Реінтеграція Донбасу: можливі перспективи і наслідки

Цього тижня відбулися дві важливі події в рамках врегулювання конфлікту на Донбасі. Правда, і результати переговорів у Мінську, і спроба презентації в Києві «платформи примирення» викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Стрілка ваг метається між «зрадою» та «перемогою», не бажаючи застигнути десь посередині

Реінтеграція Донбасу: небезпечні пункти

11 березня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) переговірників з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі вперше з початку року сталися певні зрушення.

Глава Офісу президента України (ОПУ) Андрій Єрмак, який взяв участь тих переговорах, повідомив, що повернення українських заручників з окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) може відбутися протягом двох місяців. Зрозуміло, що це буде обмін і когось доведеться віддавати натомість. Але сам факт ймовірного обміну "всіх на всіх" (один з найважливіших пунктів Мінських угод) радує. Як і те, що до місць перебування українських в'язнів у так званих "ДНР" і "ЛНР" вперше допустять представників Червоного хреста.

На цьому, втім, однозначно позитивні новини за підсумками засідання ТКГ закінчилися. Інші, які ОПУ представляє як прорив у рамках реінтеграції, викликають серйозні побоювання.

Здавалося б, хороша новина про те, що сторони домовилися про відкриття контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) в Золотому і Щастя (Луганська область), має серйозні підводні камені.

Керівник проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства, аналітик Марія Кучеренко пояснила виданню "Коментарі" небезпеку такого кроку:

– відкриття будь-якого переходу через лінію розмежування – це завжди додаткова загроза оборони тієї чи іншої ділянки фронту;
– у Щасті знаходиться не тільки стратегічний міст (здатний витримати бронетехніку), але і Луганська ТЕС, що забезпечує електроенергією область (тепер може опинитися під загрозою захоплення);
– КПВВ в Золотому повинен був бути відкритий в обмін на відведення військ на цій ділянці, а тепер РФ в черговий раз спробувала "продати подорожче" лише обіцянку виконання своїх зобов'язань.

Реінтеграція Донбасу: спірна рада

Більший резонанс викликало повідомлення, що 11 березня учасники ТКГ прийняли рішення про створення якоїсь Консультативної ради у складі політичної підгрупи. Передбачається, що до неї увійдуть представники України, РФ, ОБСЄ та (окремим рядком) ОРДЛО, а також посланці від Німеччини і Франції (разом з Україною і Росією ці країни входять у так званий нормандський формат або нормандську четвірку, які беруть участь у переговорах у Мінську. Офіційно дане рішення повинні підписати 25 березня, на наступній зустрічі в Мінську, але не факт, що це відбудеться.

Згідно з даними, які стали відомі ЗМІ, основним завданням Консультативної ради буде напрацювання рішень, які допоможуть провести вибори в ОРДЛО одночасно з місцевими всеукраїнськими – восени. Але сходинкою до таких виборів має бути прийняття Верховою Радою оновленого закону про особливий статус тимчасово непідконтрольних територій, закону про амністію, імплементація в українське законодавство "формули Штайнмайера". Але навіть не це сколихнуло активну українську меншину. Куди небезпечнішим виглядає можливість із допомогою Консультативної ради сформувати суб'єктність квазіутворень "Л-ДНР". І зробити РФ не країною-учасницею конфлікту, а гарантом-спостерігачем. Адже, згідно варіанту документа, який став надбанням громадськості, до складу Консультативної ради входять з правом вирішального голосу 10 представників України, 10 представників ОРДЛО і (увага!) по одному представнику з правом дорадчого голосу від ОБСЄ, РФ, Німеччини та Франції.

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна пояснила виданню "Коментарі", що навіть такий непрямий діалог в рамках Консультативної ради може дати РФ привід заявити, що вона домоглася своєрідних прямих переговорів між Києвом і Донецьком з Луганськом. І тепер "умиває руки". Далі, мовляв, самі. А "настамнет", ми просто третя сторона.

