Coinspot 01.04.2020

BTC/USD

6327.78

ETH/USD

132.49

LTC/USD

38.87

НБУ 01.04.2020

USD/UAH

28.05

EUR/UAH

30.90

RUB/UAH

0.36

Рубрики

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес економіка Між молотом і ковадлом: яка доля чекає на «Мотор Січ»
НОВИНИ Всі новини

Між молотом і ковадлом: яка доля чекає на «Мотор Січ»

Вже кілька років поспіль підприємство «Мотор Січ» не вибуває зі стрічки новин. Правда, залишатися на слуху одному із найбільших авіаційних заводів на пострадянському просторі вдається зовсім не завдяки продукції

13 вересня 2019, 12:24 3708
Автор:

• Татьяна Веремеева

Між молотом і ковадлом: яка доля чекає на «Мотор Січ»

Із самого початку російської агресії за заводом і його керівництвом тягнеться ціла низка гучних кримінальних справ і звинувачень, серед яких є і співпраця з РФ, і фінансування тероризму, і державна зрада. А з недавніх пір авіагігант виявився замішаний ще й в американо-китайській технологічній війні.

Проблеми підприємства "Мотор Січ" з ринками збуту

На початку 2010-х років "Мотор Січ" поставляла до Росії від 50% до 75% всієї продукції. Тому припинення співпраці боляче вдарило по виробництву. Втім, підприємство не раз звинувачували в торгівлі з агресором, пригадуючи беззмінному директору "Мотора", В'ячеславу Богуслаєву, його неприховані симпатії до Росії.

У 2016 році ЗМІ знайшли у звіті шведського дослідницького центру з питань озброєнь SIPRI згадку про продаж українською стороною авіаційних двигунів АІ-222 для навчально-бойових літаків ЯК-130. В "Укроборонпромі" і "Мотор Січі" ці звинувачення з обуренням відкинули, але той факт, що наприкінці минулого року уряд Петра Порошенко заборонив поставки в РФ двигунів Д-436 для пасажирського АН-148 і пожежного літака Бе-200, говорить про те, що до цього моменту мотори для російської цивільної авіації все ж експортувалися. Крім того, журналісти проекту Bihus.Info звинувачували Богуслаєва у володінні кількома компаніями в РФ, які працюють на російську армію і ФСБ.


Провалилася спроба "Мотора" обійти заборону на військово-технічне співробітництво з Росією через дочірнє підприємство на базі Оршанського авіаремонтного заводу (ОАРЗ) в Білорусі. Семирічна експансія на вотчину Олександра Лукашенка закінчилася порушенням кримінальної справи проти українських співвласників ОАРЗ його поверненням під державне "крило". Подейкували, що "білоруський проект" "Мотора" не влаштовував не тільки Україну, але і Кремль, якому не подобалася затія Мінська щодо створенням разом з українцями власної крилатої ракети.

Як стало відомо інформаційному проекту #FLY9999, присвяченому вітчизняній авіації, для змісту українського авіагіганта необхідно не менше 12 млрд грн. на рік. Сума, практично непідйомна для одних тільки державних замовлень на зразок модернізації вертольотів Мі-2 для Міноборони.

Розширення асортименту продукції за рахунок випуску зразків цивільної авіації – вертольота МСБ-2 "Надія" (першої машини, зібраної виключно з українських комплектуючих) – особливого інтересу в урядових колах теж не викликало. Навпаки, в тому ж 2018 році глава МВС Арсен Аваков підписав із французької компанією Airbus Helicopters договір про купівлю 55 вертольотів на суму близько півмільярда євро. Угода сумнівна як з позицій підтримки вітчизняного виробника, так і з урахуванням претензій до якості імпортних літальних апаратів. Більшість з них вже були у вживанні, а одна із поставлених моделей, H225 Super Puma, користується у світі поганою репутацією через ряд аварій.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що були змушені піти на такий крок, так як машини "Мотор Січі" не відповідають тактико-технічним і експлуатаційним вимогам відомства. У відповідь на це глава підприємства відзначив, що обслуговування французьких вертольотів обходиться набагато дорожче і натякнув на те, що угода явно не обійшлася без відкату.

