Протистояння між Богданом і Єрмаком призвело до значного падіння рейтингу Володимира Зеленського

Ротація Богдана на Єрмака

За час відсутності Андрія Богдана в публічній площині першої особи держави в українському політичному олімпі відбулися суттєві зміни і радник президента Андрій Єрмак фактично перебрав на себе функції тіньового кардинала, який має найбільший вплив на Володимира Зеленського.

У січні 2020 року глава Офісу президента не брав участь у жодних публічних заходах. Зважаючи на те, що раніше він був публічною особою, особисто супроводжував Зеленського і брав участь в більшості заходів разом з главою держави, його раптове зникнення на такий тривалий час стало ознакою зміни орієнтирів у внутрішньому дворі президентської канцелярії.

Вперше після місячної відсутності Андрій Богдан провів нараду в ОП лише 3 лютого. 

Підіб'ємо підсумки роботи ОП без оперативного управління Богданом за цей місяць.

За результатами соціологічного дослідження, проведеного Центром соціального моніторингу та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка з 24 по 28 січня 2020 року, рейтинг довіри українців до президента України Володимира Зеленського наприкінці січня 2020 року становив 49,4%. При цьому главі держави не довіряли 39,3% опитаних громадян. На початку жовтня 2019 року за даними соцопитування, проведеного соціологічною групою Центру Разумкова 54,5% опитаних громадян України схвально ставилися до діяльності Володимира Зеленського.

Незважаючи на активні зусилля в публічній площині щодо покращення рівня довіри глави держави, довіра до нього стрімко падає. Наприкінці грудня минулого року суспільно значущі події вочевидь повинні були сприяти зростанню його рейтингу. Обмін полоненими за формулою “всіх на всіх”, новорічне привітання президента у формі  прямого зверненням до максимально широкої аудиторії з пропозицією пошуку суспільного консенсусу, взаємодії та порозуміння на благо розвитку України.

Розвиток політичної ситуації за результатами січня і можливі наслідки загострення внутрішніх суперечностей в Офісі президента детально проаналізував відомий політолог Андрій Золотарьов. Експерт наголошує, що повернення Андрія Богдана сталося в розпал поширення чуток про його відставку і кадрових перестановок в ОП. Контекст повернення Богдана до справ короткий і зрозумілий: "ну як вам тут працювалося без мене, як ваші успіхи під керівництвом Єрмака?" 

Прослуховування Гончарука як наслідок ручного режиму керування

15 січня в мережі були оприлюдненні несанкціоновані записи консультацій прем’єр-міністра Олексія Гончарука з керівництвом Національного банку України, Міністерства фінансів та деякими урядовцями щодо ситуації в економіці країни та інтерпретації шляхів вирішення проблем для президента України Володимира Зеленського. 

За висновками експертів, це була невдала спроба усунути Олексія Гончарука з посади керівника уряду та провести перестановки на свою користь, нібито організована Андрієм Єрмаком. При цьому відбувалося безпосереднє просування на посаду прем'єр-міністра головного комерційного директора “Нафтогазу України” Юрія Вітренка. Цю кадрову ротацію також підтримували бізнесмени Ігор Коломойським, Михайло Бродський, голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, контракт якого закінчується в березні цього року.

Але в останній момент Юрій Вітренко вийшов з цих домовленостей, оскільки отримав свої 0,5% (14 млн доларів США) за виплачені Російською Федерацією 3 млрд доларів США заборгованості згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу. Не виключено, що Юрій Вітренко вирішив, що й при урядуванні Олексія Гончарука його позиції надійні, й відмовився брати на себе величезну майбутню відповідальності за економічний стан країни на посаді прем’єр-міністра.

Очевидно, що оприлюднення записів з наради за участі Олексія Гончарука, під час якої він прямо висловлював свої думки і міркування щодо поточного стану економіки, також суттєво вплинули на падіння рейтингу Зеленського, оскільки громадяни зрозуміли, що вищі посадові особи керують країною в ручному режимі, без стратегічного планування і якісно опрацьованого плану розвитку економіки.

Одразу після цього відбулася організована Єрмаком невдала спроба відмежуватися від провалу плану переформатування уряду, — він переконав Володимира Зеленського змусити Олексія Гончарука провести з главою держави безпосередню зустріч, під час якої Зеленський непереконливо вичитував Гончарука, вимагаючи провести кадрове і структурне оновлення Кабінету Міністрів, а також розібратися з необґрунтованим рівнем заробітної платні урядовців і виплатами величезних бонусів топ-менеджменту НАК “Нафтогаз України”.

Робочий відпочинок президента в Омані як очевидний провал Єрмака

Одразу після нового року подорож Володимира Зеленського до Оману викликала більше запитань, ніж відповідей. Пояснення про робочу поїздку з планами налагодження міждержавного співробітництва не мала жодних підтверджень, оскільки цієї поїздки не було в робочому плані президента, вона жодним чином не готувалася і не опрацьовувалася. 

