Плюси і мінуси нового Трудового кодексу: до чого готуватися українцям

Українцям знову обіцяють новий Трудовий кодекс. Таку ініціативу озвучив нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Оновлення українського КЗпП він анонсує вже з 1 дня 2020 року.

Відповідно до заяв уряду, старий звід законів, який через кілька років відзначить свій 50-річний ювілей, давно не актуальний, особливо враховуючи зростання популярності роботи на дистанції і появою таких понять як аутсорсинг (передача виконання частини робіт іншій компанії) і аутстаффінг (оформлення співробітника у штат компанії-підрядника). Косо дивляться на КЗпП, який дістався у спадок від СРСР, і в Європейській Бізнес Асоціації, де вважають його однією з головних причин поширення тіньової зайнятості в Україні. 

Поки до прийняття нового кодексу ще далеко. Законопроект №1658 за авторством екс-міністра соціальної політики Михайла Папієва і нинішнього глави Міністерства економічного розвитку Степана Кубіва був зареєстрований наприкінці 2014 року. Ще через рік документ з доробками був прийнятий у першому читанні, а свій сьогоднішній вигляд він отримав у 2017 році.

Трудовий кодекс і турбота про права людини

Проект нового Трудового Кодексу являє собою значний опус, що складається із 385 статей. Чому уряду знадобилася повна переробка такого об'ємного документа – невідомо. Приміром, у сусідній Польщі з успіхом використовується Трудовий кодекс 1974 року, в який час від часу просто вносяться окремі зміни.

Ініціатори закону відзначають, що головною його відмінністю від "радянського" КЗпП стала спроба адаптувати українське трудове законодавство до основних норм Європейської соціальної хартії, Загальної декларації прав людини і безлічі інших міжнародних конвенцій та директив, ратифікованих Україною (всього – понад 60). У відповідності з міжнародною практикою вперше вводиться поняття пріоритету правової позиції працівника, при якому спірні ситуації будуть трактуватися на його користь. Працівник має законне право відмовитися продовжувати роботу в умовах, що загрожують його життю і здоров'ю, а також у разі, якщо в протягом 7 днів йому не була виплачена нарахована зарплатня. Все це з урахуванням збереження місця і обов'язкової оплати вимушеного простою.

Важливим пунктом нового ТК є репатріація – повернення працівника, який перебуває за кордоном, на батьківщину у зв'язку із хворобою, отриманням травм, катастрофою транспортного засобу і цілого ряду інших причин.

Значна увага приділяється боротьбі з дискримінацією за гендерною або віковою ознаками. Вагітним жінкам не можна буде відмовити при прийомі на роботу і скорочувати їм зарплату у зв'язку із проходженням медичних обстежень у робочий час, а за чоловіками закріплюється право піти у декретну" відпустку.

Трудовий договір можна укладати вже з 14 років, за умови, що робота не буде шкодити здоров'ю і порушувати навчальний процес. Не забули ініціатори нового кодексу і про людей похилого віку, що як ніколи актуально у зв'язку із підвищенням пенсійного віку. Відмовити в наданні робочого місця їм буде важче. Доведеться робити письмове обґрунтування і кандидат отримає право оскаржити рішення роботодавця у суді. Втім, експерти вважають, що подібна норма навряд чи здатна докорінно змінити ситуацію. Не кожен пенсіонер буде готовий на довгу судову тяжбу, та й письмову відмову отримати не так вже й легко.

Новий Трудовий кодекс: фрілансерам скрізь у нас дорога

У законопроекті вперше формулюється поняття "віддаленої роботи", яку працівник може виконувати на власному обладнанні у себе вдома за умови, що там дотримуються вимоги охорони праці, пожежної безпеки і санітарно-гігієнічні норми. Також трудовим договором може бути передбачена амортизація за фізичний знос техніки, забезпечення сировиною та відшкодування роботодавцем інших витрат, пов'язаних з виконанням робіт.

У Мінсоцполітики вирішили не чекати прийняття громіздкого кодексу й зареєстрували додатковий законопроект, що пропонує 3 режими роботи: гнучкий графік, "віддалену" (дистанційна робота на підставі письмового трудового договору) і самостійну організацію робочого часу. Принципових відмінностей від кодексу щодо роботи на дому в ньому немає – обидва документи легалізують фріланс та допомагають компаніям позбутися претензій податкових інспекцій, часто вважають підприємства фіктивними, через відсутність необхідної кількості штатних співробітників.

Трудовий кодекс: відпустка, понаднормові і зарплата по-новому

Залучати працівника до понаднормової роботи можна. Але тільки з його письмової згоди, на умовах підвищеної оплати та не більше 120 годин на рік. Згідно новітнім медичним дослідженням, 15 понаднормових годин на тиждень підвищують ризик отримати інфаркт та інсульт. Так що подібна практика, у разі її дотримання, зможе допомогти знизити рівень серцевих захворювань в Україні.

Час обідньої перерви хочуть продовжити з колишніх максимальних 2 до 4 годин. Їх можна буде використовувати для обігріву в холодну пору року і охолодження в спеку. Правда, в основний робочий час ці години входити не будуть і їх доведеться відпрацьовувати.

