«Сімейне декларування»: плани нової влади і українські реалії

"Сімейне декларування" доходів: у чому суть пропозиції

Про ідеї, пов'язані із "сімейним декларуванням", розповів 21 серпня в одному з інтерв'ю нардеп від СН Данило Гетманцев, який незабаром після цього очолив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

За його словами, у планах нової влади – ввести обов'язкове декларування прибутків для всіх українців через рік-два після податкової амністії. Але спочатку – запустити механізм, який зробить неможливим ухилятися від сплати податків великий бізнес, а також розробити систему, яка зробить декларування вигідним.

Суть "сімейного декларування" у наступному: можна буде вказувати утриманців і пільговиків, що нібито дозволить кінцевому підсумку платити менше податків. Також Гетманцев вважає, що можна буде вводити систему пільг. "Наприклад, людина здобуває путівку на відпочинок в Україну, чому він не може на цю суму зменшити оподатковуваний дохід? Держава повинна стимулювати такі витрати громадян", – упевнений депутат.

Планується, що податкову декларацію будуть формувати фіскали, які мають доступ до держреєстру. Потім її направлять конкретній людині в електронному вигляді. Робиться це нібито в цілях боротьби з тінізацією економіки. За словами Гетьманцева, звітувати про доходи будуть зобов'язані всі громадяни, крім пенсіонерів та інших категорій, які отримують тільки доходи від держави.

"Сімейне декларування" доходів: людей треба зацікавити

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський підкреслює, що згідно Конституції, всі громадяни України щорічно повинні подавати податкову декларацію.

"Але в Податковому кодексі вимога обов'язкового декларування було поширене не на всіх, що знижує рівень податкової культури українців, які не розуміють скільки всього податків вони щорічно платять у бюджет, – пояснює експерт. – Розширити коло декларантів і зацікавити українців подавати податкову декларацію можна шляхом отримання ними певних компенсацій. Оподаткування домогосподарств (саме його запропонували ввести представники СН), як раз і дає таку можливість. Але, при цьому, треба внести певні зміни в чинне податкове законодавство".

Несходовський нагадує, що зараз у нас діє плоска шкала оподаткування фізосіб у 18% і дуже низька податкова пільга. При таких умовах "сімейне декларування" працювати не буде, оскільки вигода або відсутня, або дуже низька.

"Але у випадку, якщо ми нормалізуємо використання податкової пільги, як у розвинених країнах (коли вона збільшується залежно від кількості осіб у домогосподарстві), то це дозволить зменшити податковий прес, – вважає директор ІСЕТ. – Наприклад, якщо одна людина працює, а інша допомагає у веденні домогосподарства і проживають разом, то податок буде менше, ніж, якщо чоловік жив сам. Це змінює систему взаємин, піднімає соціальну захищеність, коли одна людина забезпечує домогосподарство, містить дружину, дітей, нерідко і престарілих батьків і це дозволяє йому платити менший податок. У цьому випадку дана ідея прогресивна і буде мати позитивний ефект".

"Сімейне декларування" доходів: нова можливість

Експерт з податків Михайло Соколов вважає "сімейне декларування" здоровою ідеєю.

"На мій погляд, перехід до сімейного декларування – це те, що об'єктивно нам потрібно, – каже він. – Основна осередок товариства у нас – сім'я. Як правило, це чоловік, дружина, діти, найчастіше – батьки, яких їм доводиться підтримувати. Наприклад, логічно, що якщо ми говоримо про якийсь неоподатковуваний податком мінімум, він повинен розраховуватися, виходячи з чисельності всіх членів сім'ї – і відніматися із загального її доходу. Така концепція прийнята у всіх розвинених країнах. Також до витрат логічно закласти ті ж витрати на освіту, медицину всіх членів сім'ї. Зробити це можна тільки якщо ми будемо подавати сімейну декларацію. Її за місцем роботи заповнити неможливо, це повинен робити сам платник податків – нехай і за допомогою професійного бухгалтера".

Важлива також прогресивна шкала оподаткування доходів, чого поки у нас немає. Гетманцев, до речі, вже заявив, що слід підвищити відсоткову податкову ставку для фізичних осіб з високою заробітною платою, зазначивши, що після введення прогресивної ставки податку, в майбутньому він буде збільшуватися автоматично, разом зі зростанням зарплати в Україні. Але шкала може працювати не тільки вгору, але і вниз. І саме "нижню" можна застосовувати, коли йдеться про "сімейне декларування" – сукупний дохід родини.

"Приміром, у сім'ї є чоловік, який працює. І дружина, яка доглядає за дітьми. Очевидно, що в такій ситуації поріг, починаючи з якого сплачується підвищена ставка податку, повинен бути як мінімум в три-чотири рази вище, ніж у ситуації, коли платник податків холостяк і живе один", – вважає Соколов.

Експерт підкреслює: розрахунок податків потрібно проводити з урахуванням витрат, які несе вся сім'я. Для чого доведеться переходити на "сімейне декларування".

"Фактично – це просто нова можливість, яку платник податків може використовувати за своїм бажанням, – впевнений Соколов. – Це більш справедлива та раціональна система оподаткування, ніж діюча зараз "під одну гребінку" сплата прибуткового податку. Люди, інвестують у майбутнє країни: у дітей, у здоров'я, освіту, у все те, що називається людським капіталом, який є головним двигуном сучасної економіки, зможуть платити менше податків. Недарма подібна система діє в тих же США і дозволяє американцям суттєво зменшувати податкову базу. Відрахування йдуть за рахунок різних статей витрат. Витрати на ті ж чоботи й піджак, потрібні для того, щоб ходити на роботу, теж зменшують оподатковувану базу. Це щось на зразок податку на прибуток для домогосподарств. Така система оподаткування – більш складна, ніж наша, але більш вигідна для людей із середнім рівнем доходів".

