Мінімальні зарплати у різних країнах: скільки грошей іде на їжу

Компанія Picodi проаналізувала мінімальну зарплату в 54 країнах і порівняла, які суми витрачають жителі тих чи інших країн на продукти.

Мінімальна зарплата: соцстандарти і "конверти"

Виявилося, що незважаючи на те, що порівняно з іншими країнами мінімальна зарплата в Україні зросла з 1 січня 2020 року досить істотно (+13,2% до 4723 грн.), це не стало гарантією "заможного життя". Наприклад, в Нігерії мінімалка зросла взагалі на дві третини, але так і залишилася однією з найнижчих зарплат у світі – 74 долара.

У той же час в Іспанії мінімальна зарплата становить 1163 долара, у США – 1119 доларів, а цього року соцстандарти в цих країнах не виросли ні на цент.

Тут варто відзначити, що в своєму дослідженні аналітики Picodi відштовхувалися від "чистих грошей". Експерти пояснили, що податкове навантаження в різних країнах суттєво різниться: наприклад, у той час як на Філіппінах і в Гонконзі мінімальна зарплата не оподатковується податком, у Румунії податок на неї досягає 40%. Тому в дослідженні фігурують суми, які працівники на мінімалці реально отримують на руки.

"В Україні мінімальна зарплата завжди була занижена, але у нас це не так критично, як, наприклад, в Білорусі, де у всіх, в основному, "білі зарплати", – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – В Україні ж значна частина зарплати в "конверті", і найчастіше офіційно платять тільки ту мінімалку. Тому дивитися на рівень мінімальної зарплати в Україні безглуздо – на такі гроші живе набагато менше людей, ніж показує статистика. Що стосується витрат українців, то, дійсно, на їжу йде близько 40%. Значною мірою це пояснюється тим, що у нас дешева побутова техніка і доступна сфера послуг. У тій же Польщі сфера послуг набагато дорожче, ніж в Україні, тому там витрати на продукти і сферу послуг у відсотках збігаються".

Мінімальна зарплата і витрати на їжу

У ході дослідження аналітики з'ясували, яку частку мінімалки жителі різних країн витрачають на харчування. Для цього вони створили загальний для всіх учасників дослідження продовольчий кошик, до якого увійшли хліб, молоко, яйця, рис, сир, м'ясо, фрукти і овочі, і порівняли ціни на ці продукти з мінімальною зарплатою.

Виявилося, що в Україні вартість продовольчого кошика з набором базових продуктів становила 1599 грн., або 42,1% отриманих на руки грошей.

"Згідно з українською статистикою, на їжу у нас йде в середньому 46-50% витрат, з алкоголем – ще більше, – нагадав глава Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – У даному дослідженні цифри менші, і це пояснюється тим, що для аналізу був узятий інший, більш простий набір продуктів, який є у всіх країнах".

Існують універсальні показники бідності та мінімального споживчого рівня, продовжує експерт. Називатися вони можуть по-різному (у нас – прожитковий мінімум), але суть одна: вони відображають, скільки потрібно грошей, щоб людина змогла прожити. Для перших 30-35 країн прожитковий мінімум відображає суму, необхідну не тільки для фізичного виживання, але і для культурного розвитку, але в більшості країн (і в даному дослідженні) мова йде все ж про фізичне виживання.

"В Україні люди бідні, але все ж від голоду ніхто не помирає, – говорить Дорошенко. – Те ж саме і пенсії: виплати мізерні, жити на них неможливо – тільки існувати, але, тим не менш, люди існують. Що і відображається результатами дослідження: 40% мінімалки, тобто близько 1600 грн., люди витрачають на продукти, решта – на комуналку, проїзд, одяг та інші скромні витрати".

В залежності від країни, методика розрахунку мінімальної зарплати може відрізнятися як внаслідок різної економічної ситуації та якості життя, так і уявлень про мінімальні потреби населення, пояснив у розмові з виданням "Коментарі" аналітик TeleTrade Сергій Родлер.

"Оскільки головне завдання уряду – не допустити голоду серед своїх громадян, в першу чергу грошей повинно вистачати на їжу, тоді як інші витрати мають другорядне значення. Важливу роль для формування зарплат, пенсій і соціальних виплат грає розмір прожиткового мінімуму, після аналізу якого стає зрозуміло, в якому фінансовому стані знаходиться країна".

