Авральний режим: найбільш резонансні законопроекти економічного блоку

Перша сесія Верховної Ради ІХ скликання тривала менше 13 годин, але за цей час депутати встигли стільки «напрацювати», що вистачить, щоб обговорювати не один тиждень не тільки обивателям, але і експертам.

Законопроекти у сесійну ніч сипалися один за іншим сотнями, правда, усіх, хто хотів ознайомитися з ними, очікувало невелике розчарування: на сайті ВР документи викладалися без текстів.

Депутати, щоправда, говорили, що нічого страшного, обіцяли, що документи з'являться "завтра" і навіть радили для початку просто почитати заголовки – мовляв, вже з них чудово видно, яку важливу і потрібну роботу нардепи самовіддано виконали в першу ніч.

Однак пройшло 6 днів, а тексти до більшості документів так і не з'явилися, хоча є й винятки.

Найбільш резонансні законопроекти: "реєстр стукачів"

Саме цим ємним словосполученням економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін позначив суть законопроекту №1053. Хоча у назві документу на це начебто нічого не вказувало: "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг".

Треба сказати, що документ викликав у економістів непідробний інтерес, особливо враховуючи, що він опинився в числі тих небагатьох законопроектів, з текстом яких можна ознайомитися.

"Даний законопроект піднімає штрафні санкції майже у 5 разів за всіма типами порушень, що, звичайно ж, просто збільшить відкати в кілька разів, – вважає Данило Монін. – Але не це головне. Законопроект пропонує преміювати стукачів, за те, що вони подали скаргу, та за цю скаргу підприємство заплатило штраф. Ще більш цікаве в цій темі – склад персональних даних, які необхідно надати, щоб отримати компенсацію від держави. Я вважаю, це шедевр".

Експерт наводить статтю 16 законопроекту, в якій чітко зазначено: всі, хто розраховують отримати винагороду за свою діяльність донощиків, повинні вказати повні реквізити – прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, номер особистої зв'язку, номер банківського рахунку, тощо.

"Держава починає економічні реформи зі створення "реєстру стукачів", – резюмував Монін. – Хто хоче взяти участь? Думаю, це цікава інтерпретація народними депутатами змісту фрази президента "Держава для Людини, а не Людина для Держави", чи не так?".

Експерт упевнений: в Україні для руху вперед, для створення бізнес-середовища і збільшення бізнес-активності потрібно застосовувати виключно "пряники", а поки все, про що йдеться, – це батіг.

"Якщо тут тільки жати бізнес, ніхто сюди не прийде, проблема робочих місць та бізнес-клімату не вирішиться, – резюмував економіст. – З примусу такі питання ніколи не вирішувались і не будуть вирішуватися".

Найбільш резонансні законопроекти: декларування доходів

Однією із законодавчих ініціатив, яка довгий час залишається ну слуху, є законопроект про декларування видатків. 29 серпня в числі інших кількох сотень законопроектів був зареєстрований Проект Закону №1183 "Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі інші законодавчі акти України щодо добровільного одноразового декларування активів фізосіб".

Тексту документа досі немає, але економісти кажуть: у даному випадку нове – це добре забуте старе.

"Ініціатором законопроекту є Ніна Южаніна, хоча даний документ підтримується президентом, – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Суть проста: ввести обов'язкове декларування доходів і сплати податків з витрат. Раз на рік потрібно буде подавати декларацію про доходи та витрати, і якщо сума витрат буде перевищувати суму доходів, фізособі доведеться заплатити на суму перевищення витрат над доходами подвійну ставку податку для фізосіб – 36%. Для спрощенців це буде майже "смертельний удар": вони ж звикли показувати в деклараціях копійки і скаржитися, що немає за що купити хліба, а тепер будуть відстежувати витрати. А найцікавіше, що цю ідею пропонував ще Клименко у часи Януковича, але тоді всі кричали "злочинна влада", а тепер, мабуть, час прийшов".

На думку Охріменка, це лише в теорії у людини, яка задекларувала свої доходи, не буде проблем з податками. На практиці ж українські закони виходять настільки суперечливими, що, швидше, все вийде так: задекларувавши доходи, доведеться не тільки платити податки, але ще й спілкуватися зі слідчим, де взяв гроші.

Найбільш резонансні законопроекти: євробляхи

Серйозний резонанс як в суспільстві, так і серед експертів викликав президентський законопроект №1030, подовжує період відстрочення штрафів власників автомобілів на "бляхах" ще на три місяці. Про безглуздість подібної затії розповів голова Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.

"Рада прийняла постанову направити в Комітети законопроект про пролонгацію заборони штрафів на євробляхи ще на три місяці, а за цей час прийняти закон, який дасть можливість бляхерам розмитнити бляхи. Чому я вважаю цю ідею безглуздою? Спробую пояснити", – пише Назаренко.

