Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Разом
з приходом до влади нового президента Володимира Зеленського, а також після парламентських
виборів в Україні стали активно працювати над оновленням влади. І якщо поки що не
зрозуміло, хто які посади обійматиме в оновленому уряді, то кого бачити
там точно не хочуть – вже зрозуміло.
Першою
зримою жертвою нової кадрової політики на початку серпня ледь не став столичний
градоначальник Віталій Кличко, який з червня 2014 року також займає пост
голови Київської державної міської адміністрації (КМДА).
Ще
у червні в інформаційному просторі почали з'являтися чутки про бажання
президента звільнити Віталія Кличка з посади голови КМДА, обґрунтованість цих
чуток підтвердив і сам мер, закликаючи у своїх інтерв'ю президента "не повторювати
помилок Януковича". У липні мер столиці спочатку повідомив про плани президента
"мати свою людину" на чолі столиці, а потім спливло подання голови
Офісу президента Андрія Богдана до Кабінету міністрів України про звільнення Кличка
з посади голови КМДА.
В
Офісі президента пояснили появу документа простим фактом того, що за
законом глави державних адміністрацій складають свої обов'язки перед
новообраним президентом. Однак через позицію прем'єр-міністра Володимира
Гройсмана, який пішов у відпустку і тим самим зірвав голосування по Віталію
Кличко, голова Офісу президента Андрій Богдан на брифінгу перед журналістами
звинуватив мера у втраті контролю над столицею, роботі зі "смотрящими" та розкраданнях.
Нарешті, Богдан звинуватив якогось представника тіньових сил столиці "Віталія" у
спробі підкупити його за 20 млн дол., щоб Кличко залишився мером Києва.
Сам
столичний градоначальник звинуватив Богдана у некомпетентності і подав заяву в
НАБУ з вимогою відкрити кримінальне провадження за заявою глави Офісу
президента.
Втім,
незважаючи на гучні заяви сторін і навіть подану Андрієм Богданом "на
всякий випадок" заяву про власну відставку, подання про звільнення
Віталія Кличка з посади голови КМДА так і не було розглянуто Кабінетом міністрів
України на засіданні 14 серпня.
Однак
главу столичної міської державної адміністрації це не врятує його
доля принципово вирішена і за словами представника Офісу президента буде
визначатися восени новим складом Кабінету міністрів.
Як
повідомляли "Коментарі", вітчизняні експерти також не надто вірять у здатність
Кличко втриматися на чолі КМДА, після чого його роль в управлінні столицею
може звестися до суто представницької.
Хмари
згустилися і над головою правління НАК "Нафтогаз" Андрієм Коболєвим, а також
в. о. міністра охорони здоров'я України Уляною Супрун.
Супрун
відчула тиск з двох сторін. Перш за все, в рамках позову народного депутата
від Радикальної партії України Ігоря Мосійчука, а також Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав Державну міграційну службу
підтвердити факт виходу міністра з громадянства США, на що відомству було відведено місяць.
З
іншої сторони, 13 серпня підлеглі Уляни Супрун влаштували мітинг під
стінами Офісу президента. Вони вимагали її звільнення через провал реформи
системи охорони здоров'я в країні. Втім, знайшлися у в. о. міністра і
захисники, які влаштували на її підтримку флешмоб у соціальних мережах.
Сама
Супрун і раніше викликала неоднозначну реакцію у президента Володимира
Зеленського. У сварці з в. о. міністра та радником президента з питань медицини,
нардеп Михайло Радуцький, якого готують поперемінно в крісло глави МОЗ або голови комітету ВР з питань охорони здоров'я.
Втім,
сама Уляна Супрун поспішила заспокоїти всіх, заявивши ЗМІ, що зустрічалася з
президентом і обговорювала ідею подальшого реформування системи охорони здоров'я,
правда, обійшлася без подробиць цих переговорів.
Менше
однозначно виглядає ситуація навколо голови правління НАК "Нафтогаз"
Андрія Коболєва. З одного боку, компанія звернулася до суду, оскарживши
постанову Кабміну про зниження ціни на газ для населення, з іншого – в самій
партії "Слуга народу" Коболєва називають одним з кандидатів на пост
прем'єр-міністра України.
Своїм
позовом до Окружного адміністративного суду Києва щодо тарифів, "Нафтогаз"
формально і оскаржує постанову Кабміну Володимира Гройсмана, а одним з
ініціаторів зниження цін на газ був президент Володимир Зеленський. Тобто
Андрій Коболєв навмисно чи мимоволі виступає проти глави держави.
З
іншого боку, Андрію Коболєву не дарма пророкують посаду прем'єр-міністра у самій "Слузі народу", а олігарх Ігор Коломойський, якому приписують чимала
вплив на президента Володимира Зеленського, ще раніше публічно підтримував
голову "Нафтогазу" як найкращого кандидата на посаду голови Кабміну.
Так і сам Андрій Коболєв не втомлюється нахвалювати себе у власному Facebook, стверджуючи, що 70 млрд грн., перераховані "Нафтогазом" в держбюджет за січень-липень є 1/6 частиною надходжень до державної скарбниці.
Внаслідок, на думку експертів, незважаючи на всю "токсичність" в очах
українців, і Уляна Супрун, і Андрій Коболєв мають шанси залишитися "старими"
особами в "новій" владі, що стане своєрідним іспитом на політичну
незалежність для президента Володимира Зеленського.
