logo_ukra

Coinspot 10.07.2020

BTC/USD

9252.93

ETH/USD

241.57

LTC/USD

44.37

НБУ 10.07.2020

USD/UAH

27.20

EUR/UAH

30.80

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес економіка Економіко-політична ситуація в Україні: що може змінитися навесні-2020
commentss НОВИНИ Всі новини

Економіко-політична ситуація в Україні: що може змінитися навесні-2020

Завершилася найтепліша зима за всю історію спостережень в Україні. І відносно спокійна в політичному, військовому та економічному сенсі. У весну країна входить у стані невизначеності і з низкою викликів, які видання «Коментарі» розбирало разом з експертами

2 березня 2020, 19:31 comments2861
Економіко-політична ситуація в Україні: що може змінитися навесні-2020

Привіт політичній турбулентності

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько зазначає, що у весну Україна входить в процесі розгляду земельного питання і в стані урядової кризи.

"Стільці під чиновниками сильно гойдаються. Головна інтрига – чи збереже свою посаду прем'єр Гончарук. Інтрига, ймовірно, зникне 4 березня, коли відбудеться позачергове засідання парламенту, скликане президентом, у тому числі, з метою провести зміни в уряді, – зазначає Манько. – За деякою інформацією, президент прийняв рішення змінити фаворита серед олігархів. З Коломойським розуміння так і не знайдено. Надто багато у нього "хотілок". Пінчук концентрується на окремих політпроектах (кажуть, просуває Сенцова). Серед топів залишається Ахметов, на якого і збирається спертися Зеленський".

Директор Communication group вважає, що Рінат Ахметов завжди вважав за краще дружити з владою, з будь-якою. Тому зараз потрібно буде дивитися, якими активами стануть приростати компанії, пов'язані з олігархом.

"Саме в цьому контексті розглядається призначення віце-прем'єром Шмигаля, який очолював Бурштинську ТЕС холдингу ДТЕК. Буде не дивно, якщо саме він займе крісло прем'єра, – розмірковує Манько. – Але чи погодиться Коломойський з тим, що фаворитом буде хтось інший, а не він? Скоріше ні. Маючи потужний медіаресурс і активну групу у складі "Слуги народу" в парламенті, він буде діяти. І ще нагадає президенту, хто саме допоміг йому стати тим, ким він зараз є".

На думку експерта, "група Коломойського" у Раді буде збільшуватися чисельно і обростати м'язами. І саме вони, а не опозиція, можуть торпедувати прийняття закону про ринок землі. Можливий також їх вихід з фракції "слуг".

"В цьому криється головна загроза стабільності в країні навесні і на перспективу – до місцевих виборів восени", – вважає Манько.

На Донбасі спокійно не буде

Інша серйозна загроза – триваюча війна на Донбасі. Обіцянки швидко завершити її, які давав кандидат у президенти Володимиром Зеленським, не виконано. І війна залишається постійним джерелом нестабільності для України.

Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин вважає, що навесні навряд чи варто очікувати серйозних зрушень щодо врегулювання російсько-українського конфлікту.

"Росія серйозно пов'язала в Сирії, де підтримує режим Асада. Зараз там чергова ескалація, за асадовцев серйозно взялася Туреччина. Так що росіянам буде не до врегулювання українського питання. А без активної участі РФ зрушень щодо деэскалаци на Донбасі чекати не доводиться, – пояснює Волошин. – При позитивному для нас "розкладі" відбудуться зрушення в питанні обміну утримуваними особами (1 березня з цього приводу в Мінську зустрічалися керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента РФ Дмитро Козак; Єрмак навіть повідомив про намір провести наступний обмін у березні, – ред.), а також узгодять ще, принаймні, один ділянка розведення сил і засобів".

Якщо РФ і далі ставитиме палиці в колеса на шляху до мирного врегулювання, Волошин вважає за необхідне повернутися до питання про запровадження на Донбас миротворців ООН.

"Це буде своєрідним тиском на Росію, яка раніше поховала цю ідею. Нова українська влада може реанімувати, посуваючи Кремль до активізації врегулювання конфлікту", – говорить експерт.

Зустріч лідерів держав "нормандської четвірки" найближчим часом виглядає, на думку Волошина, нереальною. Адже "дорожня карта", узгоджена у грудні, не виконана.

