Витрати "Мінстець": куди зникають мільйони із Міністерства інформаційної політики

Захист національного інформаційного простору, як втім, і зміст інформаційної політики Міністерства в цілому, обходиться українським платникам податків недешево. Причому апетити відомства рік за роком ростуть.

Якщо на зорі свого існування "невеликий, але ефективний апарат" задовольнявся 4 млн грн., 5 років потому бюджет дітища Юрія Стеця роздувся до півмільярда гривень при збереженні кількості штату у 29 осіб.

Якщо вірити звіту держказначейства, починаючи з 2017 року Міністерство інформаційної політики або, в народі, "Мінстець", витратило на захист інформаційного простору України понад 400 млн грн., а до кінця поточного року має намір "зменшити" державну скарбницю ще на 100 млн грн. До своїх заслуг представники відомства відносять проведення дебатів про інформаційну безпеку на міжнародному рівні та створення бази навчальних матеріалів з медіаграмотності. Із вже освоєних коштів 164,5 млн грн. було витрачено на виробництво і розповсюдження соціальної реклами, 124,3 млн грн. пішло на створення позитивного іміджу нашої країни у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, а на 51,5 млн грн. в Україні та за її межами проводились публічні заходи. З них 10 млн грн. коштувало проведення кінофестивалю "Молодість" у 12 містах України.

Спробуємо розібратися, куди все ж витікають мільйони гривень платників податків.

Внутрішньоукраїнська діяльність "Мінстець"

На перших порах Мініформполітики позиціонувало себе як напівволонтерську організацію, яка тримається на плечах ентузіастів. Перші масштабні акції в 2014 році з розміщенням патріотичних гасел на рекламних майданчиках по всій Україні, за заявою відомства, не коштували державі ні копійки. Усі витрати брали на себе місцеві органи влади, бізнес і громадські організації. Хоча й перебували злі язики, які стверджували, що за цією вивіскою ховалися інтереси певних політичних персон.

4 роки потому, від благодійності не залишилося і сліду, а в Міністерстві при виборі підрядників не стали гидувати зв'язками з офшорними компаніями. Так, за надання рекламних та маркетингових послуг на рахунках столичної фірми "Перехід Аутдор", серед засновників якої є кіпрська Umedia Holdings Limited, осіло понад 20 млн грн., 15 млн грн. з яких коштувало розміщення на 350 рекламних площинах України матеріалів, якіпопуляризують все підряд: від армії і реформ до реклами здорового способу життя і правил безпеки дорожнього руху

Окрема стаття витрат – виробництво відеопродукції соціальної та патріотичної спрямованості. Фаворитом Мининформполитики серед підрядників стала компанія ТОВ "Гудмедіа", яка освоїла, за даними "Прозорро", тільки на замовлення Мініформполітики майже 13 млн бюджетних гривень (всього – 21 млн грн.). Продакшен зняв кілька роликів, які закликають пишатися українськими військовими і спортсменами, а також серію відео, присвячених досягненням уряду Володимира Гройсмана. Ці ролики, за задумом замовників, повинні пояснювати українцям, що реформи не бувають миттєвими і підкреслити "покращення", які вже відбулися .

"Гудмедиа" належить вихідцю з партії КРІП Кирилу Тимошенко. Компанія встигла щільно попрацювати з представниками обох претендентів на президентську булаву, практично одночасно знімаючи фільм "П'ять днів з Ігорем Кононенко" про соратника Петра Порошенка і займаючись створенням видеообраза Володимира Зеленського.

Не шкодує відомство бюджетних грошей і на друковану продукцію. За заявами представника Міністерства інформполітики Марії Ліфтерової, на книговидавництво тільки в 2018 році відомством було витрачено 30 млн грн. Основний напрямок – безкоштовна роздаткова література, яка сприяє інформаційній інтеграції Криму і Донбасу. Це і щомісячні 250-тисячні наклади глянцевих журналів "Крим Інформ" і "Донбас Інформ", і випуск таких книг як графічний роман Сергія Захарова "Дірка" на різних мовах.

Видавнича діяльність "Минстеця" ще на старті піддалася жорсткій критиці. Главред Країна.юа Світлана Крюкова в одному з постів на Facebook назвала глянцевий номер журналу "Територія Крим" макулатурою і яскравим зразком того, як робити видання не потрібно.

Зупинятися на досягнутому в Міністерстві не збираються і вже анонсували створення сайту з вільним доступом до електронних книг, маючи на увазі закупівлю ліцензійних прав на них у авторів.

Позитивний імідж України від "Мінстець"

Восени минулого року відомство Юрія Стеця уклало договір вартістю майже 40 млн грн. з компанією "Сігма УА" про розміщення на провідних вітчизняних каналах інформаційних роликів. У порівнянні з аналогічним тендером на 145 млн грн., який не відбувся влітку того ж року, гроші невеликі, однак і вони становлять третину від усієї заявленої суми, витраченої на створення позитивного іміджу України.

