Ризики та надії масштабної приватизації в Україні

В Україні триває підготовка до масштабної приватизації

Спочатку планується "мала" приватизація, згідно з якою до кінця поточного року потрібно визначити 500 державних підприємств, які підуть "з молотка", а потім і "велика", згідно з якою продавати будуть найбільш "ласі шматочки". Видання "Коментарі" розбиралося у плюсах і мінусах подібного масового розпродажу.

Масштабна приватизація в Україні: новий початок

Згідно з даними Мінекономіки, торгівлі і сільського господарства України, ТОП-5 найбільш прибуткових у першому півріччі 2019 року держкомпаній виглядає наступним чином:

1. АТ "НАК "Нафтогаз України" – 24,26 млрд грн.;
2. ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" – 1,76 млрд грн.;
3. ПАТ "Укргідроенерго" – 1,19 млрд грн.;
4. ДП "НАЕК "Енергоатом" – 1,11 млрд грн.;
5. АТ "Укрзалізниця" – 1,07 млрд грн.

А так виглядає ТОП-50 найбільш прибуткових держкомпаній:

законопроекту №1054-1 "Про визнання таким, що втратив чинність закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" стало можливим продавати санаторії, коньячні, лікеро-винно-спиртзаводи, кінні заводи і радгоспи, елеватори, солеварні, бази, стадіони, басейни, видавництва, готелі, гранітні кар'єри та багато іншого. Президент своїм підписом дав путівку в життя масштабній приватизації.

Масштабна приватизація в Україні: шанс зробити підприємства ефективнішими

Наприкінці жовтня заступник голови Офісу президента (ОП) Юлія Ковалів заявила, що нова влада починає приватизаційний процес з себе. А саме: передасть на приватизацію п'ять підприємств, які належать Держуправлінню справами (ДУС): готель "Дніпро", ДП "Чайка", "Центрсервіс" і "Технобуд", а також "Українські телекомунікаційні мережі".

Тоді ж Ковалів анонсувала розпродаж ще дев'яти об'єктів ДУС (зараз там йде інвентаризація, підготовчі роботи, а деякі об'єкти заблоковані в судах), включаючи готель "Україна", комплекс "Пуща-Водиця", "Конча Заспа". Також заступник голови ОП нагадала про вересневий указ президента, згідно з яким необхідно передати до кінця цього року ФДМ у рамках "малої приватизації" перші 500 підприємств.

За словами Ковалів, налічується близько 3600 державних компаній, з яких 1260 знаходяться у стадії ліквідації або мають бути ліквідовані. І уряд планує в наступні два-три роки передати на приватизацію понад 1000 з них.

рейтингу економічної свободи, складеному канадським аналітичним центром Fraser Institut (був опублікований 12 вересня).

Експерти Fraser Institute зазначили, що в Україні трохи покращилася ситуація з інфляцією і урядовими витратами, але все ще є великі проблеми із захистом прав власності.

Практично кожна нова українська влада використовує силовиків і податківців для того, щоб "кошмарити" бізнес і влаштовувати переділ. Добираються і до іноземних інвесторів. Недавній приклад – "наїзд" СБУ і податкової на "Арселорміттал Кривий Ріг". Випадково чи ні, але "під роздачу" потрапив інвестор, який виклав за тоді ще "Криворіжсталь" 4,8 млрд дол., а не 800 млн дол., спочатку це зробив зять другого президента України Леоніда Кучми, бізнесмен Віктор Пінчук. Той самий, якому довелося зрештою поступитися іноземцям у володінні комбінатом. Той самий, якого називають одним з бенефіціарів президентства Зеленського.

Маятник реприватизації, який можуть запустити "слуги народу", виходячи з логіки політичної кон'юнктури, здатний змести навіть тих рідкісних інвесторів, що зайшли в Україну і поки ще не вийшли з неї. Не кажучи вже про нових закордонних вливань в нашу країну.

Небезпеку розпродажу держвласності за заниженою ціною теж не потрібно виключати. Принцип – "довести до банкрутства і відрубати" був і залишається однією із особливостей національної "прихватизації".

Є ще й соціальний аспект. Де гарантія, що продаж об'єктів електрогенерації, теплопостачання, "Укрпошти", "Укрзалізниці" не призведуть до зростання цін і тарифів на їх послуги? Приміром – зльоту цін на пасажирські перевезення. Або до закриття сільських відділень "Укрпошти". "Чиновники відзначають, що в процесі роздержавлення ці активи позбудуться баласту і почнуть заробляти. Однак, в цьому процесі все "забули" про одну маленьку деталі – соціальної відповідальності держави перед громадянами", – підкреслює політексперт Дмитро Фучило.

Економіст Олександр Гончаров дивується: навіщо позбуватися від того, що в цих важких економічних умовах приносить в бюджет істотний дохід. У те, що будуть виконані можливі високі інвестиційні зобов'язання, виставлені покупцям українських активів, експерт не дуже вірить. "Всі ваші попередники у влади все це намагалися реалізувати, однак, після завершення конкурсів і аукціонів якимось чудесним чином "забували" про контроль за виконанням взятих інвестзобов'язань", – нагадує він.

Масштабна приватизація в Україні: нічого не буде

Поки експерти ламають списи навколо прийдешньої приватизації, вона може виявитися пшиком, що вже не одноразово відбувалося.

Практично кожен рік уряд "малює" захмарні плани по наповненню бюджету за допомогою приватизації. І практично завжди це обертається нічим. Приміром, у 2018 році влада збиралися виставити на приватизацію близько 100 підприємств і отримати за них 22,5 млрд грн. У держбюджеті навіть записали план на 18,8 млрд грн. А реально надійшло тільки 268,8 млн грн.

У 2019 році планували продати рамках "великої приватизації" 21, а в рамках "малої" – 829. Сподівалися виручити 17,1 млрд грн. Підсумок за дев'ять місяців – всього 400 млн грн.

У держбюджет-2020 уряд Гончарука спочатку заклали 5 млрд грн. від приватизації. Але до другого читання цифра зросла до 12 млрд грн. І хоч голова Рахункової палати Валерій Пацкан закликав не робити цього, підкреслюючи, що держбюджет котрий рік поспіль недоотримує кошти від приватизації держмайна, дохідну частину таки підтягнули (перш за все, щоб врівноважити доходи і витрати, чого від нас вимагає МВФ) саме за рахунок приватизаційних надій, часто нездійсненних.

"Не буде ніякої масштабної приватизації, – заявив виданню "Коментарі" голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко. – Її міг би зробити Кучма. Він вмів грати в політичні та економічні шахи. Але не Зеленський, який грає скоріше в "чапайчика". Кучма розумів, що приватизація – це роздача активів серед олігархів, які один одного ненавидять. Цього давав те, цього – це. Йому вдавалося знайти компроміс. А Зеленському навіть найпростіші рішення даються з величезними труднощами. До того ж, активів залишилося не так багато. І їх важко поділити".

З найбільш цікавих Охріменко назвав "Одеський припортової завод", на який свого часу мав види олігарх Ігор Коломойський, ряд об'єктів енергетичного сектора, а також "Турбоатом".

"Але справа в тому, що залишились об'єкти, на яких сильно не заробиш, – пояснює експерт. – Якісь, щоб їх запустити, вимагають величезних вкладень. Якісь цікаві лише росіянам, яким, за зрозумілих причин, ми їх продати не можемо. Думаю, буде традиційно: багато галасу – і нічого".