Держпродспоживслужба України: що треба зробити, щоб відомство ефективно працювало

Держпродспоживслужба України: ми її зліпили з усього, що було

Рішення про створення Держпродспоживслужби було прийнято у вересні 2014 року. Тоді урядовою постановою було ліквідовано і реорганізовано низку органів центральної виконавчої влади, які здійснювали функції у ветеринарії, фітосанітарії, санітарно-епідеміологічної справи, щодо захисту прав споживачів, сертифікації насіння і садивного матеріалу. Все це спробували "вмістити" в одному органі – Держпродспоживслужбі.

Аргументи були такі: це дозволить консолідувати в рамках однієї служби контрольні повноваження, які раніше дублювалися низкою державних інститутів.

"Держпродспоживслужба – мутант, створений у 2014 році з санітарно-епідеміологів, Держспоживінспекції, ветеринарів, фітосанітарів і інших представників держструктур. Працювати цей гібрид фактично почав з другої половини 2016 року. Робилося все це під політичні цілі. Раціональної основи не було. Штати колишніх структур були скорочені", – розповів порталу "Коментарі" юрист, виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

Кваліфікованих кадрів у всіх галузях, які служба взяла під свій контроль, не вистачило. Законодавство під цю оптимізацію залишилося старе, про що говорив колишній голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа. Фінансування було неадекватно маленьким. А проблем ставало все більше.

Держпродспоживслужба України: не вдала реформа

"Реформа, в результаті якої з'явилася Держпродспоживслужба, була вкрай невдалою. Результати ми бачимо по збільшенню випадків харчових отруєнь, щодо ситуації з "готовності" зустріти епідемію коронавіруса, по масі скарг споживачів на якість продукції, – зазначає Несміянов. – Досі існує фактичний мораторій на перевірки за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба отримує дозвіл вищестоящого органу на перевірку (у разі скарги від споживача). І часто споживач отримує відмову в допомозі. Коли це закінчиться – незрозуміло".

Сама Держпродспоживслужба, за словами експерта, існує епізодично, системного контролю немає.

"Істотна проблема – скасування радянських санітарних норм і правил з 01.01.2017. Нічого їм на зміну не прийшов. У підсумку, як повинен обслуговуватися і виглядати той же туалет, згідно санітарним нормам, невідомо", – підкреслює Несміянов.

Спалахи епідемії африканської чуми свиней (АЧС) і пташиного грипу могли б купуватися в зародку, а то й зовсім не допускатися. Але зниження сил і засобів, які могли б боротися з цими напастями, далека від ідеалу координація дій, слабкі превентивні заходи призводять до того, що ці напасті викошують ряди свиней і курей. І б'ють по українським виробникам, якими обмежується доступ на світові ринки.

При цьому деякі експерти звинувачують представників Держпродспоживслужби в тому, що вона проігнорувала розроблені ще в жовтні 2015 року Інститутом ветеринарної медицини (ІВМ) Національної академії аграрних наук України пропозиції та рекомендації, як можна удосконалити заходи профілактики та боротьби з АЧС. В результаті ми отримали поширення вірусу по Україні, а також його проникнення в сусідні держави.

Директор ІВМ Сергій Нічик, коментуючи звіт Держпродспоживслужби про те, що кількості діагностованих випадків АЧС зменшилося в п'ять разів, заявив, що такий позитив існує тільки на папері. На думку Ничика, в результаті "нетямущого реформування" державної ветеринарної служби була фактично знищена інспекторська вертикаль і система лабораторної діагностики.

Голова Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко заявляв, що фіктивний ветеринарно-санітарний контроль призвів до появи нелегального ринку свиней і свинини, інфікованих вірусом АЧС. Він також пояснював, що зарплата працівників Держпродспоживслужби залежить від показників (якщо район благополучний, грошей отримують більше, якщо ні – менше), тому й мають місце приховування фактів.

А представник ГО "Союз споживачів України" Олег Цільвік запевняв, що органи контролю не звертають уваги на неприкриту торгівлю простроченими продуктами на спеціалізованих ринках. Таке є навіть у Києві, що вже говорити про інших містах.

Держпродспоживслужба України: як зробити ефективною роботу відомства

Голова Національної ради економічного розвитку (НСЭР) та Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, коментуючи нашому виданню ситуацію з Держпродспоживслужбою, зазначив: "Коли ми зіткнулися з паралічем українського суспільства перед китайським коронавірусом, почали розуміти важливість превентивної роботи щодо запобігання епідемічних ситуацій. Рада нацбезпеки і оборони раптом "згадав", що у нас немає головного санітарного лікаря, що фактично не проводяться санэпидемические заходи. І почали "гасити пожежу" в авральному режимі".

Все це, та й не тільки це, доводить, на думку Дорошенка, що реформа Госпродпотребслужбы необхідна.

