Актор театру, кінопродюсер і двоє підсудних: чим займаються екс-міністри України

«Коментарі» продовжують цикл, присвячений топ-чиновникам часів правління Петра Порошенка і того, чим вони займаються сьогодні. Третя частина проекту присвячена міністрам «епохи Гройсмана». Виняток у цій добірці зроблено лише для глави Міністерства фінансів Оксани Маркарової, яка зберегла своє місце в уряді Олексія Гончарука

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман

Готуватися до самостійного політичного плавання Володимир Гройсман розсудливо почав задовго до того як поразка на майбутніх президентських виборах Петра Порошенка і "материнської" партії БПП стала очевидною.

На обласному рівні з прем'єром були пов'язані дві політсили: "Совість України" (від неї він балотувався на посаду мера Вінниці) та "Вінницька європейська стратегія" (під цим брендом на регіональних виборах виходила команда Гройсмана), однак цього виявилося недостатньо, і в серпні 2018 року в Міністерстві юстиції була зареєстрована громадська організація "Українська стратегія успіху" (УВУ). Серед засновників організації були колишній лідер канула в небуття партії "Пора" Євген Золотарьов, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко та депутат від БПП Вадим Денисенко.

У Гройсмана яку-небудь причетність до громадським, а вже тим більше можливу участь у виборах від УВУ всіляко заперечували. Тим не менш, у червні 2019-го "Стратегія успіху" успішно мутувала в "Стратегію Гройсмана" і оголосила про участь у позачерговій парламентській гонці. Виходу на політичну арену передувала кампанія по відокремленню прем'єра від свого "хресного батька" – Петра Порошенка, частково профінансована за рахунок платників податків. Реклама успіхів "уряду Гройсмана" в ЗМІ та на рекламних площинах в минулому році обійшлася держбюджету в круглу суму – 35,9 млн грн. Проте активність Facebook-сторінки "GoGro", ні спецвипуски "Урядового кур'єра", ні численні білборди не допомогли "стратегам" подолати навіть 3-відсотковий бар'єр, а розмови про можливе збереження Гройсманом поста прем'єра сприймалися в експертному середовищі як жарт.

Зараз екс-глава уряду в досить розслабленому режимі займається громадською діяльністю, зустрічаючись з європейськими функціонерами та послами різних країн. Як зазначає сам Гройсман, на даний момент він зайнятий "підстригання кущів, на які перетворився його бізнес та інші справи за часів прем'єрства.

Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко

Крім участі у створенні "кишеньковою" партії для свого шефа, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко відзначився на посаді як відповідальний за одну з головних реформ уряду Гройсмана – реформи державного управління, що стартувала навесні 2016 року. Наступні два роки зміни в міністерствах йшли ні добре, ні погано, що відзначали фахівці Рахункової палати, які за результатами аудиту в 2018 році прийшли до висновку, що якість рекрутингу та темпи впровадження реформи роблять її недієвою і "паперовій". Думку представників ЄС виявилося прямо протилежним, і восени 2019-го Україна отримала на здійснення задуманого черговий транш у розмірі 12 млн євро (всього на реформу держуправління Європою було виділено близько 37 млн євро).

Відставлений міністр активно займається підвищенням кваліфікації: у жовтні минулого року він закінчив курс в Інституті Аспена, а зараз вивчає Senior Executive MBA в Бізнес-школі MIM.

Віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон

"Правій руці" Гройсмана з питань економіки – віце-прем'єр-міністрові Володимиру Кистиону місця в списках "Стратегії Гройсмана" не знайшлося. Давнішньому протеже прем'єра довелося балотуватися на дострокових виборах в якості самовисуванця по 11 округу у Вінниці. Причому безуспішно. Кистиону вдалося зайняти серед кандидатів лише 5 місце з результатом 9,4%, тоді як безперечним лідером голосування виявився Максим Пашковський від "Слуги народу", який набрав 26,4% голосів. Втім, на осінніх місцевих виборах екс-віце-прем'єр взяв невеликий реванш, зайнявши місце депутата обласної ради Вінниці і попередньо віддавши свого сина, Дмитра, заступником керівника КП "Вінницяоблводоканал".

Цікаво, що в липні на сайті СБУ з'явилася новина про викриття злочинної схеми, організованої одним з віце-прем'єр-міністрів України. Схема дозволяла чиновникам комунальних підприємств Вінницької області привласнювати державні кошти. Конкретно прізвища Кістіон в матеріалі не звучало, але віце-прем'єрів з Вінниці в країні не так вже й багато. Вже на наступний день новину зникла, а сам "винуватець торжества" назвав подію провокацією з боку Петра Порошенка та опонентів з старої команди БПП.

Міністр соціальної політики Андрій Рева

Третій член так званого "Малого Кабміну" Гройсмана – міністр соцполітики Андрій Рева прославився на посаді скандальною фразою про те, що українці занадто багато їдять порівняно з іншими країнами Європи. При цьому про колосальну різницю в доходах чиновник вирішив не згадувати.

