Є борг – чекай гостей: як нардепи хочуть впливати на боржників за послуги ЖКГ

У листопаді у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №2458 "Про внесення змін у деякі закони України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". Документ, який на думку його розробників повинен був врегулювати проблеми обслуговування внутрішньобудинкових мереж, насамперед газових, через майбутнє розділення послуг по газопостачанню та доставці газу, викликав серйозний скандал через одну поправку, автора якої так і не можуть знайти.

Борги за послуги ЖКГ: готуйтеся до штурму житла

Законопроект №2458 припускав внести в діючі закони України кілька десятків поправок, які в масі своїй не надто міняли чинну ситуацію у сфері ЖКГ, швидше уточнювали деякі параметри.

Хіба що один із пунктів передбачав можливість місцевої влади провести конкурс на управителя багатоквартирним будинком, чиї мешканці на загальних зборах не менше 50% голосів попросили про це місцева влада. У подібному випадку чиновники протягом 3 місяців проводили конкурс і від імені мешканців укладали договір з переможцем конкурсу терміном на рік. Втім, норми законопроекту дозволяли мешканцям розірвати такий договір достроково, якщо вони вирішили змінити форму управління будинком.

Але все ж основним нововведенням, воістину революційним, запропонованим депутатами стало зміна до статті 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яка регулює порядок доступу працівників комунальних служб або постачальників комунальної послуги, житло споживача.

Норми статті зобов'язують власника квартири надавати доступ комунальникам або для усунення наслідків аварії, або для проведення профілактичних, технічних робіт на обладнанні або для зняття контрольних показників приладів. Втім, споживач може і відмовити в такому доступі, за що згідно з пунктом 3 цієї статті постачальник комунальної послуги може його покарати – відключити від цієї самої комунальної послуги. Щоправда у випадку скажімо газо-, водо — чи теплопостачання ця можливість виявляється швидше теоретичної, адже для її застосування потрібно потрапити в квартиру споживача, який і так не пускає комунальників.

Є у комунальників можливість і для проникнення в житло без згоди її власника, правда тільки в одному випадку, як свідчить пункт 4 тієї ж статті 29 – при так званих невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю порятунку життя і здоров'я людей та/або майна.

Тим дивно виглядала нова редакція даної статті, яка дозволяла комунальникам здійснювати несанкціонований доступ в житло з метою обмеження або припинення надання комунальної послуги.

Однак всі найзагадковіше тільки починалося.

Борги за послуги ЖКГ: автор поправки – анонім

Пропонована поправка швидко стала відомою і викликала скандал, оскільки порушувала кричуще статтю 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканність його житла. Авторам законопроекту почали надходити неприємні питання, так що один з них, народний депутат України від "Батьківщини" Олексій Кучеренко навіть заявив про свій вихід зі складу авторів законопроекту. Паралельно в коментарях соцмережі Facebook парламентарій висловив припущення, що цю поправку "проштовхнув" в текст без відома авторів, Міністерство розвитку громад і територій України.

Нардеп навіть провів власне розслідування, за результатами якого в Міністерстві розвитку громад і територій України відкинули свою участь в появі скандальної поправки, так що сам Олексій Кучеренко припустив, що поправка з'явилася "стараннями" кого-то в секретаріаті профільного Комітету ВР України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

В зрештою, парламентарій заявив в ефірі передачі "Доброго ранку, країно" що знайти автора поправки буде практично неможливо і висловив припущення, що, швидше за все, сам законопроект з даною поправкою після скандалу буде відкликаний і знову внесений на розгляд парламенту вже без поправки.

Борги за послуги ЖКГ: суперечить всім законам

Ще на стадії розгляду законопроекту №2458 у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради України його експерти вказали авторам на протиріччя поправки щодо несанкціонованого доступу в квартиру для відключення від комунальної послуги базових прав людини і громадянина.

Так, ця поправка вступає в пряме протиріччя зі статтею 30 Конституції України, згідно якої не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду або обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Втім, в ситуації загрози життю і майну громадян або переслідування злочинця, можливий інший порядок проникнення в житло.

Згідно статті 233 Кримінально-Процесуального Кодексу України, будь-яке проникнення у житло неможливо інакше, як лише за добровільною згодою особи, яка їм володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Проігнорували автори поправки і міжнародні документи, зокрема, вимоги Конвенції про захист прав людини і основних свобод, стаття 8, якої надає кожному людині право на повагу до її особистого і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. На думку експертів, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли таке втручання передбачене законом і необхідно в інтересах національної безпеки і громадського порядку.

Також у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України зазначено, що в документі ніяк не регулюється питання компенсації можливого збитку, який може бути нанесений при несанкціонованому доступі в оселі, наприклад, вибитою двері або вікна, пошкодженого приладу обліку.

В загалом експерти Головного науково-експертного управління ВР резюмували, що представники виконавця комунальної послуги можуть здійснювати несанкціонований доступ у житло виключно у невідкладних випадках для порятунку людей або майна, проведення в них огляду та ліквідації аварій.

Підтримали думка парламентських експертів юристи та експерти у сфері ЖКГ.

Так, експерт у сфері ЖКГ, голова Асоціації професійних управителів нерухомістю, кандидат юридичних наук Андрій Нікончук в коментарі "РБК-Україна" назвав таку норму неприпустимою. За його словами проникати на територію приватної власності крім як за рішенням суду або, коли правоохоронні органи переслідують злочинця, не можна. Працівники ж комунальних служб можуть проникнути у житло тільки якщо там аварія.

"У нас існує проблема, пов'язана з неможливістю стягнення заборгованості за комунальні послуги. У нас непрацююча судова система і в три рази більше непрацююча система виконання судових рішень. І проблему у цій непрацюючої сфері вирішили перекласти на комунальників. В даному випадку існують дуже великі ризики і спокуси для постачальників комунальних послуг – вирішувати, що ми повинні робити, скільки повинні платити і т. д.", – говорить Никончук.

Юрист Ростислав Кравець ж назвав цю норму не тільки суперечить правам людини, але і способом тиску на боржників за послуги ЖКГ.

"У самій сфері вже давно панує хаос – постійне підвищення тарифів і масове їх оскарження, неправильне нарахування плати і, як наслідок, зростання боргів. Якщо і позбавляти права боржника користуватися послугами, то робити це треба виключно за рішенням суду. Та й проникнення в житло може бути виключно за рішенням суду і лише після того, як вона вступить в законну силу з наданням строку для добровільного виконання рішення суду", – зазначив юрист в інтерв'ю одному з вітчизняних ЗМІ.

Тим часом за даними Держстату українці заборгували за послуги ЖКГ понад 50 млрд грн., у тому числі 22,9 млрд грн. за послуги з газопостачання і 14,4 млрд грн. за послуги з теплопостачання.