Скасування військового збору: як це вплине на доходи українців

Російська агресія в Криму і збройний конфлікт на Донбасі значно вдарили по українській економіці, ставши однією з причин інфляції і девальвації гривні. Проте разом з цими наслідками військовий конфлікт привів до появи в Україні нового податкового збору, "полегшив" кишені майже всіх українців, які одержують заробітну плату на 1,5% від її суми.

Втім, останню несправедливість обіцяють виправити у Верховній Раді і навіть говорять про невелике зростання доходів громадян.

Скасування військового збору: все для фронту

31 липня 2014 року Верховна Рада VIII скликання послухавши доводи тодішнього уряду Арсенія Яценюка, прийняла законопроект №4309-а "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України". Серед нововведень документа, який повинен був залучити до кінця року до держбюджету 11,4 млрд грн. і збільшити держскарбницю в 2015 році на 32,7 млрд грн., було введення так званого "військового збору" у зв'язку з російською агресією проти України.

Згідно закону, збір повинен був стягуватися в розмірі 1,5% з доходів фізичних осіб у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, пов'язаних з трудовими відносинами. У Міністерстві фінансів тоді прогнозували отримання до кінця року 2,9 млрд грн. на потреби оборони країни.

У документ був включений пункт про тимчасовий характер збору – до кінця 2014 року, після чого збір повинен був бути скасований. На ділі ж вже 28 грудня 2014 року в ході прийняття чергових змін до Податкового кодексу було внесено зміни в термін дії збору – "до вступу в силу рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України". Таким чином збір фактично перейшов у розряд постійних і безстрокових, оскільки, коли в Україні закінчиться реформа – не знає ніхто.

Влітку 2019 року президент Володимир Зеленський анонсував що з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ, перш за все у підготовці військ, правда, термінів закінчення цієї реформи не озвучив. Втім, навіть при конкретних датах завершення реформи ВСУ, остаточне рішення щодо цього все одно залишається в руках парламенту.

Скасування військового збору: десятки мільярдів гривень пішли в нікуди

За час існування військового збору не раз робилися спроби з'ясувати, куди саме спрямовуються кошти нового податку. Проте все, що вдалося з'ясувати журналістам в 2018 році зіткнулося з відповіддю фіскальної служби, що зібрані 38 млрд грн. надійшли до загального фонду бюджету і були витрачені на поточні державні потреби, хоча спочатку збір позиціонувався як цільовий – на потреби армії та оборони країни.

За 2018 рік українцями було сплачено ще 18,7 млрд грн. військового збору, тобто в 2014-2018 роках у вигляді військового збору держбюджет отримав порядку 56,7 млрд грн., витрачених аж ніяк не на потреби оборони.

Не дивно, що навіть у Верховній Раді знайшлися прихильники якщо не скасування збору, то хоча б наведення порядку в цій сфері. Так, низка нардепів ще в 2017 році пропонували прийняти законопроект, яким військовий збір прямував би до спеціального фонду, звідки кошти вже йшли б безпосередньо на оборонні потреби. Однак документ так і не потрапив до сесійної зали на голосування.

Вже зі зміною влади в Україні розмови про скасування військового збору активізувалися. У серпні на сайті Президента України була зареєстрована електронна петиція, яка закликає його скасувати, втім, підписів вона зібрала небагато.

Однак вже у вересні глава Офісу президента Андрій Богдан в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" заявив про можливе скасування військового збору, у разі зростання економіки, підкресливши, що це зростання вже відбувається.

Апофеозом прагнень суспільства до скасування військового збору стали два законопроектм – №№2252 і 2253. Народний депутат України від партії "Слуга народу" Олександр Дубинський вніс їх до Верховної Ради 10 жовтня.

Скасування військового збору: всі в плюсі

Ключовим у запропонованих Дубинським документах є законопроект №2252 "про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору".

