Перезавантаження ДБР: боротьба з корупцією чи встановлення контролю над силовиками

Державне бюро розслідувань (ДБР) фактично працювало в Україні трохи більше року. Прийнятий ще в листопаді 2015 року законопроект 2114 "Про Державне бюро розслідувань" дав "зелене світло новому силовому органу, але тільки з 27 листопада 2018 року відомство розпочало свою офіційну роботу. Але вже 3 грудня 2019 року Верховна Рада проголосувала "за" законопроект №2116, який повинен поліпшити роботу відомства.

Реформа ДБР: скандал за скандалом

ДБР було створено як правоохоронний орган нового покоління орієнтований на боротьбу із злочинами, які вчиняються представниками вищих ешелонів влади, але повторило долю своїх попередників в особі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і загрузла в скандалах.

Вже влітку 2018 року новопризначений голова ДБР Роман Труба при підборі кадрів в відомство відмовився затверджувати на керівні посади 27 кандидатів, які пройшли конкурс. Він мотивував це наявністю серед переможців проблем із законом і відсутністю у нього результатів тесту на поліграфі.

В на початку листопада в Facebook від особи студентки одного із столичних вузів Наталії Бурейко пролунала звинувачення в сексуальних домаганнях з боку співробітника Нацполиции Олександра Варченко. Останній виявився чоловіком першого заступника голови ДБР Ольги Варченко. Згодом виявилося, що сама Бурейко "здала в оренду" свій профіль в соцмережі, а скандал став результатом діяльності политетхнолога Володимира Петрова, якого в кінці листопада затримали правоохоронці.

Однак все це виявилося лише легкою розминкою: справжні скандали спалахнули через рік – в листопаді 2019 року. Саме в цей період в українську політику вторгся новий "гравець" – анонімні Telegram-канали, один з яких з назвою "Трубу прорвало" почав викладати аудіозаписи, як стверджувалося зроблені в кабінеті голови ДБР Романа Труби. На записах особи генерального прокурора Руслана Рябошапки, то глави Офісу президента Андрія Богдана звучали доручення главі ДБР форсувати або навпаки, припинити обшуки і розслідування окремих кримінальних проваджень, наприклад, щодо екс-президента" Петра Порошенка.

Напередодні "зливу" ДБР повідомило про направлення підозри в Генеральну прокуратуру України щодо можливого злочину, вчиненого Порошенко і проекту подання у Верховну Раду України про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності.

Втім, скандал з можливою прослуховуванням голови ДБР став лише "фоном" для більш важливого процесу, який загрожував Роману Трубі звільненням з цього поста.

Реформа ДБР: незалежність і відповідальність керівника, але без Труби

10 вересня у Верховній Раді був зареєстрований президентський законопроект №2116, згідно з яким повинні бути вносены зміни в існуючий Закон "Про Державне бюро розслідувань". 17 жовтня документ був прийнятий в першому читанні, а 3 грудня отримав остаточне затвердження 250 голосами "за", які дали фракції "Слуга народу", "Голос" та окремі позафракційні депутати.

Прийнятий ще в 2015 році закон про ДБР наділяв відомство правом розслідування злочинів, скоєних вищими чиновниками до президентів включно, нардепами, правоохоронцями – за винятком корупційних дій підслідних НАБУ і САП, правда, можливі злочини співробітників останні також були підслідними ДБР.

Відомство, володіло настільки широкими повноваженнями, не могло обійтися без пильної уваги нової власти2116.

Прийнятий нардепами документ, перш за все, міняв процедуру призначення глави ДБР, проходила тепер за новими правилами. Як і раніше глава Бюро повинен був призначатися за підсумками конкурсу, а сама конкурсна комісія з 9 осіб призначалася президентом, ВР та міжнародними партнерами за допомогою Кабміну – по 3 особи від кожної із сторін. З урахуванням наявності у президентській фракції "Слуга народу" більшості в парламенті велика ймовірність, що 2/3 складу комісія підсумку будуть креатурами, як мінімум влаштовує президента. Втім, в проект до першого читання главу ДБР пропонувалося призначати зовсім без конкурсу, особисто президентом, але від цього варіанту до другого читання відмовилися.

