Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Тристоронні
газові переговори між Єврокомісією, Україною та Росією заплановані на 28
жовтня. Про це заявив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович у своєму
Twitter: "Радий провести наступний раунд тристоронніх переговорів з Росією і
Україною 28 жовтня, спираючись на прогрес, досягнутий на початку цього місяця".
Як
відомо, під час останнього раунду тристоронніх газових переговорів у вересні Україна, Росія і ЄС дійшли згоди, що майбутній контракт буде
базуватися на законах і правилах Євросоюзу. При цьому немає ніяких
попередніх домовленостей ні за тривалістю контракту, ні за обсягами і
тарифами. Нагадаємо, що нинішній газовий контракт на транзит російського газу
через Україну був укладений на 10 років у 2009 році, і термін його дії закінчується
31 грудня 2019 року. Сторони-підписанти пропонують свої умови для
подальшого продовження договору: у той час як Україна і ЄС наполягають на
довгостроковому контракті, Росія хоче отримати короткостроковий договір, до запуску
"Північного потоку — 2". Зокрема, Україна і Єврокомісія пропонують Росії
транспортувати по 60 млрд кубометрів газу щорічно протягом 10 років. А РФ
наполягає на продовженні терміну дії існуючої угоди на рік з
прокачуванням 10-15 млрд кубів.
Енергетичний
експерт Дмитро Марунич зізнається: у нього щодо майбутніх переговорів
очікування найпесимістичніші. "Приводів для компромісу мало, – зазначив
експерт у розмові з виданням "Коментарі". – Від різних сторін лунають
суперечливі заяви, і поки незрозуміло, як вони будуть виконані. Наприклад,
Росія наполягає на укладанні "мирової угоди" з "Нафтогазом"
щодо рішень Стокгольмського арбітражу, згідно з яким російський
"Газпром" винен українській компанії вже понад 2,8 мільярда доларів".
Нагадаємо,
що згідно з умовами "мирової угоди", яку запропонувала російська
сторона, Україна і Росія повинні
відмовитися від взаємних фінансових претензій.
"Зрозуміло,
що досягти з цього питання компромісу до 28 жовтня нереально, але у сторін
ще залишиться час для торгів до кінця року", – зазначив Марунич.
Якщо все ж домовленості не будуть досягнуті, то виникнуть певні ризики для всіх сторін, продовжує експерт. Росії, найімовірніше, не вдасться витримати контрактні параметри, і це загрожує величезними репутаційними ризиками. Не менше може постраждати і реноме Києва – Європі навряд чи сподобається мерзнути майбутньою зимою. Але при цьому навіть без підписання договору до кінця зими Україна протягне. А найбільше від відсутності газу постраждають Придністров'я і балканські країни, насамперед, Болгарія.
"Завдання
РФ – підписати транзитний договір у пакеті із зобов'язаннями України купувати
російський газ, плюс відмова від претензій до "Газпрому" в рамках Стокгольмського
арбітражу. Завдання важке, особливо в другій частині, – вважає
аналітик Олексій Кущ. – Саме тому РФ влаштує і "разовий зимовий пакет", в
надії, що "клієнт дозріє" через рік".
При цьому експерт вважає, що ЄС може
підтримати РФ і також виступити за підписання "разового пакету".
"Росії
потрібно протриматися до кінця наступного року, коли буде запущений "Північний
потік — 2", – говорить Кущ. – Після цього обсяги прокачування через нашу трубу, навіть
якщо ми будемо готові на транзитний компроміс, вже не перевищать 40-50 млрд кубометрів.
Завдання Євросоюзу приблизно таке ж – забезпечити спокійну зиму і низькі ціни,
тобто вмовити Україну на той же "разовий пакет". Наш нинішній міністр
енергетики вже знайшов фінансовий компроміс з "Нафтогазом" щодо моделі
анбандлингу і має карт-бланш на прийняття
зазначених вище вимог. В іншому випадку, Росія цілком може і
перекрити трубу".
Загалом, спостерігаємо типову ситуацію, коли за непрофесіоналізм наших чиновників
і державних менеджерів держава розплачується втратою стратегічних
позицій на переговорах, вважає експерт.
За
словами члена наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія
Корольчука, зараз немає ніяких підстав очікувати результат. "Справа в тому, що
процес сертифікації оператора ГТС тільки-тільки почався, тому сторонам
говорити нема про що, – вважає експерт. – Хіба що обговорювати умови тимчасового
контракту на рік, а там, як відомо, позиції сторін відрізняються. "Газпром" може
погодитися на умови "Нафтогазу" щодо 60 млрд кубометрів газу
обов'язкового транзиту плюс 30 млрд кубів бронювання, але не більше ніж на рік.
А "Нафтогазу" це як раз не підходить".
В
водночас, якщо сертифікацію в НКРЭКУ проведуть за жовтень-листопад, то це
може бути зроблено виключно за рахунок "телефонного права", оскільки сама
процедура сертифікації займає не менше чотирьох місяців, що свого часу визнавали в НКРЭКУ. І вже потім займається сертифікацією енергетичне
співтовариство.
"Тому,
якщо все завершиться до нового року, можна буде говорити про певні
порушення, – вважає Юрій Корольчук. – Плюс, сертифікація є не тільки
перевіркою на юридичну відповідність, але й на врахування всіх ризиків нового
оператора на ринку газу ЄС. Взагалі-то по-доброму цей процес займає не менше
року. Якщо закінчать раніше, це означає, що Євросоюз поспішає "застовпити"
за собою право оперувати транзитним контрактом. Тобто в новому договорі
будуть присутні європейські партнери, і, отже, вони зможуть домовитися з
Росією про контракт на більш тривалий термін".
Втім,
уточнює експерт, ймовірність такого варіанту розвитку подій залишається низькою,
оскільки "Газпрому" вигідніше мати контракт на рік і вирішити всі питання
щодо "Північного потоку — 2" і "Турецького потоку". А також не
зв'язуватися з Україною контрактом, який буде базуватися на прискореній
сертифікації оператора, що згодом загрожує певними ризиками з передаванням газу на кордоні.
Новини партнерів
Новини