Як би там не було, але сьогодні "Мотор" переживає не кращі часи. Чистий збиток підприємства за перше півріччя 2019-го склав майже півмільярда гривень. Відповідно, виручка скоротилася на 37% – до 1,97 млрд грн. У зв'язку з відсутністю замовлень та припиненням випуску деяких видів продукції з 1 вересня робочий тиждень на заводі скорочено до 4 днів на тиждень. Скасовані безкоштовні робочі автобуси, а серед працівників ходять чутки про майбутні скорочення штату до 50% (зараз на заводі працює близько 25 тис. чол.).

Невдалим виявився цей рік і для самого Богуслаєва – вперше за останні 13 років йому не дісталося місце у Верховній Раді. "Червоного директора" у передвиборній гонці обійшов весільний фотограф Сергій Штепа зі "Слуги народу".

"Мотор Січ" та її "китайська карта"

Ідея розпочати більш тісні взаємини з Китаєм для порятунку підприємства від краху не нова. Тим більше, що такого співробітництва шукає сама Піднебесна, яка, наслідуючи прийняту нею кілька років тому доктрину технологічного домінування "Зроблено у Китаї-2025", буквально полює за всім, що має відношення до судно-, авіа- або ракетобудування. Як вважає глава компанії "Європатруль" В'ячеслав Коновалов, в напрацюваннях "Мотор Січі" китайську сторону, насамперед, можуть цікавити найбільший у світі серійний вертоліт Мі-26, а також двигуни АІ-222, використовувані на російських навчально-бойових літаках Як-130, і ТВ-317, дозволяє Мі-8 досягати рекордних висот. Серед перспективних розробок "Мотора" – адаптація турбогвинтових двигунів МС-500 Д-436 з унікальним трикаскадним компресором для китайського покупця.

Ще в 2015 році між "Мотор Січ" і китайським холдингом Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd був підписаний меморандум про співпрацю, під яким малося на увазі створення спільного підприємства у місті Чунцин. Там збиралися проводити і обслуговувати авіадвигуни за вітчизняними технологіями. Китайці обіцяли 250 млн. доларів інвестицій, у той час як українська сторона бралася забезпечити проект технологіями й фахівцями. Про перехід до практичних кроків в Пекіні серйозно заговорили навесні 2017-го. На урочистих заходах з цього приводу навіть встиг побувати перший віце-прем'єр міністр України Степан Кубів, який радісно відрапортував про це у себе на сторінці в Facebook.


Всього через пару місяців цим інвестиційним проривом зацікавилися в СБУ, де вважають це спробою іноземної компанії заволодіти контрольним пакетом акцій стратегічного підприємства. За версією силовиків, Богуслаєв продав Skyrizon 56% акцій підприємства. Керівництво "Мотора" звинуватили у спробі умисного розвалу заводу з метою ослаблення держави.

В "навантаження" до всього в цьому списку значилася ще й справа про фінансування "ДНР", пов'язане з діяльністю Сніжнянського машзаводу, що знаходиться на непідконтрольній Україні території. Були відкриті кримінальні справи за статтями "диверсія", "підготовка до злочину" і "держзрада", Шевченківський районний суд заарештував злощасні 56% акцій, а на сам завод почали навідуватися "маски-шоу". Правоохоронців анітрохи не збентежило, що з 1994 року "Мотор" був перетворений в акціонерне товариство з приватної формою власності. Претензії з приводу купівлі-продажу акцій міг пред'явити хіба що Антимонопольний комітет і безуспішні спроби силовиків протягом двох років знайти в угоді щось протиправне – явне тому підтвердження.

Екс-глава "Укрспецекспорту" Сергій Бондарчук пояснює пресинг СБУ особистими інтересами Петра Порошенка, який намагався роздобути частку в "Моторі" ще з часів правління президента Віктора Ющенка.