Шукати щастя на виборах Рева не став і зараз задовольняється роллю опозиціонера і різкого критика "Зе!команди". Екс-міністр не пропускає нагоди прокоментувати дії уряду Гончарука на своїй сторінці в Facebook або на численних ток-шоу.

Міністр аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк

Нарешті, останній член "Малого Кабміну" – міністр АПК Максим Мартинюк пробув на посаді як "виконуючого обов'язки" всього кілька місяців, а після призначення чергового в. о. глави міністерства повернувся на посаду першого заступника міністра агрополітики. Після відставки Мартинюк займається приблизно тим же, що і Рева – критикує новий уряд в Facebook, пише колонки і виступає на різних медіа-майданчиках, коментуючи, як правило, свою профільну тему про відкриття ринку землі.

Долі двох інших глав Міністерства АПК в уряді Гройсмана склалися по різному. Тарас Кутовий розбився на власному вертольоті восени минулого року, а Ольга Трофимцева донині займається громадською діяльністю, веде блог на "Європейської правді", а також відвідує різні заходи в Україні та за кордоном, присвячені аграрної тематики.

Міністр культури Євген Нищук та Міністр освіти і науки Лілія Гриневич

"Головний по культурі" Євген Нищук у вищезазначеному списку особливо наближених до прем'єра персон не значився, проте на дострокових парламентських виборах він виявився 5-м номером "Стратегії Гройсмана" відразу після міністра Кабміну Олександра Саєнко, міністра освіти і науки Лілії Гриневич та заступника міністра інформполітики Еміне Джапаровой. Після "прольоту" повз Ради екс-міністр, що суміщав кар'єру політика і актора, продовжив займатися своєю основною професійною діяльністю і виступає у складі трупи Національного драмтеатру імені Івана Франка. Під час свого міністерства Нищук також встиг знятися в двох фільмах, що частково фінансуються з держскарбниці: "Червоний" і "Таємний щоденник Симона Петлюри". При загальному бюджеті, досягає майже 70 млн грн. (приблизно половина з яких – державні гроші) сума зборів не перевищила і 5 млн грн.

3-й номер "стратегів Гройсмана" – екс-глава МОН Лілія Гриневич, яка отримала за минулий серпень "дембельскую" премію розміром з оклад і 46 тис. грн. на поправку здоров'я (всього 105 тис. грн.), у листопаді було призначено проректором Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Міністр юстиції Павло Петренко

По тривалості терміну перебування на посаді серед міністрів, які прийшли після Революції гідності, глава Міністерства юстиції Павло Петренко поступається лише главі МВС Арсену Авакову. Прийшовши у відомство разом з "перехідним" урядом Яценюка, Петренко затримався в кріслі міністра до самої відставки Кабміну Гройсмана. Спроба зайти в Раду під 6 номером партії "Українська стратегія Гройсмана" увінчалася невдачею і на сьогодні про екс-міністра нагадує тільки активність його офіційної сторінки у Facebook.

Перший віце-прем'єр-міністр / Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів

Міністр мінекономрозвитку Степан Кубів, чий автограф красується на банкнотах номіналом 50,100,200 і 500 грн., покинув свій кабінет разом з командою Володимира Гройсмана, але без діла не залишився. На дострокових парламентських виборах екс-чиновник пройшов в Раду під 12 номером партійного списку "Європейської Солідарності" колишнього президента Петра Порошенка.

Навесні минулого року Солом'янський райсуд Києва зобов'язав НАБУ відкрити кримінальне провадження за фактом можливих зловживань Кубіва на посаді віце-прем'єра, а в 2016 з його персоною було опосередковано пов'язана інша антикорупційне розслідування, що стосувалося незаконного виділення НБУ рефінансування в розмірі 12 млрд грн. 7 українським банкам (у момент, коли майбутній глава Мінекономіки і його наступниця Валерія Гонтарєва очолювали Нацбанк). Розвитку обидва епізоду не отримали.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе / Міністр у справах ветеранів Ірина Фриз

Кубів не єдиний екс-міністр, який опинився в першій двадцятці списку депутатів від "Євросолідарності". Минулого літа депутатським значком обзавелася екс-віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, що проходила під 10-м номером нової партії Порошенко

Напередодні відставки вона встигла посваритися з тодішнім главою Кабміну Володимиром Гройсманом, звинувативши його в тому, що з його вини її не пустили на саміт Україна-ЄС, що проходив у Маріїнському палаці. Прем'єр назвав те, що відбувається провокацією з боку Порошенко, додавши до цього, що за 2,5 року роботи вже звик стикатися з подібними "підкилимними, брудними, дрібними інтригами в свою адресу з боку керівника держави.

Компанію Климпуш-Цинцадзе склала колишня глава Міністерства у справах ветеранів Ірина Фриз (№13 у списку "Євросолідарності"). Її присутність в команді п'ятого президента України не випадково. Свою політичну кар'єру в "нульових" вона починала як його помічниця (з чим був пов'язаний секс-скандал з фейкової еротичною фотографією в польських ЗМІ, де нібито була зображена саме вона). Подальша діяльність чиновниці була так само нерозривно пов'язана з Порошенком і нова віха його діяльності виявилася не винятком.

Міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш

Про подальшій кар'єрі колишнього голови держагентства з питань відновлення Донбасу Вадима Черниша, який був призначений міністром з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, не відомо практично нічого. Незважаючи на вимоги "Самодопомоги" і звинувачення в бездіяльності Черниш досидів на посаді до кінця каденції. У жовтні минулого року він дав розгорнуте інтерв'ю "Новому часу", і з тих пір зник з політичної сцени.

Подальша доля його відомства також невідома – після приходу до влади уряд Гончарука вирішило поєднати МинВОТ з Міністерством ветеранів. Керувати ним було призначено екс-заступниця Ірини Фриз – Оксана Коляда, але щось пішло не так і нині міністерство готується до роз'єднання.

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак

Член "перехідного" уряду Яценюка і глава Мінекології при Гройсмане Остап Семерак вирішив не залишатися в стороні від дострокових парламентських виборів і балотувався як самовисуванець на 124 окрузі у Львівській області. Незважаючи на те, що на старті головним конкурентом Семерака вважався екс-міністр охорони здоров'я Олег Мусій, першим до фінішу прийшов бізнес-тренер Юрій Камельчук від "Слуги народу", залишив обох чиновників далеко позаду.

Зараз Семерак влився в команду свого колишнього шефа – Арсенія Яценюка, активно беручи участь у заходах, що проводяться в рамках роботи його благодійного фонду "Відкрий Україну".

Кілька років тому стосовно Семерака НАБУ і САП порушили кримінальну справу за фактом незаконного збагачення, але після того, як Конституційний суд визнав цю статтю КК неконституційною, розслідування закрили.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик / Міністр інфраструктури Володимир Омелян

Доларовий мільйонер і бодібілдер Ігор Насалик перед своєю відставкою безуспішно балотувався як самовисуванець на 85-му окрузі р. Калуш, де в середині "нульових" обіймав посаду міського голови. Тріумф "Слуги народу" не обійшов стороною це місто – майже третину його жителів проголосували за члена Зе!Команди Едуарда Прощука – заступника голови союзу споживачів Івано-Франківської області.

На початку листопада минулого року САП закінчила досудове розслідування щодо екс-міністра та направила до суду обвинувальний акт у справі про 1,2 млн дол., які Насалик позичив у 2014-му у знайомого і забув внести в е-декларацію. Сам підозрюваний, яким "світить" 2 роки ув'язнення, назвав звинувачення безпідставними підступами побіжного львівського бізнесмена Петра Димінського і попросив "не робити собі нерви".

Втім, Вищий антикорупційний суд не визнав ці доводи досить вагомими: Насалика зобов'язали пройти експертизу на поліграфі і вже в нинішньому році продовжилися слухання у справі (останнє призначено на 21 лютого).

Схожі проблеми з декларацією і у екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна, якого САП звинувачує у невідповідності з дійсністю даних про доходи за 2015 і 2016 роки. Різниця між паперовими і реальними цифрами становить понад 3 та 8 млн грн. відповідно, що може коштувати "батька українського Hyperloop" до 2 років тюремного ув'язнення (до визнання статті про незаконне збагачення неконституційною екс-міністр міг отримати термін від 5 до 10 років). Засідання по справі було призначено на 19 лютого, але із-за тимчасової втрати працездатності суддею зі складу колегії ВАКС воно було перенесено на початок березня. Омелян тим часом не втрачає оптимізму і продовжує підтверджувати звання Facebook-міністра, активно займаючись критикою уряду Володимира Зеленського на своїй офіційній сторінці в соцмережі. Подейкують, що екс-міністр орієнтується на команду Порошенко і мріє повернутися у велику політику.

Міністр охорони здоров'я Уляна Супрун (в. о.)

Хоча питання з відставкою в. о. голови МОЗ Уляни Супрун порушувалося неодноразово, і в лютому минулого року її навіть вдалося на тиждень відсторонити від справ, свою посаду їй вдалося зберегти до кінця серпня. Після відходу з Кабміну екс-міністр продовжує відвідувати недорогі столичні заклади (в кінці січня її бачили в пивбарі "Клайпеда" на Контрактовій площі), розвиває свою офіційну сторінку в соцмережах, а нещодавно разом з чоловіком виступила продюсером "патріотичною неполіткоректною комедії" "Наші котики", яка коштувала Держкіно не менше 10 млн грн.

Цікаво, що одного з головних антигероїв-сепаратистів у фільмі звали Борисом Тодуровим – повним тезкою директора Інституту серця, відзначилися різкою критикою діяльності Супрун. Реальний Тодуров, широко відомий в медичних колах як перший лікар в Україні, имплантировавший механічне серце, звинуватив главу МОЗ у халатному ставленні до своїх обов'язків, яке "згубило більше життя українців, ніж війна на сході". За іронією долі, нещодавно кардіохірург прооперував актора, що зіграв у фільмі роль людини з його прізвищем.