Проект держбюджету-2020: у чому особливості головного фінансового документа України

20 вересня у Верховній Раді міністр фінансів України Оксана Маркарова представила проект державного бюджету України на 2020 рік. Документ ще будуть доопрацьовувати, він повинен пройти перше і друге читання, а також бути підписаний главою держави. Але експерти вже встигли зробити певні висновки з поданого документа.

Держбюджет-2020: (не)просто цифри

Проект держбюджету – законопроект №2000 називається "Про державний бюджет України на 2020 рік" – був опублікований на сайті Верховної Ради ще 16 вересня.

Ініціатором документа вказаний прем'єр-міністр Олексій Гончарук, суб'єктом права законодавчої ініціативи – уряд. Представляла законопроект у парламенті Оксана Маркарова, яка назвала його збалансованим, реалістичним і таким, що передбачає фінансування всіх пріоритетних витрат.

Говорячи мовою цифр, пропонується:

- курс гривні – 28,2 грн. за долар (у держбюджеті-2019 було 29,4 грн./дол.);
— інфляція – на рівні 6% (було 8,4%);
— зростання ВВП на 3,3% (було 2,8%, а прем'єр Гончарук обіцяв 5%);
— доходи – 1,079 трлн грн. ( 53,4 млрд грн. порівняно з попереднім роком), витрати – 1,170 трлн грн. (+57,9 млрд грн.), дефіцит – 2,09% ВВП);
— на погашення і обслуговування державного боргу передбачено 438,1 млрд грн. (майже третина держбюджету, планується скорочення держборгу з 62% до 54,1% ВВП);
— підняття мінімальної зарплати у три етапи протягом року – до 4723 грн. (зараз 4173 грн.);
— підняття мінімальної пенсії з 1638 до 1769 грн.

Це основні цифри, але є ще багато не менш значущих розрахунків.

Так, на охорону здоров'я планується виділити 108 млрд грн. (на 9,8 млрд грн. більше, ніж у 2019 році), на освіту – 136,4 млрд грн. (+7,7 млрд грн.).

На підтримку агропромислового комплексу закладено набагато менше (нібито через неефективне використання коштів) – всього 4,4 млрд грн., тоді як на поточний рік виділялося 6,9 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури пропонується виділити рекордні 74,4 млрд грн. (69,7 млрд грн. з яких будуть спрямовані в Дорожній фонд, джерелами формування якого визначено 100% акцизного податку з пального і транспортних засобів та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них).

На підтримку енергетичної незалежності хочуть спрямувати 2 млрд грн. (з них на стимулювання енергоефективності – 1,6 млрд грн.); на реформування вугільної галузі – 2,6 млрд грн. (700 млн грн. – на закриття неперспективних шахт, 1,9 млрд грн. – на загальну реструктуризацію галузі).

Оксана Маркарова підкреслила, що ряд законів (відкриття ринку землі, старт концесії та прозора приватизація) дозволять прискорити зростання ВВП. На допомогу можуть бути і збільшення податків, які намагається продавити нова влада, і доходи від можливої легалізації видобутку бурштину укупі з азартними іграми, і підвищення рентних відрахувань (у тому числі для гірничо — збагачувальних комбінатів).

Держбюджет-2020: ігри з прожитковим мінімумом

Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко висловив виданню "Коментарі" думка, одна з головних бід бюджетів останніх років – неправильно виміряний показник прожиткового мінімуму.

У проекті держбюджету-2020 пропонується встановити прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року на рівні 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень.

"Ось і зараз відштовхуються від приблизно двох тисяч гривень. Але будь-хто скаже, що прожити місяць на ці гроші зараз неможливо, – підкреслює експерт. – А адже саме від цього показника танцює нарахування всіх соціальних стандартів, пенсій, виплат матерям, соцдопомогу і інші соцвиплати... Дані щодо прожиткового мінімуму спотворюються спеціально. Не можуть адже наші влади зізнатися, що реальний бюджет вони не в зверстати стані. З моєї точки зору, реальний прожитковий мінімум зараз перевищує п'ять тисяч гривень".

Маркарова запевняє, що прожитковий мінімум переглянуть до "реальних показників". Але навряд чи його значно збільшать.

Економіст Олександр Гончаров звертає увагу, що дефіцит Пенсійного фонду України на наступний рік – 172,6 млрд. грн. І його, на думку експерта, традиційно розкидають на всіх працюючих – як нові податки і збори.

