Долар по 29,5 і середня зарплата 11 тисяч: про що кажуть прогнози Кабміну і наскільки вони реальні

Наприкінці минулого тижня Кабінет міністрів України схвалив оновлений макроекономічний прогноз, про що у своєму Тelegram, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Прогноз погіршений "по всіх фронтах", але це колективна думка. За словами глави уряду, фахівці Мінекономіки в процесі підготовки нових цифр консультувалися з експертами Мінфіну, НБУ, МВФ та незалежними аналітичними організаціями.

"Тенденція перегляду прогнозів в негативну сторону по всім країнам очевидна – всі змушені враховувати вплив поширення коронавірусу по світу і закриття підприємств і компаній, – прокоментував погіршення прогнозу аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак. – Оцінки будуть базуватися, швидше за все, як середнє з трьох сценаріїв: негативного, помірного, оптимістичного. При цьому оптимістичний сценарій включає в себе завершення періоду карантину вже до кінця квітня, помірний сценарій припускає, що відновлення економічної активності почнеться після завершення літа, а у негативний сценарій можуть закладати навіть 2021 рік як час для початку відновлення економічної активності".

"Можливо, не всіма цифрами ми задоволені, але вже у другому півріччі очікуємо поліпшення економічної ситуації", – резюмував Шмигаль.

А чи задоволені озвученими цифрами економісти і що думають про їх реальність – в цьому питанні розбиралися "Коментарі".

Прогноз номінального ВВП: 4 трлн грн

Отже, в новому макроекономічному прогнозі номінальний ВВП прогнозується на рівні 4 трильйонів гривень. Експерт інституту Growford Олексій Кущ зізнається: коли він бачить подібні макроекономічні прогнози, то каже, що вони складені на підставі довідника "Стеля", мовляв, цифри "взяті зі стелі". Адже поки незрозуміло не тільки, яка модель реакції на кризу буде реалізована в реальності, але яку модель мали на увазі в уряді, складаючи свої прогнози.

Економіст нагадує, що у нас є моделі реагування на кризу зразка 2009-го і зразка 2014-2015-го. І вони принципово різняться. У 2009 році частина грошей від МВФ була використана для закриття дефіциту бюджету, що було обумовлено в програмі співпраці. При цьому номінальний ВВП 2009-го по відношенню до 2008-го не тільки не зріс, а навіть трохи скоротився. Такий консервативний варіант був досягнутий за рахунок збереження банківської системи, показники інфляції і девальвації були не такими катастрофічними, якими могли б бути.

У 2014-2015 рр. була реалізована модель гіперзбільшення номінального ВВП – тобто в економіку була вкинута величезна маса емісійних грошей. Це спровокувало величезний стрибок інфляції і девальвації, і гроші МВФ, частина яких знову-таки була спрямована на зменшення дефіциту бюджету, мали менший стабілізуючий ефект. Тобто, резюмує Кущ, і в першому, і в другому випадку був присутній кредит МВФ, але в результаті ми отримали абсолютно різні результати.

"У прогнозі уряду я не бачу монетарної моделі вирішення кризи, – продовжує аналітик. – З одного боку, судячи з цифр, уряд розраховує на консервативний сценарій зразка 2009 року зі збереженням банківської системи, адже номінальний ВВП заплановано на рівні минулого року – 4 трлн грн. Навіть якщо ВВП скоротиться на 5 відсотків, за рахунок дефлятора він підтягнеться до рівня 2019 року. З іншого боку, цей консервативний прогноз абсолютно не узгоджується з планами уряду щодо емісії. Судячи з заяв, влада запланувала гіперемісію, що неминуче спричинить за собою сповзання в гіперінфляцію".

Словом, підсумував Олексій Кущ, для початку потрібно визначитися з моделями монетарних і бюджетних моделей реагування на кризу. Поки їх немає, всі прогнози – це просто інформпривід для обговорення в ЗМІ.

Прогноз інфляції: 8,7%

Показник інфляції був погіршений урядом у півтора рази: з 5,6% до 8,7%. Аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак вважає, що цифри цілком реальні: підстави для гіперінфляції немає.

"Сьогодні встановився певний баланс по вартості товарів на ринку енергоресурсів, – пояснив експерт в бесіді з "Коментарями". – Тому, думаю, що більшого подорожчання бензину і продуктів, ніж є зараз, не варто очікувати".

У той же час Олексій Кущ каже, що з інфляцією може вийти цікава ситуація. І уточнює: перш за все, важливо розуміти, про яку інфляцію йде мова – про середньорічну або на кінець року.

