Грошей всім не вистачить: яким став бюджет-2020 до другого читання

Бюджет-2020: тільки цифри

Проект державного бюджету України на 2020 рік вже підготовлений урядом до другого читання. У документі закладені витрати на майбутній рік у розмірі 1,195 трлн грн. (у першій версії документа – 1,170 трлн грн.), тобто зростання у порівнянні з 2019-м становить 65,7 млрд грн.

На інфраструктуру запланували виділити 73,7 млрд грн. (як зазначив прем'єр, це – рекордна сума для України), на охорону здоров'я – 113,3 млрд. грн., на освіту – 145,1 млрд грн. На обслуговування держборгу піде 141,5 млрд грн., соціальну сферу – 293 млрд грн., в тому числі без малого 50 млрд грн. на субсидії, 173 млрд грн. – на виплату пенсій і 806 млн грн. на надбавки одиноким пенсіонерам.

Витрати на національну безпеку і оборону становитимуть 245,8 млрд грн., що на 33,8 млрд грн. більше, ніж в 2019 році.

Дефіцит держбюджету планують знизити до 2%. Очікується, що доходи від приватизації наступного року складуть 12 млрд грн., а легалізація грального бізнесу принесе ще 3 млрд грн. доходів.

Мінімальна зарплата визначена на рівні 4723 грн.

Бюджет-2020: на всіх не вистачить

Головне, що відзначають критики бюджету, так це те, що грошей вистачило не всім – зокрема, за традицією не вистачило вчителям.

"Виходячи з бюджету України на 2020 рік, економічними пріоритетами нового уряду є повернення боргів, війна і безпека: ці дві статті віднімають 57% від усіх видатків Бюджету-2020, – констатував на своїй сторінці в соцмережі директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. – На залишок коштів фінансується утримання державного апарату, соціальна сфера, точкові ремонти інфраструктури і мінімальна підтримка сільського господарства – треба ж створити умови для експорту продукції сільського господарства країни. Тільки на інфляцію зростають доходи громадян, але не всіх, вчителям не вистачило. Скорочені субсидії, не знижені тарифи, відсутні точки зростання економіки. Такий собі черговий "стабілізець".

Що стосується субсидій, то тут взагалі більше питань, ніж відповідей. Зокрема, під час презентації проекту, прем'єр-міністр Олексій Гончарук повідомив: у 2020-му грошей на субсидії вистачить, але для цього їх доведеться "оптимізувати".

"Субсидії мають отримувати ті, хто в них потребує, сім'ї не повинні витрачати на оплату комуналки більше 15% своїх доходів", – заявив прем'єр, додавши, що люди з великими будинками, новими машинами, а також ті, хто три рази в рік їздять за кордон, не є першими в черзі на отримання субсидій.

Враховуючи, що уряд раніше ввело критерії для відмови у видачі субсидій у вигляді будинку площею більше 200 квадратних метрів і машини віком більше 5 років, поїздки за кордон у цьому списку прозвучали "новою нотою". Не виключено, що в планах уряду контролювати кількість в'їздів та виїздів субсидиантов, але поки не зрозумілий ні механізм контролю, ні те, чи стане цей критерій підставою для відмови у наданні субсидії.

Бюджет-2020: "в режимі нон-стоп"

Представляючи бюджет на майбутній рік, український прем'єр нагадав, що в найближчі два роки країну чекають пікові виплати по боргах.

"Тому уряд працює зараз 24/7 для того, щоб підготувати країну до початку запуску економіки, для того щоб економіка прокинулася і наступного року почала стрімко зростати", – заявив Гончарук. І додав, що уряд вишукує резерви не в підвищенні податків, а в боротьбі з корупцією, зменшенні тіньового сектору економіки, підвищенні ефективності, зменшенні витрат на державу.

Правда, експертів самовіддана робота уряду не вразила.

"Прем'єр заявив, що працює в режимі 24/7, щоб зрозуміти, як працює економіка і як забезпечити її "зростання", – поділився коротким враженням від перегляду презентації бюджету експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ. – В такому ж режимі працює і мийка автомашин поруч з моїм офісом. З однією лише відмінністю: користі від мийки більше. До речі, знаючи її власника, можу з упевненістю сказати, що з нього вийшов би більш ефективний прем'єр, ніж Гончарук".

За словами Олексія Куща, представлений документ являє собою бюджет кредиторів і ліквідаційної комісії держави.

"Ми спостерігаємо повну відсутність нових смислів, продовження політики деіндустріалізації і як похідна – десоціалізації, – зазначив експерт в бесіді з виданням "Коментарі". – Де точки росту і вікна входу для інвесторів? Де нова промислова політика і фіскальний маневр? Де нова інвестиційна стратегія як основа моделі випереджаючого зростання? Скільки було слів про тіньову економіку, агресивне податкове планування ФПГ і приховані фінпотоки митниці – де ці джерела додаткових надходжень до бюджету по пунктах? 3 мільярди гривень від грального бізнесу – це їх "всі". Навіть кошти від продажу землі підуть повз, прем'єр сказав про "разовий ефект" і можливості закрити дефіцит платіжного балансу, тобто ніякої моделі кореляції між надходженнями від продажу землі і доходами бюджету поки немає і не буде".

Замість спрямування всіх ресурсів на зростання соціального капіталу (освіта, наука, медицина) ми бачимо політику дисконтування в нуль з відповідними демографічними та міграційними наслідками, продовжує аналітик. Плюс відсутність моделі зниження тарифного навантаження в умовах різкого падіння світових цін на природний газ. Замість цього – загроза зростання тарифів на електроенергію для населення, заморожені соціальні стандарти. А особливо цікаво дізнатися ім'я "розумника", який запланував доходи від великої і малої приватизації в рівних частках по 6 млрд грн. Це навіть не політика Гройсмана, резюмував Олексій Кущ, це типова "яценоміка", і прем'єр тут просто приготований на "електоральне заклання".

Бюджет-2020: що з курсом

Згідно з документом, середній курс гривні до долара в 2020 році становитиме 27 грн./долар. При цьому в першому читанні проекту бюджету закладався курс 28,2 грн./долар.

За словами економіста Андрія Мартинюка, незважаючи на те, що курс, закладений у бюджет, сприймається переважною більшістю населення як орієнтир для обмінних пунктів, сенс його зовсім у іншому.

"Існуючий механізм плаваючого курсу означає, що ціну валюти на 100% не знає ніхто – ми можемо говорити тільки про прогнози, які, можливо, збудуться, а, можливо, і ні, – пояснює Мартинюк. – Що стосується курсу, закладеного в бюджет, то це не мета, якої треба досягти будь-якою ціною, а технічні орієнтири, наприклад, для того, щоб при плануванні переводити майбутні валютні доходи у гривні та навпаки".

Економісти в чергове нагадують: сьогоднішня стабільність гривні короткочасна і забезпечується припливом валюти в Україну. При цьому не варто спокушатися: про збільшення масштабів експорту нашої сировини мова не йде. В реальності національна валюта зміцнюється виключно продажем облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) під 17% річних. Тобто, слідкуйте за руками: валюта в країну заходить не за рахунок інвестицій або реалізації нашої продукції за кордон, а за рахунок того, що ми беремо її під великі відсотки.

Радіти цій стабільності залишилося недовго: як тільки позичальники захочуть взяти свої гроші назад, піраміда завалиться і гривня обвалиться. Причому експерти, опитані виданням "Коментарі" не обмежилися "бюджетним прогнозом", зазначивши, що курс цілком може відкотитися ближче до 30 грн. за долар.