Пенсії та прожитковий мінімум в Україні вирішили розділити: до чого можуть призвести нововведення уряду

Кабінет міністрів України підтримав пропозицію Міністерства соціальної політики і вирішив "відв'язати" пенсії від прожиткового мінімуму. У той же час обіцяють прив'язати виплати до "базової величини", яку щорічно повинен визначати уряд. До того, як ці нововведення почнуть працювати в нашій країні, Мінсоцполітики має розробити новий законопроект про пенсії. Правда, в міністерстві запевняють, що такий проект у них вже розроблено.

Експерти впевнені, що "базова величина" буде менше прожиткового мінімуму, який з 1 грудня 2019 року становить 2027 грн. Крім того, вони побоюються, що нововведення уряду призведуть до зниження пенсій.

Прожитковий мінімум і пенсії розійшлися

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що фактично прожитковий мінімум в нашій країні знаходиться на рівні близько 5000 грн., але уряд не зможе виплачувати пенсії в такому розмірі.

"Тому і виникла ідея правильно порахувати прожитковий мінімум, але відв'язати від нього пенсію. У результаті прожитковий мінімум 5000 гривень, а пенсія – 2000 гривень", – вважає Олександр Охріменко.

Директор департаменту економічної політики ФПУ Сергій Салівон для того, щоб відповісти на це питання, навіщо потрібна ця "базова величина", пропонує подивитися ретроспективу.

"Поняття "мінімальна зарплата" і "прожитковий мінімум" з'явилися у нас з початку 2000-х років. Спочатку мінімальна зарплата була менше прожиткового мінімуму та влада прагнула скоротити розрив, щоб формально забезпечити прожитковий мінімум хоча б для працюючих громадян. І цей прожитковий мінімум спочатку мав якесь відношення до реальності", – говорить експерт.

Салівон також зазначає, що по мірі того, як розрив між встановленою величиною прожиткового мінімуму і реальністю збільшувався, мінімальна зарплата стала наздоганяти його по величині.

"Перемога", коли ці дві величини зрівнялися, сталася в середині 2009 року в бутність главою уряду Юлії Тимошенко. Зрозуміло, "перемога" насправді означала поступове згортання соціальності держави Україна. Аж до 2017 року величина мінімальної зарплати лише трохи випереджала величину прожиткового мінімуму, а соціальний зміст останнього губився все більше. Нарешті, в 2017 році уряд Володимира Гройсмана придумав "хід конем": різко збільшити мінімальну зарплату (з якої справляється ПДФО та ЄСВ) при мінімальному перегляді величини прожиткового мінімуму (на основі якого розраховуються соціальні платежі). З тих пір мінімальна зарплата стала випереджати розмір прожиткового мінімуму більш ніж у 2 рази. Ну а сам термін "прожитковий мінімум" в додатку до його величиною став звучати зовсім вже безглуздо. Очевидно, що продовжуючи ліквідацію соціальності, нова влада хоче піти від цієї нісенітниці, прив'язавши виплати до чогось, що не забезпечує можливості виживати ні на насправді, ні навіть на словах", – каже Сергій Салівон.

Пенсії і прожитковий мінімум: не все так погано

Економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що в даному випадку мова йде як раз про можливість збільшити рівень пенсій.

"Думаю, що коригування солідарної системи, на думку влади, має призвести до підвищення мінімальних доходів пенсіонерів. Швидше за все, маються на увазі доплати тим, хто отримує мінімальну пенсію. Але в даному випадку, звичайно, палиця двох кінців. По-перше, це вимагає додаткових коштів. По-друге, мінімальна пенсія призначається не просто так: багато з тих, хто її отримує, або не працювали зовсім, або працювали в тіньовій економіці. У нас 10 мільйонів сплачують пенсійні внески при 20 мільйонах працездатних не пенсійного віку. Це означає, що половина не роблять ці внески", – говорить Монін.

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, у свою чергу, заявляє, що насправді ситуація набагато складніша.

"Так, є в уряду бажання відірвати не тільки мінімальну пенсію, але й інші соціальні платежі від прожиткового мінімуму. І природа цього бажання дуже зрозуміла. Число, закладене в бюджет-2020, хоч і називається "прожитковий мінімум", таким не є від слова зовсім. Мінсоцполітики кожен місяць публікує фактичний прожитковий мінімум, виходячи з діючих цін, і він дорівнює 4300 гривень. Федерація профспілок вважає цей мінімум, грунтуючись на конвенції міжнародної організації праці, до якої приєдналася Україна, і в неї вийшло взагалі 5500 гривень. А в бюджеті, нагадаю, 2100 гривень. Тому, так як немає грошей, то уряд вирішив, що це число в бюджеті не буде називати прожитковим мінімумом, а обізве по-іншому. Але тут проблема в Конституції України: держава зобов'язана пенсіонерам, інвалідам та малозабезпеченим громадянам забезпечити соціальні виплати, достатні для виживання. А вони прив'язані саме до числа, закладеного в бюджеті. Біда, однак!", – каже Пендзін.

Економіст Олександр Гаврутенко акцентує увагу на тому, що в Конституції України, в статті 46 прямо вказується, що пенсії повинні бути не нижче встановленого прожиткового мінімуму, тому "відв'язати" розмір пенсій від цього показника буде досить важко. Тим більше – "реформувати" систему в бік звуження обсягів прав громадян на соціальні гарантії, що також суперечить нашому основнному закону.

"Що стосується пошуку критеріїв, які не порушують гарантовані Конституцією права, а забезпечують їх більш логічно, справедливо та у відповідності з сучасними соціально-економічними умовами в країні, то тут, безсумнівно, можуть бути різні ініціативи, які варто розглядати і впроваджувати. Логіка діючої пенсійної системи в її солідарній частині включає елементи стимулювання ефективності трудової діяльності громадян. Тобто, дублюються функції накопичувальної системи, зміст якої тільки в цьому і полягає. Тому солідарна система на сьогодні залишається складною, заплутаною і часто дискредитаційною і несправедливою, а накопичувальна при цьому – безперспективною, і, по суті, зайвою. Як тільки в солідарній системі залишаться тільки виплати за віком або по втраті працездатності, а залежність розміру пенсії від трудових заслуг перейде в накопичувальну, тоді можна буде вважати, що реформа відбулася. Поки ж про це немає навіть розмови, а значить сенс "реформ" буде залишатися у старому доброму пошуку "оптимальних" показників і співвідношень для визначення розмірів загальнодержавної пенсій. А це справа невдячна і непідйомна для будь-якого уряду, а, тим більше, для технократичного і лібертаріанського", – зазначає Гаврутенко.

Нагадаємо, з 1 грудня прожитковий мінімум відповідно до закону "Про Державний бюджет на 2019 рік", в Україні було збільшено і, відповідно, розмір мінімальної пенсії також.

Згідно документом, прожитковий мінімум в Україні становить:

- для дітей віком до 6 років – 1779 грн., від 6 до 18 років – 2218 грн.;
— для працездатних громадян – 2102 грн.;
— для громадян, які втратили працездатність – 1638 грн.

На тлі цих нововведень, з 1 грудня зріс і розмір мінімальної пенсії – на 74 грн. Тепер українці, які перебувають на заслуженому відпочинку будуть отримувати 1638 грн. на місяць, як мінімум.