Зустріч у "нормандському форматі": підсумки та можливі наслідки

У Парижі 9 грудня відбулася довгоочікувана зустріч «нормандської четвірки»

Після трирічної перерви очільники України, Франції, Німеччини та Росії обговорили питання врегулювання конфлікту на Донбасі. Втім, одним Донбасом справа не обмежилася.

Зустріч у "нормандському форматі": розклад сил напередодні

Сторони конфлікту – Україна і Росія – підійшли до саміту в якійсь мірі в рівних умовах. Мир на Донбасі був необхідний не тільки Києву, але й Москві.

Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров нагадав, що для Росії анексія Криму та підтримка збройного конфлікту на Донбасі обернулися санкціями (щомісяця вони скорочують обсяг торгівлі між РФ і західними країнами на 4 млрд дол.), зіпсованими стосунками із Заходом, а також витратами на підтримку окупованих територій (з 2014 року приблизно 150 млрд дол.).

Плюс – повсюдне витіснення з світових ринків і клеймо країни-агресора.

За президента РФ Володимира Путіна були його багаторічний політичний досвід, КГБистская загартування, а також потепліли відносини між Росією і Францією з Німеччиною. Французький президента Емманюель Макрон останнім часом відкрито закликає Захід миритися з Росією. Канцлер Німеччини Ангела Меркель всіляко сприяла будівництву "Північного потоку-2", що також говорить багато про що.

Аналітик Олег Паламар попереджав, що український внутрішньополітичний і зовнішньополітичний фактор не залишають нашій країні шансів не поступитися національними інтересами на зустрічі "нормандської четвірки".

Експерти неодноразово наголошували те, що вчорашній актор Володимир Зеленський, який став у цьому році президентом України, може стати жертвою путінського лукавства і тиску. "Заманить і з'їсть", – фігурально висловлюючись. Причому "з'їсти" не Зеленського, а Україну.

Втім, російські позиції перед зустріччю також були ослаблені. Збігся ряд факторів:

- висилка з Німеччини двох співробітників посольства Росії, які не надали достатньої сприяння в розслідуванні вбивства в берлінському парку 23 серпня поточного року колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвили;
- виявлення бази російських шпигунів і диверсантів у французьких Альпах;
- рішення Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) на чотири роки позбавити Росію права брати участь у міжнародних змаганнях, у тому числі Олімпіадах і чемпіонатах світу (у зв'язку з підозрами в маніпуляціях допінг-пробами з бази даних Московської антидопінгової лабораторії);
- провал інтеграційних переговорів з Білоруссю (принаймні поки);
- прийняття Генасамблеєю ООН резолюції "Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів".

Зустріч у "нормандському форматі": розбрід і хитання в Україні

В Офісі президента України (ВП) і Раді національної безпеки і оборони (РНБО) запевняли, що у Києва є п'ять варіантів, в залежності від того, як складуться переговори в Парижі. Але оптимізму це не вселяло.

Саме тому так багато було сказано про "червоних лініях", за які Зеленському заступати ні в якому разі не можна. В тій чи іншій варіації ці лінії окреслили і чинна влада, і їх опоненти.

Лінії, до речі, багато в чому збіглися, на що звернув увагу глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Основні моменти:

- Україна – унітарна держава, ніякої федералізації (під яким "соусом" нам не пропонували);
- ніяких компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу України;
- політична частина "Мінська" (закон про "особливий статус Донбасу", амністія, місцеві вибори) – тільки після виконання умов безпеки і деокупації (повне і беззастережне припинення вогню, виведення окупаційних військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю за державною кордоном).

В черговий раз свою позицію до співгромадян Зеленський доніс ввечері 6 грудня в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера". Зокрема, він повторив свої позиції по "червоних лініях" і підкреслив, що сподівається повернутися з переговорів в "нормандської форматі" з чітким розумінням щодо звільнення українських заручників і припинення вогню на Донбасі.

