Допомога держави малому і середньому бізнесу: як в Україні працюють пільги і послаблення для МСБ

З введенням в Україні карантинного режиму національна економіка та суспільство отримали серйозний удар, наслідки якого держава постійно намагається пом'якшити, забезпечуючи пільги і послаблення для малого і середнього бізнесу (МСБ). Але, як з'ясувалося, далеко не всі представники МСБ відчувають на собі ці ситуативні переваги. Наскільки і для кого вжиті урядом заходи дієві у вітчизняних реаліях – розбиралися "Коментарі".

Допомога держави бізнесу: карантин, але не для всіх

З моменту оголошення карантину на території України Верховна Рада і Кабінет міністрів прийняли ряд законопроектів і постанов, що регулюють діяльність вітчизняного бізнесу.

Так, поступово були заборонені всі регулярні пасажирські перевезення, припинена робота підприємств громадського харчування (крім доставки на дім), торгово-розважальних центрів і сфери послуг. Заборона торкнулася навіть багатьох ринків, втім, це питання багато в чому залишили на розсуд місцевих органів влади.

Де-факто обмеження торкнулися практично всіх сфер роботи малого і середнього бізнесу, окрім продовольчих магазинів, аптек, автозаправних комплексів і, частково, продовольчих ринків.

Жорстка заборона спровокувала численні звернення народних депутатів та інших органів державної влади, в тому числі НБУ, з проханням до Кабміну розширити перелік тих, кому можна працювати під час карантину. Як наслідок, заборони уряду стали пом'якшуватися.

Так, 25 березня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль пояснив, що без обмежень можуть працювати лікарі приватної практики, насамперед дантисти, ветеринари і торговці товарами для тварин, продавці засобів зв'язку, насіння, агрохімікатів, що надають послуги з ремонту побутових приладів та інші.

30 березня в Міністерстві охорони здоров'я "дали добро" на роботу продовольчих ринків.

З 2 квітня Кабмін дозволив працювати продавцям запасних частин до транспортних засобів, у тому числі сільськогосподарської техніки, молодняку свійської птиці, а також дав зелене світло функціонування всіх фінансових установ аж до пунктів обміну валют і ломбардів, про що просив НБУ.

Зрозуміло, Кабінет міністрів рекомендував галузям і об'єктам, яким дозволили працювати, дотримуватися протиепідеміологічних заходів.

Допомога держави бізнесу: від заборони перевірок до податкових пільг

Втім, держава не тільки "грала" з заборонами та дозволами на роботу в умовах карантину цілим галузям малого і середнього бізнесу, але і законодавчо прописала їм податкові та інші пільги.

Так, 17 березня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, спрямовані на попередження виникнення і розповсюдження коронавірусної хвороби (Covid-19)".

Перелік послаблень виявився широкий – в ньому і скасування штрафів за порушення податкового законодавства до 30 квітня, і двомісячний мораторій на перевірки, і скасування податку на землю та нерухоме майно до 30 квітня, впровадження реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня та 1 квітня 2021 року, а не з осені поточного року.

Нарешті, фізичні особи-підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, медичну, юридичну, адвокатську, нотаріальну), отримали тимчасове (з 1 березня по 30 квітня) звільнення від нарахування та сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), в частині сум, сплачуваних за себе особисто.

Втім, останнім послаблення, на думку ряду підприємців, насправді не настільки вже й цінне для їх бізнесу.

"На час карантину працювати ми не можемо, але залишити своїх співробітників без грошей я теж не можу, та й знайти хороших фахівців непросто, тому я не стала відправляти їх у безкоштовні відпустки. Як результат – крім зарплати я повинна сплачувати ЄСВ за своїх найманих працівників – 1039 гривень на місяць, від яких мене не звільнили. Так і ЄСВ за себе особисто, від якого мене звільнили, як завжди вже сплачено авансом, тобто фактично економії для мене поки немає – тепер мені належить доводити його сплату та переносити на інші місяці вже після карантину", – розповідає "Коментарям" власниця салону краси Master beauty HUB в Одесі Слава Сехмет.

