"Зачистка" під виконання Мінських угод: чи присутня вона в Україні

Все частіше стали з'являтися звинувачення на адресу попередньої влади, добровольців, волонтерів та активістів

Після приходу нової влади ми стали свідками не тільки певного "розморожування" Мінських угод, але і гучних звинувачень на адресу попередників, а також добровольців, волонтерів, активістів. Є навіть версія, що йде "зачистка" під реінтеграцію Донбасу, з якою згодні далеко не всі.

Мінські угоди: що вже зроблено

Володимир Зеленський позиціонував себе як "кандидат миру", а потім і як "президент миру". В його заявах щодо конфлікту на Донбасі постійно звучала тема важливості чути іншу сторону (мова про звичайних громадян, а не про переговори з ватажками "ДНР" і "ЛНР"), вирішувати ситуацію виключно мирним шляхом (крайній варіант – "стіна", але ніяк не повномасштабні бойові діъ), робити упор на гуманітарну складову (вже є зрушення в полегшенні перетину лінії розмежувань, в процесі рішення – питання отримання пенсій жителями ОРДЛО – окремих районів Донецької та Луганської областей, тимчасово непідконтрольних української влади).

Один з найважливіших кроків на шляху реінтеграції ОРДЛО – "розморожування" нормандського формату. Щоб домогтися зустрічі на рівні глав "нормандської четвірки", Зеленський всіляко сприяв розведенню сил і засобів на трьох ділянках лінії розмежування (Станиця Луганська, Золоте, Петрівське). Воно повинно було відбутися ще в 2016 році, але тоді не склалося. При новій владі процес пішов, хоч і не без опору, яке багато в чому "позначили" представники минулої влади, що стоять, на думку експертів, за протестними акціями в стилі "Ні капітуляції!".

Протестували деякі українські політики й активісти і проти "формули Штайнмайера", що передбачає певну послідовність виконання Мінських угод. Але нова влада погодилася імплементувати формулу – за умови все тій же зустрічі в нормандському форматі.

Зустріч відбулася 9 грудня в Парижі. Глави України, Росії, Німеччини і Франції підтвердили прихильність Мінським домовленостями, а також окреслили найближчі кроки по їх втіленню. До кінця поточного року має відбутися обмін ув'язненими між Києвом та Донецьком, Луганськом, а також – наступити повне і всеосяжне припинення вогню. Також до весни заплановане розведення сил і засобів на ще трьох ділянках донбаського фронту. Питання передачі українській стороні контролю за кордоном до проведення виборів у ОРДЛО вирішити поки не вдалося. Домовилися домовлятися – найбільш точна характеристика за результатами паризької дипломатичної битви за Донбас (незабаром після якої українським парламентом був на рік пролонгований, а президентом підписаний закон "про особливий статус Донбасу"). Але маленькі кроки в бік миру куди краще, ніж тупцювання на місці.

Мінські угоди і внутрішній опір

Втім, навіть ці маленькі кроки викликають неабиякий внутрішній опір в Україні. Як вже зазначалося, країну сколихнули акції, ініційовані учасниками "Руху опору капіляції" (РОК, який, за деякими даними, підтримується представниками "Європейської солідарності" п'ятого президента України Петра Порошенка).

Зеленський періодично записував відеозвернення, просто пояснював, що ні про яку капітуляцію та здачу інтересів України мова не йде. Не допомагало особливо. Лише після нормандського саміту навіть опоненти шостого президента визнали – "червоних ліній" (вибори в ОРДЛО – тільки після виведення окупаційних військ та передачі Україні контролю за зневаженого кордоном; ніякого "особливого статусу Донбасу" в Конституції України; ніяких прямих переговорів з маріонетками Кремля, які іменують себе "главами" квазіутворень "ДНР" і "ЛНР") він не перейшов.

Перед наступною зустріччю в нормандському форматі, яка запланована на кінець березня або початок квітня, офіційному Києву потрібно виконати непросте домашнє завдання. Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко нагадав, що нам слід прийняти ряд ключових рішень в законодавчій сфері для посилення власної позиції на переговорах. Мова, зокрема, про закони про амністію, проведенні виборів. Можливо, щось доведеться вирішувати і з "особливим статусом", який продовжено на рік, але який Росія намагається закріпити в Конституції України.