Не всім це виступ президента довелося за смаком (у програмі Шустера явно влаштували для влади "теплу ванну"), так само як не всім сподобалося віче "Червоні лінії" та акція "Варта на Банковій".

Але і прихильники, і противники діючої влади повинні нарешті усвідомити, що ми зможемо відстояти Україну лише разом. А якщо продовжимо внутрішню гризню – продовжимо втрачати країну. Останнім підкреслював політолог Кирило Сазонов, підкреслюючи важливість бути єдиними у протистоянні з зовнішніми силами, особливо з РФ. "Інакше нам край", – застерігав експерт.

Зустріч у "нормандському форматі": як це було

Переговори лідерів країн "нормандської четвірки" були як у загальному, так і у форматі тет-а-тет. Говорили по колу – все з усіма. Найбільша увага була прикута до двосторонньо зустрічі Зеленського та Путіна. За інформацією Єлисейського палацу, переговори тривали недовго – близько 5-10 хвилин, хоч Зеленський говорить, що говорили близько години (спочатку у складі російської та української делегацій, а потім – він і Путін). За підсумком – українського президента не "з'їли", а от російський, як зазначили журналісти, виглядав явно не дуже.

Прес-конференція за підсумками зустрічі почалася після півночі. Якщо підсумувати все, що було озвучено, то:

1. До кінця поточного року на Донбасі повинні перестати стріляти. Реально, а не як це було в результаті двох десятків "перемир'я". В допомогу – СММ ОБСЄ, яка повинна працювати сім днів тиждень, 24 години на добу – і таки отримати повний доступ до всього.
2. Знову ж таки, до 31 грудня має відбутися обмін полоненими у форматі "всіх на всіх". Міжнародним організаціям, включаючи Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), повинен бути наданий повний допуск до всіх утримуваним особам.
3. Тристороння контактна група (ТКГ) у Мінську повинна узгодити три додаткових ділянки розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року. В цей же час запланована нова зустріч лідерів "нормандської четвірки".
4. Все та ж ТКГ повинна розробити і здійснити оновлений план розмінування територій, а також узгодити відкриття нових пунктів пропуску через лінію розмежування.
5. В українське законодавство повинні внести "формулу Штайнмайера" – згідно версії, узгодженої "нормандської четвіркою" і ТКГ. Плюс – закріпити на законодавчому рівні "особливий статус Донбасу" (швидше за все – просто продовжать чинний, а там – видно буде).

Зеленський не знайшов з Путіним точок дотику щодо відновлення Україною повного контролю за державною кордоном до виборів у ОРДЛО, які повинні відбутися за українським законодавством. Так що це питання поки відклали. Як і питання Криму, який у Парижі не піднімався.

За підсумками зустрічі президент України позначив три пункти, від яких він не відступить:

1. Неможливість федералізації. Україна – унітарна держава.
2. Ніхто не буде вибирати за Україну її вектор руху і розвитку. Зараз це – євроінтеграція та євроатлантична інтеграція.
3. Неможливість компромісів щодо врегулювання ситуації на сході України через поступки території в межах міжнародно визнаних кордонів. Донбас і Крим – це Україна.

Путін за підсумками зустрічі заявив про "потепління" у відносинах з Україною. Але, судячи з усього, особливого тепла не відчув.

І доказ тому – припинення акції "антикапитулянтов" в Києві. Організатори заявили, що не Зеленський перетнув "червоних ліній" на переговорах в Парижі. А тому акцію протесту на Банковій вирішили припинити. Але вже анонсували нову – в день розгляду парламентом закону про особливий статус ОРДЛО.

Зустріч у "нормандському форматі": газове питання

Як і передбачалося, торкнулися в Парижі і газову тему (транзит російського газу через Україну, можливі прямі поставки газу в нашу країну).

Виконавчий директор групи "Нафтогаз" Юрій Вітренко заявив, що Україна не "обнуляє" претензії до РФ щодо газових питань.