"Мотор Січ" на роздоріжжі

Топ-менеджмент "Мотора" довгий час зберігав мовчання щодо кількості проданих акцій. Всі точки на "і" розставив договір про співпрацю між китайськими групами компаній Xinwei і Skyrison і державою Україна в особі концерну "Укроборонпром", підписаний наприкінці квітня минулого року. По ходу справи з'ясувалося, що 75% акцій вже давно знаходяться у приватних руках (6 компаній і одна фізособа), ніяк не пов'язаних з колишнім керівництвом заводу.

Китайська сторона вирішила сформувати мажоритарний пакет на одному підприємстві, що неможливо зробити без згоди Антимонопольного комітету. За законами України, зосередження більше 10% акцій в одних руках вимагає його спеціального дозволу (що, втім, не завадило самому Богуслаєву скупити більшу частину акцій, а потім заробити на їх продажу близько 1 млрд дол.).

Як тільки антимонопольники "дадуть добро" договір вступить в повну силу. Його умови складно назвати невигідними для нашої країни – покупець пропонує модель спільного управління з безоплатною передачею українській державі 25% акцій та правом вето, грант на розвиток авіабудування в 100 млн дол., збереження робочих місць і зарплат на підприємстві, а також забезпечення його замовленнями. Для порівняння, минулого року стартова ціна за багатостраждальний Одеський припортовий завод (який так і не продали) стартувала з 58 млн дол.

Здавалося б, що оплот українського авіабудування врятований і саме час відкорковувати шампанське, однак на ділі все виявилося не так просто. На горизонті замаячили інтереси США, у відповідності з якими Китай названий загрозою № 1 для національної безпеки Штатів. Радник американського президента з питань нацбезпеки Джон Болтон під час недавнього візиту в Київ дуже переконливо натякав президенту Володимиру Зеленському на відмову від продажу "Мотор Січі". При цьому він підкреслював, що, співпраця з Китаєм загрожує впадінням в економічну залежність і веде до крадіжки військових технологій.

У столичному посольстві КНР дуже болісно відреагували на слова Болтона, назвавши звинувачення в крадіжці "потоком бруду", а також нагадали, що за підсумками першого півріччя 2019-го Китай (на відміну від США) став найбільшим покупцем української сільгосппродукції та за найскромнішими прогнозами товарообіг до кінця року досягне 10 млрд дол.

Хоча про продаж "Мотора" посол сказав не так вже й багато, основний посил "спічу" очевидний: законні права комерсантів з КНР повинні бути захищені, а прийняття боку американського емісара призведе до серйозного охолодження українсько-китайських відносин. Почули цей сигнал на Банковій чи ні – невідомо, але, за дивним збігом обставин, не минуло й тижня, як у СБУ вирішили почати досудові розслідування за звинуваченнями підприємства і його керівництва у диверсії і постачанні продукції військового призначення в РФ.

Як вважають експерти, американський уряд буде наполягати на націоналізації підприємства, у разі чого Україні доведеться заплатити за матеріальну  і моральну шкоду китайцям в розмірі від 500 млн до 2 млрд дол. У якості втішного призу" і для підтримки на плаву "Мотор" буде отримувати від США невеликі замовлення.

Економіст Олексій Кущ називає це "м'якою евтаназією", так як через 10-15 років на підприємстві можна буде ставити хрест – використовувані технології безповоротно застаріють, а фахівці будуть втрачені. На той момент потужності "Мотора" будуть цікаві іноземним інвесторам хіба що в якості металобрухту.

Відмовивши США Україна ризикує залишитися без підтримки заокеанського партнера. Доведеться забути про перспективу вступу в НАТО і 250 млн дол. щорічної військової допомоги з Америки. З урахуванням того, що більша частина цих грошей повертається назад в якості оплати за роботу інструкторів і поставляється озброєння – втрата швидше репутаційна, ніж матеріальна. На іншій чаші ваг – більш ніж вигідна торгівля з Китаєм, багатомільйонні інвестиції і порятунок авіабудівного гіганта. Вибір для уряду Зеленського непростий, але чекати, що все вирішиться само собою – ще гірше. Адже в цьому випадку, як зауважив політолог Юрій Романенко, виграють усі сторони, крім України.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини партнерів

Новини

????????...