"Щоденник на стіл!": чим запам'ятається перший рік президентства Зеленського

Повністю виконати свою передвиборчу програму навіть за час каденції – нездійсненна місія практично для будь-якого державного діяча. В основі таких документів, як правило, лежить лише спроба окреслити обрії майбутньої політики, рясно приправлену популізмом і гаслами. Тим не менш, для підбиття підсумків року роботи Володимира Зеленського президентом було б непогано все-таки згадати його обіцянки і порівняти бажане з тим, чого вже вдалося чи не вдалося досягти.

Рік президентства Зеленського: застопорене народовладдя

На перше місце своєї передвиборчої програми команда "ЗЕ!" поставила пункт про народовладдя і проведення референдуму, пообіцявши прийняти відповідний закон в числі перших. Цікаво, що навмисно або ненавмисно, але укладачі програми забули згадати про проведений у 2000 році Всеукраїнський референдум, результати якого були повністю проігноровані владою. З тих пір експерти називають цю тему однією з найболючіших у вітчизняному політикумі, підтвердженням чому може служити рішення Конституційного Суду від 26.04.2018, який визнав закон про всеукраїнський референдум неконституційним.

До реалізації обіцяного президент дійсно приступив і подав законопроект у ВРУ в кінці серпня минулого року, однак реальність виявилася значно прозаїчнішою. Перші кроки до формування пакету законів "Про народовладдя" почали вживатися тільки на початку листопада, коли проектом зайнялася робоча група Верховної Ради і КС з деякими застереженнями схвалив ініціативу. Здавалося, що все "на мазі" – президент навіть заявив про те, що питання продажу землі сільськогосподарського призначення буде винесено на всеукраїнський референдум, але прихід обіцяного народовладдя все відкладався, і закон "Про землю" врешті-решт був прийнятий без врахування думки українців. Як зазначає перший заступник голови ВРУ Руслан Стефанчук, презентація пакету документів про народовладдя в парламенті відбудеться не раніше закінчення карантину.

Рік президентства Зеленського: нова мітла, що мете по-старому

До пункту скорочення функцій держави “ЗЕ!команда" також розпочала досить жваво. У серпні в Офісі президента заявили про плани скоротити не тільки число членів уряду і міністерств, а також кількість центральних органів виконавчої влади, які перебувають у сфері управління міністерств. Як і годиться в таких випадках, в ОП вирішили почати зміни з себе, скоротивши рекордно роздутий штат Адміністрації президента Петра Порошенка з 416 осіб. Щоправда, якщо наприкінці липня 2019 року на посаді в Офіс президента України було призначено 142 працівника, то напередодні католицького Різдва там вже значилося на 210 осіб більше. Кількість департаментів при адміністрації і директоратах була скорочена з 25 до 18, була скасована посада першого віце-прем'єра, кількість віце-прем'єрів скоротилася з шести до двох. Не забули і про міністерства – їх після реорганізації залишилося 15 (при Гройсмані було 19). Утім, ця цифра не остаточна. В уряді не раз порушувалося питання про роз'єднання раніше об'єднаних відомств, а Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб вже знову розділили на два окремих. Як стверджує сам президент, початкове скорочення було вимушеним через кадровий голод.

Крім перестановок у вищих ешелонах, якими традиційно займаються всі нові влади, скорочення функцій держави повинні серйозно торкнуться штатів райдержадміністрацій, Держстату та аудиторської служби, звідки Кабмін минулої осені пообіцяв звільнити в загальній складності понад 20 тис. осіб. При цьому в якості компенсації, крім належної за законом допомоги Служби зайнятості, були анонсовані курси ІТ-грамотності для подальшого пошуку престижної роботи. Звучить, звичайно, сучасно, але як на цю опцію відреагували працівники передпенсійного віку – невідомо. Курс на оптимізацію держслужбовців зовсім не інновація “ЗЕ!команди", а полегшена версія планів глави Кабміну Володимира Гройсмана, який пропонував напередодні свого відходу скоротити на 50% співробітників ОДА та РДА, зробивши виняток лише для Донецької та Луганської областей.