Одне з найбільш відчутних нововведень – збільшення тривалості оплачуваної відпустки з 24 до 28 днів. Вихователів дитячих садків нарешті зарахували до педагогів і з моменту початку дії нового ТК термін їх відпустки збільшується на 2 тижні – до 56 робочих днів. Експерти в один голос запевняють, що 4 додаткових дні відгулу українцям точно не зашкодять. До того ж, наша країна ще в "нульових" підписала Європейську соціальну хартію, що допускає збільшення відпустки, однак з тих пір ніяких конкретних кроків до цього зроблено не було.

Рекрутер rabota.ua Тетяна Пашкіна наводить статистику Євросоюзу, де економічний збиток від роботи співробітників, які не відпочили, склав 17 млрд євро. Відпустка тривалістю 28 днів – далеко не найбільш тривала у світі. У Швеції, Данії, Фінляндії, Австрії, Канаді працівникам дозволено відпочивати не менше 5 тижнів на рік, а на батьківщині оплачуваної відпустки – у Франції – для працівників з 39-годинним робочим тижнем передбачено 7 тижнів відгулу. З іншого боку, в США такого поняття, як відпустка за рахунок роботодавця не існує взагалі, а жителям "азійських тигрів" (Південної Кореї, Сінгапуру, Гонконгу і Тайваню) відводять не більше 7-10 днів відпочинку на рік.

Ще одну "відпускну" норму про відправлення працівників у неоплачувану відпустку у зв'язку з простоєм підприємства експерт "Фонду громадської безпеки" Юрій Гаврилечко називає спробою легалізувати приховане безробіття, підкреслюючи, що новий кодекс не передбачає ніякої соцзахисту співробітника, включаючи нарахування стажу на період простою та надання гарантій на випадок непрацездатності.

Цікаво, що з початку дії остаточної версії нового Кодексу, втрачає чинність закон "Про оплату праці", прийнятий у далекому 1995 році. Разом з ним з вимог до розміру мінімальної заробітної плати зникає і пункт про те, що зарплата крім елементарних потреб у їжі і житло має покривати витрати на "соціальні і культурні потреби особистості".

picture


Критика нового Трудового кодексу

Із введенням нового кодексу повинні змінитися правила звільнення співробітників. Роботодавців зобов'яжуть попереджати працівника про звільнення не за 2, а за 4 місяці. Вихідна допомога для працівника зі стажем до десяти років складе 2 зарплати, а більше десяти – 3. Втім, кількість причин для звільнення теж істотно збільшується.

Звільнити зможуть за відмову проходити медогляд, робити медичне щеплення, за відсутність на роботі більше 3 годин без поважних причин, невідповідність займаній посаді та за станом здоров'я, якщо співробітник з цієї причини більше 4 місяців не з'являється на роботі.

Ще один спірний пункт – звільнення за розголошення конфіденційної інформації, здатної призвести до збитків компанії. Точного визначення цього терміна немає, що може призвести до занадто вільного трактування з боку роботодавців. Голова Профбюро профспілки працівників банківського і фінансового сектора Володимир Мосенко у цьому контексті зазначив, що новий кодекс містить величезну кількість інструментів позбавлення від непотрібного співробітника.

Окрема претензія правозахисників до нового поняття – "нормативні акти роботодавця", яке надає йому право регулювати трудові відносини на власний розсуд. Представники профспілок виступають і проти "аутстафінгу", називаючи його "здачею працівника напрокат", а також говорять про неприпустимість применшення своєї ролі у захисті прав трудящих.

Новий Трудовий Кодекс фактично легалізує аудіо- та відеоспостереження за співробітниками. Наймачеві буде досить просто повідомити працівника про наявність камер і прописати це в трудовому договорі.

Окрема стаття – розширення підстав для притягнення працівників до повної матеріальної відповідальності, що дозволяє "повісити" на працівника суму, що значно перевищує середню зарплату. Правда, з'явилася норма про матеріальну відповідальність роботодавця.

Незважаючи на ряд здорових нововведень новий Трудовий кодекс являє собою досить "сирий" документ з рудиментами соціалістичного попередника у вигляді трудових книжок і розширеними владними повноваженнями роботодавця, де на 14 статей про обов'язки працівника припадає всього 5 про відповідальність роботодавця. Відстоювати свою правоту співробітнику пропонується в суді, однак, це задоволення не з дешевих. Приміром, щоб за законом стягнути свої кровно зароблені гроші, затримані при звільненні позивачеві доведеться розщедрюватися на судовий збір, який складе 1762 грн. І це далеко не найвища позиція прайсу послуг української Феміди.

Втім, навіть самий ідеально прописаний закон в першу чергу вимагає обов'язкового виконання, а в цьому відношенні і зі старим КЗпП вистачало проблем. Станом на 2018 рік в рейтингу Міжнародної конфедерації профспілок по трудовим правам Україна міцно займала 5 категорію в одному ряду з Нігерією і Гондурасом. Ще гірше справи йдуть тільки в країнах з індексом 5+, де трудове законодавство не передбачено взагалі.

Источник: https://comments.ua
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.