logo_ukra

Coinspot 29.09.2020

BTC/USD

10885.88

ETH/USD

363.34

LTC/USD

46.33

НБУ 29.09.2020

USD/UAH

28.41

EUR/UAH

33.12

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес економіка Реструктуризація або дефолт: чи має Україна вибір і шанс пережити кризу
commentss НОВИНИ Всі новини

Реструктуризація або дефолт: чи має Україна вибір і шанс пережити кризу

Численні експерти впевнені, що уряд України лише відтягує неминуче, займаючи у МВФ кошти, щоб уникнути дефолту. Але замість пікових виплат за кредитами теоретично можлива реструктуризація зовнішніх боргів. Наскільки може бути виправданим такий крок – в нашому матеріалі

2 квітня 2020, 19:50 comments5459
Реструктуризація або дефолт: чи має Україна вибір і шанс пережити кризу

Україна зараз перебуває у вкрай складній фінансовій ситуації: адже необхідно не тільки обслуговувати величезні борги, але і долати економічні наслідки пандемії. У 2020 році, за даними Мінфіну, Україна повинна буде лише за зовнішніми боргами виплатити 17 млрд дол. і при цьому знайти кошти для вирішення проблеми бюджетного дефіциту, що обчислюється десятками мільярдів гривень. Очевидно, що без чергового траншу від МВФ дефолту не уникнути, а отже – зовнішній борг і виплати по ньому знову можуть збільшитися. Одним із способів хоча б тимчасово полегшити становище бачиться реструктуризація боргів, але чи насправді цей сценарій імовірний і може допомогти Україні – з'ясовували "Коментарі".

Офіційна позиція: без кредиту МВФ – дефолт

Прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль в ефірі телеканалу ICTV 30 березня заявив, що можливість дефолту поки не розглядається, але він може стати вимушеним, якщо міжнародні партнери відмовлять у допомозі (тобто в нових кредитах, – ред.). За його словами, українські економісти через епідемію коронавіруса прогнозують падіння ВВП країни до кінця року на 4,8% замість запланованих 3,7% зростання. До того ж державний борг в січні збільшився на 3,88% і склав 83,43 мільярда дол.

"Без підтримки міжнародних фінансових організацій для погашення зовнішніх і внутрішніх боргів нам, мабуть, доведеться впасти в прірву фінансового дефолту. Це дуже страшний сценарій для нашої країни, тому ми не передбачаємо такий розвиток подій. Ми повинні реструктуризувати зовнішні борги, і вже почали переговори з нашими партнерами, але сьогодні в світі йде колосальна боротьба за гроші. Всі країни намагаються або позичити, або отримати допомогу, і ми конкуруємо за дешевий фінансовий ресурс для нашого бюджету", – розповів Шмигаль.


Президент України Володимир Зеленський підтвердив слова прем'єра про те, що без фінансової допомоги ззовні країні загрожує дефолт. Саме тому він наполегливо закликав Верховну Раду підтримати два законопроекти, на яких вперто наполягав МВФ, практично шантажуючи відмовити в кредиті у разі відмови від вимог. Раніше глава держави поговорив по телефону з директором-розпорядником МВФ Кристаліною Георгієвою. Вони обговорили фінансово-економічну ситуацію в Україні у зв'язку з поширенням коронавіруса.

"Ми обговорили збільшення суми підтримки України з боку Фонду під час великих викликів для економіки, пов'язаних зі світової пандемією. Україна усвідомлює, що сьогодні потрібно діяти активно і швидко, щоб мінімізувати негативний вплив пандемії та пов'язаних з нею обмежень на економіку і добробут громадян", – прокоментував президент.

Боргова кабала: як вона формується і чим обернеться новий кредит

Разом з тим, багато експертів вказували на те, що Україна насилу справляється з обслуговуванням зростаючого держборгу, і уряду доводиться брати нові позики вже не на розвиток економіки, а для виплат за старими боргами. Експерти впевнені, що в бюджеті можна скоротити нераціональні в нинішній обстановці статті витрати. Наприклад, космічні виплати керівництву та членам наглядових рад Нафтогазу, Укрзалізниці, Укрпошти, значно (можна і цілком) урізати фінансування Національного інституту пам'яті, Музею майдану та інших відомств. Однак ці рекомендації не були почуті.

