Недержавні пенсійні фонди: чому українці не поспішають самостійно відкладати гроші на пенсію

Недержавні пенсійні фонди: у чому суть

В Україні недержавні пенсійні фонди працюють вже більше 15 років. Згідно з даними Пенсійного фонду, на початок поточного року в Держреєстрі фінансових установ налічувалося 62 НПФ, учасниками яких були більш 855 тис. осіб. Обсяг активів недержавних пенсфондів становив 2,74 млрд грн.

У законі "Про недержавне пенсійне забезпечення" пояснюється, що недержавний пенсійний фонд – це юридична особа зі статусом неприбуткової організації, що діє виключно для накопичення пенсійних внесків на користь учасників фонду та управління цими активами шляхом інвестування".

НПФ поділяються на:

- відкриті (туди можуть робити внески всі бажаючі);
— корпоративні (для співробітників конкретних роботодавців);
— професійні (для профспілок).

Стати учасником недержавного пенсійного фонду можуть як українці, так і іноземці або особи без громадянства. Внески дозволено робити в кілька фондів, причому, здійснювати їх може як фізична особа, так і компанія або профспілка.

У пенсійному контракті з таким фондом потрібно вказати обрану вами пенсійну схему (встановлюють умови і порядок пенсійного забезпечення, їх можна змінювати раз на півроку), період дії контракту, умови його зміни та розірвання, порядок розрахунків між НПФ і учасником (у разі дострокового розірвання контракту або ліквідації фонду), права і обов'язки сторін, а також розмір пенсійних внесків (з умовами їх зміни).

Важливий момент: недержавні пенсійні фонди можуть виплачувати пенсію протягом певного періоду або ж видати учаснику всю суму відразу. При цьому, розмір виплат буде залежати від того:

- скільки коштів є на індивідуальному пенсійному рахунку;
— тривалості виплати та формули розрахунку розміру пенсії на конкретний термін згідно з методикою, затвердженою Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Недержавні пенсійні фонди: позитивні моменти

На користь недержавних пенсійних фондів свідчить чимало факторів. Ось лише деякі з них:

- вони не є "кишеньковими банками" олігархів та недержавне пенсійне забезпечення – виняткова їх діяльність;
— активи таких пенсійних фондів та його учасників розподіляються окремо, щоб захистити і запобігти банкрутству фонду;
— якщо недержавні пенсійні фонди все ж ліквідують, то його гроші учасників з особистих рахунків перераховуються в інший фонд, банк або страхову організацію, зазначені в їхніх заявах;
— обсяги пенсійних виплат чітко відповідають сумі коштів, зазначених на індивідуальному рахунку учасника фонду;
— вартість послуг недержавних пенсійних фондів жорстко регулює держава, при цьому не менше ніж раз на рік фонди піддаються аудиторській перевірці, результати якої обов'язково оголошуються;
— недержавні пенсійні фонди неможливо закрити шляхом розділу або реорганізації, не можна оголосити банкрутом і ліквідувати за законом про банкрутство;
— встановлено жорстке обмеження за обсягами вкладень та цілей використання пенсійних активів;
— активи недержавних пенсійних фондів не можуть перебувати в заставі, на них не поширюється стягнення за зобов'язаннями засновників фонду, компаній, які здійснюють платежі на користь учасника, керуючих активами фонду, адміністратора, зберігача фонду та страхової організації.

Недержавні пенсійні фонди: проблеми і рішення

Здавалося б, суцільні плюси, але українці не поспішають нести гроші в такі фонди.

"Приватні пенсійні фонди показують вкрай низьку ефективність. Особливо – в країнах з нестабільною економікою, як у нас. Вкладені туди гроші просто зникнуть – і прямо в сенсі слова, і в переносному. Вони будуть з'їдені інфляцією з одного боку, а з іншого цілком можуть бути вкрадені як самою державою, так і власниками банків у яких вони будуть знаходитися. А держава традиційно буде розводити руками, роблячи вигляд, що не помічає, що витікають мільярди з України", – вважає віце-президент Світового юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.

Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко, пояснюючи виданню "Коментарі" проблеми з недержавними пенсійними фондами, зазначив, що з самого початку їх діяльність сильно зарегламентували.