Не поширюється пільга щодо сплати ЄСВ на бізнес, який оформлений в якості юридичної особи.

"Ми під дію пільг не підпадаємо, тож як і раніше платимо ЄСВ за кожного співробітника в 1039 гривень, я навіть співробітників поки в безкоштовні відпустки не відправляла – знайти хороших професіоналів у нашій сфері непросто", – зізнається директор фірми "Бюро міжнародних подорожей" Марина Полякова.

Допомога держави бізнесу: скандальна норма про "безкоштовну" оренду

Втім, хоча скасування ЄСВ за себе особисто і оцінюється бізнесом не зовсім однозначно, але все ж позитивний ефект, безумовно, визнається. Але куди сильніше підприємців турбувала орендна плата, що складає у витратах бізнесу вагому частину.

Так, за словами Слави Сехмет, оренда приміщення під салон краси в Одесі еквівалентна приблизно 1000 доларів, а офіс під її турфірму, зі слів Марини Полякової, обходиться їй приблизно в 15 000 гривень.

Держава вирішила допомогти і в цьому питанні, внісши законопроект №3275 норму про скасування орендної плати на час карантину для підприємців, які не можуть користуватися приміщенням. Щоправда, при цьому вони можуть оплачувати витрати на комунальні послуги, податок на майно та інше.

Однак в останній момент цей пункт у доопрацьованому варіанті законопроекту був змінений, і формулювання змінилося на "може бути звільнено від оплати". З таким формулюванням законопроект був прийнятий 30 березня 312 голосами "за", а 2 квітня підписаний президентом Володимиром Зеленським.

Документ викликав нерозуміння в бізнес-середовищі, тож урядові ЗМІ поспішили пояснити норми нового закону.

"Насправді там чітко вказано, що наймач площі звільняється від сплати оренди у разі, коли буде доведено, що він не може використовувати її під час карантину. Але це поняття дуже широке і тут можуть виникати колізії. Так, наприклад, закритий офісний центр або кінотеатр не можуть використовуватися орендарем, так як це заборонено владою саме під час карантину, і тому дійсно звільняються від сплати за користування площею. А, наприклад, який-небудь склад, яким дозволено користуватися, не може бути звільнений – він спокійно працює, і привозити на роботу своїх людей така компанія може", – привели слова старшого партнера юридичної фірми "Кравець та партнери" Ростислав Кравець в урядовій газеті "Урядовий кур'єр".

Простіше кажучи, для отримання звільнення від орендної плати необхідно довести орендодавцю, що орендар не може користуватися орендованим майном на час карантину. Останнє ж має підтверджуватися сертифікатом, що засвідчує настання форсмажорних обставин, який видається Торгово-промисловою палатою України. Даний документ надається на платній основі і залежно від виду, терміновості виконання та інших факторів може коштувати від кількох сотень до 10 тисяч гривень.

"Теоретично процедура виглядає наступним чином: орендодавцеві пишеться лист, в якому викладається суть проблеми і вносяться пропозиції щодо зменшення або скасування орендної плати з посиланням на законодавчі акти щодо карантину і роботи в його умовах. Також це повинно супроводжуватися документами Торгово-промислової палати України про форсмажорні обставини. Проте насправді більшість клієнтів обходяться без неї, по-перше, в силу упередження, що стосуються взагалі видачі всіх довідок, а по-друге, в розрахунку на здоровий глузд самого орендодавця", – говорить керуючий партнер адвокатської фірми "Пакс" з Дніпра Дмитро Нестеченко.

За словами співрозмовника "Коментарів", розумні орендодавці зацікавлені в тому, щоб належне їм майно продовжувало орендуватися, а не простоювало, приносячи збитки у вигляді сплати комунальних платежів або податку на землю.

"Нормальний орендодавець захоче піти на зустріч такому ж нормальному орендарю і знизити плату, ніж шукати нових у розпал карантину і пов'язаної з цим кризи. Особливо часто в цьому сенсі у нас в місті йдуть назустріч кафе і піцеріям. Тож довідка про форсмажор часто навіть не потрібна", – пояснює практичне застосування нового закону Дмитро Нестеченко.