Враховуючи, як непросто йшли 18 грудня переговори в мінському форматі, можна припустити, що просто не буде в принципі. І аж до нової зустрічі "нормандської четвірки" Україну будуть посилено "хитати". В тому числі зсередини. І щоб знизити загострення внутрішніх пристрастей, нова влада, на думку ряду експертів, вже робить певні дії.

Так політичний аналітик Дмитро Корнійчук вважає, що глава МВС Арсен Аваков мало не в рамках домовленостей з Москвою займається "зачисткою" добровольців і активних колишніх "атошників" (не контрольованих МВС чи СБУ), які могли б перешкодити виконанню Мінських угод.

Координатор в "СтопТеррор" Семен Кабакаєв нагадує слова спікера президента РФ Дмитра Пєскова. Той повідомив, що Путін нібито хоче, щоб Зеленський взяв під контроль "націоналістів і екстремістські сили", які, на думку Кремля, заважають становленню миру. Кабакаев задається питанням: на що готова українська влада, щоб принести так званий "мир"?

Мінські угоди: що може говорити про "зачистку"

Можна привести три найбільш яскравих факти на користь конспірологічній версії про "зачистку" тих, хто проти втілення в життя Мінських угод, політична частина яких, як не раз зазначалося, дуже незручна для України.

Перший – "справа Звіробій". Відома волонтер Маруся Звіробій (справжнє ім'я Олена Стамбул), яка не раз бувала на Донбасі, а також організувала полігон, на якому тренувалися захисники України, потрапила "під роздачу" після скандального відео. На ньому вона разом з народним депутатом від фракції "Європейська солідарність" Софією Фединою жорстко критикують президента Зеленського у зв'язку з його розмовою з ветеранами, які заважали розведення сил і засобів біля Золотого. Через майже місяць після публікації відео слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) направили в Генпрокуратуру проект повідомлення про підозру Федині і Звіробій у погрозі вбивством щодо президента України. Потім були обшуки у Звіробій, викликали чималий резонанс.

Свою підтримку Марусі Звіробій висловили волонтер Леся Литвинова, нардеп Ірина Геращенко та багато інших.

1

А експерт-кримінолог Маляр Ганна зазначила, що підривають авторитет влади не Федина і Звіробій, а представники самої влади.

Другий яскравий факт – "справа Шеремета". Підозра у вбивстві журналіста Павла Шеремета (був підірваний в авто 20 липня 2016 року в Києві) висунута ветеранам та волонтерам. Дійшло до того, що міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда у зв'язку з арештом підозрюваних у вбивстві Шеремета заявила, що її відомство готове надати їм весь спектр правової допомоги.

Також Коляда підкреслила, що підозрювані є визнаними авторитетами у ветеранському та волонтерському русі.

У експертів виникло чимало запитань після брифінгу МВС щодо цієї справи. У заході взяв участь і президент. Зокрема, чому в стороні залишилося СБУ? "Група професіоналів-військових, здійснює теракти з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки – це хіба не їх профіль?" – дивується Олексій Розумний, експерт політико-правових програм Центру Разумкова.

Військовий оглядач Денис Попович згадує інший брифінг щодо цієї справі – 8 лютого 2017 року, коли говорилося, що замовлення на вбивство Шеремета, ймовірно, надійшло з РФ. І його чимало дивує, що ті, кого звинувачують у вбивстві зараз, стільки часу "гуляли на свободі", а один з них навіть був прийнятий на службу в Сили спеціальних операцій (ССО).

Ну і третій факт – низка кримінальних проваджень, які відкрило ДБР проти п'ятого президента Петра Порошенка. Їх вже більше десятка, в тому числі за ст. 111 (державна зрада) за нібито навмисне підписання Мінських угод 11-12 лютого 2015 року, які "значною мірою звужують для будь-якої наступної української влади параметри інших варіантів встановлення миру і відновлення територіальної цілісності". Навряд чи випадково ініціатором практично всіх виробництв виступає колишній заступник глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича, юрист Андрій Портнов.

