертів здивування. Так, президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець назвав заяву останнього "правовим нігілізмом".

"Як можна ініціювати законодавчі зміни, якщо знаменита формула була встановлена не законом, а постановою НКРЕКП. І не встановлена окремо, а як частина формування оптово-роздрібної ціни на оптовому ринку електричної енергії. І суд двічі відмовився визнавати таке ціноутворення незаконним", – написав експерт на своїй сторінці в Facebook.

Також експерт звернув увагу на те, що перед прийняттям нового закону про НКРЕКП який пропонує Андрій Герус, необхідно прийняти зміни до Конституції України, а не законом.

Але головне, Олександр Трохимець заявив, що головною метою майбутнього законопроекту може стати зовсім не боротьба з одіозною формулою "Роттердам+". Про те, що в Адміністрації президента планують у майбутньому законі змінити не тільки "+" на "-" у приставці до "Роттердам", заявив і сам Герус.

Битва не за "Роттердам+", а за "ринок електроенергії мінус"

Андрій Герус пояснив, що документ, крім нової формули ціноутворення, повинен був на рік відкласти запуск ринку електроенергії, запланований з 1 липня. Власне, призначення майбутньої формули "Роттердам-" і повинно було складатися у встановлення нових цін на електроенергію на перехідний період до 1 липня 2020 року.

Як заявили ряд експертів, саме це – перенесення запуску ринку електроенергії – є справжньою метою президентської команди, чиїм глашатаєм в публічній сфері постав Андрій Герус.

Так, Олександр Трохимець акцентував увагу на тому, що пропозицію, озвучену представником глави держави, можна розуміти так: "Хочете дешеву електроенергію – дайте нам можливість в ручному режимі встановлювати далі тарифи, тому що дешева електроенергія потрібна не тільки населенню, але й заводам Ігоря Коломойського".

Також експерт заявив, що слова Геруса про можливі кадрові зміни в складі НКРЕКП після "переформатування" можна трактувати як спробу зробити Нацкомісію "ручною" в інтересах олігарха Ігоря Коломойського.

Аналогічної точки зору дотримується і член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, коментуючи обшуки НАБУ в квартирах членів НКРЕКП 20 червня.

"Навколо президента Зеленського сформувалася група, яка безпосередньо зацікавлена в тому, щоб ринок електроенергії в Україні не заробив ніколи. І однією з найважливіших перешкод, які заважають зупинити ринок, є аргументи НКРЕКП. Адже саме регулятор займається розробкою вторинного законодавства для реалізації ринку з 1 липня 2019 року. Тому не дивно, що рано чи пізно, але в боротьбі проти ринку повинна з'явитися важка артилерія противників ринку електроенергії", – стверджує експерт на сторінці в соцмережі.

Юрій Корольчук зазначає, що Оксану Кривенко раніше нібито викликали в Адміністрацію президента і "рекомендували не впроваджувати ринок електроенергії". Однак розуміння з боку Кривенко в АП не отримали, що і викликало "наїзд" НАБУ.

Через кілька днів адвокат НКРЕКП Одинець Ірина в інтерв'ю "Діловій столиці" заявила, що частина претензій до формули "Роттердам+" детективи НАБУ зняли, стверджуючи, що в тариф повинна включатися вартість доставки лише 7% вугілля з Роттердама.

"Чому саме 7%, а не 17, чи 27 – відомо тільки їм. Навіть якщо ми подивимося на 2016-2017 роки, то обсяги імпорту були значно вище, ніж 7%", – заявила виданню адвокат Нацрегулятора.

Зв'язок "Роттердам+" з владою і бізнесом

Законопроект №4493 був прийнятий Верховною Радою ще 13 квітня 2017 року, а старт реформи повинен був відбутися з 1 липня. Проте вже за місяць до цього стали активно звучати думки про необхідність перенести запуск ринку на рік через неготовність країни до цього.

До числа найбільш впливових противників ринку експерти та ЗМІ віднесли олігарха Ігоря Коломойського, через належні йому потужності у виробництві феросплавів, в собівартості яких ціна електроенергії доходить до 50%. Так, через переведення з 1-ї на 2 категорію споживачів, що означала зростання тарифів на електроенергію на 30%, в 2011-2012 році належав Коломойському Запорізький завод феросплавів фактично не працював. Власне, перша спроба в суді визнати формулу "Роттердам+" незаконною належала саме Коломойському в особі Української асоціації виробників феросплавів та електрометалургійної продукції (УкрФА) і Нікопольського заводу феросплавів.

На думку експертів і частини суспільства, олігарх має вплив на новообраного президента Володимира Зеленського, і хоча пропозицію першого корисності дефолту для України глава держави заперечив, в питанні запуску ринку електроенергії глава держави швидше підтримав бізнесмена.

Так, 10 червня президент подав до Верховної Ради як невідкладний законопроект №10376, яким пропонувалося перенести запуск ринку електроенергії в Україні на 1 липня 2020 року.

В пояснювальній записці до законопроекту перераховувалися ризики запровадження ринку електроенергії в 2019 році:

Незважаючи на те, що документ був позначений як "невідкладний", до його розгляду нардепи так і не приступили, і, враховуючи непрості відносини між ВР і президентом, а також передвиборну кампанію, стартувала достроково, вже навряд чи візьмуться. За такої ситуації малоймовірним був і розгляд ВР іншого законопроекту, про який говорив 14 червня Андрій Герус щодо зміни "Роттердам+" на "Роттердам-". Останній, власне, в деякому сенсі бачиться "резервним" для запропонованого президентом запуску ринку електроенергії на рік пізніше.

"Роттердам+" і тариф на електроенергію

Тим часом поки вирішується доля дати запуску ринку електроенергії в Україні пересічних українців, без сумніву, хвилює його ціна для них особисто. Але на цей питання у експертів та держави немає єдиної відповіді.

Так, автори законопроекту №10376 однією з причин перенесення запуску ринку електроенергії на 2020 рік називають можливість зростання середньої ціни на електроенергію від 20-30% – за оптимістичними оцінками, або в рази – з песимістичними.

Деякі експерти вважають, що хоча зростання цін на електроенергію і неминучий, він не буде таким катастрофічним. Так, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар в інтерв'ю одному зі ЗМІ заявив, що піде монополія і тому на конкурентному ринку мінімізується можливість завищення цін.

Іншим ж способом уникнути або знизити зростання ціни може стати Положення про соціальні зобов'язання (ПСО), аналогічного діючого на ринку газу.