Збільшення прожиткового мінімуму вдвічі: наскільки це реально і до чого призведе

Думки експертів розділилися: у той час як одні вважають, що бюджет цього не витримає, інші впевнені, що при проведенні реальних реформ це можливо

Збільшення прожиткового мінімуму вдвічі: плани є, грошей немає

Про те, що Міністерство фінансів та Міністерство соціальної політики планують переглянути розмір прожиткового мінімуму, днями заявила глава Мінфіну Оксана Маркарова, додавши, що в головному кошторисі країни потрібно вказувати реальні показники, і тому вони спільно з Мінсоцполітики будуть працювати над переглядом і встановленням реального прожиткового мінімуму.

Через кілька днів після виступу голови Мінфіну, Кабмін вніс пропозицію підняти закладений у держбюджеті прожитковий мінімум вдвічі – до 4,5 тис. грн. Про це заявила представник уряду в Верховній Раді Ірина Верещук, яку цитують ЗМІ.

За її словами, нинішній прожитковий мінімум – "це дуже мало", і уряд зосередив увагу саме на цьому показнику, оскільки до нього прив'язані тарифні сітки і розряди. Справа, за словами Верещук, залишається за малим: знайти для цього гроші і закласти їх у бюджет.

Збільшення прожиткового мінімуму: до чого прив'язані соціальні стандарти

Нагадаємо, що до 2017 року прожитковий мінімум і мінімальна зарплата йшли поруч, але потім їхні шляхи розійшлися. З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні зросла вдвічі (до 3200 грн.) і була "відв'язана" від прожиткового мінімуму, який з 1 січня 2017-го склав 1544 грн. (для працездатних – 1600 грн.).

На сьогоднішній день прожитковий мінімум в Україні складає 1936 грн., з 1 грудня він підніметься до 2027 грн. А проект бюджету-2020 передбачає збільшення прожиткового мінімуму протягом наступного року двічі: з 1 липня – до 2118 грн., а з 1 грудня – до 2189 грн.

При цьому мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019 року становить 4173 грн.

Про те, що всі соціальні виплати в країні (мінімальна пенсія, допомога по безробіттю, виплати багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, допомога одиноким матерям, виплати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, тощо) не прив'язані до мінімальної зарплати, а саме до прожиткового мінімуму, раніше нагадав на своїй сторінці в Facebook економіст Віктор Скаршевський.

Що стосується мінімалки, то вона ніякого відношення до соціальних стандартів не має і служить лише базою для нарахування податків (єдиний податок, ЄСВ) і штрафів за порушення трудового законодавства.

"До 2017 року прожитковий мінімум був практично рівним мінімальній зарплаті і становив близько 92-97% від мінімальної зарплати, що цілком логічно, – констатує економіст. – З початку 2017 року прожитковий мінімум став удвічі нижче мінімальної зарплати (46-48% від мінзарплати)".

Тому, резюмував Скаршевський, коли колишній уряд, посилаючись на дворазове підвищення мінімалки, заявляв про підвищення соціальних стандартів, він займався маніпуляціями. Адже, як вже було сказано вище, соцвиплати не прив'язані до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму.

Збільшення прожиткового мінімуму вдвічі: за і проти

Наскільки реальні обіцянки уряду підняти прожитковий мінімум удвічі? Більшість експертів, опитаних виданням "Коментарі", до такої можливості поставилися скептично, пояснюючи: для початку потрібно забезпечити реальне зростання економіки, а вже потім говорити про зростання прожиткового мінімуму.

"Коли зростання економіки країни пов'язане виключно з адміністративним підвищенням тарифів і сформованою кон'юнктурою на світових ринках, а не піднесенням реального сектора, це однозначно загрожує зростанням інфляції вище очікуваних показників, – каже економіст Владислав Банков. – При відсутності відповідного зростання, простіше кажучи, є два механізми фінансування таких виплат: взяти в борг (що ми сьогодні спостерігаємо з ОВДП) або надрукувати. Вибраний нашим урядом варіант по суті є створенням фінансової піраміди, при якому дефолт – це лише питання часу. На мій погляд, найбільш правильно сьогодні – провести секвестр бюджету пропорційно ненаповненню, а не нарощувати зобов'язання під фантастичні відсотки. Тим більше, що величезний кредит довіри новій владі дозволяє це зробити без будь-яких соціальних наслідків".

За словами економічного експерта Українського інституту майбутнього Данила Моніна, написати і "переграти" можна все, що завгодно, але залишається головне питання: за рахунок чого будуть платити пенсії? Експерт нагадує, що згідно чинного законодавства, пенсія не може бути нижче за прожитковий мінімум для непрацездатних.

"Зараз при середній пенсії в 3200-3300 грн. на наступний рік видатки на пенсії становлять 442 млрд грн., – наводить цифри Монін. – Якщо прожитковий мінімум підніметься удвічі, середня пенсія буде вище 5 тис. грн., а це чистої води популізм".

Про те, що бюджет двократне зростання прожиткового мінімуму просто не потягне, говорить і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

"Одна справа, якщо піднімати прожитковий мінімум поступово – наприклад, досягти озвучених показників за три роки, це цілком реально, – вважає Охріменко. – Якщо ж це зробити різко, для виплат пенсій в Пенсійний фонд треба буде залити ще близько 360 млрд грн. – такої суми фізично немає, бюджет цього не витримає. Так що всі подібні обіцянки нездійсненні, чергова манілівщина".

У той же час аналітик Олексій Кущ вважає, що обіцянки уряду здійсненні і абсолютно реальні, і для їх виконання необхідно реалізовувати два акценти економічної та бюджетної політики: концепція зростання і соціальна інклюзія ВВП, тобто його рівномірний розподіл між основними соціальними групами.

"Концепція соціальної ринкової економіки або рейнського капіталізму полягає у лібералізації підприємницького середовища за умови соціальної відповідальності бізнесу, – говорить Олексій Кущ. – Приміром, у нас через ВВП розподіляється менше половини трудових доходів, у той час як в інших країнах – 70-80%. Навіть у РФ – понад 80%. Велика частина економічної ренти привласнюється фінансово-промисловими групами, соціальної інклюзії зростання валового продукту у нас немає. Це означає, що він може вирости на 40% за п'ять років, але суспільство цього практично не відчує".

Збільшення рентних платежів, акцизів, запровадження експортних мит на сировину, та напівфабрикати, перегляд моделі відшкодування ПДВ експортерам сировини, реформа митниці, зниження рівня корупції та одночасно зниження прибуткового податку, скасування військового збору, зниження ЄСВ, та податку на прибуток, введення зниженої ставки ПДВ на соціальні продукти та послуги, перегляд моделі ціноутворення на газ українського видобутку, зниження тарифів... Якщо все це зробити, каже Олексій Кущ, то вдвічі можна підвищити, якщо не прожитковий мінімум, то якість життя українців – точно.