Виборчий кодекс України: як зміниться система проведення виборів у нашій країні

З початку 2020 року в Україні набрав чинності новий Виборчий кодекс. Видання "Коментарі" розбиралося, в чому суть змін, кому вони можуть бути на руку, і наскільки "по-новому" можуть пройти місцеві вибори, заплановані на осінь нинішнього року.

Виборчий кодекс України: як до цього йшли

Виборчий кодекс був прийнятий у першому читанні Верховною Радою VIII скликання ще 7 листопада 2017 року. І лише в липні 2019 року достроково йде в відставку "турборежимі", ухвалив у другому читанні і в цілому новий Виборчий кодекс України.

Той варіант (за нього проголосували всього 230 нардепів після 16 безрезультатних голосувань) передбачав вибори за відкритими списками лише з 2023 року, не враховував права переселенців на місцевих виборах, мав ще ряд викликали критику моментів. І все ж спікер Верховної Ради Андрій Парубій його підписав. Причому зробив це, як і приймали закон, перед відходом – 27 серпня. Далі, згідно з процедурою, слово за президентом.

14 вересня Володимир Зеленський наклав на Виборчий кодекс вето і повернув його до парламенту зі своїми пропозиціями.

19 грудня нова Верховна Рада україни 330 голосами "за" ухвалила новий Виборчий кодексу (законопроект №0978) в цілому, з урахуванням пропозицій президента. 27 грудня Зеленський підписав Виборчий кодекс, а з 1 січня 2020 року закон набув чинності.

Виборчий кодекс України: що отримали

Якщо пройтися по основних моментах прийнятого Виборчого кодексу, то:

- вибори проходять за пропорційною виборчою системою з відкритими регіональними списками (раніше були пропорційна і мажоритарна системи), виборці можуть голосувати не лише за партію, але і за конкретного кандидата в її списку;
— кожна партія висуватиме два види списків (єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі та списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких і формується єдиний список кандидатів);
— бюлетень буде ділитися на дві частини: спочатку виборець буде вибирати партію, а потім – конкретного депутата з партії (той кандидат, який буде набирати більше голосів, розуміється за партійним списком, маючи більше шансів бути обраним);
— політсили зобов'язані дотримуватися гендерний баланс: в кожній п'ятірці кандидатів у списках має бути не менше двох осіб кожної статі, що повинно збільшити число жінок у політиці (але так як лише перша "дев'ятка" буде автоматично проходити за результатами голосування – за умови, якщо партія подолала п'ятивідсотковий бар'єр, фактично серед цих дев'яти людей будуть лише три людини однієї статі);
— чергові вибори до ВР відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту, а позачергові – в останню неділю шістдесятиденного строку після опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень Ради;
— вибори президента України можуть бути черговими (проводяться після закінчення конституційного строку повноважень президента України; проходять в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента, призначає ВР), позачерговими (в зв'язку з прийняттям відповідної постанови ВР) і повторними (не обрання одного з двох кандидатів, включених до бюлетеня; зняття кандидатур всіма кандидатами, включеними до виборчого бюлетеня; визнання виборів відбулися); позачергові та повторні вибори глави держави проходять в останню неділю 90-денного строку з дня їх призначення парламентом;
— одне і те ж особа не може бути президентом України більше ніж два строки підряд;
— офіційними спостерігачами на виборах не можуть бути громадяни або піддані держави, визнаного ВР державою-агресором або державою-окупантом;
— загальнодержавні вибори (як президентські, так і парламентські) можуть проводитися одночасно з місцевим референдумом (закон про який поки що не прийнятий), позачерговими, повторними, проміжними, першими, додатковими місцевими виборами;
— депутати сільських, селищних, міських (до 90 тис. виборців), районних у містах і районних радах будуть обирати за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, причому в одному окрузі можуть вибрати не менше двох і не більше чотирьох депутатів (така система, на думку експертів, забезпечує нерівномірне представництво: інтереси міста з 90 тисячами виборців будуть відстоювати чотири депутати, а невелике село з 500 виборцями – два);
— депутатів обласних і міських (від 90 тис. виборців), а також Верховною Ради АР Крим вибирати за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками;
— сільських, селищних та міських (до 90 тис. виборців) голів обирати за системою відносної більшості (щоб перемогти, достатньо просто набрати більше голосів, ніж у найближчого конкурента);
— міських голів (мерів) в містах з кількістю виборців понад 90 тис. обиратимуть за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі.

