«Трудове рабство» чи цивілізовані відносини: що приховує за собою новий закон про працю

Час змін

Чинний нині Кодекс законів про працю був прийнятий у далекому 1971 році. З того часу він періодично допрацьовувався, але, однозначно, застарів і потребує кардинального оновлення. Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко підкреслював, що чинний Трудовий кодекс (ТК) моделі часів СРСР збиралися поміняти багато разів. Але все відкладали. Після приходу до влади за справу взялася команда президента України Володимира Зеленського.

Протягом осені і першого місяця зими навколо нового варіанту Трудового кодексу, якого до того часу ніхто в очі не бачив, велися запеклі спори. Опоненти чинної влади запевняли, що та хоче загнати працівників в кабалу, перетворивши чи не в рабів. Ходили чутки, що уріжуть права пільговиків, що під удар потраплять навіть вагітні і ті, хто знаходяться в декреті, що роботодавець отримає право звільняти працівників ледве не безпричинно, що оплачувані відпустки будуть урізані, а профспілки вирушать на "смітник історії".

Директор Українського інституту аналізу політики та менеджменту Руслан Бортнік підкреслює: якщо будуть викинуті норми соцзахисту для найманих співробітників, можна говорити, що замовником нового Трудового кодексу виступає великий бізнес в Україні.

Представники уряду і більшості стверджували, що просто мають намір врегулювати трудові відносини. Мовляв, це давно слід було зробити. Особливо щодо звільнення, з чим було чимало проблем (лікарняний, у тому числі фіктивний, гарантував "недоторканність" деяким працівникам).

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук підкреслює, що нововведення:

- допоможуть створити мільйон нових робочих місць за п'ять років;
— скоротять пошук нової роботи до двох місяців;
— не просто збережуть, але навіть розширять соціальних прав працівників;
— збільшать кількість легальних робочих місць;
— нададуть рівні можливості для чоловіків і жінок у сфері праці;
— підвищать доходи працівників по всій Україні;
— гармонізують українське законодавство з європейським.

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат, визнаючи, що старий Трудовий кодекс потребує коригування, закликав виважено підійти до непростого питання. Адже, як не крути, хтось завжди буде незадоволений, або роботодавець, або найняті співробітники.

Що пропонує новий Трудовий кодекс

У парламенті було зареєстровано два законопроекти про Трудовий кодексі, авторства нардепів від "Опозиційної платформи – За життя" і "Батьківщини". Але було ясно, що Зе-команда буде просувати власний варіант. 28 грудня Кабмін, дійсно, зареєстрував у Верховній Раді проект закону №2708 "Про працю".

Правда, доступний для вивчення він став лише після новорічно-різдвяних свят.

Ось ТОП-10 найбільш значущих його моментів:

1. В даний момент існує безстроковий, строковий трудовий договір і контракт. Законопроект пропонує наступний перелік трудових договорів: безстроковий, терміновий (той же контракт), короткостроковий (строком до двох місяців), сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський трудовий договір, а також трудовий договір з домашнім працівником (нововведення, яке дає можливість тим же домробітниць, няням або садівникам офіційно оформляти трудові відносини). Трудовий договір повинен укладатися в письмовій формі і складатися з 13 пунктів (якщо сторони не досягнуть згоди по кожному з них, договір не буде вважатися укладеним).
2. Трудовий договір можна розірвати як працівник (у будь-який час власної ініціативи, попередивши про це роботодавця не менш, ніж за дві тижні, в тому числі за допомогою електронних засобів зв'язку, які зазначені в договорі), так і роботодавець (у зв'язку з нез'явленням працівника на роботу протягом більше чотирьох місяців поспіль або 150 днів протягом робочого року в результаті тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін при певному захворюванні; з-за відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більш десяти робочих днів підряд). Підставами припинення трудового договору також можуть бути: його закінчення, згода сторін, незалежні від волі сторін підстави, передбачені трудовим договором, або інші підстави, передбачені законом.
3. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. Для тих, хто хоче працювати менше, буде можливість домовитися про оплату пропорційно.
4. Щорічний основний оплачуваний відпустку становить не менше 24 днів за кожен відпрацьований робочий рік. Відпустка по догляду за дитиною залишається. За бажанням роботодавець зобов'язаний надати відпустку для будь-якого з батьків без збереження заробітної плати до досягнення дитиною трирічного віку.
5. Передбачено встановлення між працівником і роботодавцем гнучкого графіка на певний відрізок часу або на постійній основі (як під час прийому на роботу, так і в процесі роботи).
6. Виконання роботи дистанційно не буде обмежувати трудові права працівників, які розподіляють робочий час на свій розсуд. На них не будуть поширюватися правила внутрішнього трудового розпорядку (хіба що це передбачено в трудовому договорі). Загальна тривалість робочого часу таких "дистанційних працівників не може перевищувати нормальну тривалість робочого часу.
7. Забороняється звільняти за: участь у профспілках; скарги на роботодавця або участь у порушеній проти роботодавця справі; вагітних жінок і людей, перебувають у відпустці по догляду за дитиною.
8. Повідомляти про скорочення тепер можуть в більш стислі терміни. Зараз співробітника повідомляють про це за два місяці, а за урядовим законопроектом ця норма залишається тільки для тих, хто пропрацював більше 5 років. Якщо сума періодів роботи співробітника у даного роботодавця становить не більше шести місяців, то його попереджають про звільнення не менш ніж за 15 днів, якщо більше півроку – не менш ніж за 30 днів. А якщо більше 10 років – не менше, ніж за 90 днів. За домовленості сторін зазначені повідомлення можуть бути замінені грошової компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожний робочий день зменшення терміну попередження.
9. Зараз перед звільненням працівника повинні виплатити відпускні за все накопичені відпустки (якщо такі є). За новим законодавством пропонується при звільненні компенсувати тільки виплати за невикористану відпустку поточного і попереднього років. Невикористану відпустку (24 дні) повинен бути надано працівнику до кінця року. За ненадання відпустки роботодавцю загрожує покарання.
10. Трудові книжки скасовуються. Протягом трьох місяців після набрання чинність закону роботодавці повинні будуть роздати їх працівникам.