Держбюджет-2020: РНБО та ДБР важливіше соціалки

Критику викликало й зіставлення витрат на оборону з безпекою (245,8 млрд грн., що на 33,8 млрд грн. більше, ніж роком раніше), і на соціальні аспекти.

Зокрема, проект бюджету на наступний рік передбачає різке збільшення витрат на Державне бюро розслідувань (1,1 млрд грн., +71,2%) і РНБО (28,16 млрд грн. проти 177,7 млн грн. у держбюджеті-2019). Національної антикорупційне бюро України (НАБУ) отримає майже на 150 млн грн. більше, ніж у нинішньому році – 1,03 млрд грн., тобто 19,7%.

Політолог Кирило Сазонов говорить, що не розуміє, навіщо РНБО, на чолі якого стоїть Олександр Данилюк, виділяють понад 28 млрд грн. "Дорадчий орган, нічого не будує, там тільки зарплати і раніше вистачало суми з куди меншою кількістю нулів", – зазначає Сазонов.

Економіст Олександр Охріменко не виключає, що різке збільшення бюджету РНБО пов'язане з бажанням Данилюка перетворити цей орган в окрему силову структуру.

У той же час субвенцію на житло для дітей-сиріт хочуть зменшити на 40% (до 431,3 млн грн.), скоротити бюджетні місця у вузах, не піднімати зарплати вчителям, урізати державну допомогу на оплату комунальних послуг (на субсидії заклали 47,6 млрд грн. проти 56 млрд грн. роком раніше).

Нардеп фракції "Опозиційна платформа – За життя" Ренат Кузьмін навіть опублікував порівняльну таблицю: скільки виділяється грошей на силові структури і органи влади, а скільки – на соціальні потреби. 

У ОПЗЖ вже заявили, що готують альтернативний проект бюджету, в якому буде передбачено збільшення соціальних виплат.

Держбюджет-2020: що далі

До 1 жовтня Комітет Верховної Ради з питань бюджету очікує зауваження і пропозиції народних депутатів до проектом держбюджету. Голова комітету Юрій Аристов закликав колег пояснювати, за рахунок чого вони мають намір збільшувати витрати або скорочувати доходи. Тобто, називати джерела наповнення бюджету, а не просто оголошувати "хотілки".

Перший заступник голови Верховної Ради, представник президента у парламенту Руслан Стефанчук вже визнав, що в проекті держбюджету "багато недоліків". Серед них, за його словами, питання співвідношення мінімальної заробітної плати, мінімального споживчого рівня, не виділення грошей на ті галузі, в яких хотілося б бачити зростання.

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков зазначив у бесіді з виданням "Коментарі", що досить критично ставиться до цієї версії головного фінансового бюджету як до "нового бюджету".

"Це – технічний документ, де просто зверстані доходи і витрати. Фактично його почали розробляти в травні – це досягнення попереднього уряду, – зазначає експерт. – Макропоказники взяті з попередніх прогнозів НБУ та Мінекономіки. Зрозуміло, що на підготовку були стислі терміни, про що, до речі, заявила Маркарова. Незрозуміло, де в цьому документі соціальний аспект, про який так люблять говорити представники нової влади. Поки він виглядає як бюджет виплати зовнішніх боргів, бюджет і оборони безпеки, але – точно не як соціальний. Незначно зростає мінімальна зарплата (особливо в порівнянні з інфляцією, зростання якої декларують на рівні 6%), скорочуються субсидії. І це на тлі того, що гряде верифікація соцвиплат... Я можу лише сподіватися, що в ході обговорення будуть внесені зміни, які покажуть, як нова влада хоче поліпшити життя українців, які її підтримали. І чи хоче".

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що остаточний варіант держбюджету буде серйозно відрізнятися від того, який презентували 20 вересня.

"Є велика ймовірність, що збільшать дохідну і видаткову частину, – вважає експерт. – В тому числі, протягнуть певні "хотілки для олігархів". Швидше за все, будуть піднімати ренту на видобуток корисних копалин, акциз на алкоголь і тютюн. Є ймовірність, що перерахують базовий показник курсу і зроблять 29,5 грн. за долар, щоб збалансувати бюджет і підмалювати імпортний ПДВ (основне джерело доходу). З точки зору математики все буде сходитися, але на практиці, як у нас часто буває, швидше за все, не спрацює".