Питання в тому, що увійде у відповідні податкові відрахування. Якщо це дозволить серйозно заощадити, люди самі стануть прагнути скористатися можливістю "сімейного оподаткування", упевнений експерт.

"Сімейне декларування" доходів: у чому небезпека

Але є у ідеї "сімейного декларування" й ризики. Приміром, висловлюються побоювання, що тотальний контроль за доходами громадян (що нормально для розвиненої держави зі стабільною економікою і відсутністю такої тотальної корупції, як в Україні), може закінчитися справлянням драконівських штрафів цивільною конфіскацією (ідею якої також активно просуває нова влада) і наступними подіями.

Політичний та економічний експерт Всеволод Степанюк вважає, що слід розділити декларацію про доходи (дана вимога, за його словами, перебуває у руслі Конституції, правда, за працюючих громадян такі декларації надають їх роботодавці) та декларацію про майно. "Якщо ж мова йде про декларації про майно, то в такому випадку можна говорити про порушення приватного життя громадян, впевнений Степанюк. – До того ж, введення декларації про майно для всіх громадян створить персональну загрозу – через високий рівень бандитизму в Україні".

Експерт по податках Михайло Соколов підкреслює: якщо і застосовувати концепцію "сімейного декларування", то вона повинна бути не обов'язком, а правом.

"Є у сім'ї бажання скористатися відповідними податковими преференціями, які дає "сімейне оподаткування" – будь ласка. Якщо ж, грубо кажучи, тобі там користуватися нічим, можеш продовжувати, як і раніше, віддавати сплату своїх податків на відкуп роботодавцю. При цьому втрачаєш явно більше, так як не користуєшся можливістю зменшити податкові виплати", – зазначає Соколов.

Фінансовий експерт Олексій Кущ вважає, що в Україні намагаються просто препарувати досвід західних країн, загорнувши його в односторонній формат.

"Система декларування доходів, яка існує у світі, спирається на кілька моделей, – пояснює він. – Є тоталітарна модель – утримання податків за рахунок держави (як було в СРСР, коли процес контролювала сама держава).

Є посттоталітарна (як у нас нині), коли функції утримання податків перекладаються на роботодавця (його можна покарати за те, що не достатньо утримав грошей). А є цивілізовані моделі (ринкові, демократичні) – суть яких в тому, що людина сам відповідає за податки та декларування".

Україна, підкреслює Кущ, зараз знаходиться в посттоталітарному, пострепресивному форматі відносин економіки і держави. За справляння прибуткового податку відповідає роботодавець, а звичайний громадянин не звітує перед державою, якщо у нього є одне джерело доходу.

"Якщо ми переходимо до демократичного формату – формату довіри між державою і суспільством, логічно було б передати сплату податків до ведення самих громадян. Суть в тому, що люди повинні отримувати "брудну зарплату", після чого протягом року вести облік доходів, а потім протягом певного періоду (із січня по травень, наприклад), подавати до відповідних органів декларацію про доходи, заплативши за них до серпня прибутковий податок, – каже експерт. – Але зараз пропонується просто змушувати людей подавати декларації. Фактично – звітувати перед державою без права самостійно робити податкові відрахування, мати податковий кредит. Таке розширене право потрібно обов'язково дати. Людина повинна отримати можливість зменшувати оподатковувану базу на суму витрат, які несе на навчання дітей, на свою перекваліфікацію, на добровільне пенсійне страхування, медстрахування, на відсотки по іпотеці, на оренду житла. Так можна зменшити базу оподаткування своїх доходів. Людина, яка активно інвестує в себе, свою сім'ю, повинна отримувати якісь бонуси від держави. Подібна система буде соціально справедливою і може дати позитивний ефект".

"Сімейне декларування" доходів: потрібно врівноважити права і обов'язки

У нас, схоже, мають намір змусити людей звітувати перед державою, не маючи можливості самостійно платити податки. Їх, як і раніше, будуть утримувати роботодавці.

"Таку "логіку" аргументують тим, що якщо дати право фізособам самостійно розраховувати та сплачувати податки, то з'являться величезні касові розриви, – пояснює Олексій Кущ. – Адже прибутковий податок – це величезна частина місцевих бюджетів і держскарбниці. І влада не хоче віддавати право встановлювати його населенню. Якщо дати можливість українцям отримувати на руки повну, не обкладену податками, зарплату, люди будуть шукати механізми для скорочення податку. І це – об'єктивний процес... не можна на людей, умовно кажучи, накладати зобов'язання по наданню податкових декларацій (як у багатьох розвинених країнах Заходу), утримуючи при цьому податки за допомогою роботодавців, як у пострадянських країнах. Зобов'язання як на Заході, а права – як у посттоталітарній або тоталітарній державі – це ключова помилка і шлях в нікуди".

Михайло Соколов також впевнений, що перехід на "сімейне декларування" – це певні бюджетні витрати. Але це ж, за його словами, можливість оптимізувати пільги, взявши їх на конкретний і коректний облік.

"Все це буде вести до скорочення доходів від прибуткового податку. Зараз 60% від нього залишається в місцевих бюджетах. Відповідно, від надання відповідних пільг втрачати будуть, перш все вони. А значить, доведеться ще й вносити корективи в планування бюджету і дотації вирівнювання, щоб збалансувати міжбюджетні відповідні відносини", – зазначає Соколов.