Показово, що в цій поїздці також брав безпосередню участь Андрій Єрмак. Несуразні пояснення і обґрунтування вояжу в Оман також викликали в суспільстві хвилю обурення, яка безсумнівно дуже швидко вплинула на падіння рейтингів Зеленського. Фото президента на відпочинку потрапили в мережу, різке намагання змінити позиціювання особистого візиту на діловий, вже не мали належного медійного ефекту, а паралельний відпочинок Володимира Зеленського неподалік від сім'ї Віктора Медведчука породило цілу хвилю конспірологічних теорій щодо проведення Андрієм Єрмаком кулуарних непублічних переговорів з Віктором Медведчуком.

Політолог Дмитро Джангіров наголошує, що провали в комунікаціях з громадськістю за результатами візиту Володимира Зеленського до Оману, і не лише з цього питання, а й з багатьох інших, можна цілковито записати в перелік очевидних провалів Андрія Єрмака.

Ці результати також негативно вплинули на рівень довіри до глави держави. 

Ключові тези візиту до Польщі: неоднозначна промова Зеленського

Під час офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі 26-27 січня цього року президент України взяв участь у пам’ятних заходах у Освенцимі, приурочених до 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау. Також відбулася зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

В ході виступу Володимира Зеленського на спільному з Президентом Польщі вшануванні  75-річчя звільнення фашистського концтабору в Освенцимі пролунали тези про героїчну роль Української повстанської армії (УПА), ставлення до якої в Польщі далеко неоднозначне. Також йшлося про те, що СРСР разом з Німеччиною були причетними до Голокосту, а також про спільне святкування 100-річчя Варшавської битви, після якої Західна Україна територіально увійшла до складу Польщі. Ці тези значною мірою були контраверсійними і по-різному сприймаються як в Україні, так і в Польщі.

Зовнішньополітичні промахи: порожній зал в Давосі як результат відношення до Єрмака

Під час проведення ювілейного 50-го економічного форуму в Давосі участь української делегації і виступ Володимира Зеленського можна оцінювати як повний провал ручного управління зовнішньою політикою у виконанні Андрія Єрмака. Його вочевидь просто не  сприймають міжнародні дипломатичні кола. 

Свідчення тому – відвертий демарш дипломатів Америки і Європи під час виступу Володимира Зеленського. Перед президентом України до учасників форуму звернувся з виступом прем'єр-міністр Пакистану – у залі в цей час був аншлаг. Але перед промовою Володимира Зеленського більшість учасників встали і залишили залу. Фактично, це був демарш не проти самого Зеленського, а проти ручного управління міжнародною політикою України у виконанні Андрія Єрмака. 

Виголошена в Давосі президентом України теза-заклик до іноземних інвесторів щодо  надання кожному з них в разі залучення в Україну 100 млн доларів прямих інвестицій особистої інвестиційної няні були малопереконливими і в результаті не отримали належного відгуку міжнародного бізнесу.

Очевидно, що впливові дипломати відкидають стиль ведення справ Андрія Єрмака, коли міжнародна політика України регулюється в ручному режимі, непрофесійно, прямолінійно і не дипломатичними методами.

Взаємні домовленості Андрія Єрмака і особистого адвоката Дональда Трампа – Рудольфа Джуліані щодо збереження на поступ глави Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка, набуло широкого розголосу в світі та в Україні. В міжнародному середовищі Руді Джуліані дедалі частіше називають “рішалою” Трампа.

При цьому не варто забувати, що Єрмак лобіював призначення в уряд Олексія Гончарука ексзаступника глави КМДА Віталія Кличка — Ігоря Ніконова, який обіймав посаду першого заступника Кличка впродовж 2014-2015 років. 

Скандал з публікацією New York Times щодо прямих домовленостей Джуліані і Єрмака став свідченням втручання адміністрації Дональда Трампа у внутрішню політику України. Участь українських політиків у взаємовідносинах зі США вже називається “Українагейт” і характеризує непрофесійність у справі налагодження зовіншньополітичних комунікацій. 

Андрій Богдан влітку 2019 року заявляв, що йому пропонували 20 млн доларів хабаря за те, щоб залишити Віталія Кличка на посаді глави КМДА. Він від них відмовився. Але після прямих домовленостей Єрмака і Джуліані напрошується висновок про те, що від такої пропозиції не відмовився Єрмак. У вдячність за це в КП “Київблагоустрій” були призначені довірені особи Андрія Єрмака.

Рішення президента: два варіанти для Зеленського

На основі результатів протистояння Богдана і Єрмака та численних медійних провалів Офісу президента у січні цього року, закономірно можна зробити висновок про те, що Андрій Єрмак – “не варіант” на позиції  керівника Офісу президента. Аналізуючи результати діяльності Єрмака за останній час на позиції довіреної особи, необхідно визнати, що Андрій Богдан — не найкращий варіант, але Єрмак – просто уособлює масштабні проблеми і провали на всіх напрямах.

Андрій Богдан в цих провалах також розділяє частку провини, — він не повинен був повністю ухилятися від керівництва Офісом президента, адже саме він за них усіх відповідає в цілому. Використання принципу “солдат спить, а служба йде” в цьому випадку просто неприйнятне. Богдан часто любить відсторонятися від безпосереднього виконання своєї роботи, і якщо він і далі буде так далі поводитися, то Володимиру Зеленському не залишиться нічого іншого як прийняти закономірне рішення, яке у нього напевно вже зріє — відправити на вихід обох.