Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
За індексом сприйняття корупції від міжнародної
неурядової організації Transparency International можна судити про ступінь
поширеність корупції в державному секторі. В рамках даного індексу
корупція визначається як зловживання службовим становищем з метою
особистої вигоди.
Автори проекту вважають, що експертні
опитування дають менш реалістичні дані, і більш надійними джерелами інформації
є свідчення підприємців (як людей, які частіше інших
стикаються з корупцією) і аналітиків (як людей, які професійно
займаються її вивченням). Організація докладає чимало зусиль, щоб забезпечити
достовірність як первинної інформації, так і підсумкових результатів.
Індекс Transparency International ранжує
країни і території за шкалою від 0 (високий рівень корупції) до 100
(найнижчий рівень корупції).
Україна з індексом 32 розділила 120
рядок з Ліберією, Малаві та Малі.
Перші місця традиційно посіли Данія
(88) і Нова Зеландія (87). На 3 місці з показником 85 опинилися відразу чотири
країни: Фінляндія, Сінгапур, Швеція і Швейцарія. А останнє 180 місце не менш
традиційно залишилося за Сомалі (10).
Якщо вірити індексом процвітання, які регулярно
публікує британський аналітичний центр The Legatum Institute, українці
живуть не дуже благополучно. Автори рейтингу пояснюють, що беруть свою думку
не зі "стелі", а аналізують безліч різних показників по дев'яти
категоріями: економіка, підприємництво, управління, освіта,
охорона здоров'я, безпека, особисті свободи, соціальний капітал,
екологічні проблеми.
У переліку зі 149 країн ми розташувалися
на не надто оптимістичній 111-й сходинці, всього на крок випередивши африканську
країну Джібуті і на цей же крок відставши від іншої африканської країни Малаві.
Попереду нас виявилися Туніс, Танзанія, Замбія, Сенегал і ще понад сотня країн.
Словом, мешканцями процвітаючої країни нас
не назвеш, але, судячи з усього, для українців це не новина. Так, недавнє опитування,
проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) показало,
що 83% українців незадоволені економічною ситуацією в країні, а близько двох
третин наших співгромадян не впевнені у завтрашньому дні.
У рейтингу соціального прогресу The
Social Progress Index Україна розташувалася у першій половині списку: 64 місце
зі 146. З одного боку, це не може не радувати – не так вже часто ми
піднімаємося настільки високо. З іншого боку, певну ложку дьогтю в цю
бочку меду вкладають сусіди – вище нас в списку розташувалися Куба (63 місце),
Йорданія (62), Перу (61), РФ (60), Еквадор (59), Мексика (58).
Даний рейтинг відображає досягнення
країн світу з точки зору суспільного добробуту. Його автори впевнені, що
поняття соціального прогресу сьогодні є одним з найважливіших
напрямків досліджень в області соціології, психології, економіки і
держуправління, тому показники соціального розвитку цілком можуть
розглядатися в якості альтернативи показниками економічного розвитку.
Адже даний індекс хоч і не відображає суто економічні показники, все ж
оцінює досягнення соціальної сфери і, відповідно, суспільне
благополуччя у тій чи іншій країні.
При визначенні успіхів тієї чи іншої
країни враховуються понад півсотні показників, об'єднаних у три великі групи:
основні потреби (харчування, медична допомога, житло, доступ до води, електрики і
санітарних послуг, рівень особистої безпеки), основи благополуччя (отримання
базових знань, рівень грамотності, доступ до інформації та засобів
комунікації, рівень охорони здоров'я), можливості розвитку (особиста та
цивільна воля, забезпечення прав і можливостей людини приймати рішення
і реалізовувати свій потенціал).
У глобальному рейтингу країн і територій
світу за рівнем прямих іноземних інвестицій (ПІІ), складеному Всесвітнім
банком та МВФ, до першої п'ятірки увійшли США, Нідерланди, Китай, Гонконг і
Німеччина. Але і в України, порівняно з іншими рейтингами, результат цілком
стерпний: 59 місце зі 197.
Автори дослідження пояснюють: ПІІ – це
форма участі іноземного капіталу в реалізації інвестиційних проектів на
території держави-реципієнта. Відповідно до методології МВФ, іноземні інвестиції можуть
вважатися прямими, якщо іноземний інвестор придбав не менше 10% частки в
статутному капіталі комерційної організації, і це дозволяє йому надавати
стратегічний вплив на підприємство, яке він інвестує. Загалом, ПІІ повинні
бути досить великими і довгостроковими, щоб інвестор міг не тільки
встановити контроль над управлінням, але і був довгий час зацікавлений в
успішній роботі та розвитку даної компанії.
Цікаво, що два десятки країн даного
рейтингу мають негативні значення показника ПІІ. Це означає, що експорт
інвестицій в економіках цих країн випереджає їх імпорт.
У рейтингу Doing Business, який щорічно
складається Світовим банком, Україна в порівнянні з минулим разом піднялася
на 5 позицій і зайняла 71 місце зі 190. Правда,
економісти цю динаміку прокоментували дуже обережно, констатувавши: хоча
ми і трохи піднялися у списку, все ж від лідируючих позицій ми тримаємося на досить великій відстані. Тому, це рух вгору, швидше, не
грандіозний успіх, а лише початок руху в правильному напрямку.
До речі, на початку літа достатньо великий
приплив позитиву викликав рейтинг конкурентоспроможності економік від Міжнародного
інституту управлінського розвитку (IMD), де Україна посіла 54 місце. Правда,
дуже швидко з'ясувалося, що в даному рейтингу брали участь не 200 країн,
і навіть не 150, а всього 63. А в такій нечисленній компанії для того, щоб
потрапити в поле зору зацікавлених інвесторів, потрібно опинитися хоча б в
першій двадцятці.
Самою щасливо країною світу в 2019 році
за версією World Happiness Report 2019, як і минулого року, стала Фінляндія. "Срібло"
дісталося Данії, "бронза" – Норвегії.
У п'ятірку щасливчиків також увійшли Ісландія та Нідерланди.
За результатами даного дослідження, яке проводиться Інститутом
Землі під егідою ООН, Україна посіла 133 місце зі 156, що дозволяє зробити
невтішний висновок: нещаснішими за нас на планеті є не так вже багато країн.
Виявилося, що цілком щасливими себе відчувають не тільки цілком успішні і
забезпечені держави в Європі та Америці, але й такі країни,як Бангладеш,
Кенія, Намібія, Сомалі.
Зі своїм "нещасним місцем" настільки
не хочеться погоджуватися, що простіше було б запідозрити авторів рейтингу в упередженості та заангажованості. Але справа в тому, що цей рейтинг, по суті,
базується на десятках інших і, можна сказати, є своєрідним підсумковим
"висновком" щодо того, яке місце та чи інша країна займає на карті
світу. Зокрема, при його складанні враховуються рівень добробуту (ВВП
на душу населення), охорони здоров'я (очікувана тривалість здорового життя),
соціальної підтримки (респондентів запитують, чи завжди вони можуть розраховувати
на допомогу близьких у разі виникнення проблеми), затребуваності (гарантії
зайнятості), щедрості (ставлення та участь в благодійності), сприйняття
корупції, тощо.
А ще в учасників опитування з'ясовували
відповіді на абсолютно суб'єктивні питання – зокрема, цікавилися, чи сміялися
вони напередодні дня опитування.
Новини партнерів
Новини