Виборчий кодекс України: хто у виграші

Політичний експерт Олександр Савченко впевнений, що від прийняття Виборчого кодексу виграли ті партії, які вже зараз знаходяться в парламенті, при умови, що їм вдасться взяти на наступних виборах більше п'яти відсотків голосів.

"Їх виграш в контексті нового кодексу залежить від скасування мажоритарки, – пояснює Савченко. – Депутати, які проходили в Раду, перемагаючи на своїх десятиліттями підгодованих за бюджетний\державний рахунок округах, більше в парламент по цій системі не зайдуть – схема закінчилася".

За словами політексперта, ті, хто лобіював проведення тих чи інших законів, не міг контролювати депутатів-мажоритарників, як їх колег списочників. І отримувати необхідні голоси від цих нардепів завжди було дорого і складно.

"Для великих політичних партій мажоритарники були дратівливим фактором ще з однієї причини, – продовжує Савченко. – Для проходження в Верховну Раду вони не брали участь в аукціоні прохідних-не прохідних місць. До того ж, не платили внески в партію. Мажоритарнику парасольку у вигляді партійного бренда, як правило, був не потрібен. Кожен з старожилів, які обираються з цієї схемою, вже не раз стрибав, як коник, з одного партійного бренду в іншій – в залежно від того, що партія може запропонувати йому особисто".

За словами політолога Віктора Тарана, новий варіант Виборчого кодексу передбачає гібридну модель, де вибирати кандидатів за списками великих мажоритарних округах.

"Ця модель називається "регіональні списки з преференціями". За фактом – це та сама мажоритарка, тільки округу, на яких ви будете вибирати кандидатів за регіональними виборчими списками політичних партій, збільшаться в кілька разів, говорить Віктор Таран. – Проголосована виборча модель – крок вперед. Адже у партійного керівництва забрали монополію на формування списків, а виборці отримали шанс впливати на просування кандидатів, які їм подобаються".

З позитивів експерт також виділяє розширення гендерної квоти (в кожній п'ятірці повинно бути не менше двох кандидатів однієї статі) і те, що у Виборчому кодексі врахували права переселенців.

Останній момент зазначила та "Громадянська мережа ОПОРА", назвавши значним досягненням доопрацювання кодексу забезпечення виборчих прав не тільки внутрішньо переміщених осіб (ВПЛ), але і трудових мігрантів, інших мобільних всередині країни громадян. Тепер вони зможуть звернутися в органи ведення Реєстру виборців з мотивованою заявою про зміну виборчої адреси для голосування на вибори всіх рівнів.

Також у Виборчому кодексі вперше передбачена можливість для громадських організацій зареєструвати спостерігачів на рівні Центральної виборчої комісії – для повноцінного спостереження за її діяльністю.

Виборчий кодекс України: негативні моменти

Однак Виборчий кодекс містить і ряд негативних моментів, які ставлять під загрозу ефективність виборчої реформи.

"Зокрема – це короткий термін (півтора місяця) агітаційного час виборчої кампанії, – каже політолог Віктор Таран. – Оскільки виборчий округ складе в середньому близько одного мільйона виборців, ті, у кого відсутні великі ресурси, фактично не матимуть шансів перемогти. Перемагати в округах в основному ті, у кого більше грошей. То є, знову на виборах будуть домінувати підкуп, роздача "гречки" та адмінресурс. Ну і з скороченим часом агітації виборець не буде особливо намагатися розбиратися в програмах, голосуючи за "котів у мішку".

Крім того, зазначає експерт, Виборчий кодекс фактично перекреслює шанси для балотування для партій, які не мають великих коштів.

