Субсидії в Україні: одержувачів стає все менше

Новий опалювальний сезон готує нововведення для одержувачів субсидій

Осінь 2019 року виявилася на рідкість теплою, завдяки чому в країні вдалося фактично відстрочити початок опалювального сезону. Тим не менш, багато жителів нашої країни вже побоюються платіжок за послуги ЖКГ в період опалювального сезону. Незважаючи на те, що влада запевняє, що всі, хто потребують отримають допомогу на оплату комунальних послуг, кількість субсидіантів з кожним роком тільки скорочується.

Субсидії в Україні: здування рятівного кола

Після різкого злету цін на житлово-комунальні послуги (ЖКП) саме субсидії врятували уряд Арсенія Яценюка, а потім і Володимира Гройсмана від "комунального Майдану". Яценюку це, втім, не допомогло. І його відставка проходила фактично під бурхливі оплески українців, які вважають, що саме він винен у платі за комуналку, яка стала для багатьох непосильною ношею. Насамперед за опалення. Причому це невдоволення проектувалося і на партію екс-прем'єра, "Народний фронт". Як результат – вона фактично пішла у небуття.

Між тим, "рятівний круг" субсидій стараннями влади повільно, але вірно здувається. Скорочувався і розмір допомоги, і кількість одержувачів.

Черговий "привіт" передали навесні, коли уряд прийняв постанову, помітно скоротивши обсяг фінансування програми з надання субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату ЖКП.

До того ж, у травні почався процес перепризначення субсидій. І якщо трьом мільйонам домогосподарств перерахунок обіцяли зробити автоматично, то іншим субсидіантам треба було поновити заяву і декларацію про доходи.

Так, в управління соцзахисту населення (УСЗН) необхідно було звернутися:

- орендарям житла;
- внутрішньо переміщеним особам (ВПЛ);
- сім'ям, яким субсидія була призначена не на всіх зареєстрованих, а на фактично проживаючих у квартирі осіб;
- сім'ям, в яких є непрацюючі люди працездатного віку, якщо у них або відсутні доходи, або вони менше мінімальної зарплати;
- громадянам, у яких протягом року відбулися зміни в складі сім'ї.

Все це, поряд з монетизацією субсидій, є фактичним ситом для відсіювання тих, хто, на думку, уряду, що може прожити і без держдопомоги. І осередки в ситі стають все дрібніше.

Відзначимо, що процедура оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату ЖКП (як їх розрахунок) – справа непроста і в якійсь мірі теж є способом економії з боку держави.

Результат очевидний: за минулий рік кількість домогосподарств в Україні, яким були призначені субсидії на житлово-комунальні послуги, скоротилося на чверть (за даними Державної служби статистики, у січні-грудні 2018 року призначено субсидії 6 537,7 тис. домогосподарств), а за 8 місяців цього року (січень-серпень) за субсидіями звернулося близько 2,5 млн домогосподарств, що на 41,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Правда середній розмір призначеної у серпні 2019 року субсидії на оплату ЖКП на одне українське домогосподарство збільшився на 46,9% в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року – до 141,8 грн. Настільки скромна сума пояснюється тим, що в неї не включені послуги опалення. Відповідні субсидії почнуть призначати з 15 жовтня – на наступний опалювальний сезон. В Мінсоцполітики заявили, що не планують переглядати порядок розрахунку субсидій, розмір якої повинен становити різницю між розміром платіжки і тим, скільки від відповідного розміру доходів громадянин повинен платити (в середньому – 10%). Наприклад, якщо дохід 3000 грн., 10% - це 300 грн. Решта – субсидія.

Субсидії в Україні: кому належить і кому ні

Хоч у Кабміні запевняють, що на оплату комунальних послуг не повинно йти більше 15% прибутку (якщо витрати перевищують цей рівень, необхідна держпідтримка), фактично ЖКП, особливо в опалювальний період, "з'їдають" у деяких сімей значну частину бюджету.

Згідно з останнім урядовим рішенням та законодавством України, право на отримання державної субсидії мають сім'ї, чиї витрати на оплату ЖКП (в межах встановлених норм споживання та з урахуванням пільг) перевищує розмір обов'язкового відсотка платежу. Сума платежу для кожного домогосподарства визначається індивідуально і залежить від сукупного доходу сім'ї.

Серед нововведень уряду – тимчасова скасування пільг на квартиру. Тобто, на період отримання субсидії громадянам, мають пільги на оплату ЖКП, вони нараховуватися не будуть. Розрахунок же субсидії буде проводитися з урахуванням пільг на оплату послуг, а обсяг обов'язкового платежу за ЖКП буде залежати виключно від доходів сім'ї.

Житлово-комунальна субсидія оформляється на одного з зареєстрованих членів домогосподарства (сім'ї), на ім'я якого відкрито особові рахунки на оплату комунальних послуг. При цьому інші члени домогосподарства для призначення субсидії повинні підтвердити свою згоду на доступ та обробку персональних даних. Квартиронаймачі, які оплачують комунальні послуги згідно з договором оренди, також мають право на надання субсидії.

Право на отримання субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива надається тим громадянам, чиє житло не забезпечується електро-, тепло - або газопостачанням для обігріву. Якщо житлові приміщення опалюються одночасно декількома способами (теплова енергія та/або природний газ та/або електроенергія), субсидія призначається і виплачується тільки на один вид палива.

