Реструктуризація або дефолт: чи має Україна вибір і шанс пережити кризу

Численні експерти впевнені, що уряд України лише відтягує неминуче, займаючи у МВФ кошти, щоб уникнути дефолту. Але замість пікових виплат за кредитами теоретично можлива реструктуризація зовнішніх боргів. Наскільки може бути виправданим такий крок – в нашому матеріалі

Україна зараз перебуває у вкрай складній фінансовій ситуації: адже необхідно не тільки обслуговувати величезні борги, але і долати економічні наслідки пандемії. У 2020 році, за даними Мінфіну, Україна повинна буде лише за зовнішніми боргами виплатити 17 млрд дол. і при цьому знайти кошти для вирішення проблеми бюджетного дефіциту, що обчислюється десятками мільярдів гривень. Очевидно, що без чергового траншу від МВФ дефолту не уникнути, а отже – зовнішній борг і виплати по ньому знову можуть збільшитися. Одним із способів хоча б тимчасово полегшити становище бачиться реструктуризація боргів, але чи насправді цей сценарій імовірний і може допомогти Україні – з'ясовували "Коментарі".

Офіційна позиція: без кредиту МВФ – дефолт

Прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль в ефірі телеканалу ICTV 30 березня заявив, що можливість дефолту поки не розглядається, але він може стати вимушеним, якщо міжнародні партнери відмовлять у допомозі (тобто в нових кредитах, – ред.). За його словами, українські економісти через епідемію коронавіруса прогнозують падіння ВВП країни до кінця року на 4,8% замість запланованих 3,7% зростання. До того ж державний борг в січні збільшився на 3,88% і склав 83,43 мільярда дол.

"Без підтримки міжнародних фінансових організацій для погашення зовнішніх і внутрішніх боргів нам, мабуть, доведеться впасти в прірву фінансового дефолту. Це дуже страшний сценарій для нашої країни, тому ми не передбачаємо такий розвиток подій. Ми повинні реструктуризувати зовнішні борги, і вже почали переговори з нашими партнерами, але сьогодні в світі йде колосальна боротьба за гроші. Всі країни намагаються або позичити, або отримати допомогу, і ми конкуруємо за дешевий фінансовий ресурс для нашого бюджету", – розповів Шмигаль.

прокоментував президент.

Боргова кабала: як вона формується і чим обернеться новий кредит

Разом з тим, багато експертів вказували на те, що Україна насилу справляється з обслуговуванням зростаючого держборгу, і уряду доводиться брати нові позики вже не на розвиток економіки, а для виплат за старими боргами. Експерти впевнені, що в бюджеті можна скоротити нераціональні в нинішній обстановці статті витрати. Наприклад, космічні виплати керівництву та членам наглядових рад Нафтогазу, Укрзалізниці, Укрпошти, значно (можна і цілком) урізати фінансування Національного інституту пам'яті, Музею майдану та інших відомств. Однак ці рекомендації не були почуті.

Після прийняття законів про відкриття ринку землі і так званого "антиколомойского" закону про фактичну заборону повернення "Приватбанку" його колишньому господареві, шанси України на отримання грошей від МВФ і СБ істотно зросли. Адже це були головні вимоги кредиторів. Тим не менш, не всі експерти впевнені, що це допоможе українській економіці пережити світову кризу.

"За попередніми оцінками, МВФ може дати 8 млрд дол., СБ - 2 млрд дол. А віддати в цьому році потрібно 17 млрд. Звідки взяти в умовах повного закриття світових фінансових ринків для України ще 7 млрд?", – запитує заступник директора Українського центру соціальної аналітики Валерій Песецький.

І потім, за його словами, гроші МВФ і СБ підуть не на підтримку України, а в рахунок виплати її колишніх боргів, тобто повз української каси.

"Додайте до цього той факт, що з кінця минулого року не виконується план надходжень до держбюджету. Так у січні 2020 недобір був на рівні чверті від плану, у лютому – третини, а прогноз на березень і квітень – 50% недобору зборів і податків з причини карантину", – зазначає експерт.

Песецький переконаний, що з часів Петра Порошенка та Наталі Яресько Україна знає лише один спосіб компенсації дефіциту держбюджету – влізання в нові борги. Або у вигляді кредитів або у вигляді будівництва фінансової піраміди ОВДП. І в цих умовах уряду потрібно не тільки закрити борги, які підлягають виплаті через перезаймы, але і ще позичити десь, щоб покрити поточні витрати бюджету. Але на практиці це нереально, в результаті ж виходить фінансова піраміда.

"Що ж стосується реструктуризації колишніх боргів, то вона пройде успішно – у власників наших боргів буде дилема: або щось отримати, але пізніше, або нічого не отримати навіть у майбутньому. Хоча, як на мене, всі ці рухи Києва перед кредиторами всіх видів і мастей –всього лише відстрочка перед неминучим дефолтом. Ані нові кредити, ані реструктуризація не здатні дати Україні імпульс до економічного зростання. Більш того, під дефолт, вважаю, буде проведено вилучення державної землі. А їх, по пам'яті, понад 10 млн га. Тож вся ця "боротьба за гроші" абсолютно безглузда з точки зору навіть вже середньострокової перспективи України", – робить песимістичний прогноз Песецький.

Реструктуризації боргу: чому вона неможлива

А економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що ніякої реструктуризації боргів не буде. МВФ дасть Україні гроші на своїх умовах, які довелося продавлювати в парламенті особисто президенту.

"Адже будуть ще й неформальні умови. Я передбачаю продовження зовнішнього управління економічною, податковою, бюджетною політикою уряду і НБУ з боку західних кредиторів", – вважає експерт.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко називає ведення таких переговорів нормальним явищем, в якому немає нічого незвичайного.

"Теоретично можливо українські єврооблігації (а це близько 22 млрд дол.) ще раз реструктуризувати. Іншими словами: замість старих видати інвесторам нові єврооблігації, як це зробила Яресько. Не поспішаючи, поступово (протягом року) буде зроблено. У світі зараз часто відбуваються подібні процеси, і тому Україна не є винятком. Тим більше, що наша сума не така велика, порівняно з іншими країнами, де рахунок йде на трильйони", –міркує економіст.

Ініціювати реструктуризацію боргів в умовах позасистемної, тобто форсмажорної обставини у вигляді світової кризи – не найкраща стратегія для позичальника, особливо, коли твоя загальна кредито - і платоспроможність далека від критичної. Про це говорить економіст Олександр Гаврутенко.

"І після так званої "земельної ночі", коли було знято останні перешкоди для відновлення співпраці з МВФ, в уряду майже не залишилось аргументів для тиску на кредиторів", –звертає увагу експерт.

За його словами, на даний момент в Україні практично згладжена внутрішня політична криза, пов'язана зі зміною уряду і неузгодженістю діяльності монобільшості в парламенті, де тема дефолту була виключно політичним інструментом, а не реальною загрозою.

"Тому навряд чи зараз є значні перспективи у таких переговорів. Але в подальшому, якщо карантинні заходи будуть тривалими, що надзвичайно небезпечно і для держфінансів, і для загальної економічної і соціальної ситуації в країні, то тоді це питання може бути дійсно актуальним. І це досить очевидний аргумент, який буде змушувати наше керівництво вже найближчим часом знижувати обмеження і відновлювати економічну активність в країні, – підсумовує Гаврутенко.