"За новим кодексом, для участі у місцевих виборах партія повинна внести виборчу заставу. Він розраховується з розрахунку чотири мінімальні зарплати на момент виборів на кожні 10 тисяч виборців, – зазначає Віктор Таран. – Про які цифри йдеться? Зараз мінімальна зарплата дорівнює 4723 гривень. Множимо на чотири і отримуємо 18 892 гривень на кожні 10 000 виборців. Наприклад, заставу для кандидата в мери Києва становить 4 мільйони гривень. І така ж сума – за список до Київради. Тобто, щоб нова молода партія взяла участь у виборах, вона повинна одноразово внести 8 мільйонів гривень! І – це тільки застави... А, наприклад, для Львова, заставу за мера складе 1 133 520 гривень. І стільки ж – за список партії в міськраду. Як гадаєте, багато "нових партій" мають такі кошти?"

Олександр Савченко вважає, що Виборчий кодекс покликаний відсікти новачків політики.

"Закріплений п'ятивідсотковий бар'єр проходження в ВР – це подарунок для вирішував-лобістів, – впевнений політексперт. – Такий високий поріг остаточно відріже можливість потрапляння в Раду несистемних, нових політичних партій, які не перебувають в орбіті тих чи інших олігархічних кланів. У молодої партії банально не буде і коштів і сил. З моєї точки зору, всі ці зміни, які нам "впарюють" як дуже демократичні, ніякого відносини до відповідальності депутатів перед виборцем не мають. Ми отримаємо просто новий виток, але вже інших схем".

"Громадянська мережа ОПОРА" серед мінусів називає те, що Виборчий кодекс послаблює вплив виборців на просування кандидатів у виборчих списках прохідних партій. "Для просування до верхньої частини регіонального списку кандидатів необхідно набрати не менше 25% національної виборчої квоти... Якщо ж виборці відмовляються від персоніфікованого голосування, кандидатам від прохідної партії буде складно подолати встановлений бар'єр, – пояснюють експерти. – В такому разі депутатські мандати будуть розподілятися за черговістю, визначеною партією, і система на практиці буде працювати за аналогією закритої пропорційної".

Також експерти вважають, що нова форма виборчого бюлетеня не сприяє персоніфікованого голосування виборців за конкретних кандидатів.

"Виборець підтримує весь список партії і факультативно може проставити порядковий номер кандидата від цієї партії в кінці тексту всього бюлетеня. Необхідність двічі проставити позначки і незручне розташування місця для номера конкретного кандидата де-факто стимулює виборців до збереження практики голосування за закриті партійні списки, – пояснюють у "Громадянської мережі ОПОРА". – Виборці будуть голосувати тільки за партію – і обходити увагою або ухилятися від підтримки конкретного її представника".

Виборчий кодекс України: продовження слідує

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, хоч і рекомендував Виборчий кодекс до прийняття (і його прийняли), визнав, що кодекс не ідеальний, "в ньому є речі, які треба виправляти". Нардепи пообіцяли повернутися до вдосконалення кодексу в лютому 2020 року. "Громадянська мережа ОПОРА" вже заявила, що наполягатиме на відкритості і публічності цього процесу.

На думку Віктора Тарана, прийнятий документ не можна назвати "зрадой" або "перемогой". І боротьба за дійсно чесний і прозорий Виборчий кодекс триває.

"Прийнятий Виборчий кодекс однозначно потребує доопрацювання, – підкреслює політолог. – В зокрема, посилення відповідальності за підкуп виборців (ряд експертів пропонує прийняти законопроект про забезпечення невідворотності покарання за злочини, пов'язані з виборами, – ред.). Також потрібно зменшити вплив політичної реклами, замінивши її на дискусійні формати в ефірах ток-шоу. Однозначно потрібно збільшити строк агітації, хоча б до двох з половиною місяців. Як бачимо, для подолання політичної корупції недостатньо прийняти закон з красивою назвою "відкриті списки". Нас чекає багато роботи, адже якщо не виправити недоробки, то всі проблеми залишаться, і мандати переважно будуть отримувати ті, у кого більше коштів. А значить, корупція і далі пануватиме на політичному Олімпі країни".

Читайте Comments.ua в Google News