Спірні моменти нововведень в трудовому законодавстві

Серед найбільш спірних моментів нового законопроекту експерти називають можливість роботодавцю звільняти працівників "за власним бажанням". Так, в пропонованому законопроекті ч. 1 ст. 31 передбачається, що "роботодавець має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір з працівником". Так, можлива певна компенсація, якщо про звільнення не попередять в зумовлені строки (див. вище). Але це швидше – ложка меду в бочці дьогтю.

Якщо зараз не можна звільнити людину, поки він знаходиться на лікарняному або у відпустці, то новий Трудовий кодекс пропонує зберегти таку норму тільки для вагітних і тих, хто перебуває у декретній відпустці.

Нардепи від партії "Опозиційна платформа – За життя", у зокрема, Наталія Королевська і Нестор Шуфрич, вже розкритикували урядовий законопроект, назвавши його рабовласницьким (на їх думку, тепер всі права буде мати роботодавець) і сприяє посиленню трудової міграції. Вони пообіцяли боротися проти цього, використовуємо як парламентські, так і не парламентські методи.

Експерт Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук висловив виданню "Коментарі" аналогічну точку зору. За його словами, шляхом "однозначно скандальних законодавчих змін" сьогоднішня влада намагається протягнути різні правові норми, які ставлять роботодавця у привілейоване положення.

"Кожен, хто працював у реальному секторі бізнесу, розуміє, що звільнення працівника за ініціативою роботодавця – це і так абсолютна норма, і безпосереднє право роботодавця. Але, якщо у працівника були хоч якісь базові права щодо захисту своїх інтересів перед недобропорядочным роботодавцем, то на сьогоднішній день "Слуги народу" хочуть їх у нього відібрати, – підкреслює Гарбарук. – Фактично, сьогоднішні Слуги народу абсолютно неприкрито стають Слугами Олігархів і лобістами інтересів власників компаній. При цьому геть забувається, що, згідно з Конституцією, Україна – це, перш за все, соціальна держава. Тобто, держава, політика якого має пріоритетну соціальну спрямованість, створює необхідні умови для реалізації основних прав людини та гарантує їй соціальний захист та соціальну безпеку на основі принципів справедливості, домірності й гармонійного балансу інтересів суспільства і людини. Але створений сьогоднішньої владою проект закону фактично посягає на основоположні права трудящого людини і нівелює його інтереси перед інтересами роботодавців. Ми хочемо отримати суспільство безправних рабів?"

У Міжнародній конфедерації профспілок (МКП) також переживають, то працівників в Україні хочуть позбавити правового захисту, а профспілки – можливості їх захищати. "Уряд України стоїть на боці олігархів і багатонаціональних корпорацій проти працівників, громадськості та профспілок", – впевнений генеральний секретар МКП Шаран Барроу.

У відповідь міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що профспілки просто бояться втратити владу, а їх "боротьба не має ніякого відношення до законопроекту про працю і прав працівників". Міністр також зазначив, що в законопроекті про працю питання прав і привілеїв профспілок не скасовуються, але і не гарантуються, а в прикінцевих положеннях законопроекту міститься вимога розробити новий закон про профспілки.

Експерт у сфері права і політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко зазначав для порталу "Коментарі", що профспілкового руху в тому вигляді, як на Заході, в Україні не існує. За його словами, якщо в СРСР профспілки були придатком комуністичної партії, то після його розпаду перетворилися на придатки політичних і бізнесових груп. Але битися за своє місце навіть під таким сонцем вони будуть. Так само як і самі різні групи впливу. Так що "Закон про працю", схоже, чекає у парламенті (і за його стінами) не менш "спекотна" зустріч, що і закон про відкриття ринку сільськогосподарських земель.