Спад промисловості в Україні: експерти розповіли про причини і дали прогноз

До кінця року в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікують спад промисловості до 0,6% (у жовтні падіння склало 5%). Про це повідомив глава Мінекономіки Тимофій Милованов, назвавши серед причин спаду, ціни на зовнішніх ринках, підвищення витрат через збільшення тарифів, особливо на транспортування, а також ревальвацію гривні. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи дійсно промвиробництво в Україні падає з цих причин, і чи робить достатньо влада для того, щоб зупинити падіння.

Спад промисловості: експерт назвав сім причин

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що промвиробництво в Україні падає через зовсім інші причини, ніж позначені профільним міністром.

"По-перше, через причину зростання податкового навантаження. По-друге, у зв'язку з розміщенням держзамовлень на продукцію, вироблену в Україні на зовнішніх ринках (закупівлі локомотивів для "Укрзалізниці", вертольотів для МВС і т. д.), — перераховує експерт. — По-третє, через дефіцит гривневої ліквідності для кредитування, викликаної побудовою Мінфіном піраміди облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). По-четверте, через існування спец ПДВ-рахунків, на яких заморожується 16% оборотних коштів підприємств, які, тим самим, фактично кредитують уряд під 0%, не отримуючи нічого натомість. По-п'яте, через практики справляння податків авансом. По-шосте, через триваючу і заохочувальноу державою практику рейдерства (великий привіт механізму позасудової зміни власника активів). В-сьомих, через блокування Мінфіном та ОДА оплат за виконані роботи підрядникам, задіяним у реалізації інфраструктурних проектів".

Спад промисловості: у чому помиляється керівництво країни

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков підкреслює, що тенденції до падіння промвиробництва спостерігалися не лише при новій владі, але і при попередній.

"Влада (і попередня, і нинішня) не звертає увагу на промисловість, не підтримує, не опікується нею. Судячи з того, що міністр економіки раніше займався сільським господарством і якимись прожектами, він лише нещодавно дізнався, що промисловість – це теж його сфера відповідальності, — зазначає Плотніков. –  А позаяк саме промисловість забезпечує зростання ВВП. Але з урахуванням такого відношення (минула влада робила ставку на перетворення України в аграрну державу, а нова, схоже, смутно уявляє, які галузі є в національній економіці), я не бачу, яким чином справдяться обіцянки про зростання ВВП на 40% за п'ять років. Поки ми бачимо падіння промисловості при відсутності державного бачення, які галузі можуть стати локомотивами економічного зростання".

Спад промисловості: як характеризує загальний стан економіки

Експерт Інституту української політики Артем Петренко називає ситуацію в промисловості одним з головних індикаторів стану всієї економіки.

"Вже третій рік поспіль промислове виробництво в Україні скорочується. Це не різке падіння, але яскравий показник тривалої деіндустріалізації, — підкреслює експерт. — Головний результат – погіршення життєвого рівня більшості громадян".

Петренко згоден з тим, що названі міністром економіки причини впливають на падіння промисловості: й ціни на зовнішніх ринках, й тарифи на залізничні перевезення. Але більш важливі причини, за думкою експерта, криються в політиці Кабміну і Нацбанку останніх років.

"Піраміда держоблігацій разом з депозитними сертифікатами НБУ і загальної жорсткою монетарною політикою зробили неможливим кредитування промисловості. Кредитування реального виробництва і без того мізерне, та за останні роки скоротилося більш, ніж вдвічі, — пояснює Артем Петренко. — Крім цього через приплив іноземців у наші ОВДП продовжує зміцнюватися гривня, що також б'є по нашим експортерам. Але стимулює імпорт. Чужі товари стають дешевшими наших! Тобто, і без того величезний дефіцит торгового балансу продовжує збільшуватися. Тим самим збільшуючи глибину майбутніх криз. В результаті змови керівництва Нацбанку і Мінфіну на нашому бюджеті заробляє лише група банків, наших та іноземних спекулянтів, отримуючи величезні процентні виплати. Реальна ставка НБУ сьогодні — найвища в світі".

За словами експерта, всі успішні країни головною роблять промислову політику, підпорядковуючи їй бюджетну, торгівельну, фінансову, регіональну і навіть освітню і культурну.

"У нашого Кабміну взагалі немає промислової політики, — підкреслює Петренко. — І це вже який рік одна з найголовніших наших бід. Завдання уряду системно впливати на доступність кредитування, на захищеність інвестицій, стимулювати експортерів, допомагати модернізації підприємств, знижувати податки для секторів з більш високими технологіями, комплексно забезпечувати стимулюючі транспортні та енергетичні тарифи. Але нічого цього немає".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що в Мінекономіки назвали причини падіння промисловості.