"Крав" шапки і пише книги для дітей: чим займаються екс-міністри України

"Коментарі" розпочинають цикл матеріалів, присвячених топ-чиновникам епохи правління Петра Порошенка і тому, чим вони займаються сьогодні. Перша частина масштабного проекту присвячена міністрам "уряду-камікадзе" Арсенія Яценюка, чия політична кар'єра в Україні перервалася з відставкою Кабміну чотири роки тому

У квітні 2016 року прем'єр Арсеній Яценюк подав у відставку, в результаті чого позбулися своїх портфелів всі його міністри, пробувши у керма всього два роки. Втім, навіть за такий короткий термін перші особи країни того часу встигли запам'ятатися гучними скандалами, в яких деякі фігурують і донині. "Коментарі" з'ясували, чим сьогодні живуть екс-міністри "уряду-камікадзе".

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк

Перший прем'єр Петра Порошенка Арсеній Яценюк головною причиною свого відходу від керма назвав штучну політичну кризу, викликану “бажанням замінити одну людину, яке засліпило деяких політиків". Ще в лютому парламентська більшість визнала роботу Кабміну незадовільною, але для висловлення вотуму недовіри прем'єру не вистачило голосів.

Добровільна відставка Яценюка стала самим оптимальним способом зміни уряду без проведення дострокових виборів. При цьому політсила екс-прем'єра, - "Народний фронт" - залишилася в коаліції, і вже через кілька днів разом з БПП проголосувала за креатуру Петра Порошенка - Володимира Гройсмана. Цікаво, що буквально за день до голосування Генпрокуратура оголосила про початок кримінального провадження за фактом отримання прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком хабара у розмірі 3 млн. доларів за призначення на посаду керівника "Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення України" Володимира Іщука. Далі досудового розслідування справа не дійшла, і через рік справу закрили. Так само як і розслідування за звинуваченням у отриманні Яценюком від нардепа Ігоря Скосаря 6 млн. дол за потрапляння в передвиборний список "Батьківщини" у 2012-му. Восени минулого року Антикорупційний суд вирішив знову розслідувати цей епізод, незважаючи на те, що сам Скосар, що раніше публічно заявляв про дачу хабара, від своїх свідчень навідріз відмовився, кажучи, що нічого такого не пригадує.

можливим призначенням в "Укрзалізницю" людини народного депутата Руслана Сольвара. Пізніше заяву було відкликано.

У лютому 2016-го роботою Мінінфраструктури зацікавилося НАБУ, яке відкрило кримінальне провадження за поданням народного депутата Вадима Денисенка, який звинувачував Пивоварського і вищі чини відомства у виплаті працівникам зарплат у конвертах. Денисенко посилався на пост у Facebook працівника міністерства Максима Бурячка, що згадував "чорні" зарплати в розмірі від 2 до 10 тис. дол.

Після відставки уряду Пивоварський влаштувався радником свого наступника Володимира Омеляна. Причому, як заявили у відомстві, на безоплатній основі.

У новому уряді Володимира Зеленського для екс-міністра місця не знайшлося. Зате в "Зе-команду" увійшли його колишній перший заступник Володимир Шульмейстер і радник Олександра Клітіна, яка нещодавно покинула свій пост у зв'язку з секс-скандалом.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт

Каденція міністра освіти і науки Сергія Квіта пройшла без особливих скандалів (якщо не вважати декларації з "білими плямами") і закінчилася разом з відставкою уряду Яценюка. В даний час він є членом Спостережної ради Незалежної асоціації телерадіомовників та приймає активну участь у акціях українських праворадикальних організацій. Зовсім недавно, в листопаді минулого року, він "засвітився" в протестному русі "Рух опору капітуляції", який організувався в центрі столиці майже відразу ж після підписання в Мінську президентом Володимиром Зеленським так званої "формули Штайнмайера".

До речі, нинішній міністр освіти і науки України - 29-річна Ганна Новосад - займала при Квіті посаду радника.

Міністр Кабінету міністрів Ганна Онищенко

До моменту призначення Новосад наймолодшою жінкою-міністром в історії України вважалася голова Кабміну Яценюка Ганна Онищенко (Буяджи), якій на момент призначення виповнилося 30 років. Зліт її кар'єри від начальника відділу корпоративного управління ТОВ "Адвокатська компанія "МЛГруп" до міністра Кабінету міністрів збігся з перемогою Революції гідності і зайняв трохи більше року. Подейкували, що запаморочливим успіхом Онищенко була зобов'язана співзасновнику "МЛГруп" Павлу Петренко, зайняв в грудні 2014 року пост міністра юстиції. Як би то не було, але після відставки уряду Яценюка екс-міністр Кабміну міцно закріпилася в Мін'юсті, де в різний час обіймала посади помічника і заступника глави відомства, а з 2017 року і по сей день виконує там же обов'язки державного секретаря. У вільний від роботи час Онищенко пише книги для дітей ("Новорічні пригоди Морозенко", "Пригоди Маленького Мука").

Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі

Соратник Михайла Саакашвілі та екс-міністр охорони праці і соціальних справ Грузії Олександр Квіташвілі отримав з нагоди українське громадянство, перебував на посаді глави МОЗ до самого відходу команди Яценюка, хоча й писав заяву про відставку влітку 2015 року. Причиною цьому послужили численні звинувачення в бездіяльності в питаннях забезпечення закупівлі ліків з боку депутатів ВРУ. Втім, Рада з чотирьох заходів так і не змогла звільнити його з цієї посади, і Квіташвілі залишився при портфелі.

Зараз колишній двічі міністр охорони здоров'я працює консультантом при ВООЗ, а також бере участь у різних медичних проектах у Східній Європі та Центральній Азії.

Міністр фінансів Наталія Енн Яресько

"Спецназівцю реформ" - міністру фінансів Наталі Енн Яресько - довгий час пророкували місце прем'єр-міністра після Яценюка, проте, за словами самого прем'єра, її кандидатура не пройшла в парламенті. Залишивши крісло глави Міністерства фінансів України, вона пішла на підвищення. Майже відразу ж Яресько зайняла посаду керівника спостережної ради київського офісу американської організації The Aspen Institute, восени 2016-го - стала співробітником Євразійського центру Атлантичної ради у Вашингтоні, а вже на наступний рік за місячну зарплату у 625 тис. дол очолила Раду з податкового контролю, спостерігає за управлінням державними фінансами в Пуерто-Ріко. Орган був створений згідно з прийнятим напередодні з ініціативи Конгресу США законом PROMESA, метою якого повинно було стати виведення країни із затяжної фінансової кризи. На той момент уряд Пуерто-Ріко заборгував не менше 74 млрд. дол і оголосив про технічний дефолт.