Наслідки валютної війни Китаю і США для України і світу

Народний банк Китаю знизив курс юаня лише на 1% по відношенню до долара США і цього вистачило для падіння цін на нафту марки Брент, для обвалу індексів на фондових біржах і зниження курсу валют країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону за принципом доміно. Мас-медіа охрестили маніпуляції КНР з курсом юаня валютною війною. Девальвація юаня – це цілеспрямований хід Китаю для пом'якшення наслідків торговельної війни зі США.

Валютна війна Китаю і США: добре забуте старе

Валютна війна – це перевірений часом спосіб сприяння збільшенню обсягів експорту. За рахунок зниження курсу національної валюти по відношенню до твердих валют вдається домогтися зниження цін на експортовані товари. Такої тактики дотримувалися Німеччина, Франція, Великобританія, США у 1921-1936 рр.., конкуруючи у сфері міжнародної торгівлі. Китай прагнув досягти такого ж ефекту в умовах тривалої торгової війни зі США.

Із червня 2018 року США і Китай по черзі збільшують імпортні мита на різні групи товарів. Першими імпортні мита на китайські товари ввели США у надії змусити Китай піти на поступки по ряду торгово-економічних питань.

Вашингтон зацікавлений, щоб китайські органи звільнили американські компанії, які працюють у Китаї, від обов'язкової передачі технологічної та комерційної інформації. Штати зацікавлені, щоб Піднебесна купувала більше американських товарів.

У торгівлі США і Китаю спостерігається від'ємне сальдо і американці купують більше китайських товарів, ніж продають в КНР своєї продукції. Існує проблема торговельного дефіциту США, що становить майже 900 млрд дол. Щоб зробити Китай більш поступливим і змусити погодитися включити вимоги США в текст двосторонньої торговельної угоди, американський президент Дональд Трамп пообіцяв у вересні підвищити до 10% мита на ввезену китайську електроніку і товари народного споживання на суму 300 млн дол.

Китайці провели девальвацію юаня, щоб перестрахуватися і знизити негативні наслідки американських мит для китайського експорту. Після девальвації юаня китайські товари стануть дешевшими і, незважаючи на поширювані на них імпортні мита, їх ціна буде прийнятною на американському ринку, зможуть конкурувати з продукцією американських виробників.

За думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, цього разу Китай вирішив девальвувати юань, а не обмежитися дзеркальним збільшенням мита на американські товари, щоб дати зрозуміти американцям, що не збирається йти на поступки в торгівельно-економічній суперечці зі США. Кухалейшвілі вважає, що акція КНР розрахована не тільки на економічний ефект, але і має під собою серйозне політичне значення. Пекін демонструє таким чином небажання рахуватися з інтересами США, підкреслює свою самодостатність і незалежність від позиції Білого Дому.

Валютна війна Китаю і США: міжнародні наслідки

Валютна маніпуляція Китаю може призвести до вкрай неоднозначних наслідків для світової економіки. Китай і США є найбільш потужними економіками у світі і від їх стану залежить економічна ситуація у всьому світі.

У Міжнародному валютному фонді висловили побоювання, що девальвація юаня може привести до уповільнення зростання світової економіки. На тлі девальвації юаня виріс курс євро, що невигідно Євросоюзу. Європейські виробники конкурують на світовому ринку з китайськими компаніями. Тепер ціни на європейські товари вище, ніж на китайські. Те ж саме стосується продукції зі США. Американські товари будуть коштувати дорожче на китайському ринку. В умовах валютної війни, Китай буде скорочувати імпорт американської продукції, що посилить проблему торговельного дефіциту в США, прогнозує американський економіст Роберт Скотт.

Негативні наслідки можуть торкнутися і Китаю. Економіст-міжнародник Артем Панасюк впевнений, що після зниження курсу юаня по відношенню до долара китайські підприємства зіткнутися з проблемою зростання цін на імпортну сировину і комплектуючі. Причина ,на думку експерта, полягає в тому, що з більшістю країн світу китайці проводять розрахунки в доларах США. Після девальвації юаня їм доведеться витрачати більше грошей, навіть якщо ціна на продукцію у доларах не зміниться. Одним з наслідків валютної маніпуляції Пекіна може стати відтік іноземних інвестицій з китайської економіки. З 2016 року  із економіки КНР були виведені близько 700 млрд дол.