Як пояснює в законопроекті його автор, військовий збір є "незрозумілим", так як фактично повторює фіскальні функції податку на доходи фізичних осіб. В результаті:

1) фонд заробітної плати відчуває надмірний податковий тягар порівняно з рівнем оподаткування у інших країнах світу, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних підприємств та товарів на міжнародних ринках;
2) сприяє зростанню тіньової економіки країни, в тому числі зарплат, видаваних "в конвертах".

Як пише народний депутат у пояснювальній записці до законопроекту, військовий збір приніс держбюджету України до 10 жовтня 2019 року 6,8 млрд грн., сукупно ж до кінця року ця сума складе близько 20 млрд грн. Однак скасування військового збору, наполягає Олександр Дубинський, не спричинить за собою падіння доходів державної скарбниці. Так, тільки зростання мінімальної заробітної плати на 550 грн. – з 4173 до 4723 грн., як стверджує нардеп, дасть скарбниці додатково 20-25 млрд грн. з тієї ж оподатковуваної бази і повністю компенсує скасування військового збору. Також нардеп вважає, що зростання економіки (у 2 кварталі 2019 року ВВП зріс на 4,6%) і зниження рівня платежів заробітних плат "конвертах" принесе держбюджету додаткові прибутки.

В загалом, як стверджує Олександр Дубинський в пояснювальній записці, в результаті прийняття законопроекту:

- зменшиться навантаження на фонд оплати праці платників збору;
— зменшиться частка заробітних плат, що видаються "в конвертах";
— збільшиться сума надходжень податків на доходи фізичних осіб.

Скасування військового збору: думки експертів розділилися

Запропонований Олександром Дубинським законопроект знайшов досить суперечливий відгук серед вітчизняних економічних експертів.

Так, економічний експерт Олексій Кущ назвав таке рішення "безсумнівно правильним кроком".

"Навіть Мінфін сказав, що гроші не йдуть у спецфонд. Якщо б вони йшли на соцреабилитацию ветеранів – це була б інша розмова. Це квазіфіскальний збір, тобто такий, у якого немає економічно обґрунтованої бази. Він точно так само не має економічної природи, як і податок з покупки готівкової валюти. Маємо справу просто з бажанням держави затикати дірки за рахунок платників податків. Його скасування – безсумнівно, правильне рішення", – акцентує увагу експерт.

Економічний експерт Олександр Охріменко також підтримав ідею скасування військового збору, оскільки спочатку він вводився на тимчасовій основі і став постійним, але головне – абсолютно не дотримується заявлений цільовий характер використання отриманих коштів.

"Антиконституційним" за своєю природою назвав військовий збір директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. На його думку, це ще один податок, який тягарем лягає на простих людей, хоча війну розв'язали не вони, а клани, олігархи і вони ж повинні за це платити.

Доктор економічних наук Олексій Плотніков проявив більше обережності, вважаючи що перед скасуванням військового збору необхідно врахувати, чи знайдуться в держбюджеті кошти, які компенсують ці втрати держскарбниці.

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що скасовувати військовий збір і зовсім не час, оскільки країні доведеться здійснювати серйозне реформування, що легше проводити з грошима, ніж без них.

Скасування військового збору: що виграє пересічний українець

У своєму законопроекті Олександр Дубіснкій обійшов стороною відповідь на питання: що від законопроекту виграє пересічний українець? У ролі позитивних чинників у нього чомусь зниження навантаження на фонд оплати праці платників збору, падіння частки заробітних плат, які видаються "в конвертах" та зростання надходжень податків на доходи фізичних осіб до держбюджету. Очевидно, парламентарій вирішив, що виграш пересічного українця і так очевидний – можливість залишати собі 1,5% від власної заробітної плати.

Якщо врахувати, що мінімальна заробітна плата в Україні на сьогоднішній день становить 4173 грн., а середня – 10 537 грн., сума зекономлених на військовому збір коштів для громадян становитиме від 60 грн. до 160 грн. відповідно.