logo_ukra

Coinspot 25.05.2020

BTC/USD

8798.62

ETH/USD

202.26

LTC/USD

42.48

НБУ 25.05.2020

USD/UAH

27.05

EUR/UAH

29.45

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес податки Податкові пільги в Україні: що робить влада для підтримки бізнесу в умовах карантину через коронавірус
commentss НОВИНИ Всі новини

Податкові пільги в Україні: що робить влада для підтримки бізнесу в умовах карантину через коронавірус

Карантин через коронавірус в Україні позначився на всіх жителів країни. Особливо зміни відчули представники бізнесу, працювати яким стало набагато складніше

29 березня 2020, 16:38 comments2018
Податкові пільги в Україні: що робить влада для підтримки бізнесу в умовах карантину через коронавірус


Наслідки епідемії коронавірусу Covid-19 і карантинних заходів, які покликані її зупинити, серйозно вдарили по українському бізнесу. Влада, з одного боку, простягає руку допомоги, але ставлення малого та середнього бізнесу поки що виглядає більше як "порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих".

Податкові послаблення для бізнесу після нищівного удару

"Похоронами" малого і середнього бізнесу (МСБ) експерти називають карантинні заходи, введені урядовою постановою з 12 березня по 3 квітня в рамках протидії поширення коронавірусної інфекції. Пізніше заходи посилювалися і оновлювалися. У підсумку карантин продовжили до 24 квітня. На даний момент заборонені:

– регулярні і нерегулярні перевезення пасажирів автобусами і "маршрутками" у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні;
– робота метро (у Києві, Харкові та Дніпрі);
– перевезення пасажирів залізничним та авіатранспортом (як всередині країни, так і за кордон – з деякими винятками);
– проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних і інших заходів, в яких бере участь понад 10 осіб;
– робота закладів громадського харчування (ресторани, кафе), торгово-розважальних центрів, та фактично всіх видів МСБ, крім аптек, продуктових магазинів всіх мастей, автозаправок;
– у багатьох містах – робота ринків і подібних поліфункціональних суб'єктів торгівлі з реалізації продовольчих і непродовольчих товарів.

Підприємців, які не послухалися, можуть чекати штрафи. Не такі великі, як у тій же Італії (там бушує епідемія щосили, дуже велика смертність), де нові санкції проти тих, хто порушує правила карантину, досягають 3 тис. євро, але вельми істотні. Особливо, якщо врахувати, що доходу в даний момент немає.

Перший віце-президент Академії економічних наук України Анатолій Пешко висловив виданню "Коментарі" думка, що карантинні заходи доб'ють і без того слабку українську економіку.

Прогнозуються банкрутства у сферах транспортних перевезень (особливо – автобусні і авіа-), туризму, ресторанного та готельного бізнесу, всякого роду ательє, салонів краси, фітнес-центрів, кондитерських, кав'ярень і інших підприємств МСБ.

Простий приклад: збитки українських підприємств авіаційної галузі внаслідок необхідних заходів обмеження для недопущення розповсюдження вірусу Covid-19 тільки в першому кварталі 2020 року складуть 10-15 млрд грн. Такі дані наводить Авіаційний комітет Торгово-промислової палати.

Економіст Віктор Скаршевський зазначив, що на тлі рецесії промвиробництва і триваючої деіндустріалізації ("промисловий карантин") в Україні впроваджується карантинна економіка ще й у сфері послуг.

Податкові послаблення для бізнесу, як спроба пом'якшити наслідки

Верховна Рада підтримала представників бізнесу на час боротьби з поширенням в Україні коронавирусной інфекції, прийняла на позачерговому засіданні 17 березня закон про пом'якшення ряду вимог податкового законодавства.