Тему підігрів і співголова партії "Опозиційна платформа – За життя", нардеп Вадим Рабинович, заявивши, що "не можна нічого підписувати без "ЛНР" і "ДНР", тому що незрозуміло, з ким ми розмовляємо і треба вести діалог з тими людьми, які там перебувають". За його словами, ОПЗЖ готова допомагати чинній владі у встановленні такого "прямого діалогу".

Прямо протилежну позицію займають представники партій "Європейська солідарність" (ЄС) та "Голос". Екс-глава Інституту національної пам'яті, нардеп від ЄС Володимир В'ятрович навіть звернувся в СБУ, НАБУ і ДБР, вважаючи створення Консультативної ради за участю представників України та "Л-ДНР" державною зрадою.

Співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко, яка представляла Україну в гуманітарній підгрупі в Мінську в 2015-2019 роках, впевнена: Консультативна рада у запропонованому вигляді легітимізує кремлівські тези про "внутрішньому цивільному конфлікті" на сході України.

У Мережі зараз гуляє "Відкрите звернення до українського народу у зв'язку з відмовою української влади від захисту суверенітету і територіальної цілісності України в умовах російської агресії". Його підписали багато політиків, громадські діячі, експерти. В тому числі, ветеран, військовий і політичний експерт директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко.

Увечері 13 березня кілька сотень осіб, включаючи представників "Голосу", влаштували перед ОПУ так званий "Єрмак-майдан". Вони виступали проти надання суб'єктності представникам ОРДЛО.

Цікаво, що навіть ряд нардепів фракції "Слуга народу" висловили стурбованість можливою легітимізацією псевдореспублік. У їх числі і дипломат Богдан Яременко.

Колишній глава МЗС України Павло Клімкін звертає увагу, що російські ЗМІ почали активно розганяти тему "прямого діалогу Києва з окупаційними адміністраціями. І, на його думку, ситуацію лише підігріла презентація "Національної Платформи примирення і єдності" (НППЕ), яка пройшла 12 березня в Києві.

Реінтеграція Донбасу: хитка платформа

Лідер команди НППЕ, радник секретаря РНБО України Сергій Сивохо в ході презентації Платформи заявив, що вона буде спрямована не тільки на повернення непідконтрольної Україні частині Донбасу, але й стане фундаментом для реінтеграції українського Криму.

Також зазначалося, що НПЕЕ:

– об'єднує урядові та громадські ініціативи навколо спільної ідеї національної єдності та розвитку країни;
– учасники Платформи планують взаємодіяти з громадськими організаціями, що представляють непідконтрольні Україні території Донецької і Луганської областей (але тільки до тих, хто займається гуманітарними питаннями);
– мета НПЕЕ – консолідувати зусилля фахівців з різних сфер, які виступають в риториці "за мир".

Повноцінної презентації НППЕ не вийшло. Дійство зірвали ветерани батальйону "Азов" (представники Нацкорпусу). Поліція затримала 15 активістів, деякі випущені під особисте зобов'язання, деякі відправлені під домашній арешт. Сивохо, який навіть впав під час штовханини, заявив, що подібна атака на мирні ініціативи доводить: деяким в Україні вигідна війна. Нацкорпус ж направив у СБУ заяву про державну зраду з боку Сивохо через організації НПЕЕ.

Експерти критикують як "сирі" ідеї, презентовані під час представлення Платформи, так і Сивохо – в якості лідера проекту. Зокрема, нагадують, що він періодично називає події на Донбасі "громадянським конфліктом".

Співзасновниця Мережі захисту національних інтересів "АНТС", начальник управління стратегічних комунікацій Луганської облдержадміністрації в 2016-2018 роках, кандидат філософських наук Людмила Долгоновская висловила виданню "Коментарі" таку думку щодо НПЕЕ:

"Це складно назвати презентацією платформи. Де стратегія з цілями, завданнями, принципами, відповідальними за виконання, часовими рамками, цільовими групами, каналами комунікації і так далі? Де покроковий план реалізації? Ми побачили презентацію ініціативи – не більше. У зв'язку з цим чергове запитання. Де обіцяні справи? Анонсуючи ще в лютому НПЕЕ Сивохо озвучив тезу "менше слів – більше справ". Хотілося почути про проведений моніторинг ситуації, комплексному аналізі існуючих ініціатив, вивчення запитів людей, визначенні ризиків та способів їх мінімізації. Повинен бути кістяк, на який можна нарощувати "м'ясо". Поки що результат цих ініціатив зворотний – наростає розкол суспільства. Об'єднуватися можна навколо конкретизованих ідей на підставі загальних принципів або людей з відбудованою репутацією, досвідом, кредитом довіри. Ні того, ні іншого, на превеликий жаль, у цієї платформи немає".