"На жаль, велика частина санепідемічних, ветеринарно-санітарних норм, так само як заходів по захисту прав споживачів практично не виконуються, – запевняє голова НСЭР. – У нас просто злили в свій час ряд служб в одну, урізали бюджет і не поставили чітких завдань. Любителі говорити про те, що "потрібно зламати систему", її в свій час поламали. Ось тільки демонтувавши те, що було, нічого не запропонували натомість".

У підсумку, підкреслює Дорошенка, якщо порівняти те, що було в 2010 році з тим, що маємо зараз, побачимо, що відповідні норми виконуються лише на 10-20%.

"Так, фінансування раніше було більше. Так, були випадки тиску тій же санітарно-епідеміологічної служби (СЕС), яку ліквідували в 2017 році, на бізнес з метою вимагання коштів. Але все це є і зараз. А ось тій захисту, що була в нас раніше, вже немає, – зазначає експерт. – Ми не можемо надійно проконтролювати продукцію, яка надходить з-за кордону (а її стає все більше, в тому числі генномодифікованої). Нам показують якісь сертифікати, ми їх автоматично визнаємо. А контрольних замірів, як роблять ті країни, продукція яких заполоняє полиці українських магазинів, не виробляємо. Ми апріорі взяли, що бізнес повинен все робити сам. А бізнес не робить, так як це зайві витрати".

На думку Дорошенка, необхідно, щоб на чолі Держпродспоживслужби стояв компетентна людина. Щоб сам цей орган був чітко структурований, оновлений, міг реально захищати права споживачів, бути готовим до епідемічних ситуацій.

"Мова про те, щоб взяти рецепти з українського минулого і європейського цього – і зробити щось таке, що буде реально працювати в наших сучасних реаліях. Щоб на державному рівні була зацікавленість у захисті і бізнесу, і споживача, і як", – пояснює експерт.

На думку Максима Несмиянова, щоб зробити захист споживача в Україні більш якісною, слід:

- розділити Держпродспоживслужбу на ряд організацій (захист прав споживачів точно необхідно відокремити від неї),
- провести відповідні кадрові зміни (в даний момент у Держпродспоживслужби немає навіть керівника, лише т. в. о. голови – Ольга Шевченко),
- скасувати режим спецперевірок за скаргами споживачів – фактично мораторій (перевірки повинні здійснюватися за скаргами споживача протягом 48 годин),
- скасувати повідомлення бізнесу за один рік до планової перевірки (перевірка на те і перевірка, щоб ніхто не знав, коли буде контроль),
- запровадити адекватні штрафи (реальних термінів за отруєння споживачів я поки не чув, а тому слід вводити серйозні штрафні санкції з порогом від 200 тисяч гривень: за грубе порушення санітарних норм або системи ХАССП — концепція, що передбачає систематичну ідентифікацію, оцінку та управління небезпечними факторами, які суттєво впливають на безпеку продукції; за продаж прострочених продуктів, контрабандних товарів; за відмову в поверненні коштів покупцям).

"Крім того, – підкреслює експерт, – важливо провести реальні реформи в поліції, яка "кришує" численні порушення. Так, стихійна торгівля – зона відповідальності поліції. Обман покупців у соцмережах – це звичайне шахрайство. Але Держпродспоживслужба споживачеві не допомагає, посилаючись на поліцію".

Держпродспоживслужба України: прощання з ГОСТами

Саме за Держпродспоживслужби в Україні скасували майже всі радянські Гости (технічні стандарти часів СРСР). Але близько тисячі (приблизно 10% від загальної кількості) залишилися. Приміром, ті, посилання на які є в нормативно-правових актах; мають відношення до Єдиної системи конструкторської документації; стандарти, розроблені на основі міжнародних стандартів, версії яких актуальні в наш час. Вони будуть діяти до 1 січня 2022 року. До того часу Кабмін і Національний орган стандартизації повинні розробити альтернативні стандарти.

"Зараз у нас діють Державний стандарт України (ДСТУ російською, укр. – Державний стандарт України, ДСТУ) та ТУ (технічні умови), – пояснює Максим Несміянов. – Враховуючи, що добровільна сертифікація (в обов'язковому порядку здавати в лабораторію продукцію заради отримання сертифіката відповідності ДСТУ не треба), ми маємо велику кількість фальсифікату".

Закон про стандартизацію, дійсно, ділить систему контролю якості на обов'язкову і добровільну. Перша прописана в технічних регламентах і відповідає за безпеку. Друга (необов'язкова) відповідає здебільшого за упаковку, маркування та інші споживчі властивості товару (саме вона регламентується держстандартами).

При цьому, якщо виробник хоче мати конкурентну перевагу перед іншими товарами (клеїти на свій продукт "знак якості", або експортувати продукцію за кордон) — без ДСТУ EN не обійтися. Передбачається, що заявлені виробником норми контролюються державою. Але перевірки далекі від досконалості, а за певну мзду контролери на багато можуть закрити очі.