"Після зміни формулювання в законі питання плати за оренду, в нашому випадку 15 тисяч гривень щомісяця, залишається на розсуд орендодавця. Поки ми ведемо з ним переговори і сподіваємося на його розуміння, все ж туристичний бізнес в умовах карантину сьогодні повністю "лежить", – говорить директор фірми "Бюро міжнародних подорожей" Марина Полякова.

Експерт: українська економіка залежна від світової кон'юнктури і найбільш вразливий –малий і середній бізнес

Пільги і послаблення з боку Кабміну в тому вигляді, в якому вони набули чинності, були прийняті досить скептично і експертним співтовариством. Адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдский приводить прогноз СОТ щодо зниження обсягів світової торгівлі на 32% за підсумками 2020 року. Україну цей прогноз має турбувати подвійно, адже вітчизняна економіка залежна від світової кон'юнктури і найбільш уразливим є якраз малий і середній бізнес.

"Світовий банк змінив прогноз по ВВП України з 3,7% до -3,5%. Інфляція, згідно з прогнозами, складе до 8,9%, а реальні доходи громадян впадуть на 4%. Але наш Кабмін ці цифри вважає, мабуть, занадто оптимістичними, так як прогнозує обвал ВВП на 4,8%, – наводить цифри Гольдский. – Варто зауважити, що за всю історію незалежної України уряд жодного разу не використовував гнучку фіскальну політику, коли за рахунок регулювання податкових ставок можна впливати на економічні процеси. Мабуть, чиновники просто не вміють цього робити".

Також впливати на економіку можна через монетарні інструменти. Як приклад економіст наводить ситуацію з обліковою ставкою НБУ (на сьогоднішній день – 10%, — ред.). Мовляв, більшість країн намагаються зменшити облікову ставку, щоб здешевити вартість кредитів для бізнесу і тим самим стимулювати його розвиток. У НБУ ж, за словами експерта, немає ніякої формули розрахунку облікової ставки.

"Тобто це виглядає приблизно так: збирається ряд експертів за чашкою коньяку і дискутують на тему: "А чи є життя після зміни показника облікової ставки". Так, оскільки у нас слабка економіка, то ймовірність девальвації гривні після зниження облікової ставки є. Крім того, українська економіка імпортоорієнтована, тому при девальвації гривні відразу ж зростуть ціни на всі групи товарів і послуг. З іншого боку, не вдавшись до таких заходів, ми ніколи не відродимо національне виробництво, ніколи вітчизняні товари не зможуть замінити імпорт. Крім того, при більш низьких ставках НБУ не доведеться компенсувати ставки за кредитами з дірявого бюджету, як зараз, за програмою 5-7-9%", – упевнений Віктор Гольдский.

Не варто, на думку експерта, забувати про роль і функції держзамовлення, адже жодна економіка світу не досягла висот без держпідтримки.

"Криза – найкращий час для анонсування та запуску програм держзамовлення. Наприклад, ми цілком можемо розмістити держзамовлення на апарати штучної вентиляції легенів, на спліт-тести на коронавірус. Підприємства легкої промисловості можуть бути цілком орієнтовані на виготовлення тих самих масок та інших засобів захисту, яких сьогодні не вистачає не те, що в аптеках, а навіть у лікарнях. Все це могло обходитися державі набагато дешевше імпортних товарів, що замовляються, з того ж Китаю, а частина малого і середнього бізнесу таким чином залишалася б при справі, – міркує Гольдский. – А після кризи держзамовлення може і повинно бути орієнтоване, наприклад, на продукцію ВПК. Адже хороше гасло було: "Купуй українське", а не "пили" бюджет на закупівлі в США, Ізраїлі, Туреччині. Всі ці ідеї лежать на поверхні – варто просто втілити їх в життя. Але реалії такі, що державна машина – дуже неповоротка, а чиновники воліють йти по легкому і витратному шляху імпорту, зате захищаючи свій особистий інтерес. Такий підхід просто не залишає вітчизняній економіці шансів на успіх".