Після прийняття законів про відкриття ринку землі і так званого "антиколомойского" закону про фактичну заборону повернення "Приватбанку" його колишньому господареві, шанси України на отримання грошей від МВФ і СБ істотно зросли. Адже це були головні вимоги кредиторів. Тим не менш, не всі експерти впевнені, що це допоможе українській економіці пережити світову кризу.

"За попередніми оцінками, МВФ може дати 8 млрд дол., СБ — 2 млрд дол. А віддати в цьому році потрібно 17 млрд. Звідки взяти в умовах повного закриття світових фінансових ринків для України ще 7 млрд?", – запитує заступник директора Українського центру соціальної аналітики Валерій Песецький.

І потім, за його словами, гроші МВФ і СБ підуть не на підтримку України, а в рахунок виплати її колишніх боргів, тобто повз української каси.

"Додайте до цього той факт, що з кінця минулого року не виконується план надходжень до держбюджету. Так у січні 2020 недобір був на рівні чверті від плану, у лютому – третини, а прогноз на березень і квітень – 50% недобору зборів і податків з причини карантину", – зазначає експерт.

Песецький переконаний, що з часів Петра Порошенка та Наталі Яресько Україна знає лише один спосіб компенсації дефіциту держбюджету – влізання в нові борги. Або у вигляді кредитів або у вигляді будівництва фінансової піраміди ОВДП. І в цих умовах уряду потрібно не тільки закрити борги, які підлягають виплаті через перезаймы, але і ще позичити десь, щоб покрити поточні витрати бюджету. Але на практиці це нереально, в результаті ж виходить фінансова піраміда.

"Що ж стосується реструктуризації колишніх боргів, то вона пройде успішно – у власників наших боргів буде дилема: або щось отримати, але пізніше, або нічого не отримати навіть у майбутньому. Хоча, як на мене, всі ці рухи Києва перед кредиторами всіх видів і мастей –всього лише відстрочка перед неминучим дефолтом. Ані нові кредити, ані реструктуризація не здатні дати Україні імпульс до економічного зростання. Більш того, під дефолт, вважаю, буде проведено вилучення державної землі. А їх, по пам'яті, понад 10 млн га. Тож вся ця "боротьба за гроші" абсолютно безглузда з точки зору навіть вже середньострокової перспективи України", – робить песимістичний прогноз Песецький.

Реструктуризації боргу: чому вона неможлива

А економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що ніякої реструктуризації боргів не буде. МВФ дасть Україні гроші на своїх умовах, які довелося продавлювати в парламенті особисто президенту.

"Адже будуть ще й неформальні умови. Я передбачаю продовження зовнішнього управління економічною, податковою, бюджетною політикою уряду і НБУ з боку західних кредиторів", – вважає експерт.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко називає ведення таких переговорів нормальним явищем, в якому немає нічого незвичайного.

"Теоретично можливо українські єврооблігації (а це близько 22 млрд дол.) ще раз реструктуризувати. Іншими словами: замість старих видати інвесторам нові єврооблігації, як це зробила Яресько. Не поспішаючи, поступово (протягом року) буде зроблено. У світі зараз часто відбуваються подібні процеси, і тому Україна не є винятком. Тим більше, що наша сума не така велика, порівняно з іншими країнами, де рахунок йде на трильйони", –міркує економіст.

Ініціювати реструктуризацію боргів в умовах позасистемної, тобто форсмажорної обставини у вигляді світової кризи – не найкраща стратегія для позичальника, особливо, коли твоя загальна кредито — і платоспроможність далека від критичної. Про це говорить економіст Олександр Гаврутенко.

"І після так званої "земельної ночі", коли було знято останні перешкоди для відновлення співпраці з МВФ, в уряду майже не залишилось аргументів для тиску на кредиторів", –звертає увагу експерт.

За його словами, на даний момент в Україні практично згладжена внутрішня політична криза, пов'язана зі зміною уряду і неузгодженістю діяльності монобільшості в парламенті, де тема дефолту була виключно політичним інструментом, а не реальною загрозою.

"Тому навряд чи зараз є значні перспективи у таких переговорів. Але в подальшому, якщо карантинні заходи будуть тривалими, що надзвичайно небезпечно і для держфінансів, і для загальної економічної і соціальної ситуації в країні, то тоді це питання може бути дійсно актуальним. І це досить очевидний аргумент, який буде змушувати наше керівництво вже найближчим часом знижувати обмеження і відновлювати економічну активність в країні, – підсумовує Гаврутенко.


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!