Що стосується скорочення функцій держави щодо середньостатистичного громадянина, то їх після введення обмежень перекладів на банківську картку вже точно менше не стало. Свої корективи внесла і пандемія коронавірусу, а також пов'язані з нею обмежувальні заходи.

Рік президентства Зеленського: турбота для друзів і партнерів

Проголошення людини як вищої цінності для держави безумовно було потужним ходом для передвиборчої програми, однак тесту на випробування часом не пройшло. Виявилося, що дія принципу "друзям – усе, іншим – закон" ніхто не відміняв, що добре стало ясно після скандалу зі "слугою народу" Миколою Тищенко і його столичним рестораном "Велюр", який і не збирався закриватися на карантин, а також порушили указ Кабміну мереж гіпермаркетів "Нова лінія" та "Епіцентр". Щодо двох останніх Антимонопольний комітет пообіцяв почати розслідування, але що саме він буде доводити при наявності у того ж "Епіцентру" дозвільного листа Кабінету Міністрів від 18.03.2020, поки не ясно. Зате до початку квітня Нацполіція встигла оштрафувати простих українців за порушення обмежувальних заходів на загальну суму 544 тис. грн.

Особливою турботою про співвітчизників, які опинилися за кордоном, відзначилися і Міжнародні авіалінії України. За добу до закриття кордонів МАУ підняла ціни на додаткові рейси в кілька разів. Приміром, якщо 15 березня повернутися з Лондона в Київ економ-класом можна було за 9,7 тис. грн, то на наступний день ціна за таке задоволення досягла 24,2 тис. грн. Справа "запахла" роботою для АМКУ, який не забарився почати розслідування спекулятивного підвищення цін. Його результати повинні з'явитися не пізніше 15 червня нинішнього року, однак експерти "Ліги антитрасту" вже впевнені, що шанси оштрафувати авіакомпанію на 10% річної виручки (саме таке покарання їй загрожує) рівні нулю. До речі, свої апетити МАУ з тих пір не позбавила – квиток на останній чартерний спецрейс на 17 травня з Пекіна в Київ коштував 24,3 тис. гривень. При тому, що ціна на листопадові рейси з Борисполя в Пекін стартувала від 6343 грн.

Рік президентства Зеленського: удар по прогульникам і "кнопкодавам"

За рік правління деяких успіхів президенту вдалося досягти у виконанні пункту про справедливість і рівність всіх перед законом, а саме прийняття низки законопроектів, що стосуються можливості притягнення до відповідальності представників вищих гілок влади. У програмі пропонувалося прийняти закони про імпічмент глави держави і відкликання народного депутата, а також зняти недоторканність з президента, нардепів та суддів. Останнє мало величезний запит у суспільстві, про що свідчить дослідження КМІС, на яке більше двох третин опитуваних відповіло ствердно. Незважаючи на це, "бронь" вдалося зняти тільки з депутатів, та й то лише після виступу Зеленського, який запевнив народних обранців, що нести відповідальність за свої голосування та виступи вони не будуть. Оголосити імпічмент президенту з осені минулого року теж стало можливим, але для цього у фінальній частині процедури знадобиться не менше 338 голосів у Верховній Раді, що перетворює її в досить складну і малореальну затію.

З трьома з п'яти обіцяних законопроектів взагалі нічого не ясно – презентація документу про відкликання депутатів планувалася на грудень минулого року, а про скасування президентського і суддівського імунітетів з минулої осені навіть не згадують.

В свій актив екс-комік "95 кварталу" може сміливо записувати боротьбу з "батогами" українського парламентаризму – прогулами та "кнопкодавством". З вересня 2019-го вперше нардепів позбавляють "солодкого" у вигляді додаткових щомісячних виплат у розмірі близько 40 тис. грн (правда, повністю проблему з прогулами це не вирішило), а з січня нинішнього року голосування "за себе і того хлопця" карається штрафом в розмірі від 51 до 85 тис. грн.

Рік президентства Зеленського: нескінченний конфлікт і обіцянка приборкати СБУ

У плані забезпечення безпеки України обіцянки створити професійну армію і продовжити рух до НАТО мало чим відрізняються від політики попереднього президента. Згадує про незмінний курс на Північноатлантичний Альянс Зеленський не рідше Порошенка, а за розвиток ЗСУ новий президент взявся навіть ґрунтовніше попередника – в цьому році Збройні Сили України повинні отримати з бюджету рекордну суму.

