Трудовий кодекс України: міняти не можна залишити

Новий Трудовий кодекс буде ліберальним для роботодавців і не надто дружнім для найманих працівників

Тема нового Трудового кодексу знову на піку популярності: днями про прийдешні зміни в документі  розповів український прем'єр Олексій Гончарук. За його словами, в першу чергу буде змінена процедура звільнення найманих співробітників.

"Кардинально новою стане і процедура звільнення співробітників. Трудові відносини повинні бути повністю змінені. Зараз, взяти людину на роботу – те ж саме, що її усиновити, так як простіше розлучитися, ніж когось звільнити", – прокоментував прем'єр.

Гончарук нагадав, що сьогодні звільнити співробітника можна тільки після винесення двох і більш правильно оформлених доган. В Україні непоодинокі випадки, коли роботодавці, які звільнили співробітника, у підсумку програють суди, і змушені не тільки поновлювати співробітника на роботі, але і виплачувати йому зарплату за вимушені прогули. Ініціаторам змін така ситуація здається несправедливою, у той час як противники нових правил впевнені: новий Трудовий кодекс виявиться дуже ліберальним для роботодавців, але при цьому дискримінаційним для найманих працівників.

Трудовий кодекс України: йдемо у бік лібералізації

Директор по країнах Східної Європи компанії World Staff Віталій Михайлов вважає, що в країні сьогодні закон на стороні найманого працівника, у той час як роботодавець виглядає абсолютно незахищеним.

Експерт пропонує поставити себе на місце роботодавця, і уявити, що зробила б звичайна людина, якщо б найнята нею особисто прибиральниця погано прибирала в її квартирі? Напевно, відразу б з нею розпрощалися. Але якщо ж людина відкриє, наприклад, хостел, і найме прибиральницю, розпрощатися з нею в разі поганого прибирання буде непросто. Потрібно буде, як мінімум, провести атестацію і оформити чимало документів про те, що вона не пройшла цю атестацію. Ще можна спробувати звільнити за прогули або запізнення, але знову це питання не швидке: доведеться за нею стежити, складати акти. І тут виникає закономірне питання: а навіщо все це потрібно роботодавцю? Адже він створював свій бізнес для того, щоб заробляти, а не для того, щоб весь час і сили віддавати вирішенню подібних кадрових питань.

"У той же час, якщо захоче звільнитися співробітник, для цього немає абсолютно ніяких перешкод: він пише заяву і через два тижні вже може виходити на іншу роботу, – каже Михайлов. – І при цьому його абсолютно не турбує, що свого часу на його пошук витрачені час, сили і гроші, і що за два тижні йому навряд чи зможуть знайти заміну.

Словом, резюмував експерт, працівники та роботодавці знаходяться у нерівних умовах, і новий КЗпП повинен виправити цю ситуацію.

Не бачить нічого страшного в майбутніх змінах і експерт з державних фінансів Данило Монін.

"В цілому я прихильник максимального спрощення трудового законодавства, – зазначив експерт у бесіді з виданням "Коментарі". – І навряд чи у разі змін можна говорити про те, що працівники стануть безправними. Люди працюють на тих умовах, на яких вони домовилися. Питання звільнення – це право і працівника, і роботодавця. Спеціаліст завжди знайде собі роботу, плюс зараз для нас відкритий європейський ринок праці. Тому, думаю, що ми повинні рухатися в бік максимальної лібералізації у цьому питанні".

Економіст Олег Пендзін впевнений: це не поправки в існуючий кодекс, а повністю новий документ.

"Новий кодекс давно готували спільно з Федерацією профспілок і з допомогою іноземних експертів, і він був повністю готовий до прийняття ще минулим парламентом, – каже економіст. Але за певних причин прийнятий новий кодекс не був. Той кодекс, який пропонує правляча політична сила я б назвав абсолютно новим документом, який зараз пишеться по суті з нуля".

Олег Пендзін нагадує: сьогодні у нас існує єдиний представницький орган, де три сторони трудових відносин вирішують проблеми, які виникають. Це держава, організація роботодавців та профспілки. Генеральна угода, де кожна зі сторін бере на себе зобов'язання по взаємодії на ринку праці. І є бачення у правлячої політсили, що держава повинна виходити з цього процесу, даючи можливість роботодавцю і профспілці вирішувати питання трудових відносин безпосередньо. Це стосується і фонду соціального страхування, та інших питань вирішення трудових взаємин. В якості прикладу для наслідування пропонуються європейські моделі взаємовідносин роботодавця і найманого працівника.

Трудовий кодексу України: "Основна ідея – десоціалізація"

На думку експерта Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данила Богатирьова, основною ідеєю внесення змін у Трудовий кодекс є його "десоціалізація". Права найманих працівників на оплачувані відпустки, лікарняні, і декрети будуть урізані, істотно спроститься процедура звільнення.

"Влада навіть не приховує, що змінюють кодекс саме в інтересах роботодавців, – каже Богатирьов. – За заявами розробників змін, це дозволить залучити в країну прямі інвестиції іноземного капіталу. На ділі ж, швидше за все, мало що зміниться. Враховуючи те, що чи не половина всього працездатного населення у нас працює повністю або частково нелегально (без оформлення, на мінімальну ставку, або за сірою схемою з оформленням у якості ФОП), колосальні привілеї, які дісталися нам у спадок від УРСР, Трудового кодексу все одно не стосуються. Будь-якого з таких працівників можна звільнити "день у день", позбавити відпустки або лікарняного, а про декрет в таких випадках мова не йде. Так що згадані зміни у разі їх прийняття торкнуться тільки бюджетників і невеликої кількості офіційно працевлаштованих громадян".

Про рух у бік десоціалізації говорить і аналітик Олексій Кущ. За його словами, Трудовий кодекс дійсно є рудиментом старої системи з досить високим рівнем соціального захисту. Але тут питання не в тому, чи настав час відмовитися від цього рудименту, а стосовно того, що пропонується натомість.

"Те, що називають зрівняння в правах роботодавця і найманого працівника, насправді лише позначає бажання бізнесу скоротити свої соціальні зобов'язання, – відзначає аналітик. – Але ж бізнес і без того має серйозні засоби тиску на працівників у вигляді тієї ж тіньової зарплати, так що діючі норми ТК, можна сказати, частково компенсують цей диспаритет".

Експерт вважає, що зміна трудового законодавства стане ще одним кроком до десоціалізації держави і бізнесу і не виключає, що на черзі нас чекають зміни у Житловий кодекс, щоб "зрівняти в правах" кредиторів і боржників.

Источник: comments.ua
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
Поділитися