Інфраструктурні ініціативи Гончарука: чи є у них майбутнє

У плани прем'єр-міністра України входить ремонт 15 аеропортів і п'ять портів. У той же час, у ЗМІ все частіше з'являється інформація про те, що вже ідуть кулуарні переговори про відновлення авіасполучення між Росією і Україною, а Укрзалізниця відремонтувала 3 плацкартні вагони, про що повідомив глава підприємства Євген Кравцов.

Інфраструктурні ініціативи Гончарука: від моря до моря

"Нам необхідно спробувати з'єднати Балтійське і Чорне моря. Це абсолютно реально", – заявив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук під час Ялтинської щорічної зустрічі (YES) у Києві. Він також зазначив, що в уряду вже є необхідний проект.

В водночас, для здійснення планів уряду необхідно домовитися з Польщею і Білоруссю, а також знайти необхідні кошти. Орієнтовна вартість водного "шовкового шляху" становить близько 13 мільярдів євро. Також буде необхідно розчистити фарватери і поглибити дно чотирьох річок: Вісла, Західний Буг, Прип'ять, Дніпро.

Співзасновник аналітичного центру "Українська фабрика думки" Юрій Гаврилечко заявляє, що балто-чорноморський водний гіперлуп – це чергові Нью-Васюки, за якими не стоїть нічого, крім гучних слів. "Кулуарні переговори про щось (в тому числі і про відновлення авіасполучення з РФ) можуть йти скільки завгодно, але до тих пір, поки не будуть досягнуті хоч якісь притомні домовленості, наприклад, в нормандському форматі, і не почнеться їх виконання, навряд чи літаки почнуть літати між Києвом і Москвою. Що стосується "Укрзалізниці", то її планують розпродавати по частинах, і тому ніякої масштабної модернізації рухомого складу, ремонту вокзалів і залізничних шляхів як не було, так і не буде найближчим часом", – вважає Гаврилечко.

Колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава звертає увагу на ще один важливий нюанс – тривалість транспортування. Час проходження одного судна по всьому маршруту протяжністю 2 тис. км складе мінімум два тижні. Відстань між крайніми точками – Гданськом і Херсоном – по залізниці приблизно 1600 км, і по ній той же вантаж можна доставити менш ніж за три доби, автомобілі перевезуть ще оперативніше. Так що, відзначає Кава, цей проект ніколи не окупиться.

Інфраструктурні ініціативи Гончарука: рейси Київ-Москва

Економіст Олександр Дудчак каже, що плани про новий морському каналі настільки ж реальні, як і тунель-хорда через товщу Землі безпосередньо в Австралію. "Чому б і ні? Не набагато фантастичніше, ніж чорноморсько-балтійський канал. Якщо серйозно, то ніхто цим займатися не буде, звичайно. А ось зняти заборону прямого авиасообщеия між Києвом і Москвою – цього цілком можна очікувати. Адже це може принести конкретну прибуток Ігорю Валерійовичу (Ігор Коломойський, – ред.). Ну і простим людям полегшення: зайва пересадка відпаде. До речі, та ж/д сполучення необхідно розвивати – воно користується великим попитом. Але тут важливіше знизити ціни, так як вартість плацкарти Київ-Москва вже наздогнала ціну авіаперельоту", – зазначає Дудчак.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав, що з Дніпра по Прип'яті і Західного Бугу дійсно ходили річкові судна ще з часів Російської імперії. "Теоретично можна здійснити задум нової влади, але звертаю увагу на те, що цей канал, що з'єднує річки з царської епохи, вже більше 40 років не використовувався і прийшов в повну непридатність. І тут такий цікавий нюанс: більша частина цього каналу знаходиться на території Білорусі. Так от: а Лукашенко (Олександр Лукашенко, президент Білорусі, – ред.) взагалі-то в курсі амбітних планів Гончарука? Або наш прем'єр сподівається в наказовому порядку вирішити цю проблему з президентом сусідньої країни? Знову ж гіпотетично можна було створити міжнародний консорціум, який раптом погодився б вкласти в цей проект мільярди доларів. Але тут виникає крихітний питання: а що, звідки, куди і на чому возити з цього водного шляху?", – задається питанням Охріменко.

Експерт також зазначає, що можна спробувати перехопити частину вантажів (будматеріали, продукти та ін), які зараз перевозяться по Дунаю. Але це видається малоймовірним. От якби про проект заявила, наприклад, Німеччина, то тоді у європейців міг би виникнути інтерес. А так, до сирого і непродуманого заявою українського прем'єра навряд чи хтось прислухається.

Інфраструктурні ініціативи Гончарука: фактор радіації

В як один з аргументів на користь свого дітища автори проекту заявляють, що він екологічний, адже викид вуглекислого газу буде значного менше, ніж при тепловозній тязі і тим більше у випадку з автомобільним транспортом. Можна було б заперечити, що є електровози, але підступ зовсім в іншому. Частина водного шляху пройде по річці Прип'ять, в яку потрапило чимало радіоактивних відходів під час аварії на Чорнобильській АЕС. І вся ця радіація поки "законсервована" на дні річки під шаром мулу. І при початку активного судноплавства всі ці відкладення спливуть на поверхню. А адже Прип'ять – найбільший приплив Дніпра, так що наслідки будуть з усіма наслідками для всієї України.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов впевнений, що говорячи про повітряне пасажирському сполученні з Росією, варто відзначити, що його, справді, логічно було б відновити.

"Як економічна санкція проти РФ" дана міра абсолютно безглузда. Знизити пасажиропотік у Росії вона також не в змозі, так як громадяни України їдуть туди з цілком об'єктивних причин (на заробітки, до родичів і друзів), і необхідність трястися в поїзді майже добу або здійснювати пересадку при перельоті через Мінськ не в змозі утримати їх від поїздок. Що стосується "Балто-Чорноморських каналів і коридорів", то ці абсолютно безглузді проекти виходячи з простого факту: за ним нічого і нікуди возити. Як правило, транспортні артерії проектуються на основі необхідності доставки певного виду вантажів у відповідні пункти призначення. За таким принципом, наприклад, проектувався новий шовковий шлях (виходячи з потреб доставки китайського ширвжитку і електроніки на ринки південної Європи). Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день не існує ніяких товарів, які потрібно було б у великих обсягах транспортувати з чорноморського басейну в балтійський, або у зворотному напрямку. А значить, ідея транспортного коридору – не більше, ніж гучний і не цілком вдалий піар", – вважає Богатирьов.

Аналітик Сергій Саливон вважає, що наявність або відсутність авіасполучення з РФ питання політичний. "В тому числі, як я розумію, з-за штрафів, які досі накладаються на російські авіакомпанії, що літають в Сімферополь. І незрозуміло, що робити з цими штрафами. Що ж стосується балтійсько-чорноморського каналу, то мова, по суті, йде про дніпровсько-бузькому каналі, що з'єднує річки Прип'ять і Західний Буг. У Радянському Союзі було зрозуміло, що по ньому возити, тому в нього вкладали чимало грошей – земснаряди стояли через кожні кілька кілометрів. Зараз розмови про нього – повна дурість, т. к. не тільки значно занепала наявна інфраструктура, але й змінився клімат. Прип'ять у Турові переходять пішки, і притому, це не саме дрібне місце. Загалом, пропозицію прем'єра Гончарука – це відсутність елементарного розуміння ситуації і маніловщина в чистому вигляді", – зазначає Саливон.