"У результаті простіше покласти гроші в банк на депозит, ніж перераховувати гроші в недержавний пенсійний фонд, – говорить експерт. – Там дуже багато нюансів. Ти можеш перелічити, але за умови, що це не більше 15% твоєї зарплати. А потім ще якась інструкція. І ще... Клієнта топлять у паперах, які йому абсолютно не потрібні".

На думку Охріменка, спочатку пропонувалося, що 50% активів НПФ буде зберігатися у валюті. "А їм заборонено – у валюті, – зазначає економіст. – Активи недержавних пенсійних фондів за рахунок девальвації сильно знецінюються. І розміщуючи гроші в банк на депозит, ти навіть в гривнях більше заробиш приблизно в два рази більше, ніж розмістивши їх в НПФ".

Глава УАЦ вважає, що потрібно:

1. Спростити можливість розміщення коштів у недержавних пенсійних фондах, прибравши зарегламентованості.
2. Дати можливість хоча б 50% своїх активів розміщувати у валюті, щоб люди не втрачали внаслідок девальвації.

На думку фінансового експерта Олексія Куща, щоб недержавні пенсійні фонди стали у нас популярні, потрібно вирішити дві основні задачі.
"Перша – збереження грошей. Щоб ніхто не вкрав, як сталося у випадку з банкопадом в 2014-2015 рр. Тоді були втрачені сотні мільярдів гривень вкладників. Тільки через Фонд гарантованих вкладів фізосіб було відшкодовано 80 млрд грн., – нагадує Олексій Кущ. – Друга – вирішити проблему девальваційно-інфляційного знецінення активів".

Перша задача, за словами експерта, вирішується, в тому числі, за допомогою встановлення жорстких норм щодо покарання винних.

"Як в Чилі, де була введена повна майнова відповідальність керуючих недержавними пенсійними фондами. Там це поширювалося аж до спадкоємців людей, які порушили закон. Виплачують борги кілька поколінь. До речі, чилійська модель недержавного пенсійного забезпечення визнана однією з кращих в світі. Там була одна з найшвидших пенсійних реформ", – пояснює Кущ.

Але у нас будуть проблеми, так як немає усталених правових інститутів і практики застосування невибіркового правосуддя. А тому, навіть якщо ввести подібні чилійським жорсткі норми, на рівні українських судів немає можливості забезпечити право застосування норм цієї відповідальності. Або це право буде застосовувати вибірково, як зараз: цього керуючого покарають, а цього – свого – не покарають. За принципом: "Друзям – усе, ворогам – закон".

"Проблему девальваційно-інфляційного знецінення у нас намагаються вирішити або за рахунок вкладень активів недержавних пенсійних фондів у державні цінні папери, або за рахунок вкладення в іноземні фінансові інструменти. Але тут є ключові ризики. В першому варіанті – держава має НПФ велику суму грошей, завжди буде спокуса відкласти ці виплати або ввести на них мораторій, – продовжує Олексій Кущ. – Варіант вкладення коштів у закордонні активні небезпечний тим, що буде посилювати відтік капіталу з країни і дефіцит платіжного балансу. Відповідно – чинити тиск на національну валюту. Тобто, замість появи в економіці "довгих грошей" (вираз, що використовується в економіці і фінанси для характеристики довгострокові – більше року запозичень, інвестицій або кредитів, що надаються на тривалий строк; "довгі гроші" є показником стабільного розвитку економіки – прим. ред.) така реформа може привести до довгострокового відтоку капіталу з країни".

Експерт вважає, що потрібно об'єднати земельну та пенсійну реформу. І створити модель, коли недержавні пенсійні фонди вкладали б кошти в облігації земельних банків, які, у свою чергу, кредитували б малі та середні фермерські господарства під заставу землі.

У такому разі зважилися б два завдання:

1. Збереження активів (земля – це той актив, який неможливо взяти і вивести за кордон).
2. Захищеність від девальваційно-інфляційних процесів (земля – це той актив, який зростає в ціні і компенсує втрати від інфляції і девальвації).

"Така модель могла б бути ідеальною для запуску ефективних недержавних пенсійних фондів, а також паралельно – для запуску ринку землі", – впевнений Олексій Кущ.