Повністю відмовитися від імпорту китайські компанії не зможуть. Приблизно третина закупівель Китаю за кордоном становлять сировинні товари гірничо-металургійного комплексу, мідь, сільськогосподарська продукція, яка використовується у виробництві на території КНР. На думку Панасюка, китайським компаніям доведеться знижувати витрати на виробництво, в тому числі скорочувати фонд заробітної плати працівникам заради підтримки існуючого рівня цін на товари, які виготовляються з використанням імпортної сировини чи напівфабрикатів. Уникнути таких негативних наслідків Китай зможе тільки в торговельно-економічних відносинах з Росією, Індією, Бразилією, Японією, Південною Кореєю та Австралією, з якими раніше були досягнуті домовленості про розрахунки в національних валютах.

Валютна війна Китаю і США: український контекст

Валютна війна між Китаєм і США може призвести до неоднозначних наслідків для України.

Китай є нашим другим торгівельно-економічним партнером після Росії за обсягами товарообігу. У 2018 році українсько-китайський товарообіг склав близько 10 млрд дол. Як вважає економіст Артем Панасюк, в Україні можливе зниження цін на китайські товари в умовах девальвації юаня.

Вигоду з цього зможуть отримати українські підприємства, які використовують китайське сировину або напівфабрикати у своєму виробничому циклі, а також українські споживачі товарів широкого вжитку бюджетних категорій. Українські сталеплавильні підприємства зможуть купувати в Китаї графітовані електроди за більш низькими цінами. Валютна війна створює перспективи для зростання експорту в Україну китайських добрив і засобів захисту рослин, які затребувані серед українських агрохолдингів.

Можуть впасти в ціні китайські смартфони, одяг і взуття, автомобілі. Минулого року смартфони китайської фірми Xiaomi обійшли за обсягами продажів в Україні відомий корейський бренд Samsung. У 2018 році китайські фірми продали понад 1360 автомобілів на ринку України.

В водночас, в умовах негативного торгового сальдо України і Китаю в нашу країну хлине ще більше китайської продукції. Українській владі доведеться вживати протекціоністських заходів для захисту національних виробників. У червні цього року стосовно китайських металургійних заводів і металотрейдерів були введені високі мита на антикорозійний прокат, в  інтересах українських металургійних підприємств групи "Метінвест", "Арселор Міттал Кривий Ріг", які його виробляють. Китайські постачальники гірничодобувного обладнання становлять конкуренцію "Новокраматорському заводу важкого машинобудування", "Криворізького заводу гірничого обладнання" та іншим українським виробникам аналогічної продукції. Дешевий китайський ширпотреб та одяг становлять конкуренцію українським підприємствам легкої промисловості.

За думку Панасюка, внаслідок валютної війни в Китаї збільшиться ціна на українську продукцію. В основному Україна постачає продукцію в Китай агропромислового комплексу, рослинне масло, гірничо-металургійну продукцію, в тому числі залізну руку, золу, шлак. Китайські покупці можуть просити українських аграріїв і гірників зробити знижки або зовсім скоротити придбання української продукції, проводити заходи у сфері імпортозаміщення. Валютна війна може вплинути на скорочення Україною обсягів експорту в Китай.

Артем Панасюк вважає, що негативні наслідки валютних маніпуляцій Китаю можуть оминути Україну, оскільки ціни на китайську продукцію залишаться незмінними, якщо цієї осені курс гривні по відношенню до долара почне знову зростати. За його оцінками, сезонні зміни курсу гривні на 6% вище, ніж нинішнє зниження курсу юаня на 1%. Зате не надто райдужні перспективи чекають на українських трудових мігрантів у Китаї. Експерт вважає, що через девальвацію скоротяться їх доходи в перерахунку юанів на долари. В основному українці влаштовуються в Китаї охоронцями, моделями, танцівницями, вчителями англійської і вижити на 1000 дол. в китайських мегаполісах неможливо.