"Борг Януковича": платити не можна відмовити

Розгляд питання про «борг Януковича» у Верховному суді Великобританії знову відклали

Верховний суд Великобританії відклав рішення по справі про 3 млрд дол. "боргу Януковича". Про це повідомили в прес-службі Міністерства фінансів України. Відповідно до позиції Росії, сума боргу з відсотками зросла до 4,5 млрд дол.

У відомстві зазначили, що за підсумками слухання судді повідомили про те, що винесення рішення відкладено. Результати остаточної апеляції щодо заяви РФ про винесення рішення в порядку спрощеного виробництва будуть оголошені після проголошення Верховним Судом свого рішення. Очікується, що це відбудеться в 2020 році.

Зазначимо, що Росія оскаржила зазначене рішення Апеляційного Суду у Верховному Суді. Україна рішуче заперечує проти аргументів апеляції Росії і, в свою чергу, заперечує деякі аспекти рішення Апеляційного Суду.

Яка доля чекає "борг Януковича", розбиралися "Коментарі".

"Борг Януковича": суть питання

У грудні 2013 року на той час президент України Віктор Янукович і президент Росії Володимир Путін домовилися про виділення кредиту на суму 15 млрд дол. за допомогою розміщення українських цінних паперів. У результаті облігації на 3 млрд дол. розмістили на Ірландській фондовій біржі і їх викупила Росія.

Власники 13 з 14 випусків єврооблігацій України на загальну суму 14,36 млрд доларів і 600 млн євро в жовтні 2015 року погодилися на їх реструктуризацію, але наша країна так і не отримала від РФ згоди на реструктуризацію єврооблігацій на 3 млрд дол. з терміном погашення 20 грудня 2015 року. І вже в грудні того ж року уряд України ввів мораторій на виплату 3 млрд доларів за єврооблігаціями.

У лютому 2016 року Росія подала позов проти України в Високий суд Лондона по стягненню боргу, а в травні Україна подала документи за своїм захистом у рамках цього судового процесу. Українська сторона наполягала на тому, що договір про запозичення є недійсним і не підлягає примусовому виконанню по ряду причин, серед яких виділили порушення внутрішнього законодавства і встановлених українськими нормативними актами процедур при випуск єврооблігацій, а також тиск з боку РФ протягом всього 2013 року з метою не допустити укладання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Крім того, у запереченні перерахували докази військового вторгнення РФ на територію Автономної Республіки Крим та подальшої незаконної анексії півострова, а також незаконні дії Росії на сході України.

У березні 2017 року Високий Суд Лондона все ж зобов'язав Україну погасити єврооблігації на 3 млрд дол. і виплатити відсотки, але дозволив нашій країні подати апеляцію і призупинив своє рішення. У вересні того ж року Апеляційний суд Англії задовольнив апеляційну скаргу України на вердикт Високого суду Лондона у справі про борг Києва перед Москвою.

"Швидше за все, цей борг може бути зарахованим за борг Росії за позовом НАК "Нафтогаз Украни" до російського ВАТ "Газпром". У будь-якому випадку, Україна отримала реальні 3 млрд дол. і згідно з нормами міжнародного права повинна була погасити кредит та сплатити проценти. Тому в кінцевому результаті у Росії буде козир у суперечці з Україною про борг "Газпрому". Хоча окремі жартівники кажуть, що ці 3 млрд – плата за Крим", – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

"Борг Януковича": відмовити

Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що Росія, аргументуючи своє недотримання можливих міжнародних угод щодо недоторканності кордонів і територіальної цілісності України, посилається на те, що після 2014 – це "вже не та Україна, у правових стосунках з якою вони раніше перебували".