Про зарубіжного глядача в Мініформполітики теж весь цей час не забували. Напередодні католицького Різдва-2018 в кабельній новинній сітці CNN був запущений 30-секундний рекламний ролик, який популяризує Україну і бренд Ukraine NOW.


580 виходів сюжету (не менше половини у прайм-тайм) обійшлися вітчизняному держбюджету в 15,4 млн грн.

З брендом Ukraine NOW взагалі пов'язана окрема історія. Майже відразу ж після презентації логотипу багато мережевих дотепників почали порівнювати його з піктограмою відомого порносайту Pornhub (точніше, з одним з його розділів для геїв), а художник Сергій Поярков лаяв, не соромлячись обсценної лексики. Захисники бренду, навпаки, називали його сучасним.

Відповідно до заяв держсекретаря міністерства Артема Біденка, сам логотип був візуалізований українською креативною компанією Banda Agency абсолютно безкоштовно, а концепція його використання була розроблена за 8-10 тис. дол. на гроші ЄБРР. Хоча вартість робіт дійсно коштувала державі "нуль гривень, нуль копійок", проведення виставок-презентацій бренду Ukraine NOW у Польщі, Німеччині, Чехії, Китаї та Болгарії обійшлося в копієчку – вже в кінці жовтня Біденко скаржився, що на закордонні поїздки у бюджеті відомства залишилося всього 4 тис. грн. І це при обліку того, що сумарно на відрядження на всі міністерства було виділено 50 млн грн.

У тому ж 2018 році на залучення туристів із Франції, Німеччини та Нідерландів був витрачений ще мільйон, а напередодні саміту G20 в столиці Аргентини стартувала акція по залученню уваги світових лідерів до російської агресії. Проведення відповідних заходів та їх інформаційна підтримка в інтернеті та на рекламних площинах Буенос-Айреса коштували державі 3,2 млн грн. Втім, судячи з фотозвітів, бажаючих взяти участь в акціях було небагато, а встановити повноцінний тривимірний білборд з гігантською сокирою і диском циркулярної пили, які розпилюють мапу України на частини, не дозволила місцева влада. З обіцяним припливом аргентинських туристів в Україну після проведеної піар-кампанії теж не склалося, незважаючи на заявлене у тендері охоплення аудиторії в 5 млн південноамериканців.

Складно назвати успіхом і торішню поїздку делегації художників з Києва на арт-фестиваль Burning man в пустелі Блек-Рок (штат Невада, США). Повторити фурор скульптурної групи "Любов" одеського художника Олександра Мілова в 2015 році киянам з їх нашвидкуруч зробленими зварними конструкціями, що віддалено нагадують роботів, вдалося хіба що за рахунок складної системи світлодіодного підсвічування. Сумнівна візуалізація задуму про андроїди-атланти і відрядження 9 художників обійшлася Україні в 739 тис. грн. До речі, Мілов з проблемами фінансування свого проекту і поїздки впорався самостійно.

Претензії до "Мінстець"

Ще в 2014 році створення Міністерства інформації викликало в журналістському середовищі бурхливу негативну реакцію. Свою стурбованість висловлювали у Незалежній медіа-профспілці України, Інституті медіа права та інститут масової інформації, чий виконавчий директор Оксана Романюк неодноразово підкреслювала, що "міністерство правди" Україні зовсім не потрібно і з його функціями цілком можуть справлятися та інші відомства.

При цьому Уряд з усіх можливих варіантів обрав улюблену тактику за принципом "Собака гавкає – караван іде". На сьогодні МІП створює відчутне фінансове навантаження на держбюджет, а в самому відомстві не втрачають можливості нагадати про свою ефективність і заявляють, що всі їх закупівлі і тендери проходять максимально прозоро.

Втім, за підсумками минулого року навіть в комітеті ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики до досягнень Міністерства інформполітики поставилися скептично, зазначивши, що крім соціальної реклами та кількох проведених заходів, ніяких відчутних результатів немає. Глава держоргану, депутат Верховної Ради, Вікторія Сюмар заявила, що минулорічний бюджет в 365 млн грн. на захист інформпростору просто "упав на голову" і пообіцяла надалі боротися за перерахування коштів лише на конкретні цілі та завдання. Жирну крапку в цьому питанні міг би поставити незалежний аудит, проте до таких радикальних заходів справа не дійшла і все обмежилося демонстрацією невдоволення членів комісії.

Вже в нинішньому році "Мінстець" на ті ж потреби було перераховано трохи більше 100 млн грн., що, втім, не зробило питання про ефективність витрат Мініформполітики менш актуальним. Особливо на тлі повернення Росії в ПАРЄ, даних "Укрзалізниці" про московському напрямку, як самому прибутковому маршруті руху поїздів і статистики українського Google з російськими серіалами в топі запитів. Якщо додати до цього ще й напівпровальну програму розкрутки міжнародного телеканалу UATV з багатомільйонним бюджетом, де кількість переглядів на YouTube-каналі рідко перевалює за 150 (Еспрессо ТВ – кілька тисяч, вже не кажучи про перегляди на 112 каналі), то досягнення відомства Юрія Стеця стають ще більш ефемерними.