Павло Клімкін також вважає, що ідеї, висловлені під час презентації НПЕЕ, не об'єднують, а роз'єднують українське суспільство. А отже – працюють на Росію.

Реінтеграція Донбасу: напруга наростає

13 березня голова ОПУ Андрій Єрмак намагався збити розжарення пристрастей навколо чуток про черговий "капітуляції" України.

Він запевняв, що створення Консультативної ради не означає визнання ОРДЛО або ж прямих переговорів. Підкреслював, що рішення поки не прийнято. Акцентував, що підписані попередньою владою Мінські домовленості як раз таки передбачають узгодження низки питань з представниками окупованих територій Донбасу. Зокрема, конституційну реформу в частині децентралізації, а також питання проведення місцевих виборів. Але лише в рамках ТКГ. Також Єрмак заявляв, що сторонами конфлікту ТКГ залишаються Україна і Росія.

Ці слова підтвердив і віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Він заявив, що на сході України триває гібридна війна, а агресором є саме РФ.

І все ж щільність подій (рішення про створення Консультативної ради, презентація НПЕЕ), збільшення обстрілів і втрат на Донбасі (традиційний метод тиску з боку Кремля) створюють враження якоїсь скоординованості дій.

Аналітик Олександр Кочетков не виключає, що ми бачимо боротьбу між лідером ОПЗЖ Віктором Медведчуком і главою ОПУ Андрієм Єрмаком за право бути головним посередником між Україною та Росією. А "призом", на його думку, буде не тільки можливість фотографуватися з "безсмертним Путіним" і піаритися на обмін полоненими, але і можливість впливати на багатомільярдний нафтогазовий бізнес. При цьому, підкреслює експерт, конкуренти, кожен зі свого боку, підштовхують Україну у ведмежі обійми Росії.

У будь-якому випадку – напруга наростає. Масла у вогонь підливає ситуація з коронавірусом: межі закриваються, люди озлоблюються, паніка і недовіру посилюються. І в цій ситуації вкрай важливо не піддаватися на численні фейки і провокації, аналізувати інформацію, вірити в краще, але бути готовими до всього.

Політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан впевнений: проблема не стільки в останніх рішеннях ТКГ, прийнятих 11 березня в Мінську, скільки в самому мінському процесі.

"Президенту Зеленському ще в день інавгурації слід було оголосити, що Україна вважає мінські домовленості юридично нікчемними, оскільки вони були укладені під примусом і всупереч Закону України "Про міжнародні договори". У такому разі за останні рішення ТКГ, прийняті 11 березня в Мінську нікому б не довелося виправдовуватися, тому що ніякої ТКГ, з сумнівним персональним складом учасників, не було б в природі", – пояснив політексперт виданню "Коментарі".

На думку Вадима Трюхана, Україні слід жорстко наполягати на проведенні консультацій з країнами-гарантами нашої територіальної цілісності, як це передбачено статтею 6 Будапештського Меморандуму.

"Передбачувана відмова Росії стане підставою для вимоги про позбавлення його права голосу в Раді Безпеки ООН, як це передбачено Статутом ООН, – наголошує дипломат. – Тільки з участю ядерних держав, які давали Україні гарантії в обмін на відмову від третього в світі ядерного потенціалу (США, Великобританії, Франції та КНР) можливо політико-дипломатичними інструментами вирішити питання відновлення територіальної цілісності України. Без участі, зокрема США, забезпечити відновлення status quo на даний момент малоймовірно".