Після весняних нововведень Кабміну приблизно 15-20% субсидиантов позбавляються пільг на послуги ЖКГ. У їх числі:

- орендодавці, які не задекларували доходи від здачі майна в оренду;
- особи, які здійснили одноразову покупку або оплатили послуги вартістю понад 50 тис. грн.;
- власники авто, з дня випуску яких пройшло менше п'яти років (виняток складають мопеди або машини, видані соцорганами);
- особи, які протягом 12 місяців перед зверненням за субсидією отримали спадок або іншим законним способом набули право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб;
- боржники з оплати ЖКП, загальна сума заборгованості яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на даний момент – 340 грн.);
- власники житлових приміщень з великою квадратурою: площа квартири перевищує 120 кв. м, а вдома – 200 кв. м (обмеження не поширюється на дитячі будинки сімейного типу, прийомні та багатодітні сім'ї);
- особи працездатного віку, які не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку в Центрі зайнятості як безробітні (таким громадянам УСЗН автоматично зараховують в доход три прожиткових мінімуму, значно знижуючи ймовірність нарахування субсидії).

Субсидії в Україні: гряде масова перевірка

17 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні (в цілому) закон "Про верифікацію та моніторингу державних виплат". Метою його прийняття названо "підвищення адресності державних виплат, сприяння розвитку системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів". Простіше кажучи – гряде ревізія одержувачів соцвиплати, результатом якої стане їх скорочення.

Політолог, співробітник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко пояснив виданню "Коментарі", що нардепи, прийнявши цей закон, що встановлює правові рамки, необхідні для проведення верифікації абсолютно всіх соціальних виплат, які фінансуються за рахунок державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного і пенсійного страхування.

"Тобто, стануть предметом перегляду дійсно ВСІ форми соціальних виплат, а не тільки субсидій, як це іноді трактується в суспільстві, – підкреслює експерт. – Основна ідея і логіка даного закону проста і з нею важко сперечатися: соціальні виплати повинні отримувати тільки ті верстви населення, які мають на це право і реальну необхідність в них. Таким чином держава може заощадити істотну суму, яку зараз навіть складно навіть уявити, так як мова йде про всі види соціальних виплат".

Крім того, зазначає Степаненко, закон передбачає можливість ретроспективних перевірок за минулі три роки. І якщо буде встановлено, що громадянин отримував соціальні виплати, не маючи на те право, держава може вимагати повернути дані суми, у тому числі в судовому порядку.

Поділяючи загальну логіку необхідності удосконалення процесу моніторингу соціальних виплат, експерт підкреслює, що закон створює досить широкі повноваження для суб'єктів соціальних виплат.

"У першу чергу, це стосується питання про персональних даних реципієнтів (одержувачів соціальної допомоги). Закон не встановлює обов'язкову необхідність надання згоди реципієнта на обробку власних персональних даних, – пояснює політолог. – Тобто, без дозволу на те з боку людини, відповідні державні органи можуть отримувати практично будь-яку інформацію, включаючи паспортні дані, податковий номер, місце проживання і т. д. Державні органи навіть можуть поцікавитися, а не лежить у вас на рахунку в банку кругленька сума. Дані повноваження виглядають вкрай дискримінаційно навіть не дивлячись на "запобіжники" від зловживання доступом до персональних даних, які закладені в законі".

Якщо врахувати те, що персональні дані людей будуть перебувати у фактичній доступності у кожного органу, який є суб'єктом надання соцвиплат, то можна буде отримати за хабар практично будь-яку інформацію про людину.

"В цьому контексті не можна забувати про те, що Україна перебуває у стані відбиття військової агресії РФ. А ветерани АТО/ОНС мають право на різного роду соціальні виплати. Так що і їх дані також будуть знаходиться в потенційної небезпеки опинитися в руках спецслужб РФ. Відповідно, даний ризик повинний бути компенсований високим рівнем захисту системи, яка буде зберігати персональні дані людей", – резюмує Степаненко.

На думку експерта, українська влада (мова не тільки про чинної) у традиційній для себе манері ставить пріоритет на користь своїх цілей, навіть благих, часто забуваючи про права людини.

Субсидії в Україні: проект бюджету не радує

Ймовірно, прорахувавши економію коштів у зв'язку з черговим відсівом одержувачів допомоги, в проекті держбюджету-2020 заклали близько 47,6 млрд грн на виплату пільг і субсидій. Це приблизно на 8 млрд менше, ніж планувалося раніше. Голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова аргументує таке урізання тим, що за останній рік зарплати в Україні нібито росли більш швидкими темпами, ніж інфляція.

П'ятий президент України, голова фракції "Європейська солідарність" Петро Порошенко розкритикував проект бюджету, заявивши, зокрема, що той б'є по отримувачам субсидій.

Президент Центру антикризових досліджень, заст. директора в Національному інституті стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що зокращение асигнувань на субсидії пов'язано, насамперед, з зростанням доходів домогосподарств (тоді як тарифи не збільшуються).

"З-за цього деякі категорії вже виходять за рамки критеріїв нарахування, а для інших донарахування розмір зменшується, – зазначає експерт в коментарі нашому виданню. – Разом з тим, і упорядкування порядку надання субсидій також необхідно. Не секрет, що зловживань у цій сфері досить, і пов'язані вони насамперед з поширенням незарегистированной зайнятості, а також з відсутністю реєстрації проживають, особливо – на знімних квартирах. Це упорядкування також може зменшити кількість субсидиантов".

При цьому, на думку Ярослава Жаліла, відносно невелике скорочення суми, передбаченої на субсдидии, говорить про те, що помітного скорочення чисельності одержувачів не очікується.

"Поки не цілком зрозуміло, чи враховують ці розрахунки анонсоване підвищення вартості тепла на 30%. Якщо це підвищення все ж відбудеться, сума, необхідна для субсидій, неодмінно зросте", – вважає експерт.