Серед змін:

– скасування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня;
– мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня;
– продовження до 1 липня терміну подання річної декларації про майновий стан і доходи;
– не нараховується і не сплачується у період з 1 березня по 30 квітня плата за землю;
– об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня;
- филизца-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, медичну, юридичну, адвокатську, нотаріальну), тимчасово звільняються від нарахування і сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), у частині сум, які підлягають сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня і з 1 квітня по 30 квітня за себе;
– відстрочена фіскалізація (РРО для бізнесу): для "груп ризику" РРО буде обов'язковою не з 1 жовтня 2020 року, а з 1 січня 2021, а для всіх підприємців – не з 1 січня, а з 1 квітня 2021 року;
– працівникам на період перебування в спецзаведениях охорони здоров'я, а також на самоізоляції під контролем у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на боротьбу коронавирусной інфекції, виплачується допомога з тимчасової непрацездатності (лікарняні) в розмірі 50 відсотків середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу;
– у разі прострочення споживачем у період з 1 березня по 30 квітня виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таку прострочення;
– забороняється збільшення відсотків за користування кредитом.

25 березня Кабмін, який зібрався на засідання в медичних масках, ввів заборону на звільнення державних службовців на період карантину. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, під час карантину за працівниками зберігаються трудові права і оплата праці. Також це нібито стосується працівників приватного сектора.

Заступник голови Офісу президента України (ОПУ) Юлія Кузнєцова запевняла, прийнятий ВР закон про введення податкових та інших спрощень для бізнесу в зв'язку з введенням карантину та економічною кризою, коштуватиме бюджету близько 10 млрд грн.

Податкові послаблення для бізнесу: що потрібно зробити

Звільнення від податку на землю спрацьовує, насамперед, для великих підприємств, які працюють, незважаючи на карантин. А від сплати ЄСВ звільнили тільки самих підприємців, тоді як за найманих працівників платити доведеться.

Немає послаблень і в частині блокувань податкових накладних (які фактично схожі з документальними перевірками в "спрощеному форматі").

Ще момент – податок на землю, як і податок на нерухомість, що належить до місцевих зборів. І їх тимчасова відміна б'є, насамперед, по місцевим бюджетам.

Економіст в Економічному дискусійному клубі Ігор Гарбарук негативно оцінює дії українського уряду, що вживаються під прапором боротьби з поширенням коронавіруса. У тому числі – рішення про введення на 30 днів – до 24 квітня – надзвичайної ситуації на всій території України, з подовженням на той же термін карантинних обмежень.

"Вже на сьогоднішній день з економікою досить проблематична ситуація, м'яко кажучи. І якщо уряд нічого не робитиме для того, щоб стимулювати внутрішнє споживання національних товарів, не буде підтримувати національну промисловість, соціально відповідальний бізнес всіх видів, все може закінчитися плачевно, – зазначив експерт у коментарі нашому виданню – Ми чуємо декларації про стабілізаційний фонд в 200 мільярдів. Але не чуємо – звідки їх мають намір брати. Ми чуємо про чергове продовження карантину, нових заборонні заходи, які і так вже боляче вдарили по малому і середньому бізнесу. Але не чуємо, щоб прем'єр заявив: "ми пропонуємо те-то і те-то для підтримки нацпромышленности, малого та середнього бізнесу. Де перелік стимулюючих заходів для національної економіки від Минэкномики? Де реальне зниження податків? Де спільні наради і влаштовують всіх домовленості? Забороняючи щось, треба щось пропонувати. Надавати підтримку національній економіці. Інакше ми можемо догратися до її колапсу".

Тільки співпраця з великим національним бізнесом, великим національним інвестором допоможе вийти з цієї ситуації з мінімальними втратами, впевнений Гарбарук. А при грамотних діях (якщо економіки інших країн стоять, потрібно постаратися замінити вироблені ними товари на внутрішньому і зовнішньому ринках) навіть вийти в плюс.

"Але поки такої роботи від уряду я не бачу, – підкреслює експерт. – З позитиву – національний бізнес, у якого є ресурси, підтримує регіони, в яких працює. Але все це можна робити куди більш масштабно, якщо працювати на рівні держави. Вважаю, що при кожному міністерстві має бути створена експертна рада з справжніх професіоналів у своїй справі. І разом представниками уряду ці незалежні експерти повинні розробляти механізми виходу з ситуації, генеруючи, зокрема, незвичайні, альтернативні рішення. А механізм "вирішення" питання у вигляді чергових позик у МВФ та інших кредиторів лише збільшить боргове навантаження на всіх нас і приведе до знецінення державних активів країни".