Про це ж говорив недавно і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. За його словами, всі сім пунктів комюніке, ухваленого за результатами "нормандського саміту" в Парижі, повинні бути виконані до майбутньої зустрічі лідерів "четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, РФ). А поки виконаний лише обмін утримуваними особами, і то частковий.

Що реально, так це посилення навесні бойових дій на Донбасі.

"Судячи з шестирічного досвіду конфлікту, навесні традиційно відбувається загострення, – каже Волошин. – Думаю, будуть провокації і на Вербну неділю (5 квітня), і на Великдень (19 квітня), і на травневі свята. Окупанти можуть обстріляти живі квартали, активізуватися на тому чи іншому ділянці лінії розмежування. Навесні проступає зелень, а "зеленка" допомагає непомітно просунутися ближче до супротивника. Так що зміниться і палітра бойових дій. Противник буде пристрілювати нові сектори, проводити розвідку боєм. Загострення обстановки більш ніж ймовірно".

Експерт з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия впевнений: чекати загрози або атаки з боку РФ можна і потрібно. Причому не тільки навесні, а постійно.

"Може, це буде завтра, може через тиждень. Може, в районі Станиці Луганської, а може з боку Азовського або Чорного моря. Та хоч з боку Придністров'я, – зазначає експерт. – Але атака точно буде. Про це можна судити за збільшеною нахабства РФ: провокація-атака, спрямована проти турків в Сирії, постійне переміщення озброєння в регіон конфлікту. З кожним днем нас все сильніше закручують гайки".

Коронавриус і світова криза

Коронавірус, що з'явився в Китаї, вже серйозно вплинув на світову економіку та ще буде впливати. Його поширення по десятках інших країн сіє паніку – основу всіх криз. І все це так чи інакше зачепить Україну.

"За минулий тиждень ми спостерігали обвал світових фондових ринків – наймасштабніший з серпня 2011 року. Як зауважив економіст В'ячеслав Бутко, в лютому обвали подібної глибини раніше спостерігалися лише двічі: у 1933-му і 2009-му роках. Тобто, в ході найбільших світових криз, – говорить експерт Інституту української політики (ИУП) Артем Петренко. – Про велику ймовірність розгортання чергового світового економічного катаклізму в 2020-2021 роках експерти пишуть вже близько двох років. І коронавірус може стати таким собі спусковим гачком або "чорним лебедем", висловлюючись термінологією автора теорії непередбачуваних подій Нассіма Талеба. Але мені ближче погляд іншого відомого в світі експерта – Нуріеля Рубіні, який говорить про багатьох "білих лебедів". Простіше кажучи, всі негативні процеси, що відбуваються у світовій економіці, вже було видно. І я багато разів попереджав про ці ризики у своїх публікаціях".

Так, підкреслює експерт, в минулому році вже серйозно сповільнилося зростання ключових європейських економік, Японії, Китаю і навіть США. Значні проблеми спостерігаються в Туреччині та Аргентині.

"Торговельне протистояння між США і Китаєм – лише частина більш значущого і багаторівневого суперництва двох найбільших світових економік, – підкреслює Петренко. – Видно також суперечності між ключовими країнами Євросоюзу: Францією і Німеччиною. У цьому році очікуються президентські вибори в США, які будуть супроводжуватися значним політичним конфліктом. І це тільки частина важливих факторів. Наскільки сильно ускладнять життя всі ці процеси саме цього року, сказати складно. Але, в будь-якому випадку, перший квартал 2020-го стане самим слабким кварталом для світової економіки з 2009 року".

При цьому, на відміну від кризи 11-річної давності, світова економіка зараз не настільки перегріта, а банківська система не настільки слабка. Але ось ключові дисбаланси стали більше, включаючи борги ключових економік.

"Кількість спекулятивних грошей у світі теж не сильно зменшилося. А ось можливості центральних банків для антикризового стимулювання набагато нижче – ставки і так вже знаходяться практично на нулі. Простір для маневру залишилося хіба що у Федеральної резервної системи США і Банку Англії. Уряду ключових країн будуть більший акцент робити на бюджетне і податкове стимулювання", – упевнений експерт.

Вітчизняна економіка у непритомному стані

На тлі всіх цих глобальних ризиків Україна має ще й власні негативні процеси, які виразилися у дев'ятимісячному падінні промисловості.