Щодо просто можна буде і зняти голову ДБР за новим законом – тепер для цього досить незадовільної оцінки ВР щорічного звіту керівника Бюро перед парламентом. Причому за умови 150 голосів "за", парламент може закликати до себе голову "українського ФБР" на позачерговий звіт.

Також зняти голову ДБР зможе і президент, крім стандартних причин, начебто 65-річного віку, стану здоров'я і вчинення корупційного діяння, зробити це можна буде на підставі підтвердження появи необгрунтованих активів і результатів виведення Дисциплінарної комісії про грубе порушення правил професійної етики.

За думку народного депутата, голови комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, це підвищить незалежність Державного бюро розслідувань, але впровадить парламентський контроль.

"В чому полягає це підвищення? Фактично, на сьогоднішній день, поки закон прийнятий, але не підписаний президентом, ДБР – це центральний орган виконавчої влади, який повністю підпорядковується Кабінету міністрів. Це означає, що всі свої нормативні акти відомство погоджує в Кабміні. Тому ми вирішили прирівняти ДБР до статусу, який на сьогоднішній день має НАБУ. Це статус незалежної, державного правоохоронного органу. Саме таким відтепер, я сподіваюся, стане Держбюро розслідувань. В минулому була проблема, що директора міг запрошувати лише профільний комітет, заслуховувати його, але, фактично, незалежно від результатів, ніяких важелів впливу не було. Відтепер же директор ДБР повинен звітувати перед Верховною Радою і парламент може визнати звіт задовільним або незадовільним. У другому випадку президент має право звільнити директора ДБР", – заявив нардеп виданню "Коментарі".

Однак крім усього іншого прийняття законопроекту особисто для Романа Труби означало звільнення з посади голови ДБР, чого вимагала поправка №320 до законопроекту, прийнята 15 листопада. Протягом 5 днів після вступу в силу закону, глава держави зобов'язаний призначити тимчасово виконуючого обов'язки директора ДБР паралельно повинен пройти новий конкурс вже за затвердженою законом процедурою.

За даними ЗМІ, найбільш імовірною кандидатурою на роль глави ГБР є нинішній заступник Генерального прокурора України Віктор Трепак.

Реформа ДБР або битва за відомство

Експерти здебільшого оцінюють заявлену реформу ДБР як велику перемогу президентської команди, дозволяє взяти під контроль відомство, яке зобов'язана розслідувати злочинність у вищих ешелонах влади країни. В той же час деякі експерти вважають, що прийняття закону і скандали з прослуховуванням що обрушилися на Романа Трубу є частиною плану, який народився на Банковій.

Так, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко прямо назвав події навколо ДБР останніх місяців реалізацією плану президентської команди.

"Про реформування ДБР. Про плани щодо реформування цієї структури, включаючи і заміну його керівництва, я почув ще в початку липня від одного з високопоставлених представників команди Президента Зеленського, який зараз очолює одне з правоохоронних відомств. Як я розумію, вже тоді почалася підготовка відповідного законопроекту. Це я до того, що всі резонансні події останніх місяців – справи проти Порошенка, прослушка Труби і тощо – не були причиною або приводом для заміни Труби. Все це планувалося з самого початку", – написав політолог на своїй сторінці в Facebook.

Політолог Володимир Карасьов зазначив "збіг": останні записи нібито з кабінету Романа Труби були опубліковані в Telegram-каналі "Труба прорвало" в день голосування за законом, 3 грудня. На його думку це добре показує ступінь залученості Офісу президента в діяльність антикорупційних органів.

"І НАБУ, і ДБР створювалися як незалежні правоохоронні органи. Але виявилося, що наша корупційно-правова система, де кнутом, де пряником здатна перемолоти всі паростки змін. Керівники НАБУ та ДБР самі опинилися під підозрами, а незалежні структури з допомогою законодавчих поправок заганяють в "сервісний" формат правоохоронних органів. Фінальним штрихом до цього і стало голосування в Раді за законом про ДБР, яке відкрило легальний контроль влади над силовими структурами", – розцінив як голосування механізм легалізації політичного контролю над ДБР експерт.