Податкові послаблення для бізнесу: треба готуватися до серйозних втрат

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман зазначив виданню "Коментарі", що податкові послаблення для бізнесу на час карантинних заходів звичайно необхідні (це і відстрочка сплати податків, та можливість добровільної сплати ЄСВ для ФОП на час карантину, і позбавлення всіх податків тих, хто потрапив під прямі заборони). Але це врятує лише за умови, що жорсткий карантин триватиме до 3 квітня. А, як ми знаємо, його продовжили.

"Продовження карантину призведе до катастрофічних наслідків, – упевнений експерт. – Будуть масові звільнення працівників, які підуть у центри зайнятості, підвищення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження в держбюджет і соціальні фонди. При цьому з'явиться гостра необхідність у збільшенні витрат фондів і бюджету, на що відсутні кошти".

Поточні – б'ють по бізнесу – карантинні заходи приведуть, за оцінками фахівців аналітичних центрів (Центр економічної стратегії, CASE Ukraine, Інституту Податкових Реформ, Інституту соціально-економічної трансформації, Палати податкових консультантів, Українського інституту майбутнього), до падіння економіки в річному вимірі 4-5% від ВВП. Продовження ж жорстких карантинних заходів до кінця травня обернеться втратою 9-10% від ВВП.

"Сукупні втрати центрального і місцевих бюджетів складуть 150-200 мільярдів гривень, – наголошує Олег Гетьман. – Між тим, ефективність таких жорстких карантинних заходів у боротьбі з поширенням вірусу залишається сумнівною, порівняно з іншими комплексами заходів. Так, ефективними виявилися збалансовані і продумані заходи низки країн, зокрема Південної Кореї і Тайваню. Вони майже не обмежували суб'єктів господарювання, зате забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв та хворих, відстеження контактів хворих, ізолювання виключно ризикових груп населення. Представляється доцільним піти і саме шляхом азіатських тигрів, зосередивши контроль виключно на групах ризику і надавши можливість економіки та бізнесу працювати".

Податкові послаблення для бізнесу: є шанс на світле майбутнє

Якщо підсумувати пропоновані експертами антикризові кроки, які поки не зроблені, то бізнес чекає від влади:

– тотального зменшення податкових ставок та податкового навантаження на зарплату;
– ліквідацію податку на прибуток (шляхом заміни його, наприклад, податком на виведений капітал);
– введення мораторію на підвищення ставок на товари критичного імпорту;
– перегляду механізму держзакупівель на користь вітчизняного виробника;
– потужної державної підтримки вітчизняних виробників;
– нульового мита і ПДВ (хоча б до 2023) на ввіз виробничого обладнання в Україну (на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання);
– повного скасування Системи блокування податкових накладних та депонування на НЛС рахунках;
– зниження облікової ставки Нацбанку з нинішніх 10% як мінімум в два рази;
– відмову від стягнення штрафів за ті чи інші порушення, якщо ті були викликані обмеженнями, введеними органами держвлади і місцевого самоврядування в рамках боротьби з коронавірусом;
– мораторію на зміни у регуляторній політиці (терміни можуть бути різними);
– дієвих заходів по збереженню робочих місць та створення нових;
– ефективних заходів щодо захисту тих, хто втратив роботу;
– секторальної підтримки ряду галузей, особливо випускають стали дефіцитними медпрепарати і медзасобу;
– часткової компенсації втрат та пільгового кредитування для експортерів, які зіткнулися зараз з проблемами продажу або розрахунків;
– швидкої підтримки агропромисловців, які напередодні посівної зіткнулися з логістичними і транспортними проблемами;
– кредитними канікулами для бізнесу.

За деякими даними, Верховна Рада розглядає можливість зібратися на позачергове засідання. Є шанс, що частина необхідних заходів візьмуть саме тоді. Як шанс на певні рішення з боку уряду і Нацбанку.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

????????...
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!