"Як не дивно, ця ж логіка не працює стосовно економічних домовленостей, особливо тих, у яких є наші до неї зобов'язання. Дуже зручна і дуже вигідна позиція, але, на щастя, у цивілізованому світі вона не працює. І Україна в міжнародних судах як раз і доводить факт того, що борг у 3 із запланованих 15 млрд доларів, це був, по-перше, політична хабар від Росії за відмову України від асоціації з ЄС, як частина цілого комплексу заходів зовнішнього впливу; а по-друге, що Росія, здійснюючи цей вплив і намагаючись його зберегти, завдала нашій країні незрівнянно більший фінансовий збиток. І поки ми не припинили російську агресію та окупацію на Донбасі, незаконну анексію Криму, і не вирахували розміри компенсації за нанесений збиток, який може обчислюватися сотнями мільярдів доларів, до тих пір питання про наш борг Росії буде відкритим. І для міжнародних судів це цілком зрозуміла і справедлива позиція і, безсумнівно, їх рішення будуть відповідати їй. Хіба що нинішній офіційний Київ відмовиться від своїх законних претензій на користь Росії – і тут я менш категоричний у прогнозах, що таке ніколи не станеться", – говорить Гаврутенко.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов передбачає, що суди триватимуть нескінченно довго. Фактично ніяких важелів для того, щоб змусити Київ виплатити цей борг немає. Точно так само як немає важелів для примусу Москви до виплати боргів за позовами "Нафтогазу". Всі ці судові позови можуть тривати не один рік.

Економічний оглядач Андрій Блінов вважає, що ще чекають тривалі судові дебати. "Ключовим є не сам факт невиплати (українська сторона цього не отпицает), а обставини і дії РФ (кредитора), які призвели до такої невиплати. На практиці виплати стануть можливими у рамках взаємних домовленостей про погашення/зарахування боргів у різних сферах. Але це сьогодні, як і раніше, не є пунктом порядку денного, так як питання нормалізації відносин знаходиться на початковому етапі і практично не просувається в силу невирішених основних протиріч", – говорить Блінов.

"Борг Януковича": платити

Економіст, експерт Інституту Growford Олексій Кущ вважає, що якщо підходити до судового процесу формально, без політичного підґрунтя (а Лондонський суд зазвичай так і робить), то формально РФ може виграти в цьому спорі. "Представники України обрали неправильну судову стратегію: необхідно було формувати суверенний позов за вартістю втрачених в Криму державних активів і висувати його в якості зустрічної вимоги. Замість цього була обрана вразлива стратегія щодо класифікації випуску єврооблігацій як політичного хабара. Найбільш вірогідний сценарій вирішення проблеми, розглянутий раніше: Німеччина викуповує у РФ проблемні євробонди Україна змінює їх на інші, з більш тривалим терміном обігу. Але тепер, у світлі фраз президента України Володимира Зеленського про те, що "лише США допомагає" (в телефонній розмові з президентом США Дональдом Трампом), цей варіант виглядає все менш реальним: Німеччина вже "не захоче", а президент США навряд чи розщедриться", – говорить Кущ.

Директор департаменту економічної політики ФПУ Сергій Салівон вважає, що прогнозувати дію британської судової системи – це невдячна справа. "Незважаючи на всі розповіді про її незалежність та справедливість, у це віриться насилу. Це гілка британської влади, яка діє в британських інтересах. Для Британії, яка знаходиться в жорсткій конфронтації з Росією, вигідно цей борг обнулити, послабивши противника. Але зробити це, особливо з урахуванням прецедентного права, не можна, тому що таке рішення зруйнує всю систему євробондів, що базується на британському праві. Тому думаю, що вони будуть шукати таку конструкцію рішення, яка б дозволила вирішити обидва зазначені завдання. А поки не знайдуть її, будуть тягнути час. Визнання боргу – це самий крайній варіант", – упевнений Салівон.

Економіст Олександр Дудчак говорить, що Україна, схоже, спеціально провокує російську сторону і прагне до загострення протиріч; на жаль, так проявляється відсутність суверенітету, і діє всупереч інтересам Київ держави та своїх громадян. "Вважаю (по аналогії з минулими суперечками між країнами, у Москви є великі шанси виграти в цій тяганині. Ці три мільярди є суверенним боргом Києва, і намагання представити їх інакше навряд чи будуть успішними – фактично лондонський суд це вже підтвердив. І далі можливий арешт українських активів", – вважає Дудчак.