Політолог Андрій Золотарьов зазначив ще одне "збіг" – обшуки проведені НАБУ у Ігоря Щербини, колишнього начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Ігоря Щербини, який називав себе співробітником ДБР по справі одержання хабара. Причому про це обшуку – у справі про хабар у 150 тис. дол. – повідомив на своїй сторінці в соцмережі сам президент Володимир Зеленський, прямо назвавши це "ще одним аргументом на користь перезавантаження ДБР".

За думку Андрія Золотарьова, тим самим створювався максимально негативний резонанс навколо імені Романа Труби, який під час роботи в ГПУ був підлеглим Щербини і був названий "правою рукою директора ДБР" президентом.

Єдину мета у прийнятому законі – зміну керівника ДБР – побачив і старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.

"Аудіозаписи, на яких звучить голос Романа Труби, насправді дуже показові і зайвий раз свідчать про підконтрольність органів влади. Виходячи з цього стає очевидним, що діяльність правоохоронців у нас як і раніше, відповідає принципу політичної доцільності, у рамках якої на посаді голови ДБР владну команду влаштовує інша фігура. У подібних умовах не варто чекати поліпшення роботи правоохоронних органів в розслідуванні корупції і злочинів, скоєних посадовими особами, буде залежати скоріше від наявності політичної волі у керівництва країни", – зауважив Ростислав Кравець в інтерв'ю для видання "Коментарі".

Реформа ДБР: а як же Порошенко

Більш широко на питання перезавантаження ДБР закликає подивитися політичний експерт Олексій Якубін.

"Крім ДБР і вже звільненого Романа Труби існують НАБУ і САП, працюють значно довше Держбюро розслідувань і помічених в ще більшому числі скандалів. За 4 роки роботи того ж НАБУ так і не відбулося жодного аудиту діяльності відомства, які прописані в законі. На створення нових правоохоронних органів витрачено 12 мільярдів гривень, але ефекту від них немає. Однак, незважаючи на це, увагу влади зосереджено навколо перезапуску ДБР", – зазначає експерт.

Виходячи з цього, за словами співрозмовника видання "Коментарі", у випадку з реформуванням ДБР можна швидше говорити про боротьбу за вплив над даними органом між різними силами всередині президентської команди.

"Як відомо, Роман Труба будучи назначеним на свою посаду ще при колишньому президентові був вихідцем із старої команди і в силу цього могли виникнути сумніви у його лояльності. Якщо вірити опублікованим аудіозаписів, він всіляко намагався довести свою корисність у справі Петра Порошенка. Однак очевидно, цього виявилося недостатньо. Крім того, новий закон, що наділяє правом формувати конкурсну комісію президента, Верховну Раду і Кабмін посилює вплив глави держави за рахунок своїх кандидатів і кандидатів від Ради, в якій існує пропрезидентська більшість", – говорить про зростання впливу президента на ДБР експерт.

Що стосується основного вигодонабувача від змін ДБР всередині президентської команди, на думку Якубіна, їм, швидше за все, є Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, чийого заступника Віктора Тропака ЗМІ "сватають" у крісло тимчасового, а може і постійного голови Бюро. Правда при цьому позиції генпрокурора в новому органі можуть виявитися похитнулися у зв'язку зі справою екс-президента Петра Порошенко.

"У більшості кримінальних проваджень відкритих ДБР, Петро Порошенко фігурує як свідок, за винятком одного, по якому він проходить як підозрюваний і подання про зняття з нього депутатської недоторканності вже подано ДБР того ж генеральному прокурору Руслану Рябошапке. Проте якихось дій на винесення його в парламент ГПУ так і не зробила, що змушує сумніватися в бажанні Руслана Рябошапки активізувати розслідування", – говорить експерт.

З іншого боку, на думку Олексія Якубіна, незалежно від особистих побажань генпрокурора, в суспільстві існує запит на як мінімум розслідування діяльності екс-президента і відсутність кроків у цьому напрямку в черговий раз вдарить по рейтингах влади. І що гірше всього, може бути використане противниками Руслана Рябошапки всередині президентської команди, насамперед "групою Олександра Дубинського" проти самого генпрокурора.

Читайте Comments.ua в Google News