Саме Порошенко сприймається як головний апологет Зеленського. Саме його пропаганда опонентів намагається піднести як "президента війни", всіляко заважає "президенту миру". І постійні виклики на допити в ДБР, а також можливість реального кримінального переслідування – ще той стримуючий фактор.

Мінські угоди і "зачистка": чому це не так

Опитані виданням "Коментарі" експерти не надто вірять у "зачистку" заради Мінських угод.

Аналітик, фахівець з політичного PR в ToShoNado.Agency Андрій Попов пояснює: "зачистка" передбачає масовість, а поки ми бачимо лише точкові спроби виконання передвиборчої обіцянки президента "Весна прийде – саджати будемо!".

"Сам Зеленський встановив "дедлайн" у резонансних справах – грудень. Тобто це скоріше тактичний, ніж стратегічний крок, а заодно індикатор громадського руху – якщо масових майданів не станеться, то можливо і посилення "кримінального" тренда в протистоянні з табором Петра Порошенка і радикалами, – говорить експерт. – Що стосується звинувачень по резонансній "справі Шеремета" – ми не суд і не можемо заздалегідь сказати, винні вони чи ні. Ми можемо лише аналізувати те, як цей інфопривід використовують обидві сторони – з точки зору політичного PR. Зазначу, обидві сторони ведуть себе не дуже переконливо".

На думку Попова, звинувачення, Аваков і сам Зеленський видали багато інформації, яка повинна переконати глядача в неспростовність доказів і те, що саме ці персони винні.

"Але буквально наступного дня в МВС почали "з'їжджати" з теми, плутатися в тезах та інше. Сама непереконлива частина – мотиви вбивства саме цього журналіста саме цими людьми. Одна справа, якщо обвинувачений неодноразово судимий вибухотехнік з незрозуміло звідки взявшимися квартирами і доходами. Але насправді ж головні підозрювані – хірург і музикант, – зазначає аналітик. – Сторона захисту ще менш переконлива. Нехай аргументи обвинувачення та викликають питання, але ці аргументи хоча б є. Надавши надійне доведене алібі підозрюваних можна було б відразу все вирішити – хоча б з точки зору PR. Але захист починає плутатися в заявах і вести себе непослідовно. А головне алібі, доказів і показань свідків від захисту як і раніше немає".

У експерта складається враження, що вся стратегія захисту вибудувана не під збирання доказів невинності, а під побудову "соціальних доказів": якщо всі впевнені, що ця людина герой, то її судити не можна, які б докази надані не були.

"І тут я бачу два варіанти, – продовжує Попов. – Або це просто тимчасова міра – підняти ажіотаж у ЗМІ, поки йде збір доказів і показань. Або впливові прихильники підозрюваних свідомо готують цих людей на роль "жертв режиму" як елемент розгойдування ситуації в країні. Ця технологія вже була відпрацьована в Молдові та Грузії, з різним успіхом, правда".

Аналітик називає звинувачення ветеранів та волонтерів "справі Шеремета" явною "пробною кулею" перед наступом на Порошенка, який усвідомлює загрози і вже почав переписувати активи на сина.

"Адже вже за місяць вступлять в силу обмеження депутатської недоторканності, які розв'яжуть руки прокурорам. Це і змушує Порошенко використовувати кожен інфопривід по максимуму, – вважає Попов. – Однак зараз чаша терезів хитнулася в бік Зеленського – і цілком імовірне невелике зростання його рейтингу, адже він почав виконувати свої передвиборчі обіцянки. Від того, як суспільство відреагує на цю ситуацію, буде залежати політична весна".

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Єва Антоненко вважає, що в даний час протести націоналістів – це спосіб ефективного тиску на владу.

"Ми вже неодноразово спостерігали, коли протести активної агресивного меншини впливали на поведінку і рішення шостого президента", – підкреслює експерт – Однак говорити про "зачистку" під реінтеграцію Донбасу не можна по ряду причин".