Експерт з посиланням на дані ГФС нагадує, що в топ країн-членів ЄС, з яких в Україну завозяться "бляхи" – автомобілі з іноземною реєстрацією – входить, зокрема, Німеччина. Але, каже Олег Назаренко, тут є невелике, але важливе уточнення: насправді ці авто з німецької реєстрації зняті.

"При ввезенні бляхи на німецьких номерах в Україну вона дійсно стоїть на німецькій реєстрації та ГФС це фіксує, – пояснює Назаренко. – От тільки через 5 хвилин після ввезення німецької бляхи, держномер Німеччини знімають з авто, вішають на його місце копію-підробку, а оригінальний номер повертають у Німеччину, щоб німецький власник міг зняти це авто з реєстрації. Це його обов'язкова умова для наших "євробляхобізнесменів": ввіз авто в Україну, зроби підробку номера, а сам номер поверни".

Тобто, резюмував експерт, практично всі бляхи на німецьких номерах (а насправді, на підроблених німецьких номерах) взагалі не "авто на іноземній реєстрації", так як у Німеччині їх зняли з обліку, здавши та номерні знаки, і бріфи, і цих авто вже за документами не існує. Вони – міраж. А як можна розмитнити міраж, навіть скасувавши всі податки?

До речі, експерт вважає, що нова влада просто тягне час, слідуючи відомому принципу "розділяй і володарюй", але розібравшись з контрабандистами і копачами бурштину, візьметься й за бляхерів.

Найбільш резонансні законопроекти: ПнВК

Необхідність введення податку на виведений капітал мусується в експертному середовищі вже кілька років, і за цей час закон не один раз був, що називається, "на підході", але в останню мить несподівано "зривався".

Зараз у ВР зареєстрований законопроект №1185 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмивання податкової бази і виведення прибутку за кордон", тексту до якого немає. Але експерти на суперечках навколо цього податку вже набили руку, так що можуть обходитися і без тексту.

Зокрема, економіст Андрій Мартинюк вважає, що введення ПнВК стане стимулом для бізнесу вкладати кошти у виробництво і розвиток, у підприємств не буде сенсу вести "чорну бухгалтерію", а оподаткування спроститься.

У той же час аналітик Олексій Кущ впевнений, що в Україні цей податок не запрацює, оскільки ПнВК передбачає складні механізми відстеження, високу якість апарату фіскальної служби і наявність якісних прозорих судів. У нашій же країні цей податок просто потоне в корупційній фіскальній та судовій системі.

Але, варто відзначити, що цього разу ПнВК викликав інтерес не стільки за змістом, скільки за формою подачі, адже зареєструвала документ партія "ЄС", а не "Слуга народу", в якій досить тривалий час говорили про ПнВК як про практично вирішене питання.

"Партія ЄС зареєструвала законопроект про ПнВК замість партії влади, і у мене подвійні почуття з цього приводу, – каже Данило Монін. – З одного боку, Порошенко і партії влади нічого не заважало проголосувати його 17 травня в парламенті, але вони навіть не знайшли підстав висунути його в зал. З іншого боку, радий, що Ніна Южаніна вірна ідеї та ініціює питання, яке стоїть у програмі президента Зеленського".

Найбільш резонансні законопроекти: ринок землі

Серед зареєстрованих законопроектів не виявилося законопроекту про ринок землі, але це ненадовго. 2 вересня президент Володимир Зеленський, який раніше підтвердив намір відкрити ринок землі, доручив Кабміну розробити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення до 1 жовтня, а Верховній Раді – скасувати земельний мораторій до 1 грудня 2019 року.

"Законопроект про ринок землі буде розроблений до 1 жовтня 2019 року. Відповідальні – Гончарук та Милованов, – констатував на своїй сторінці у соцмережі Олексій Кущ. – Судячи з термінів і персоналій, це буде найлаконічніший закон з однією фразою: "відкрити ринок землі". Пряма мова президента: "Пояснити суспільству, що ніхто ні в кого не буде забирати землю. Це дуже важливо. Модель земельної реформи спрямована на розвиток українського фермерства і захист інтересів у першу чергу дрібного власника". Тут прямо каскад обмовок по Фрейду".

Експерти пояснюють: заборона на продаж земель в Україні діє до набрання чинності закону про обіг земель сільгосппризначення. Для якісної земельної реформи потрібно не втягуватися в чергову демагогію, а для початку скасувати п. 14 і 15 перехідних положень Земельного кодексу, замість них вписати, що ринок землі запускається з 1 жовтня 2020 року (тобто після збирання врожаю), а вже після цього починати дискусію про моделі ринку землі. За рік цілком можна все встигнути, а от повноцінно запустити ринок землі до 1 січня 2020 року нереально.