Що стосується врегулювання конфлікту на Донбасі, то все виявилося набагато складніше, ніж те, що пропонував Зеленський напередодні виборів, говорячи про необхідність "просто припинити стріляти". Реанімація "нормандського формату" поки не принесла особливих успіхів – на Донбасі, як і раніше продовжують гинути українські військові та цивільне населення. Чи не єдиною заслугою нової влади можна назвати минулорічний грудневий обмін полоненими з ОРДЛО, в результаті якого в Україну вдалося повернути 76 осіб, передавши бойовикам 127. Правда, не обійшлося без зайвого пафосу: в Офісі президента назвали акцію найбільшою в історії, хоча самий масштабний обмін пройшов ще в 2014, коли вдалося повернути з полону 146 утримуваних українців.

Не все однозначно з обіцянкою президента припинити економічний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Хоча у Верховній Раді допрацьовується поданий президентом законопроект "Про Службу безпеки України", що зменшує число повноважень СБУ, експерти знаходять формулювання "загроза нацбезпеці" занадто розмитою, а доступ силовиків до інформації занадто довгим для того, щоб повністю виключити можливість зловживання повноваженнями. До того ж, не варто забувати про такий дієвий інструмент силовиків як звинувачення у фінансуванні тероризму. Власне, про те, що СБУ більше "не веде" економічні злочини, голосно заявляли ще в 2017, однак це анітрохи не завадило провести "маски-шоу" з обшуком і вилученням техніки в тій же компанії Moneyveo роком пізніше.

Рік президентства: економічні прожекти президента

Розберемося з економічним пунктом програми. Варто сказати, що згадана там ідея про "нульову декларацію" була переглянута у Порошенка. Розробляти законопроект, що пропонує українцям декларувати доходи та майно за "відступні", народні обранці почали ще 4 роки тому. Плодами законотворчості влітку-восени минулого року стали цілих два документа №1183 (від опозиції) і №1232 (від "слуг народу"). Експерти оцінюють шанси прийняття хоча б одного з документів як досить високі, відзначаючи при цьому, що "молодій команді" було б непогано почати не з обкладання додатковим тягарем для простих українців, а зі стабілізації економічної і соціальної ситуації в країні. Втім, судячи по всьому, це думка не в фаворі і поки обидва законопроекти знаходяться на стадії розгляду, правляча партія пропонує додати до військового збору Порошенка ще і "єдиний культурний", а введення обіцяного податку на виведений капітал називає несвоєчасним.

Розмови “ЗЕ!команди" про залучення інвестицій ззовні і запуску програми "інвестиційних нянь" не витримують ніякої критики на тлі історії з підприємством АТ "Мотор Січ", яке стало каменем спотикання інтересів США і КНР в Україні. Наявність тільки одного такого "кейсу" навряд чи зіграє в плюс репутації держави і зацікавить серйозних іноземних інвесторів.

Словом, з усього перерахованого в економічному пункті, (включаючи ідеї, яким міг би позаздрити сам "великий комбінатор" Остап Бендер, начебто накопичувального рахунку для немовлят, куди повинні "капати" дивіденди від реалізації державою природних ресурсів), на сьогодні Зеленському вдалося домогтися лише прийняття закону про відкриття ринку сільськогосподарських земель та індексації пенсій.

Рік президентства Зеленського: нерівний бій з корупцією

Обіцянка боротися з корупцією, повторювана кожним новим главою держави як мантра, поки залишається тільки на папері, а передвиборчий радикальний слоган "весна прийде – садити будемо" з деяких пір більше наводить на думки про призов до початку посівних робіт, ніж про реальну загрозу корупціонерам. За рік президентства жодного обвинувального вироку по справі топ-чиновників епохи Порошенко так і не прозвучало. "Фронтовик" Сергій Пашинський, екс-заступник секретаря РНБО Олег Гладковський-Свинарчук, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак, екс-заступник міністра економіки Юрій Бровченко – всі вони тільки відбулися легким переляком. Мало того, за цей час нова влада встигла обрости своїми корупційними скандалами на кшталт "плівок Єрмака", "зливу" бесіди з криворізького кафе "Околиця" за участю "кварталівця" "Юзика" тощо.