"Наприклад, у минулому році середньорічна інфляція (січень-грудень до січня-грудня) була на рівні 8%, а на кінець року (грудень до грудня) – вдвічі менша, – нагадує експерт. – Це пояснюється тим, що до кінця року ми увійшли в дефляцію. В цьому році може скластися протилежна ситуація. Середньорічна цілком може втриматися в межах 8-10%, як і вказано у прогнозі. Все ж три місяці ми вже прожили, у лютому взагалі була дефляція. А от зростання цін "грудень до грудня" може цілком розігнатися до 15% і навіть вище".

Курс гривні: 29,5 грн за долар

Середньорічний курс гривні до долара уряд прогнозує на рівні 29,5 грн. На думку економіста Андрія Мартинюка, цей прогноз все-таки розрахований на отримання траншу МВФ, в іншому випадку долар може розігнатися до цієї позначки набагато раніше. При цьому експерт нагадує: не варто сприймати курс із макроекономічного прогнозу як орієнтир для обмінних пунктів. Цей курс використовується, в першу чергу, для планування митних платежів і має слабке відношення до готівкового долара.

"Це курсовий орієнтир для розрахунку платежів і надходжень, а також бюджетного планування, і зовсім не факт, що курс в реальності дійде до цих відміток", – погоджується керівник аналітичного відділу компанії Forex club Андрій Шевчишин.

У бесіді з "Коментарями" експерт нагадав, що уряд не в перший раз дає прогнози, де середній курс встановлюється вище поточного, але за фактом курс не дотягував до таких рівнів.

Що стосується готівкового "зеленого", то, вважає Максим Орищак, сьогодні значних підстав для його зростання немає.

"Призупинення бізнес-активності на період карантину означає, що "зайвих грошей" в українців не буде, відповідно, не буде спекулятивного попиту на іноземну валюту, – пояснив Орищак свою думку. – Кредит від МВФ необхідний, щоб поповнити резерви НБУ для забезпечення стабільності національної валюти, покрити дефіцит державного бюджету, рефінансувати український зовнішній борг. Раніше ми розглядали кредитування МВФ як можливість для стимулювання бізнес-активності, але зараз бюджетні кошти потрібні для підтримки населення. Словом, гроші МВФ можуть підтримати бюджет для вирішення внутрішніх завдань і виплатою за раніше взятими борговими зобов'язаннями. На валютний курс у країні новий кредит не вплине, так як спекулянтам просто нікому "продавати ідею" необхідності купувати валюту".

У той же час Олексій Кущ вважає, що середньорічний курс долара 29,5 означає, що за розрахунками уряду до кінця року курс піде за 30.

"При цьому не так вже й важливо, чи отримаємо ми кредит МВФ: ці гроші нададуть хіба що психологічний вплив на групу "траншеприхильників", – говорить аналітик. – Потрібно розуміти: гроші МВФ чітко покриють суми, які ми повинні сплатити за боргами, і на підтримку національної валюти вони не підуть. Але, на мій погляд, є інший варіант не виймати гроші з економіки на погашення боргів – домогтися їх реструктуризації".

Прогноз по ринку праці: зарплата – 11 тисяч

Рівень безробіття, за прогнозами уряду, становитиме 9,4%, середньомісячна зарплата – 11 тисяч гривень. Олексій Кущ нагадує: у нас є два показника безробіття, і обидва не працюють. Офіційно зареєстровані безробітні складають близько 1,5%, і ця цифра говорить нам лише про те, скільки людей зареєструвалися в службах зайнятості в надії на виплати.

"Безробіття по методиці МОП коливається в межах 8-9% (за підсумками 2019-го – 8,2%, — авт.), але ці цифри дуже далекі від дійсності. Наприклад, згідно з цією методикою економічно активним населенням вважаються люди від 15 до 70 років. Але хто у нас працює у 15 років (ми ж не Азія) і хто у нас працює в 70 (ми ж не Європа)? Для того, щоб цей показник був робочим в нашій країні, потрібно відсікти верхній і нижній краї, взявши за економічно активне населення громадян віком 20-60 років", – підкреслює експерт

Що стосується зарплати в 11 тис. грн, то, говорить Кущ, питання не в розмірі зарплати, а в її реальній купівельній здатності до кінця року. Адже якщо курс перейде за 30, а інфляція складе 10% і більше, то із зарплати-2019 в еквіваленті 500 доларів ми перейдемо до зарплати-2020 в еквіваленті 350 доларів. І навряд чи це те, що українці розуміють під "зростанням зарплат".

Читайте Comments.ua в Google News