"А до цього зростання нашої індустрії практично не було, – нагадує Артем Петренко. – Влада нічого не зробила для стимулювання розвитку, але спільними зусиллями НБУ і Мінфіну після важкої фінансової кризи банківська система була повністю виключена з кредитування реального сектора економіки. Її замкнули в "пірамідах" депозитних сертифікатів Нацбанку і держоблігацій уряду. Банкам дали заробляти величезні прибутки за рахунок бюджету. І замість того, щоб змінити ситуацію, нова влада продовжила стару політику, допустивши "атипову" зміцнення гривні. Саме це серйозно прискорило спад в нашій промисловості. І це не кінець".

Проблема наших боргів, на думку експерта, загостриться. Панічні настрої змушують міжнародних спекулянтів йти в більш надійні інструменти для заробітку. Тому попит на українські облігації внутрішньої державної позики точно не буде колишнім. Плюс, з-за проблем в європейських країнах перекази від наших мігрантів явно скоротяться.

"Торішнє падіння доходів держбюджету продовжилося і в січні, і в лютому, – продовжує Петренко. – Мінфін рапортує про вирівнювання ситуації, але, очевидно, потрібні більш серйозні заходи, ніж чергові репресії податківців і збір платежів наперед. Відверто дивує, як можна було на тлі прогнозів експертів про погіршення світової економічної ситуації півроку тому уявити таку слабку програму уряду? Як можна було не внести корекції в політику НБУ? А адже Рада Нацбанку не раз рекомендував це зробити. Чому начерки стимулювання промисловості та інвестицій виникли лише через сім місяців роботи нової влади?"

При цьому правильні інструменти заявлені не просто з величезним запізненням, але і занадто розмито.

"Президент Володимир Зеленський у Давосі говорив про податкові стимули для нових інвестицій. Днями міністр економіки Тимофій Милованов заявив про плани виділити 90 мільярдів гривень на стимулювання промисловості за три роки через різні досить правильні інструменти. Але його тут же розкритикувала міністр фінансів Оксана Маркарова, заявивши, що важливіше створити рівні умови, і "якщо є зайві 90 млрд краще знизити податки для бізнесу". Дискусії потрібні і важливі, але вже точно не в такому вигляді. Так вони тільки підкреслюють безпорадність влади перед обличчям великих загроз", – переконаний Артем Петренко.

Рецепт одужання

Нещодавно голова фракції монобольшинства в парламенті Давид Арахамія заявив, що уряд планує перетворити в антикризовий штаб. Але важливо, щоб цей штаб не займався латанням дірок в ручному режимі, а, нарешті, оперативно розробив загальний план дій. Мінімум на п'ять років. Включаючи як негайні антикризові дії, так і майбутні системні реформи.

"Бізнес і прості громадяни повинні, нарешті, побачити перспективу. А не чергові PR-презентації, – говорить експерт ИУП. – До обговорення цього плану я б рекомендував залучити широке коло експертів. Щоб забезпечити достатній рівень підтримки в суспільстві".

План, на думку Петренка, повинен містити:

– поетапне зниження податків для всіх;
– податкові стимули для пріоритетних галузей з високою доданою вартістю та рівнем технологій;
– розумне підвищення податкового навантаження для експортерів сировини з побудовою комплексної системи підтримки для експортерів готової продукції (чим складніше – тим більше стимулів);
– бюджетне стимулювання пріоритетних галузей;
– розширення програми дешевого кредитування малого і середнього бізнесу.

"Все це, – підкреслює експерт, – повинно бути пов'язано з програмами розвитку окремих секторів промисловості та енергетики, програмами регіонального розвитку і навіть перенавчання персоналу. Важливо акуратно змінювати монетарну політику, поставивши на чільне місце економічне зростання, і розвивати всі сектори фінансового ринку. Необхідно всіма силами зменшувати зовнішній борг, який душить нашу економіку, аж до нових переговорів про реструктуризацію і списання його частини".

В умовах можливого глибокої кризи все це буде робити кардинально складніше. Адже якщо грошей не вистачає навіть на соцвиплати, звідки їх взяти ще й на стимули для промисловості?

"Саме тому, – переконаний Артем Петренко, – важливо ретельно відпрацювати весь план, з урахуванням всіх можливих ризиків. Саме тому так необхідно залучити якомога більше професіоналів у кожне міністерство і пояснювати кожну деталь суспільству. Адже збереження підтримки з боку громадян є найважливішою умовою успіху реформ".


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!