Володимир Зеленський уточнив, що 3 млрд доларів, що Газпром повинен нашій країні (рішення Стокгольмського арбітражу) ніхто прощати не буде. Але ми готові взяти газ на цю ж суму.

Також президент припустив, що транзитний контракт буде підписаний, швидше за все, за принципом "ні вашим, ні нашим". Тобто – не на рік, як наполягає РФ, але і не на 10 років, як хотілося б Україні. На думку експертів, мова може йти про трирічний контракт.

Політичний аналітик Дмитро Корнійчук упевнений, що все вже узгоджено. На його думку, відповідні угоди підпишуть до кінця місяця. Поки ж, мовляв, щоб не було криків про "зраду", просто імітують складні переговори.

Зустріч у "нормандському форматі: оцінка експертів

Колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони Іван безпеки Ступак висловив виданню "Коментарі" думка, що чергова "нормандська зустріч не принесла нічого нового і проривного.

"Все тому, що на таких зустрічах ніколи і нічого не вирішується, – пояснює експерт. – Це просто театр і красиве, заздалегідь підготовлений виступ кожної з сторін, в тому числі і приймаючою. Всі важливі і серйозні політичні рішення виробляються за кулісами і задовго до таких формальних зустрічей. Прогнозовано не сталося ніяких рішучих змін. Обмін полоненими, припинення вогню, особливий статус Донбасу – все це вже було і все це буде надалі".

Найвигідніша позиція у переговорах, на думку Ступака, була у Путіна: "ми не сторона конфлікту, ми ні на що не впливаємо".

"Всі ці умови, помножені на його неймовірний цинізм, дозволяють РФ не виконувати жодного взятого на себе зобов'язання, – вважає експерт. – Водночас, РФ дозволяє собі наполегливо вимагати виконання таких зобов'язань від України".

На думку Ступака, обстріл наших військ будуть тривати з різними інтервалами і інтенсивністю. А процес обміну полоненими вічно буде в підвішеному стані і на межі зриву.

"Що робити Україні? Активно розвивати свою економіку, будувати громадянське суспільство, боротися з бідністю і корупцією і не забувати своєї армії і про те, що у нас йде війна. Нехай навіть і не оголошена", – резюмує експерт.

Військовий оглядач Денис Попович впевнений: якщо від нас не приховують чогось дуже важливого, то, судячи з підсумкового брифінгові "четвірки", до якихось засадничих результатів поки далеко.

"Володимир Зеленський і Володимир Путін говорили взаємовиключні речі. Приміром, Зе заявив, що Україна – це унітарна держава і від цього принципу він не відійде. Путін тут же відповів, що чекає на ухвалення закону про особливий статус ОРДЛО, а по суті, це і є федералізація, – пояснив військовий оглядач видання "Коментарі". – Тут же Путін заявив, що без прямого діалогу з усіма протиборчими сторонами вирішення конфлікту не буде. Це, по суті, натяк на переговори з бойовиками, ймовірність чого Зеленський категорично заперечував. Судячи з мовчання, щодо газового транзиту конкретних домовленостей немає".

Обнадійлива домовленість щодо обміну полоненими, за словами Попович, – це, звичайно, дуже здорово, але стратегічно вона нічого не вирішує.

"Все що ми бачимо – це бажання зустрітися ще раз через чотири місяці, – продовжує військовий оглядач. – Які можна зробити висновки? Судячи з усього, за найбільш спірних питань сторони не просунулися ні на міліметр. Це означає, що Зеленський зумів відстояти найважливіші позиції і з честю витримав серйозний дипломатичний бій з досвідченим супротивником. Але це означає також і те, що до будь-якого вирішення конфлікту ще дуже далеко. Але, у всякому разі, "зради" немає, а це – вже хороший результат. Головний підсумок "нормандської зустрічі" – домовилися домовлятися".