"І
Коболєв, і Супрун одно токсичні для нової влади, такі собі реінкарнації
"Мальчиша-Плохиша" і "Доктор Смерть". Президент Володимир Зеленський, на відміну
від Петра Порошенко, краще відчуває аудиторію і розуміє, яке рішення зірве
оплески, а яке – ні. З іншого боку, він відчуває серйозний тиск з
боку західних партнерів: по лінії МВФ, кіл близьких Демократичної партії
США та Джорджа Сороса. Як наслідок цього тиску я оцінюю можливість
збереження ними влади як 40% за збереження влади і 60% – проти. Варіант з
збереженням у владі Коболєва і Супрун неминуче вдарить по рейтингу президента
і знизить його. Зрозуміло, що до найближчих виборів далеко, але не думаю що він хоче
так ризикувати", – зазначив для видання "Коментарі" політолог Андрій
Золотарьов.
Маркером
змін для президента Володимира Зеленського та іспитом на його політичну
самостійність і бажання проводити відмінну від колишньої політику, назвав
рішення по Андрію Коболєва та Уляні Супрун політолог, заступник Українського
інституту аналізу та менеджменту політики Кирило Молчанов.
"І
Андрій Коболєв, і Уляна Супрун однаково негативно оцінюються суспільством, а
тому спроба зберегти їх у владі однозначно буде сприйнята суспільством і
призведе до втрати президентом частині рейтингу. З іншого боку, обидва користуються
підтримкою певних кіл в оточенні самого президента, пов'язаних з МВФ і
Соросом, так що це рішення ще стане іспитом для Володимира Зеленського на
здатність проводити суверенну від сторонніх впливів політику", – вважає
Кирило Молчанов.
Достатньо
високо оцінює
шанси зберегти свою посаду Уляни Супрун і політолог Кирило Сазонов,
оскільки вона користується підтримкою "потужних транснаціональних фармацевтичних
корпорацій і профільних громадських організацій в Україні".
Не
встигли затихнути пристрасті навколо Уляни Супрун, як 14 серпня Національне
антикорупційне бюро України (НАБУ) і Служба безпеки України (СБУ)
затримали заступника міністра України у справах тимчасово окупованих територій Юрія
Гримчака.
Правоохоронці
інкримінували чиновнику шахрайство на суму 1,1 млн дол., які він
нібито повинен був передати для вирішення питання в Касаційному цивільному суді
користь однієї з комерційних структур столиці.
Затримання Юрія Гримчака багато хто тут же пов'язали з особистістю Генерального прокурора України Юрія Луценка, одним з найближчих людей до якого і був Гримчак. Сам глава ГПУ оперативно відхрестився від свого друга в Facebook, підтвердивши його затримання і заявивши, що йому соромно за нього".
Якщо
у когось після цього і залишалися сумніви з приводу зв'язку
заступника міністра з особистістю генпрокурора, то вже наступного дня вони розвіялися.
Так, НАБУ заявило, що Юрій Гримчак обіцяв домогтися позитивного рішення суду
в інтересах комерційної структури за допомогою якогось заступника генерального
прокурора України. Втім, оскільки в Антикорупційному бюро звинуватили
заступника міністра в шахрайстві, очевидно, що вони самі сумнівалися в існуванні
цього заступника.
Потім послідувала несподівана реакція Генпрокуратури: прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган заявила про перебування в суботу, 17 серпня в кабінеті заступника генерального прокурора України Анжели Стрижевської несанкціонованих спецзасобів для прослуховування. В організації "прослушки" прес-секретар Юрія Луценко прямо звинуватила главу НАБУ Артема Ситника, оскільки саме Стрижевська "є керівником прокурора, який підтримує адміністративний протокол, пов'язаний з корупцією складений стосовно директора Антикорупційного бюро.
Сам
Артем Ситник це звинувачення назвав "плітками".
Ще
одним ознакою навколо генпрокурора згущених хмар стало інтерв'ю, дане
йому виданню Цензор.НЕТ, в якому Юрій Луценко поспішив заявити, що незважаючи на
хороші відносини з Петром Порошенком він часто говорив "ні" екс-президенту,
коли той був неправий.
Однак
малоймовірно, що ці слова дозволять нинішньому генеральному прокуророві
утриматися у влади після початку роботи нового складу Верховної Ради України.
Так, згідно з вітчизняним законодавством Генеральний прокурор України призначається
на термін 6 років і може бути достроково знято, в тому числі, шляхом винесення
недовіри Верховною Радою України, в якій пропрезидентська "Слуга народу"
має 263 народних депутата.
"На відміну від Коболєва або Супрун у Юрія Луценка немає шансів зберегти свій пост,
так як, по-перше, він не має такої зовнішньої підтримки, а по-друге, на своїй посаді посварився практично з усіма. Як результат незабаром йому
доведеться готуватися відбиватися від цілої сукупності кримінальних проваджень, які
обрушаться на нього", – вважає політолог Кирило Молчанов.
Єдиним
плюсом для Юрія Луценка можуть стати стосунки з Ігорем Коломойським, не раз
висловлювалися на користь професіоналізму Луценко.
Новини партнерів
Новини