В Україні для працездатних громадян прожитковий мінімум становить 2102 грн. За задумом уряду, каже Сергій Родлер, їх повинно вистачати, в основному, на їжу, періодичне оновлення гардеробу: норма дозволяє міняти зимову одяг раз у три роки, а демісезонний раз в 5 років. Ось і виходить, що якщо співвіднести мінімальну заробітну плату в 4723грн. з розміром суми, яка необхідна, щоб дожити до кінця наступного місяця (на ділі вона, звичайно ж, значно більше), то і вийде близько 40% на їжу.

"Зрозуміло, що чим більшу частку займають витрати на харчування, тим менше залишається можливостей для "щасливого життя", – продовжує експерт. – У Франції крім більшої різноманітності продуктового кошика в розмір прожиткового мінімуму включені походи в ресторан, в Німеччині – пиво, у Великобританії – гра в гольф. На жаль, просто встановити мінімальну зарплату на бажаному рівні неможливо: для цього потрібні відповідні економічні умови в країні і бізнес, що має можливість збільшити зарплати без значної шкоди для своєї діяльності".

Отже, кажучи загалом, чим менше грошей йде на їжу, тим більше коштів залишається на медицину, відпочинок, розваги, подорожі, тощо. Якщо слідувати цій логіці, то краще за ве з досліджуваних країн живуть мешканці Австралії, які проїдають лише 7% від мінімалки. Далі йдуть Великобританія (7,3%), Ірландія (7,3%), Нідерланди (8,6%) і Саудівська Аравія (9%).

Менше десятої частки мінімалки витрачають на їжу жителі Іспанії, Німеччини та Люксембургу.

У американців йде на харчування 14,1% мінімального доходу, у естонців – 14,6%, у поляків – 15,5%.

Україна в даному рейтингу посіла 40-е місце. Позаду нас розташувалися Азербайджан, жителі якого проїдають 43,3% мінімальної зарплати, Білорусь (43,9%), РФ (44,8%). Жителі Молдови проїдають більше половини, Казахстану і Вірменії – близько 60%.

Мінімальна зарплата: дивовижний Узбекистан

Найбільш несподівані результати у ході дослідження продемонстрували дві країни: Нігерія і Узбекистан. Вартість мінімального набору продуктів у Нігерії виявилася вище мінімальної зарплати у 1,2 рази, а в Узбекистані – в 2,5 рази!

Виникає закономірне питання: як в таких умовах жителям цих країн взагалі вдається виживати?

На думку експерта інституту GROWFORD Олексія Куща, вся справа в різних підходах. Так, в нашій країні мінімалка вже кілька років використовується в якості інструмента детінізації зарплат і фіскального тиску на бізнес. А в таких країнах як Узбекистан мінімальна зарплата є рудиментом: визначається вона формально і абсолютно не відповідає базовим соціальним стандартам.

На думку Сергія Родлера, настільки сумна ситуація в Узбекистані склалася через слабку економіку і слабку соціальну політику з боку уряду, які лише нещодавно почали проявляти інтерес до цієї сторони життя своїх громадян: поняття мінімального розміру оплати праці було введено в середині 2019 року.

Про те, що ситуація в Узбекистані досить специфічна, говорить і Олександр Охріменко.

"Так, зарплати в Узбекистані невисокі, але і низькі податки, так і економіка дуже кланова. Якщо людина працює в своєму клані, у неї завжди є особливі доплати та пільги. Але в цілому доходи простих людей низькі, тому багато хто виїжджає за кордон на заробітки".

Олексій Дорошенко вважає, що, судячи з цифр, влада Узбекистану мало задається питанням, скільки грошей потрібно людині, щоб вижити, оскільки держава виконувати свої соціальні функції не збирається.

"В цілому є така закономірність: чим багатша країна, тим більш гуманістично вона відноситься до людей незалежно від їх досягнень, – резюмував експерт. – Україна знаходиться посередині цієї "піраміди" – соціальні функції у нашої держави є, але вони недовиконуються".