Домогтися звільнення директора НАБУ Артема Ситника, офіційно визнаного корупціонером, і тим самим хоча б трохи наблизитися до обіцянки жорстко карати хабарників теж не вдалося. Останній займає посаду вже через майже півроку після рішення суду.

Чергова анонсована деолігархізації (в 2014 позбутися від олігархів і обіцяв президент-олігарх Петро Порошенко) за рік перетворилася в зворотний процес. На догоду більш дорогій "зеленій" енергетиці і ТЕЦ Ріната Ахметова знижується потужність державних АЕС, а 5-й президент України, якому ще рік тому зі сцени "Олімпійського" Зеленський загрожував вироком, як ні в чому не бувало разом зі своєю партією допомагає "Слугам народу" "протягнути" закон про відкриття ринку землі.

Рік президентства Зеленського: медицина, освіта, цифровізація – мінус, інфраструктура – плюс

Незважаючи на те, що сам Зеленський вважає реформу Уляни Супрун провальною, про що повідомляє в кадрах фільму "Рік президентства Зеленського", зупиняти її ніхто не збирається і, якщо вірити словам глави правлячої фракції Давида Арахамії, зворотного шляху вже немає. Тим часом в Україні розпочато закриття тубдиспансерів і психлікарень, через недофінансування закладів галузі на 10-50% звільняють лікарів і медперсонал, що навряд чи можна зарахувати в плюс чинному президенту. Перехід на рейки страхової медицини відбудеться, але станеться це не раніше 2023 року.

З утворенням теж не склалося – за розмовами про ваучери для "шкільних геніїв" і докладних розмов про освіту "хорошого і різного" стоїть досить спірний закон "Про освіту", який у Профспілці освітян називають дискримінаційним по відношенню до вчителів пенсійного віку, а також зроблені наспіх карантинні онлайн-уроки для школярів "антарктичними ведмедями" та "ліванською війною Івана Грозного".

Обіцяна "держава в смартфоні" настала, але сталося це трохи не так, як очікувалося. Запуск програми державних онлайн-послуг "Дія", у презентації якої брав участь сам Зеленський на початку лютого поточного року, був затьмарений появою телеграм-ботів зі значною базою даних, що торгували персональними даними українців. У Мінцифри заявили, що "Дія" тут зовсім не при чому. При цьому експерти слушно звернули увагу на повну відсутність технічної документації для програми, що вже саме по собі наводить на думки про некомпетентність його творців.

Втім, є і позитивні кроки президента, несучі цифровізацію в маси. Наприклад, його указ про поліпшення доступу до швидкісного інтернету в селах, невеликих містах і дорогах та звільнення радіочастот в діапазоні 790-862 МГц для впровадження систем мобільного зв'язку 3G і 4G.

У повній відповідності з передвиборчою програмою в цьому році на ремонт автомобільних доріг виділена рекордна сума – 100 млрд. грн. Всього планується відремонтувати на ці кошти близько 6,5 тис. км доріг. Згідно з обіцянками майбутнього президента в Україні зібралися було зайнятися відновленням обласних аеропортів, але з урахуванням нової "коронавірусної" реальності найближчим часом буде точно не до них.

Підводячи підсумки року правління Володимира Зеленського, можна сказати, що навіть при всьому бажанні (якщо воно, звичайно, було) і безумовний талант актора втілити в життя образ Василя Голобородька президенту не вдалося і в майбутньому навряд чи вдасться. На жаль, ефектні ходи з відмовою від послуг МВФ, а також з безкомпромісною боротьбою з корупцією та олігархами залишилися тільки на екрані. На ділі ж Зеленський, по суті, не володіє ніякою політичною вагою, змушений плентатися в колії, накатаній попереднім президентом, і, хоча кредит довіри українців ще не повністю вичерпаний, до фази гострого розчарування залишилося чекати не так вже й довго.